У Х В А Л А
1 жовтня2018 року
м. Київ
Справа № 817/649/16
Провадження № 11-1032апп18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О.Б.,
суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, визнання бездіяльності протиправною,
ВСТАНОВИЛА:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року залишив без руху у зв'язку з тим, що заявник не додав документа про сплату судового збору та копії оскаржуваного судового рішення.
Поряд з цим заявник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на частину третю статті 22 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII), відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Вищий адміністративний суд України у задоволенні зазначеного клопотання відмовив. Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходив з того, що предметом заявлених позовних вимог є відносини, які виникли внаслідок укладання договору і не є відносинами споживчого кредитування в розумінні Закону № 1023-XII, що виключає можливість звільнення позивача від сплати судового збору.
Оскільки заявник не усунув недоліки скарги, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 5 вересня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 повернув заявнику, оскільки вона не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.
Не погодившись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_3 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.
Як на приклад неоднакового застосування норм процесуального права заявник посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 лютого 2016 року у справі № 6-3308ск16, у якій суд по-іншому і, на переконання заявника, правильно застосував одні й ті самі норми процесуального права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд України ухвалою від 28 жовтня 2016 року відкрив провадження у цій справі.
До набрання чинності КАС у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»(далі - Закон № 2147-VIII) та припинення діяльності Верховного Суду України розгляд справи за позовом ОСОБА_3 про перегляд судового рішення цим судом не закінчено.
На підставі розпорядження керівника апарату Верховного Суду України від 12 січня 2018 року № 20/0/19-18 зазначену заяву супровідним листом від 12 січня 2018 року передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 7 вересня 2018 року адміністративну справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину другу статті 241 КАС у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, підпункт 2 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАСу редакції Закону № 2147-VIII.
Оскільки така справа відповідно до частини другої статті 241 КАС у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, підлягала розгляду Верховним Судом України на спільному засіданні судових палат у адміністративних і цивільних справах Верховного Суду України, її на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАСу редакції Закону № 2147-VIII передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
На виконання наведених вимог процесуального закону справу за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, визнання бездіяльності протиправною слід прийняти до розгляду Великою Палатою Верховного Суду для перегляду ухвалених у ній судових рішень у зв'язку з розбіжностями в застосуванні касаційними судами різних юрисдикцій норм процесуального права.
Керуючись підпунктом 2 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАСу редакції Закону № 2147-VIII, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду Великою Палатою Верховного Суду
справу № 817/649/16 за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, визнання бездіяльності протиправною.
2. Витребувати матеріали касаційного провадження (№ К/800/17881/16) за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року.
3. Копію цієї ухвали надіслати Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду, заявнику та разом з копією заяви - відповідачу.
4. Встановити п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на заяву та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Б. ПрокопенкоСудді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко С.В. БакулінаЛ.І. Рогач В.І. ДанішевськаІ.В. Саприкіна О.С. ЗолотніковО.М. Ситнік О.Р. КібенкоО.С. Ткачук В.С. КнязєвВ.Ю. Уркевич Л.М. ЛобойкоО.Г. Яновська