У Х В А Л А
18 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 504/2864/13-ц
Провадження № 14-452 цс 18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - ГудимиД.А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом прокурора Комінтернівського району Одеської області (далі також - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління (далі також - ГУ) Держземагенства в Одеській області та Комінтернівської (нова назва - Лиманської) районної державної адміністрації (далі також - РДА) Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі також - ТзОВ) «Енерго Продукт-2», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,- ТзОВ «Регіональне відділення з продажу земель», Визирська сільська рада Комінтернівського (нова назва - Лиманського) району Одеської області, про визнання недійсними протоколу аукціону з продажу об'єкта земельних торгів, договорів купівлі-продажу, міни і повернення земельної ділянки
за касаційною скаргою першого заступника прокурора Одеської області на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 травня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року і
в с т а н о в и л а:
у серпні 2013 року прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом. Мотивував тим, що голова Комінтернівської РДА Одеської області розпорядженням від 30 вересня 2003 року № 741 погодив продаж земельних ділянок, які перебувають на території Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, та затвердив Положення про порядок проведення земельних торгів у Комінтернівському районі Одеської області (далі - Положення).
Крім того, голова Комінтернівської РДА Одеської області розпорядженням від 10 жовтня 2003 року № 765 затвердив проекти відведення земельних ділянок, які виносяться на аукціон, затвердив висновки про експертну грошову оцінку, склад аукціонної комісії та призначив проведення аукціону з продажу земельних ділянок, які знаходяться на території Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. Згідно з вказаним розпорядженням на аукціоні мала продаватися, зокрема, земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 33,6638 га (далі - земельна ділянка). Підготовку та проведення торгів проводило TзOB «Регіональне відділення з продажу земель».
Згідно з протоколом від 14 листопада 2003 року № 2/2 (далі - протокол) переможцем аукціону з продажу зазначеної земельної ділянки визнане ТзОВ «Енерго Продукт-2», внаслідок чого, 14 листопада 2003 року воно уклало з Комінтернівською РДА Одеської області договір купівлі-продажу земельної ділянки (далі - договір купівлі-продажу). Тоді 13 грудня 2003 року ТзОВ «Енерго Продукт-2» уклало з ОСОБА_3 договір міни та передало останньому у власність вказану земельну ділянку, а ОСОБА_3 передав ТзОВ «Енерго Продукт-2» земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 42,94 га, розташовану на території Сичавської сільської ради (далі - договір міни).
Прокурор вказував, що під час проведення земельних торгів з продажу земельної ділянки були допущені порушення вимог земельного законодавства, оскільки Положення не регламентувало порядок продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а крім того, земельна ділянка на час продажу перебувала у межах прибережно-захисної смуги Григорівського лиману. Прокурор вважав, що земельна ділянка вибула з власності держави з порушенням законодавства, просив визнати недійсним протокол, договір купівлі-продажу та договір міни і зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку.
20 серпня 2013 року Комінтернівський районний суд Одеської області ухвалою відкрив провадження у справі.
21 травня 2014 року Комінтернівський районний суд Одеської області ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Мотивував тим, що доводи прокурора про перебування земельної ділянки в момент продажу у межах прибережно-захисної смуги Григорівського лиману не були підтверджені. Суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор пропустив позовну давність для звернення до суду за захистом порушеного права, а поважних причин пропуску цього строку не вказав. Крім того, суд зазначив, що Комінтернівській РДА Одеської області як стороні правочину було відомо про відчуження земельної ділянки. Однак лише у 2013 році, тобто більш ніж через 10 років з моменту відчуження, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах в інтересах Комінтернівської РДА Одеської області.
24 грудня 2014 року Апеляційний суд Одеської області ухвалив рішення, яким змінив рішення суду першої інстанції, виключивши з мотивувальної частини рішення висновок про пропуск позовної давності, а в решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
25 жовтня 2015 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою скасував рішення суду апеляційної інстанції та передав справу на новий розгляд до цього суду.
26 квітня 2016 року Апеляційний суд Одеської області постановив ухвалу, якою рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 травня 2014 року в частині вирішення позовних вимог прокурора про визнання недійсними протоколу та договору купівлі-продажу земельної ділянки скасував, а провадження у справі в цій частині закрив.
Мотивував ухвалу тим, що пред'явлені до ТзОВ «Енерго Продукт-2» позовні вимоги неправомірно розглянуті за правилами цивільного судочинства, вони підвідомчі господарським судам, оскільки прокурор пред'явив позов в інтересах юридичної особи (Комінтернівської РДА Одеської області) до юридичної особи (ТзОВ «Енерго Продукт-2»).
