ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2018 року
Справа № 0440/5811/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
Голобутовського Р.З.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області про скасування постанов про накладення штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
31.07.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 50083, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 28, м. Кропивницький, 25022, код ЄДРПОУ невідомий), в якій позивач просить, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог:
- визнати протиправними дії управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області по проведенню 08.06.2018 року позапланової перевірки ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт № 170/2018-Дол від 08.06.2018 року;
- визнати незаконною та скасувати постанову № 1011-3/6/1018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.06.2018 року про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності", та накладення штрафу у сумі 1585800 грн.;
- визнати незаконною та скасувати постанову № 1011-3/7/1018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.06.2018 року про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності", та накладення штрафу у сумі 1585800 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що спірні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є незаконними, оскільки перевірка була проведена з порушенням чинного законодавства, а саме за відсутності належного повідомлення про проведення перевірки. Також вказує, що в повідомленні про проведення перевірки зазначено, що перевірка відбудеться 08.06.2018 року, однак в акті відображено, що вона розпочалась 29.05.2018 року. Оскільки позивач не був вчасно повідомлений про проведення перевірки, був позбавлений можливості бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду. Крім того, така перевірка проведена безпідставно, будь-які посилання на наказ або підстави проведення заходів державного нагляду у направленні на проведення перевірки відсутні. Про час, та місце розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності позивач належним чином повідомлений не був, як наслідок був позбавлений права бути присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Представником відповідача надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що з огляду на отриманий лист управління Служби безпеки України в Кіровоградській області № 61/24/100/нт від 21.05.2018 року, на підставі наказу від 24.05.2018 року № 27П та направлення на проведення перевірки № 176 від 25.05.2018 року здійснено виїзд на обєкт будівництва автозаправної станції на території АДРЕСА_2 (земельна ділянка з кадастровим номером № НОМЕР_2). Перевіркою встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер № НОМЕР_2), яка знаходиться на території АДРЕСА_2, надана в оренду для будівництва, розміщення та експлуатації цегельного заводу, відповідно до договору оренди землі від 19.10.2007 року, ФОП ОСОБА_2 Однак, за вказаною адресою виконано будівельні роботи з будівництва автозаправної станції, без нявності будь-яких дозвільних документів та документів, які свідчать про її прийняття в експлуатацію. Отже, будівельні роботи з будівництва автозаправної станції на території АДРЕСА_2 виконано без отримання дозволу на їх виконання, здійснюється експлуатація об'єкта не прийнятого в експуатацію. Враховуючи виявлені порушення вимог містобудівного законодавства та з метою усунення ФОП ОСОБА_2 порушень видано припис № 65/2018ю-Дол від 08.06.2018 року. 20.06.2018 року уповноваженою особою управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення та винесено постанови про накладення штрафу.
04.09.2018 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, згідно якого хоча чинним законодавством не встановлено строки та порядок повідомлення субєкта господарювання про дату і час проведення позапланової перевірки, однак для того, щоб результати такої перевірки були законними вимагається участь такого суб'єкта під час її проведення, що, в свою чергу може бути можливими лише у випадку завчасного направлення повідомлення. Також відповідачем було порушено право позивача бути присутнім під час притягнення до відповідальності, не надав час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у письмовому провадженні, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до положень частини 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрований 11.02.1994 року, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, виконавчим комітетом Криворізької міської ради.
Судом встановлено, що у період з 29.05.2018 року по 08.06.2018 року управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області на підставі наказу № 27П від 24.05.2018 року проведено позапланову перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «будівництва автозаправної станції на території АДРЕСА_2 (земельна ділянка з кадастровим номером № НОМЕР_2)», замовником якого є фізична особа-підприємець ОСОБА_2.
