ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/4721/19 Справа № 203/4557/18
Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.
при секретарі - Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 та заяви осіб, що приєдналися до апеляційної скарги, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року по справі за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог - товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Техноком", ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору та витребування майна, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2018 року перший заступник прокурора Дніпропетровської області, діючи в інтересах Дніпровської міської ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та витребування майна, одночасно з позовом було подано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , що належить відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності; заборонити ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та будь яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, - вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, поділу об`єкту, тощо,-вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно, а саме: приміщення АДРЕСА_3 .
Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року скасувати, зазначаючи, що ухвала суду винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуваною ухвалою та арештом спірного нерухомого майна порушено її права власника.
11 квітня 2019 року відповідач ОСОБА_2 приєднався до апеляційної скарги ОСОБА_1 шляхом подання відповідної заяви та просив її задовольнити.
15 квітня 2019 року відповідач ОСОБА_3 приєднався до апеляційної скарги ОСОБА_1 шляхом подання відповідної заяви та також просив її задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги,з врахуванням заяв про приєднання до апеляційної скарги, та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга та заяви про приєднання до неї не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується крім іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (ч.1 п.1 ст.150 ЦПК України).
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача,щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з`ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, про накладення арешту на яке просить інша сторона.
Позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та витребування майна, та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу б/н від 11 березня 1999 року нежитлового приміщення АДРЕСА_3 ; витребувати зазначене нежитлове приміщення від відповідачів.
Позивачем достатньо обґрунтовано подану заяву.
Обраний вид забезпечення позову є цілком співмірним із заявленими позовними вимогами, а сама ціна спірного майна - 9.964.470 грн. є достатньо значною.
Колегія суддів наголошу на тому, що між сторонами дійсно існує спір щодо нежитлового приміщення.
Враховуючи реальність спору та наявність обставин, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вірно вирішив питання забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом спору, дотримавшись при цьому принципу співмірності.
Колегією суддів не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про неефективність вжитих заходів, чи про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку саме про необхідність часткового вжиття заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги та доводи приведені в заявах про приєднання до апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення.
Порушень процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а тому не має підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та заяви осіб, що приєдналися до апеляційної скарги, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 01 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Макаров М.О.
