ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8260/21 Справа № 215/2861/17 Суддя у 1-й інстанції - Дудіков А. В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Свистунової О.В.,
суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,
за участю секретаря Піменової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2020 року
по цивільнійсправі заскаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа ОСОБА_2 ,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Тернівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі Тернівський ВДВС), заінтересована особа ОСОБА_2 .
Скарга мотивована тим, що в провадженні Тернівського ВДВС перебуває на виконанні виконавчий лист № 215/2861/17, виданий 01.03.2018 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди стягувачу у спілкуванні з донькою згідно графіку, встановленого рішенням виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради від 18.01.2017 року, виконавче провадження № 60147952.
Обов`язком боржниці ОСОБА_2 за зазначеним виконавчим листом є забезпечення у повному обсязі не чинити перешкод у спілкуванні батька з малолітньою дитиною відповідно графіка щосереди з 16:30 до 18:30 на нейтральній території у межах міста Кривого Рогу та щоп`ятниці з 17:00 до неділі 13:00 за адресою: АДРЕСА_1 , що не може бути унеможливлено небажанням дитини спілкуватися, оскільки відповідно до чинного законодавства, у тому числі КК України, відповідальність за невиконання рішення суду несе саме боржник. Крім того, є ще дні побачень визначені судом для спілкування: святкові та вихідні за домовленістю з боржницею, тиждень під час відпустки стягувача.
Рішення суду боржниця взагалі не виконує, а державний виконавець упродовж трьох місяців відколи триває виконавче провадження лише захищає інтереси боржниці, створюючи умови для її подальшого безкарного невиконання рішення суду і досудово не бажає вирішувати ситуацію, діючи всупереч Закону України Про виконавче провадження. Наразі в провадженні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу перебуває декілька скарг на дії та бездіяльність державного виконавця. Зокрема, державний виконавець 09.11.2020 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Посилаючись на те, що діями державного виконавця порушуються права стягувача, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною діяльність державного виконавця Тернівського ВДВС та скасувати як протизаконну та передчасно винесену постанову про закінчення виконавчого провадження № 60147952 від 09.11.2020 року.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.12.2020 року у задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.
У відзиві на апеляційну скаргу, Тернівський ВДВС просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом першої інстанції установлено, що рішенням виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті ради 18.01.2017 року № 42 визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 наступним чином: періодичність, тривалість та місце зустрічей: щотижня, у середу з 16.30 год. до 18.30 год., на нейтральній території, в межах м. Кривого Рогу та з 17.00 год. п`ятниці до 13.00 год. неділі, за адресою: АДРЕСА_1 ; протягом одного тижня на рік під час щорічної відпустки ОСОБА_1 , з метою оздоровлення та відпочинку дитини; також, у святкові дні року за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_4 .
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.03.2018 року зобов`язано ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з його донькою ОСОБА_6 , згідно графіку встановленого рішенням виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради від 18.01.2017 року № 42. Видано виконавчий лист 03.08.2018 року.
Постановою державного виконавця Тернівського ВДВС Гнаткової О.Г. від 05.11.2019 року відкрито виконавче провадження № 60147952.
Згідно акта державного виконавця Тернівського ВДВС від 06.11.2020 року, п`ятниця 17:00 за адресою: АДРЕСА_1 , заступник начальника Тернівського ВДВС Наумчак К.Ю., на підставі виконавчого документа № 215/2861/17, виданого Тернівським районним судом м. Кривого Рогу про зобов`язання ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з його донькою ОСОБА_7 , згідно графіку рішення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради від 18.01.2017 року № 42, у зв`язку з тим, що боржник перешкоджає в спілкуванні з дитиною, в присутності понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у присутності боржника ОСОБА_5 , неповнолітньої дитини ОСОБА_6 2012 р.н., встановлено, що відповідно до графіку одним із пунктів спілкування стягувача ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_6 2012 р.н., щоп`ятниці з 17:00 до неділі 13:00. Боржниця приїхала за вказаною адресою в установлений графіком час разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_6 2012 р.н. Стягувач за вказаною адресою вдома не було. Двері ніхто не відчинив. На телефонні дзвінки стягувач не відповідає. Вказаний акт підписаний всіма його учасниками.
