ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" лютого 2019 р. Справа№ 925/550/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Мельничук О.С.,
від прокуратури - БондарчукІ.Л, від позивача - ПилипасІ.Я.,
від відповідача1 - СидорукК.М., від відповідача2 - ПатрікєєваІ.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
та Заступника прокурора Черкаської області
на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018
(повний текст рішення складено 12.10.2018)
у справі №925/550/18 (головуючий суддя О.І. Кучеренко)
за позовом Керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області
в інтересах держави в особі
Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
до 1. колективного сільськогосподарського підприємства «Ягубець»,
2. товариства з обмеженою відповідальністю «Терра-2014»
про визнання недійсним договору та зобов'язання звільнити земельні ділянки,-
встановив:
У травні 2018 Керівник Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до КСП«Ягубець» (відповідач1) та ТОВ«Терра-2014» (відповідач2) про визнання недійсним договору, укладеного між ДП«Ягубець» (правонаступником якого є КСП«Ягубець») та ТОВ«Терра-2014», про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014.
30.07.2018 прокурором було подано Господарському суду Черкаської області заяву від 26.07.2018 про зміну предмету, в якій заявлена вимога про повернення земельних ділянок. Вказана заява прийнята судом до розгляду.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилався на те, що в результаті досудового розслідування слідчим управління Головного Управління Національної поліції в Черкаській області у кримінальному провадженні, яке зареєстроване 13.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України, установлено, що службові особи ДП «СГП «Ягубець» у порушення порядку укладення договорів про спільну діяльність державними підприємствами, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50%, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном» від 11.04.2012 №296, незаконно передали у володіння та користування ТОВ«Терра-2014» землі колишнього ДП«СГП «Ягубець» по умовах договору про спільну діяльність від 23.09.2014.
На думку прокурора, у результаті укладення договору про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014 ТОВ«Терра-2014», всупереч вимог чинного земельного законодавства, отримало у користування 1834,0411га землі державної власності, що у свою чергу свідчить про порушення інтересу держави, на захист якого прокурор звертається в особі уповноваженого суб'єкта - Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області.
Як стверджував прокурор, за умовами спірного договору відбулася фактична передача земельних ділянок державної форми власності відповідачу2 в оренду для здійснення підприємницької діяльності, а тому спірний договір відповідно до ст.8 Закону України «Про оренду землі» та ст.93 Земельного кодексу України цей договір є договором оренди (суборенди) земельної ділянки.
Розпорядником земельної ділянки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-IV, яким внесені зміни до ст.122 Земельного кодексу України, є Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області. Однак, Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області рішення про надання землі ТОВ«Терра-2014» не приймало, а права передачі землі в оренду у КСП«Ягубець» відсутнє.
Крім того, на переконання прокурора, спірний договір не містить істотних умов, передбачених чинним законодавством для договору оренди землі, а також не відповідає типовій формі договору оренди землі, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220.
Прокурор також зазначав, що договір про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014 та додаткова угода до нього від 29.09.2015 не відповідає вимогам ст.ст.92, 95 Земельного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
При ухваленні рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що договір про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014 є договором про спільну діяльність, не є договором оренди та не містить ознак договору оренди землі, оскільки умовами оспорюваного договору не передбачено вилучення чи передача земельної ділянки іншій особі, цільове призначення земельних ділянок не змінено, спірні земельні ділянки знаходяться в законному постійному користуванні КСП«Ягубець», використовуються за призначенням, передбаченим земельним законодавством, статус земельних ділянок залишається незмінним, а сам договір містить усі істотні умови, які необхідні для договору такого виду.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач погоджується з доводами прокуратури, викладеними в позові, а також зазначає про безпідставність незастосування судом першої інстанції у даній справі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50%, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном» від 11.04.2012 №296.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2018 для розгляду апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя АгриковаО.В., судді ХрипунО.О., ЧорногузМ.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 у справі №925/550/18 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 залишено без руху.
Також, не погодившись з ухваленим рішенням, Заступник прокурора Черкаської області подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на ті ж обставини та підстави, що і в позовній заяві, а саме на наступне.
Так, прокурор зазначає, що в результаті досудового розслідування слідчим управління Головного Управління Національної поліції в Черкаській області у кримінальному провадженні, яке зареєстроване 13.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України, установлено, що службові особи ДП «СГП «Ягубець» у порушення порядку укладення договорів про спільну діяльність державними підприємствами, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50%, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном» від 11.04.2012 №296, незаконно передали у володіння та користування ТОВ«Терра-2014» землі колишнього ДП«СГП «Ягубець» по умовах договору про спільну діяльність від 23.09.2014.
