Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа 215/2861/17
номер провадження 2/215/194/18
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого судді Дудікова А.В.,
при секретарі Бисовій В.А.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу №215/2861/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: служба захисту прав дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною,
в с т а н о в и в:
У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа служба захисту прав дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, про усунення перешкод у спілкуванні з неповнолітньою донькою. Ухвалою суду було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що у нього з відповідачем є спільна дитина, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Рішенням виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради визначено спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_5, однак відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з донькою.
Із врахуванням уточнених позовних вимог, просив суд зобов'язати відповідача не чинити йому перешкоди у спілкуванні з ОСОБА_5, згідно графіку встановленого рішенням виконавчого комітету центрально-міської районної у місті ради від 18.01.2017 р. №42.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав та доводів наведених в позовній заяві.
Відповідач буду належним чином повідомлена, про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, надіслала на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи. Окрім того, відповідач у попереднє судове засідання також не з'явилась, надіслала заяву про перенесення розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Представники третіх осіб, будучі належним чином повідомлені, у судове засідання не з'явилися.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.13).
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 лютого 2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.14).
18 січня 2017 року рішенням виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою, ОСОБА_5 наступним чином: - періодичність, тривалість та місце зустрічей: щотижня, у середу з 16.30 год. до 18.30 год., на нейтральній території, в межах м. Кривого Рогу та з 17.00 год. п'ятниці до 13.00 год. неділі, за адресою: АДРЕСА_1; - протягом одного тижня на рік, під час щорічної відпустки ОСОБА_1, з метою оздоровлення та відпочинку дитини; Також, у святкові дні року, за попередньою домовленістю з матір'ю дитини, ОСОБА_2 (а.с.15).
ОСОБА_2 та ОСОБА_6, 07 жовтня 2017 року зареєстрували шлюб, прізвище після державної реєстрації шлюбу, чоловіка, дружини - ОСОБА_2 (а.с.139).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому випадку, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращім інтересам дитини.
Відповідно до положень статті 7 Конвенції кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Вказані положення Декларації та Конвенції конкретизовані на рівні діючого законодавства України.
Так статтею 141 СК України закріплено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За приписами статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства, батьки, відповідно до положень статті 151 СК України, вправі обирати самі.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Згідно з вимогами статей 154, 155 СК України батьки мають право звернутися до суду за захистом прав та інтересів дитини; здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Частинами 1-3 статті 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Судом встановлено, що дитина ОСОБА_5 проживає разом з з матір'ю ОСОБА_2
У судовому засіданні відповідач визнала, що нею чиняться перешкоди у спілкуванні дитини з батьком, оскільки на її думки батько погано впливає на дитину.
Також у судовому засіданні відповідач повідомила суду, що до виконавчого комітету центрально-міської районної у місті ради чи суду, про зміну способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою, ОСОБА_5, - вона не зверталась.
Відповідно до ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскільки відповідач чинить перешкоду позивачу у спілкуванні з дитиною згідно визначеного рішенням виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради від 18 січня 2017 року способу участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України, стягнувши суму судового збору у розмірі 640 гривень з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 223, 259, 263-265, 268, 272, 280, 282 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: служба захисту прав дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІННОМЕР_1), не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з його донькою ОСОБА_5, згідно графіку встановленого рішення виконавчого комітету центрально-міської районної у місті ради від 18.01.2017 р. № 42.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІННОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІННОМЕР_2) судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя:
