ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 920/65/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
(головуючий - Істоміна А.О.; судді: Гребенюк Н.В., Сіверін В.І.)
від 02.10.2018
у справі № 920/65/18
за позовом ОСОБА_2
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Беєве"
про стягнення 4 338 122,00 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - ОСОБА_3
відповідача - не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Сумської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Беєве" (далі - ТОВ "Беєве") про стягнення з урахуванням збільшення розміру позовних вимог 4 338 122,00 грн вартості частини майна товариства, пропорційно частці позивача у статутному капіталі товариства.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2, подавши у жовтні 2016 року через приватного нотаріуса заяву про вихід із складу учасників ТОВ "Беєве", всупереч вимогам статті 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не отримав при виході із товариства виплати відповідної частки, що є пропорційною його частці у статутному капіталі у строк до 05.01.2018. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 66, 80, 139, 140, 148, 190 Цивільного кодексу України, статтю 54 Закону України "Про господарські товариства".
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.06.2018 у справі № 920/65/18 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені повністю. Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Беєве" на користь ОСОБА_2 4 338 122,00 грн вартості частини майна пропорційно частці у статутному капіталі товариства
2.2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2018 рішення Господарського суду Сумської області від 18.06.2018 у справі № 920/65/18 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- відповідно до Статуту ТОВ "Беєве", який затверджено установчими зборами засновників, оформленим протоколом № 1 від 26.06.2006, Товариство з обмеженою відповідальністю "Беєве" зареєстроване Липоводолинською районною державною адміністрацією Сумської області 30.06.2006. Учасниками товариства є: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (п. 4.1. Статуту товариства);
- для забезпечення діяльності товариства згідно з п. 6.3. Статуту за рахунок грошових вкладів учасників створюється статутний капітал в розмірі 51 000,00 грн, поділений на частки;
- пунктом 6.4. Статуту визначено, що статутний капітал формується за рахунок майнових вкладів (грошовими коштами або майном) його учасників;
- відповідно до п.п. 4.1, 6.4 статуту ТОВ "Беєве" серед його засновників значиться ОСОБА_2 із внеском станом на день державної реєстрації 4%;
- згідно із до додатком до статуту, затвердженого зборами учасників відповідача 13.06.2014, до пункту 6.4 статуту були внесені зміни та частка позивача, ОСОБА_2, склала 4,6 %;
- ОСОБА_2 28.09.2016 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про передачу товариству його заяви про вихід зі складу учасників ТОВ "Беєве" та виплату пропорційно належній йому частки в статутному капіталі ТОВ "Беєве";
- заява була надіслана ТОВ "Беєве" приватним нотаріусом та вручена представнику товариства 05.10.2016, що підтверджується копією нотаріально посвідченої заяви позивача та копією поштового повідомлення про вручення заяви представнику товариства;
- згідно із витягом з ЄДРПОУ ОСОБА_2 станом на 14.03.2018 значиться серед засновників (учасників) товариства;
- вважаючи своє право на отримання частки в статутному капіталі товариства у строк до 05.01.2018 порушеним, так як відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин) при виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному капіталі, ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом.
2.4. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, місцевий суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт перебування позивача у складі засновників (учасників) товариства, позивачем дотримані встановлені законом та статутом вимоги щодо виходу зі складу учасників товариства шляхом подання відповідної заяви та отримання зазначеної заяви товариством, а також враховуючи положення ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) та визначену частку позивача у розмірі 4,6 % відповідно до установчих документів, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі. При цьому при розрахунку вартості частини майна товариства місцевим господарським судом взято до уваги фінансові документи ТОВ "Беєве" за 2016 рік, що і слугувало підґрунтям для розрахунку частки.