На думку прокурора, у результаті укладення договору про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014 ТОВ«Терра-2014», всупереч вимог чинного земельного законодавства, отримало у користування 1834,0411га землі державної власності, що у свою чергу свідчить про порушення інтересу держави, на захист якого прокурор звертається в особі уповноваженого суб'єкта - Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області.
Як стверджував прокурор, за умовами спірного договору відбулася фактична передача земельних ділянок державної форми власності відповідачу2 в оренду для здійснення підприємницької діяльності, а тому спірний договір відповідно до ст.8 Закону України «Про оренду землі» та ст.93 Земельного кодексу України цей договір є договором оренди (суборенди) земельної ділянки.
Розпорядником земельної ділянки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-IV, яким внесені зміни до ст.122 Земельного кодексу України, є Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області. Однак, Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області рішення про надання землі ТОВ«Терра-2014» не приймало, а права передачі землі в оренду у КСП«Ягубець» відсутнє.
Крім того, на переконання прокурора, спірний договір не містить істотних умов, передбачених чинним законодавством для договору оренди землі, а також не відповідає типовій формі договору оренди землі, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220.
Прокурор також зазначав, що договір про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014 та додаткова угода до нього від 29.09.2015 не відповідає вимогам ст.ст.92, 95 Земельного кодексу України.
Згідно з витягом з протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 08.11.2018 для розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя АгриковаО.В., судді ХрипунО.О., ЧорногузМ.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №925/550/18 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 та призначено її розгляд на 20.12.2018.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №925/550/18 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 та призначено її розгляд на 20.12.2018.
Розпорядженням №09.1-08/679/18 від 19.12.2018 у зв'язку з участю судді ХрипунаО.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у ХVІ позачерговому з'їзді суддів України, відповідно до пп.2.3.25., 2.3.49. п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначений повторний автоматизований розподіл справи №925/550/18.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018 для розгляду апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя АгриковаО.В., судді ЧорногузМ.Г., МихальськаЮ.Б.
Також, апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 передано раніше визначеному складу суду у складі: головуючий суддя АгриковаО.В., судді ЧорногузМ.Г., МихальськаЮ.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 прийнято апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 до провадження визначеним складом суду. Розгляд справи №925/550/18 призначений на 01.02.2019.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області КСП«Ягубець» заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області КСП«Ягубець» заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін.
Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області у своєму відзиві підтримує апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області.
Заступник прокурора Черкаської області відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на надав.
Відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
30.01.2019 від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшли заперечення на відзив КСП«Ягубець» на апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. У вказаних запереченнях позивач зазначає, що спірний договір про спільну діяльність від 23.09.2014 є договором про спільну діяльність, однак він укладений з порушенням порядку, встановленого законодавством України, а саме Закону України «Про управління обєктами державної власності» та «Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50%, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012.
Також, 30.01.2019 від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшло клопотання, в прохальній частині якого позивач просить суд: врахувати факт того, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не підтримує правову позицію та підстави оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 Заступником прокурора Черкаської області; задовольнити апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з вказаних в ній підстав; вжити відповідних заходів реагування на виявлені факти порушення Керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та Заступника прокурора Черкаської області чинного законодавства України при здійсненні представництва інтересів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Колегією суддів в судовому засіданні 01.02.2019 розглянуто клопотання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 30.01.2019, враховано правову позицію та вимоги, викладені в поданому клопотанні.
При цьому, колегія суддів не встановила підстав для вжиття відповідних заходів реагування на дії Керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та Заступника прокурора Черкаської області чинного законодавства України при здійсненні представництва інтересів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, оскільки викладення в позові та апеляційній скарзі прокуратурою власної правової позиції (яка на думку позивача є завідомо хибною) не є тією обставиною, що свідчить про зловживання прокуратурою процесуальними правами в розумінні ст.43 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.п.1, 2, 4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Рішенням Ягубецької сільської ради народних депутатів від 25.02.1994 №3 Елітно-насінницькому радгоспу «Ягубець» видано державний акт на право постійного користування землею (серія ЧР 16-6) площею 2598,8га.
Наказом Української академії аграрних наук від 25.08.1998 №28 змінено назву Елітно-насінницького радгоспу «Ягубець» на дослідне господарство «Ягубець» Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук, яке 10.12.2004 на підставі Наказу Української академії аграрних наук №447/94 передано у підпорядкування Міністерства аграрної політики України.
