ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
05 вересня 2016 року м. Київ К/800/19924/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, визнання бездіяльності протиправною,
у с т а н о в и в :
ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання виплатити, перерахувати кошти (відсотки, еквівалент 3490,47 дол.США) та визнання бездіяльності протиправною.
Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.
До поданої касаційної скарги заявник не додав документа про сплату судового збору та копії оскаржуваного судового рішення.
Скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-XII (далі - Закон №1023-XII), відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Предметом заявлених позовних вимог є відносини, які виникли внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VІ, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Таким чином, укладання договору банківського вкладу (депозиту) не є відносинами споживчого кредитування в розумінні Закону № 1023-XII, що виключає можливість звільнення позивача від сплати судового збору.
Тому зазначене клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Платіжні реквізити для справляння судового збору за подання до Вищого адміністративного суду України касаційної скарги: отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».
За таких обставин, у відповідності із вимогами частини 3 статті 214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 КАС України, застосовуються положення статті 108 КАС України про залишення її без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 213, 214 КАС України,
у х в а л и в :
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2016 року без руху та надати строк для усунення недоліків до 27 вересня 2016 року.
У разі не усунення недоліків касаційна скарга буде вважатися неподаною і повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.І.Цуркан