Аналогічна інформація міститься в акті державного виконавця від 09.11.2020 року.
Постановою про закінчення виконавчого провадження від 09.11.2020 року заступника начальника Тернівського ВДВС Наумчак К.Ю., у зв`язку з виконанням боржником рішення суду, а саме з`явлення з дитиною на проведення виконавчих дій, виконавче провадження з примусового виконання рішення суду закінчено.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.
За статтею 14ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Статтею 64-1 Закону України Про виконавче провадження визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.
Так, відповідно до частин першої, другої, п`ятої-сьомої статті 64-1 Закону України Про виконавче провадження виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Рішення про встановлення побачення з дитиною та усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63, 64-1 Закону України Про виконання провадження.
Зазначений висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного Суду у справі № 404/8677/13-ц від 23.10.2019 року.
Частиною першою статті 63 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Сторона виконавчого провадження у разі неможливості з`явитися на призначений час письмово повідомляє про це державного виконавця шляхом подання заяви (клопотання), в якій (якому) зазначає про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення стягувача з дитиною.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.
Частина п`ята статті 64-1 Закону України Про виконавче провадження встановлює, що у разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, а частина шоста зазначеної норми закону передбачено, що, якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Якщо після закінчення виконавчого провадження з виконання рішення про встановлення побачення з дитиною з підстави, передбаченої пунктом 9 статті 39 Закону, до державного виконавця надійшла заява про відновлення виконавчого провадження у зв`язку із перешкоджанням боржником побаченню стягувача з дитиною, державний виконавець виносить постанову про відновлення виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Рішення суду щодо зобов`язання ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з його донькою взаємопов`язане з графіком який встановлений рішенням виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради від 18.01.2017 року № 42, яким визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , а саме часом та місцем такого спілкування.
Судом встановлено, що 06.11.2020 року, у п`ятницю 17:00, за адресою: АДРЕСА_1 , що визначено графіком встановленого рішенням виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради від 18.01.2017 року № 42, боржниця приїхала разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_6 2012 р.н., тобто ОСОБА_5 виконала рішення суду, однак стягувача у визначений час та місцем не було.
Доказів того, що ОСОБА_1 звертався до державного виконавця із письмовим повідомлення про неможливості з`явитися на призначений час шляхом подання заяви (клопотання), в якій (якому) зазначено про зручні для нього час та (або) місце проведення побачення з дитиною, матеріали виконавчого провадження не містять і стягувачем суду не надано.
Законом також передбачено дії стягувача у випадку якщо боржник у подальшому буде перешкоджати побаченням стягувача з дитиною. Зокрема, стягувач не позбавлений права звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
В матеріалах виконавчого провадження відсутні докази, що стягувач звертався до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Таких доказів не надано самим стягувачем.
Посилання ОСОБА_1 в скарзі на те, що стягувачем оскаржуються акти державного виконавця від 14.08.2020 року, 17.08.2020 року, 30.09.2020 року, 13.10.2020 року, 04.11.2020 року та 06.11.2020 року, а отже їх не можна вважати належними доказами, не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких доказів, що вказані акти судом скасовані, стягувачем суду не надано і судом не встановлено. Крім того, стягувач не позбавлений можливості звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження і в разі відмови оскаржити такі дії.
Встановивши зазначені обставини, керуючись статтями 447-451 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження, суд першої інстанції постановив ухвалу, яка відповідає вимогам закону, висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що ухвала постановлена з неповним з`ясуванням судом обставин справи, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки не спростовують висновки суду та встановлені ним обставини, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення заявником норм права.
Відповідно до вимог статті 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що скаржником не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували протиправність дій державного виконавця під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Розглядаючи справу в межах заявлених вимог, суд першої інстанції постановив ухвалу, яка відповідає вимогам закону, порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни ухвали суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Матеріалами справи підтверджується, що всі дії державного виконавця були направлені виключно на виконання виконавчого документу, в порядок та спосіб визначений Законом України Про виконавче провадження.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: Т.П. Красвітна
І.А. Єлізаренко