Згідно з Розпорядженням Христинівської районної державної адміністрації від 25.05.2004 №83 вказана земельна ділянка зменшена до 2116,27га.
Дослідне господарство «Ягубець» Черкаського інституту агропромислового виробництва передане до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України спільним наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України і Української академії аграрних наук від 10.12.2004 №447/94 «Про передачу дослідних господарств Української академії аграрних наук до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України».
Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 29.06.2005 №294 дослідне господарство «Ягубець» перейменовано на державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець».
У Статуті державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» (затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №814 від 30.12.2011) зазначено, що підприємство засноване на державній власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і є підзвітним йому. Вказане підприємство створене відповідно до наказу Міністерства аграрної політики від 29.06.2005 №294 «Про перейменування дослідного господарства «Ягубець» Черкаського інституту агропромислового виробництва».
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.12.2013 №777 функції управління майном державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» передано регіональному відділенню Фонду державного майна України по Черкаській області.
30.01.2014 Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області зареєстровано право державної власності на 23 земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1834,0411га в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району за межами населеного пункту, власником цих земельних ділянок згідно з наданими Витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказане Головне управлінням Держземагентства у Черкаській області.
23.09.2014 між державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» (сторона-1) та ТОВ«Терра-2014» (сторона-2) був укладений договір про спільний обробіток земельних ділянок (далі - договір), відповідно до умов якого сторони домовилися про організацію спільного обробітку землі у сфері товарного сільськогосподарського виробництва для отримання прибутку у результаті господарських і комерційних заходів: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування інших однорічних та дворічних культур; допоміжна діяльність у рослинництві; сторони можуть надавати одна одній технологічну або організаційну допомогу (розділ 1 договору).
Згідно з розділом 3 договору сторона-1 зобов'язується надати сільськогосподарські угіддя у спільну діяльність, а саме поля (рілля) загальною площею 1834,0411га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які перебувають у постійному користуванні сторони-1, що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно; залучати працю найманих працівників (п.п.3.1.1, 3.1.2 договору).
Відповідно до розділу 4 договору сторона-2 зобов'язується після підписання договору невідкладно приступити до здійснення господарської діяльності, передбаченої умовами договору; за рахунок власного вкладу залучати й використовувати для виконання умов договору необхідні матеріально-технічні ресурси (посівний матеріал, паливно-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, тощо) та основні засоби (машини, механізми, а також залучати працю найманих працівників; забезпечувати господарську діяльність по реалізації сільськогосподарської продукції (виконання робіт, послуг), вести переговори з покупцями, а також залучати працю найманих робітників.
Відповідно до розділу 6 договору (вклади сторін) вкладом сторони-1 є земельні ділянки загальною площею 1834,0411га, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець», що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (які додаються до договору). Земельні ділянки передаються для спільного обробітку разом з ТОВ«Терра-2014» відповідно до умов цього договору, за домовленістю сторін доля вкладу сторони-1 складає 20% (п.6.1.1, 6.1.3 договору). Вклад сторони-2 це грошові кошти у сумі 57280450,24грн., за домовленістю сторін, доля сторони-2 складає 80% (п.п.6.2.1, 6.2.3 договору).
Згідно п.7.1 договору визначено, що сторони є власниками грошових та матеріальних цінностей, набутих у результаті спільного обробітку землі у пропорції: ДП«Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» - 20%, ТОВ«Терра-2014»- 80%. Сторони володіють грошовими та матеріальними цінностями, набутими в результаті спільного обробітку на підстав приватної власності.
Відповідно до п.7.2 договору вклади сторін не є спільною власністю, їх правовий статус залишається незмінним на весь час дії договору. Пунктом 8.2 договору його сторонами досягнуто домовленості, що прибуток отриманий від спільного обробітку, підлягає наступному частковому розподілу: державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» - 20% прибутку, товариство з обмеженою відповідальністю «Терра-2014» - 80% прибутку.
Згідно з п.13.6 договору у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) однієї із сторін права та обов'язки за цим договором переходять до його правонаступника.
