Єдиний державний реєстр судових рішень
243/4050/16-к
Провадження № 1-кп/243/81/2017
У Х В А Л А
24 жовтня 2017 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
При секретарі ОСОБА_2
За участю
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представників потерпілої адвоката ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6
обвинувачуваного ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов`янська кримінальне провадження № 12015050510001880 від 27 липня 2015 року у відношенні:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинувачуваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_7 , обвинувачуваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_7 застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту. Ухвалою суду від 20 вересня 2017 року продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 18 листопада 2017 року, але змінено обов`язки, а саме:
?прибувати до суду за першою вимогою;
?не залишати місце постійного проживання: квартиру АДРЕСА_2 у період з 12 годин 00 хвилин дня до 07 годин 00 хвилин наступного дня та не змінювати місце проживання без дозволу суду.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з обов`язком не залишати своє постійне місце проживання цілодобово.
Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора, просили його задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 , у задоволенні клопотання прокурора просила відмовити, та змінити запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов`язання.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання свого захисника.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, а клопотання захисника обвинуваченого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно вимог пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_7 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, покарання за яке передбачено до десяти років позбавлення волі, що може бути підставою для застосування заходів кримінального провадження; ризики, відповідно до яких обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не відпали, а тому суд вважає, що міра запобіжного заходу ОСОБА_7 відповідно до Ухвали від 20.09.2017 року, обрана відповідно до діючого законодавства.
Вирішуючи питання стосовно розв`язання клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну стосовно обвинуваченого запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов`язання, суд виходить з наступного.
У відповідності до ч. 1ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту суд має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК.
Суд також вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «В. проти Швейцарії» (W. v Switzerland) (Заява № 14379/88) від 26 січня 1993 року в пункті 33 зазначив, що «…небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя…».
Суд враховуючи висновок Європейського суду з прав людини по зазначеній справі, вважає, що прокурором не надано доказів, які б свідчили про можливість переховування обвинуваченого, а посилання на суворість можливого покарання є недостатньою для встановлення наявності ризику небезпеки переховування від правосуддя.
В той же час, суд приходить до висновку про обґрунтованість недостатності підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним в клопотанні прокурором.
Згідно ч. 1 та ч. 2ст. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1КК України, що є тяжким злочином, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя враховує відсутність можливості без застосування заходу забезпечення кримінального провадження встановити обставини, що мають значення в кримінальному провадженні, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Суд не приймає до уваги пояснення прокурора, щодо існування ризику з боку підозрюваного, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що останній може незаконно впливати на свідків, по даному кримінальному провадженню, спонукаючи їх до дачі завідомо неправдивих свідчень, оскільки доводів на підтвердження зазначеного прокурором в судовому засіданні надано не було.
При вирішені питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні до десяти років позбавлення волі, що може бути підставою для застосування заходів кримінального провадження; потреби судового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи ОСОБА_7 , про який заявлено прокурором у клопотанні; ризики, відповідно до яких обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не відпали.
Аналізуючи вищевикладені норми закону суд вважає, що доводи захисника ОСОБА_6 не обґрунтовані, не підтверджені відповідними доказами, у зв`язку з чим клопотання про заміну запобіжного заходу не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176,178, 194,196, 321 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Клопотання процесуального прокурора ОСОБА_9 задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_7 , обвинувачуваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 22 грудня 2017 року включно, покласти на нього наступні обов`язки, а саме:
?прибувати до суду за першою вимогою;
?не залишати місце постійного проживання: квартиру АДРЕСА_2 у період з 12 годин 00 хвилин дня до 07 годин 00 хвилин наступного дня, та не змінювати місце проживання без дозволу суду.
В задоволенні клопотання адвоката захисника ОСОБА_6 відмовити у зв`язку з відсутністю підстав.
Ухвала складена в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.
Суддя Слов`янського
міськрайонного суду ОСОБА_1