2.5. Суд апеляційної інстанції погоджуючись із висновками, викладеними в рішенні місцевого господарського суду щодо наявності обов'язку товариства сплатити учаснику ОСОБА_2 при виході його частки у відповідному розмірі, зазначив, що розрахунок щодо стягнення з ТОВ "Беєве" частини ринкової вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі невірно розрахованого виходячи з даних за 2016 рік. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на день розгляду справи в суді не настав граничний строк для розрахунку відповідача з позивачем.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2018, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ОСОБА_2:
- висновок суду апеляційної інстанції про здійснення невірного розрахунку, оскільки частку розраховано за 2016 рік, є помилковим;
- судом апеляційної інстанції в порушення норм матеріального права, а саме, частин 1, 2 статті 148 Цивільного кодексу України, статті 54 Закону України "Про господарські товариства" зроблено помилковий висновок, що станом на день розгляду справи в суді не настав граничний строк для розрахунку відповідача з позивачем;
- суд апеляційної інстанції проігнорував позицію позивача, яка знайшла відображення у рішенні місцевого суду, у зв'язку з чим зроблено помилковий висновок щодо моменту визначення вартості частки майна та відсутності порушеного права на момент розгляду справи в суді.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Беєве" просило відмовити в її задоволенні, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2018 у справі № 920/65/18 залишити без змін, як таку, що прийняту з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Частинами 1, 3 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
4.2. Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1, частини 2 стаття 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
4.3. Згідно із статтею 148 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.
Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.
Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
4.4. Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства.
Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
4.5 Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
4.6. За умовами пункту 5.6. Статуту ТОВ "Беєве" учасники товариства мають право добровільно у встановленому Законом порядку виходити з товариства зі своєю часткою, або при згоді товариства, залишити майнову частку у тимчасове користування товариству на умовах договору.
Згідно із пунктом 13.5. Статуту ТОВ "Беєве" учасник, який побажав вийти з товариства подає про це заяву голові товариства, яка розглядається спільно з дирекцією. Рішення про задоволення прохання про вихід приймають чергові збори учасників.
Пунктом 13.7 Статуту товариства визначено, що при виході учасника з товариства, у тому числі і при виключенні, йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді на умовах визначених зборами учасників. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства майнова частка може бути повернута повністю або частково у натуральному виразі.
4.7. Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
4.8. Згідно із частиною 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
4.9. Судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин бу застосований правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі № 910/10168/13 (№ 3-182гс14), який полягає в тому, що "вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, яка визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення)".
4.10. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не врахував, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 925/1165/14 від 24.04.2018 визнала за необхідне відійти від правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі № 910/10168/13 (№ 3-182гс14).
Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові дійшла правового висновку, що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об'єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства.
4.11. Також суд апеляційної інстанції, встановивши строк виконання обов'язку щодо виплати належної учаснику товариства ОСОБА_2 частки після затвердження звіту за рік, але не пізніше 05.01.2018, не зазначив правових підстав свого висновку про те, що станом на день розгляду справи в суді не настав граничний строк для розрахунку відповідача з позивачем.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Пунктом 2 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України встановлено повноваження суду касаційної інстанції, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
5.2. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або
2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
5.3. Відповідно до частини 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
5.4. З врахуванням викладеного, оскільки апеляційний господарський суд припустився неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України, та, враховуючи межі перегляду справ в суді касаційної інстанції, зазначене є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
6. Судові витрати
6.1. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
6.2. Ухвалою Верховного Суду у справі 920/65/18 від 29.10.2018 колегія суддів, керуючись приписами частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, відстрочила ОСОБА_2 сплату судового збору у розмірі 130 143,66 грн за подання касаційної скарги до ухвалення судом касаційної інстанції рішення по справі.
6.3. З огляду на відсутність доказів сплати судового збору на день прийняття рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне стягнути відстрочену суму судового збору за подання касаційної скарги із ОСОБА_2 Григоровочма.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2018 у справі № 920/65/18 скасувати, справу передати на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України 130 143,66 грн за подання касаційної скарги.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В.Студенець
Судді О.Мамалуй
Л.Стратієнко