25.08.2015 між сторонами договору було укладено додатковий договір, яким сторони домовились п.8.2 договору доповнити наступним абзацом: за досягнутою домовленістю сторін прибуток, що отримують сторони від спільного обробітку у сільськогосподарському сезоні 2014-2015 років, підлягає наступному частковому розподілу: державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» - 50% прибутку, товариство з обмеженою відповідальністю «Терра-2014»- 50% прибутку.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» дія цього Закону не поширюється на управління об'єктами власності Українського народу, визначеними ч.1 ст.13 Конституції України, а також на здійснення прав інтелектуальної власності та корпоративні права, що виникли внаслідок участі державних наукових (науково-дослідних, науково-технологічних, науково-технічних, науково-практичних) установ та державних університетів, академій, інститутів у створенні господарських товариств шляхом внесення до статутного капіталу такого товариства майнових прав інтелектуальної власності, що належать цим установам та навчальним закладам.
Отже, дія Закону України «Про управління об'єктами державної власності» не поширюється на випадки реалізації повноважень по управлінню землею як об'єктом власності Українського народу в порядку, визначеному Земельним кодексом України.
Для визначення законодавства, що підлягає до застосування у тому чи іншому випадку, потрібно встановити чи набуває сторона правочину прав та обов'язків землекористувача, визначених ст.ст95, 96 Земельного кодексу України.
У випадках, якщо сторона не набуває за правочином прав та обов'язків, зазначених у ст.ст.95, 96 Земельного кодексу України щодо земельної ділянки - до правочину слід застосовувати загальні норми законодавства, яким регулюється порядок управління об'єктами державної власності. Окрім того, необхідно встановити вид правочину, на підставі якого сторона, що є землекористувачем від імені держави та Українського народу, використовує передану у користування землю при договірних відносинах з третіми особами.
Щодо земельних ділянок, які належать ДП «СГП «Ягубець» на праві постійного користування та використовувалися ДП «СГП «Ягубець» та ТОВ «Терра-2014» згідно умов договору про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014, слід врахувати наступне.
Відповідно до ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ст.79 Земельного кодексу України земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» містить перелік істотних умов договору найму земельної ділянки. До таких умов (які є обов'язковими для узгодження сторонами) відносяться: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Неузгодження сторонами якоїсь із істотних умов є підставою для відмови у державній реєстрації договору найму земельної ділянки.
Так, предметом спірного договору є домовленість його сторін про організацію спільного обробітку у сфері товарного сільськогосподарського виробництва для отримання прибутку у результаті проведення наступних господарських і комерційних заходів: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування інших однорічних і дворічних культур; допоміжна діяльність у рослинництві.
Як вже зазначалось, для досягнення цілей договору ДП «СГП «Ягубець» зобов'язувалося: надати сільськогосподарські угіддя у спільну діяльність, а саме поля (рілля), загальною площею 1834,0411га, які розташовані на земельних ділянках для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та перебувають у постійному користуванні держаного підприємства; залучити трудові ресурси державного підприємства; надати майно підприємства для реалізації домовленості по договору.
Для досягнення цілей договору, згідно договору, ТОВ «Терра-2014» зобов'язувалося: за власні кошти забезпечити посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами, матеріальними цінностями для обробітку врожаю та його збору, залучити найману працю для виконання договору.
Спірний договір від 23.09.2014 не містить всіх необхідних умов, які є обов'язковими (істотними) для договорів оренди, а саме:
- умов про фактичну передачу в користування (оренду) земельних ділянок від ДП «СГП «Ягубець» до ТОВ «Терра-2014»;
- умов про орендну плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
- умов повернення земельної ділянки орендодавцеві;
- умов і строків передачі земельної ділянки орендарю;
- щодо ризиків випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини тощо.
Зі змісту спірного договору вбачається, що державні земельні ділянки згідно умов договору про спільний обробіток земельних ділянок виступають не безпосереднім предметом договору, а лише вкладом однієї зі сторін договору для його виконання (для спільного обробітку земельних ділянок).
Укладення угоди не надає ТОВ «Терра-2014» прав та обов'язків, визначених ст.95, 96 Земельного кодексу України. Землекористувачем землі виступало державне підприємство.
Судом встановлено, що ДП «СГП «Ягубець» було надано право постійного користування земельними ділянками державної власності рішенням Ягубецької сільської ради народних депутатів від 25.02.1994 №3 Елітно-насінницькому радгоспу «Ягубець» про видачу державного акту на право постійного користування землею (серія ЧР 16-6). Дана форма управління землею, порядок набуття, здійснення управління та припинення передбачено спеціальним законодавством - Земельним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до ч.1 ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Відповідно до ч.1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; г) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди. мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Законодавством України визначений вичерпний перелік повноважень ДП «СГП «Ягубець» як постійного користувача земельними ділянками, який виключає подальшу передачу таких державних земельних ділянок в користування.