За результатом перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт складено акт № 170/2018-Дол, відповідно до висновків якого встановлено: ФОП ОСОБА_2 подано до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області декларацію про початок виконання будівельних робіт та зареєстровано за № КД 08312110233 від 27.06.2012 року по об'єкту: «Будівництва заводу стінових керамічних матеріалів продуктивністю 20 мільйонів штук умовної цегли на рік АДРЕСА_2» - ІІІ-тя категорія складності (середні наслідки СС-2). Земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_2), яка знаходиться на території АДРЕСА_2 та належить Долинській районній державній адміністрації, надана в оренду для будівництва, розміщення та експлуатації цегельного заводу, відповідно до договору оренди землі від 19.10.2007 року (укладено на 10 років) ФОП ОСОБА_2 Однак, на час перевірки встановлено, що за вказаною адресою виконано будівельні роботи з будівництва автозаправної станції, без наявності будь-яких дозвільних документів та документів, які свідчать про її прийняття в експлуатацію. Враховуючи викладене, будівельні роботи з будівництва автозаправної станції на території АДРЕСА_2 виконано без отримання дозволу на їх виконання, здійснюється експлуатація об'єкта не прийнятого в експлуатацію. Збудований об'єкт належить до значного класу наслідків (відповідальності) - СС-3.
Виявлені порушення є порушеннями вимог ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466, ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461.
08.06.2018 року управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області складено:
- припис № 65/2018ю-Дол про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно якого зазначено вимогу усунути порушення містобудівного законодавства до 10.09.2018 року;
- протокол № 9/2018ю-Дол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме порушення ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466, яким призначений розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності на 12:00 год 20.06.2018 року;
- протокол № 8/2018ю-Дол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме порушення ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461, яким призначений розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності на 11:00 год 20.06.2018 року.
Акт перевірки № 170/2018-Дол, припис № 65/2018ю-Дол та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.06.2018 року направлені ФОП ОСОБА_2 поштою 08.06.2018 року.
На підставі виявлених перевіркою порушень та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області винесено:
- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.06.2018 р. № 1011-3/7/1018, якою ФОП ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого абз.3 п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1585800,00 грн.,
- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.06.2018 р. № 1011-3/6/1017, якою ФОП ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1585800,00 грн.
У вказаній постанові зазначено, що ФОП ОСОБА_2 або уповноважена особа на розгляд справи не з'явились, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності направлені поштою 21.06.2018 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дотримання цих критеріїв вказує на правомірність рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Згідно частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Аналізуючи викладені положення чинного законодаства, суд погоджується з думкою відповідача про те, що у разі проведення позапланового заходу відповідний орган державного нагляду (контролю) не обмежений правом на здійснення такої перевірки лише за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення позапланового заходу до дня здійснення цього заходу.
Разом з тим, за приписами частини 3 статті 6 Закону № 877-V суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 533).
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Як встановлено статтею 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 пункту 1 Порядку № 553 закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Пунктом 3 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Частиною 5 статті 7 Закону України № 877 визначено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Пунктом 13 Порядку № 553 передбачені права суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зокрема зазначено, що суб'єкта містобудування має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (абз.11 п.7 Порядку №553).
Пунктом 12 Порядку №553 визначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Відповідно до положень пунктів 16-22 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватись в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень тощо.
В своєму позові позивач посилається, що перевірку було проведено з порушенням передбаченого порядку її проведення, а саме відсутній наказ про проведення перевірки та невідомі підстави проведення перевірки, а представник підприємства не був присутній при проведенні перевірки.
При цьому, судом встановлено, що позапланова перевірка вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «будівництва автозаправної станції на території с. Ганнівка, Долинського району, Кіровоградської області (земельна ділянка з кадастровим номером № НОМЕР_2)», замовником якого є фізична особа-підприємець ОСОБА_2, проведена на підставі наказу № 27П від 24.05.2018 року.