26 квітня 2016 року Апеляційний суд Одеської області також ухвалив рішення, яким рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 травня 2014 року у частині вирішення позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору міни та повернення земельної ділянки скасував, у задоволенні позову прокурора у цій частині відмовив з інших правових підстав.
Апеляційний суд мотивував рішення тим, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позову в зазначеній частині через пропуск позовної давності, оскільки позов є необґрунтованим. А тому саме з цієї підстави, на думку апеляційного суду, необхідно відмовити у його задоволенні. Апеляційний суд вказав, що договір міни укладений після договору купівлі-продажу земельної ділянки. Відтак, застосування до договору міни наслідків недійсності правочину жодним чином не призводить до поновлення прав держави в особі Комінтернівської РДА Одеської області та не дає підстав для задоволення позову прокурора про повернення земельної ділянки у власність держави. Суд апеляційної інстанції зазначив, що віндикаційного позову прокурор не подав.
У травні 2016 року перший заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 травня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотивує тим, що всі позовні вимоги прокурора мають розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки у позові об'єднані вимоги, які безпосередньо пов'язані між собою і стосуються спору щодо земельної ділянки, а їх окреме вирішення є неможливим. Крім того, перший заступник прокурора Одеської області вважає, що, відмовивши у задоволенні вимог про визнання недійсним договору міни та повернення земельної ділянки, суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що прокурор обрав неналежний спосіб захисту. Вказує, що земельна ділянка вибула з комунальної власності незаконно, а тому вимога про зобов'язання її повернути є саме тим способом захисту, який спрямований на відновлення порушеного суб'єктивного права територіальної громади. Вказує, що до спірних правовідносин мають застосовуватися приписи статті 1212 Цивільного кодексу України.
14 липня 2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відкрив касаційне провадження.
10 серпня 2016 року ОСОБА_3 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить застосувати позовну давність і відмовити у задоволення позову повністю. Мотивує тим, що у цій справі апеляційний суд правильно застосував вимоги процесуального законодавства, закриваючи провадження в частині вимог прокурора про визнання недійсними протоколу та договору купівлі-продажу земельної ділянки. Вказує, що позивачам стало відомо про протокол і договір купівлі-продажу земельної ділянки ще у 2003 році, оскільки інформація про них була оприлюднена у встановленому законом порядку і була достовірно відомою Комінтернівській РДА Одеської області як стороні оспорюваного правочину.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України викладений у новій редакції.
30 липня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
19 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
З огляду на те, що перший заступник прокурора Одеської області оскаржує ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року, зокрема, з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції, і вимоги касаційної скарги в цій частині нерозривно пов'язані з вимогами про оскарження рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 травня 2014 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
У касаційній скарзі також є клопотання першого заступника прокурора Одеської області про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні за участю представника Генеральної прокуратури України. Клопотання мотивоване необхідністю надання пояснень.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, розгляд цивільної справи у суді касаційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України. І лише у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Велика Палата Верховного Суду перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] (статті 6-1), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78),§ 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28).
Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створила учасникам процесу у справі № 504/2864/13-ц належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
З огляду на вказане, а також ураховуючи те, що касаційна скарга першого заступника прокурора Одеської області розглядатиметься без повідомлення та виклику учасників справи, Велика Палата Верховного Суду відмовляє у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
у х в а л и л а :
1. Прийняти до розгляду справу за позовом прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області та Комінтернівської (нова назва - Лиманської) районної державної адміністрації Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Продукт-2», ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,- Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональне відділення з продажу земель», Визирська сільська рада Комінтернівського (тепер - Лиманського) району Одеської області, про визнання недійсними протоколу аукціону з продажу об'єкта земельних торгів, договорів купівлі-продажу, міни і повернення земельної ділянки за касаційною скаргою першого заступника прокурора Одеської області на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 травня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2016 року.
2. Відмовити першому заступнику прокурора Одеської області у задоволенні клопотання про розгляд цієї справи за участю представника Генеральної прокуратури України.
3. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 28 листопада 2018 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
4. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкН.П.Лященко С.В.БакулінаО.Б.Прокопенко В.В.БританчукЛ.І.Рогач В.І.ДанішевськаІ.В.Саприкіна О.С.ЗолотніковО.М.Ситнік О.Р.КібенкоО.С.Ткачук В.С.КнязєвО.Г.Яновська Л.М.Лобойко