У випадках управління землями державної власності, в порядку визначеному Земельним кодексом України, суб'єкти господарської діяльності, що мають на праві власності чи користування землі, є лише користувачами таких земель, уповноважені вчиняти дії щодо землі виключно з дозволу уповноваженого органу та у порядок і спосіб, визначений вище.
Договірні відносини між сторонами були оформлені договором про спільний обробіток земельних ділянок, що містить істотні умови договору про спільну діяльність та не містить істотних умов договору оренди, сервітуту, емфітевзису, інших видів договорів, що передбачені Земельним кодексом України, не спрямовані на передачу прав та обов'язків землекористувача від однієї сторони договору іншій.
Відтак, правовідносини ДП «СГП «Ягубець» та ТОВ «Терра-2014» регулюються загальним законодавством - Цивільним кодексом України, Господарським кодексом Україні, Законом України «Про управління об'єктами державної власності».
Відповідно до 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Відповідно до ст.1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
За змістом ч.1 ст.1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, майнові права, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.
Колегія суддів, враховуючи наведене вище та доводи учасників судового провадження, проаналізувавши укладений між ДП«Ягубець» (правонаступником якого є КСП«Ягубець») та ТОВ«Терра-2014» договір та положення ст.ст.1130, 1131, 1133 ЦК України, дійшла до висновку про те, що договір про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014 за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність.
При цьому, як вбачається з листа заступника Міністра аграрної політики та продовольства України від 26.11.2014 №37-27-3-13/18132 (т.2 а.с.34) було погоджено державному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» укладення додаткового договору до договору про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014. Також, зі змісту листа вбачається, що Міністерством аграрної політики та продовольства України було надано погодження щодо укладення договору про спільний обробіток землі з ТОВ«Терра-2014» листом від 26.09.2014 №37-27-3-13/14797.
З матеріалів справи також вбачається, що 25.09.2015 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області було видано наказ від №7-АПК «Щодо приватизації державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Ягубецьке».
Наказами регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області було видано ряд наказів, пов'язаних з реорганізацією та передачею майна відповідачу1.
Так, 02.12.2015 видано наказ №11-АПК «Про затвердження плану приватизації» єдиного майнового комплексу державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець»; від 03.12.2015 №12-АПК - державне підприємство перетворене у КСП «Ягубець» та визнано правонаступником всіх майнових прав і зобов'язань державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець»; від 04.12.2015 №13-АПК - припинено юридичну особу державне підприємство «СГП «Ягубець» шляхом перетворення у КСП «Ягубець»; від 04.12.2015 №14-АПК затверджено передавальний акт майна єдиного майнового комплексу державного підприємства до статутного капіталу КСП «Ягубець»; від 26.02.2016 №1-АПК завершено приватизацію державного підприємства Сільськогосподарське підприємство «Ягубець».
Окрім того, судом встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі №823/1619/16, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 та постановою Верховного Суду від 10.07.2018, задоволено повністю адміністративний позов КСП «Ягубець» до відділу Держгеокадастру у Христинівському районі Черкаської області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи Ягубецька сільська рада Христинівського району Черкаської області, регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання протиправним та скасування рішень та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянути у визначені законом строки проект землеустрою щодо приватизації земель державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець», які розташовані в адміністративних межах Ягубецької сільської ради Христинівського району Черкаської області та погодити у передбачений законом спосіб. Судовими рішеннями було встановлено, що згідно з наказами ФДМУ державне підприємств «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець», було перетворено у КСП «Ягубець» та є його правонаступником з усіх майнових прав і зобов'язань.
З урахуванням ст.ст.104, 108 Цивільного кодексу України, адміністративним судом було встановлено, що КСП «Ягубець» має на праві постійного користування земельну ділянку, що перебувала у користуванні ДП «СГП «Ягубець» площею 1834,0411га. Оскільки відбулася реорганізація державного підприємства (зміна організаційно-правової форми) без ліквідації останнього, отже і право користування земельною ділянкою також у позивача виникло до дня набрання чинності Земельним Кодексом України (01.01.2002), у тому числі і право постійного користування земельними ділянками загальною площею 1834,0411га.
Як вже зазначалось вище, предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014, який укладений між ДП«Ягубець» (правонаступником якого є КСП«Ягубець») та ТОВ«Терра-2014».