Наказ № 27П від 24.05.2018 року прийнято у зв'язку з отриманням від управління Служби безпеки України в Кіровоградській області листа № 61/24/100/нт від 21.05.2018 року, в якому зазначається, що управлінням Служби безпеки України в Кіровоградській області встановленим порядком отримано дані щодо правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які можуть призвести до надзвичайних подій. В липні 2012 року ФОП ОСОБА_2 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт (КД 08312110233) по об'єкту: «Будівництва заводу стінових керамічних матеріалів продуктивністю 20 мільйонів штук умовної цегли на рік АДРЕСА_2» (земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2). Встановлено, що на вказаній земельній ділянці фактично збудовано АЗС та здійснюється реалізація паливно-мастильних матеріалів.
На виконання наказу № 27П від 24.05.2018 року видано направлення для проведення позапланового заходу № 176 від 24.05.2018 року, згідно якого строк дії направлення з 29.05.2018 року до 09.06.2018 року.
Крім того, судом досліджено фотоматеріали, зроблені під час проведення позапланової перевірки на об'єкті «будівництва автозаправної станції на території АДРЕСА_2 (земельна ділянка з кадастровим номером № НОМЕР_2)», з яких вбачається експлуатація автозаправної станції та реалізація паливно-мастильних матеріалів.
За викладених обставин можливо стверджувати, що інспектор, який проводив перевірку - ОСОБА_3 був допущений до її проведення без зазначення жодних підстав щодо неправомірності його дій з посиланням на порушення процедури проведення перевірки, на об'єкті, що перевірявся, не складено акт недопуску до перевірки, та не надано будь-яких доказів в підтвердження зазначеного, доказів оскарження наказу про проведення перевірки № 27П від 24.05.2018 року позивачем не надано, а тому посилання позивача стосовно порушення порядку проведення перевірки суд вважає необґрунтованими.
Щодо виявлених порушень суд зазначає, що підставою для винесення постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності стали порушення вимог ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466, ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 подано до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована за № КД 08312110233 27.06.2012 року, по об'єкту: «завод стінових керамічних матеріалів продуктивністю 20 мільйонів штук умовної цегли на рік АДРЕСА_2, ІІІ-тя категорія складності». В розділі означеної декларації «Інформація про земельну ділянка» зазначено, що земельна ділянка площею 4,6512 га, кадастровий номер НОМЕР_2, надана в оренду для розміщення цегельного заводу, відповідно до договору оренди землі від 19.10.2007 року.
Згідно договору оренди землі від 19.10.2007 року, ФОП ОСОБА_2 передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення на території АДРЕСА_2. Договір укладено на 10 років. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.
В ході розгляду справи позивачем не заперечувався факт перебування у його користуванні земельної ділянки на території АДРЕСА_2 площею 4,6512 га, кадастровий номер НОМЕР_2.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Так, частиною першою статті 37 наведеного Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, який визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно пункту 5 вказаного Порядку будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Пунктом 27 вказаного Порядку передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.
У відповідності до частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Також пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, передбачено, що експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.
За приписами пункту 3 наведеного Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.
Згідно акта перевірки встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_2 виконано будівельні роботи з будівництва автозаправної станції, без наявності будь-яких дозвільних документів та документів, які свідчать про її прийняття в експлуатацію. Враховуючи викладене, будівельні роботи з будівництва автозаправної станції на території АДРЕСА_2 виконано без отримання дозволу на їх виконання, здійснюється експлуатація об'єкта не прийнятого в експлуатацію.
Спростування встановленим перевіркою обставинам позивачем не надано, будь-яких належних доказів на спростування виявлених порушень до суду не подано.
Згідно абзацу третього пункту 3 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У відповідності до абзацу четвертого пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо: об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі вище викладеного, управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області правомірно застосовано до ФОП ОСОБА_2 штрафнів санкції за порушення у сфері містобудівної діяльності згідно постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.06.2018 р. № 1011-3/7/1018 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.06.2018 р. № 1011-3/6/1017, що в повній мірі відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 50083, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 28, м. Кропивницький, 25022) про скасування постанов про накладення штрафу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський
