РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
20 березня 2019 року
м. Рівне
№460/1/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1,
третьої особи позивача: ОСОБА_1
відповідача: представник ОСОБА_2,
третьої особи відповідача ОСОБА_3 архітектури та містобудування Виконавчого комітету Рівненської міської ради: представник ОСОБА_4,
третьої особи відповідача ОСОБА_3 житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Рівненської міської ради: представник ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому засіданні клопотання Виконавчого комітету Рівненської міської ради про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_6 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 архітектури та містобудування Виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_3 житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває на розгляді адміністративна справа №460/1/19.
21.02.2019 відповідач подав до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Вказане клопотання обґрунтовує тим, що відповідно до ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності. При цьому, вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника справи. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в позовній заяві зазначає, що спірні рішення відповідача порушують його право власності, а саме права вільного володіння та розпорядження своїм майном шляхом здійснення демонтажу належних йому на праві приватної власності вивісок, табличок тощо. Тобто, в даному випадку має місце приватноправовий спір, який підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а не публічно-правовий. З огляду на вказане, відповідач просить суд закрити провадження у справі, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В підготовчому засіданні ОСОБА_6 як позивач і третя особа заперечив проти задоволення заяви відповідача про закриття провадження у справі з підстав, викладених у додаткових письмових поясненнях.
Представники відповідача та третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підтримали заяву про закриття провадження у справі.
Заслухавши учасників справи, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи клопотання про закриття провадження у справі, відповідач вказує, що заявлені позивачем в межах даної справи вимоги не підлягають розгляду за правилами КАС України в порядку адміністративного судочинства, оскільки, як зазначає позивач в позовній заяві, оскаржувані рішення порушують його право власності. Тобто, спірні правовідносини мають приватноправовий характер та мають вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Суд не погоджується з таким твердженням відповідача, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Згідно з п.2 ч.1 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Крім того, відповідно до п.18 ч.1 ст.4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб’єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Із змісту позовних вимог слідує, що позивач просить суд протиправними та скасувати рішення відповідача від 14.07.2009 №110 «Про правила розміщення зовнішньої реклами в м. Рівному» та від 13.11.2018 №113 «Про затвердження Порядку розміщення вивісок у місті Рівному».
Суд звертає увагу на те, що вказані вище рішення відповідача за своєю правовою природою є нормативно-правими актами, оскільки вони встановлюють загальні правила розміщення зовнішньої реклами (табличок, вивісок, вказівників тощо) у місті Рівне.
Тобто, при розміщенні зовнішньої реклами жителі міста Рівне, в тому числі позивач, зобов’язанні дотримуватися правил, затверджених спірними рішеннями.
Зазначене, на переконання суду, вказує на те, що спірні правовідносини сторін у цій справі засновані на управлінських (контролюючих) функціях однієї сторони (відповідача) стосовно іншої (позивача), а тому вказана справа містить визначені КАС України ознаки справи адміністративної юрисдикції.
Одночасно, суд зауважує, що статтею 264 КАС України встановлені особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою вказаної статті КАС України, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень.
Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (ч.2 ст.264 КАС України).
Крім того, що за приписами ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, під час розгляду вказаної справи, судом буде вирішуватися питання щодо законності та відповідності спірних рішень відповідача правовим актам вищої юридичної сили, а також дотримання останнім при прийнятті таких рішень критеріїв, визначених ч.2 ст.2 КАС України, а не питання порушення спірними рішеннями права власності позивача, тобто цивільних прав, у зв’язку з чим вказану справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 243, 248, 264 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
В задоволенні клопотання Виконавчого комітету Рівненської міської ради про закриття провадження в адміністративній справі №460/1/19, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Комшелюк Т.О.