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
За приписами ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
За загальним правилом, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
За доводами прокурора та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, спірний договір про спільну діяльність укладений з порушенням порядку укладення договорів про спільну діяльність державними підприємствами, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50%, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном» від 11.04.2012.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 був затверджений «Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50%, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном».
Згідно з п.1 цього Порядку він визначає механізм укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50%, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном
Вказана Постанова Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 прийнята відповідно до підп.«л» п.18 ч.2 ст.5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», який визначає правові основи управління об'єктами державної власності.
У ст.3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» визначені об'єкти управління державної власності, а ч.2 та ч.3 цієї статті обмеження дії цього Закону, зокрема, його дія не поширюється на управління об'єктами власності Українського народу, визначеними ч.1 ст.13 Конституції України, а також на здійснення прав інтелектуальної власності.
До таких об'єктів згідно ч.1 ст.13 Конституції України відносяться: земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, які є об'єктами права власності Українського народу.
Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, з огляду на вказані правові норми застосування до спірних правовідносин (пов'язаних з розпорядженням земельними ділянками) положень, які регулюють порядок укладення державними підприємствами договорів про спільну діяльність, є безпідставним, оскільки їх дія не поширюється на правовідносини пов'язані з земельними.
Окрім цього, як вже вказувалось, дослідне господарство «Ягубець» Черкаського інституту агропромислового виробництва передане до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України спільним наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України і Української академії аграрних наук від 10.12.2004 №447/94 «Про передачу дослідних господарств Української академії аграрних наук до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України».
Листом заступника Міністра аграрної політики та продовольства України від 26.11.2014 №37-27-3-13/18132 (т.2 а.с.34) було погоджено державному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «Ягубець» укладення додаткового договору до договору про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014. Також, зі змісту листа вбачається, що Міністерством аграрної політики та продовольства України було надано погодження щодо укладення договору про спільний обробіток землі з ТОВ«Терра-2014» листом від 26.09.2014 №37-27-3-13/14797.
Окрім того, за доводами прокурора та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, спірний договір про спільну діяльність є удаваним, оскільки за своєю правовою природою є саме договором оренди землі та укладений з метою фактичної передачі землі ТОВ«Терра-2014» у користування.
Відповідно до ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Як вже встановлено колегією суддів, договір про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014 за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність.
Метою договору про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014 є організація спільного обробітку землі у сфері товарного сільськогосподарського виробництва для отримання прибутку у результаті господарських і комерційних заходів. Для реалізації цієї мети умовами правочину було передбачено внесення обома сторонами відповідних вкладів: першим відповідачем - сільськогосподарських угідь загальною площею 1834,041, а другим відповідачем - грошових коштів у сумі 57280450,24грн.
Отже, за умовами договору передбачені домовленості про спільний обробіток землі, що передбачає двосторонню участь у такому обробітку. Умови договору є взаємопов'язаними та орієнтованими на досягнення тієї мети, яка визначена договором, договір містить усі істотні ознаки, притаманні договору про спільну діяльність та, на переконання колегії суддів, не містить у собі приховування іншого правочину, зокрема, договору оренди землі.
При цьому, як вже встановлено судом, внаслідок укладення договору про спільний обробіток земельних ділянок від 23.09.2014 не відбулось фактичної передачі обумовлених ним земельних ділянок від СП«Ягубець» до ТОВ«Терра-2014», що є обов'язковим для договору оренди землі. Доказів протилежного прокурором не подано.
Відтак, доводи прокурора про невідповідність спірного договору вимогам ст.ст.92, 95 Земельного кодексу України колегія суддів відхиляє.
Підсумовуючи наведене та враховуючи наведені вище норми законодавства, а також те, що спірний договір не містить ознак договору оренди землі, цільове призначення земельних ділянок не змінено, спірні земельні ділянки не вибули з державної власності, знаходяться в законному постійному користуванні КСП «Ягубець», використовуються за призначенням, передбаченим земельним законодавством, статус земельних ділянок залишається незмінним, а сам договір містить усі істотні умови необхідні для договору такого виду, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог законним та обґрунтованим.
Отже, апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 підлягають відхиленню.
Щодо інших доводів наведених у апеляційній скарзі, то зазначені доводи не спростовують висновків суду та не підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
постановив:
1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2018 у справі №925/550/18 залишити без змін.
4. Справу №925/550/18 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк, передбачені ст.ст.288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 06.02.19
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
Ю.Б.Михальська
