Справа №469/1357/16-ц 01.09.2017 01.09.2017
Провадження №22-ц/784/1857/17
Справа № 469/1357/16 Головуючий першої інстанції: Старчеус О.П.
Провадження № 22-ц/784/1857/17 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
У Х В А Л А
Іменем України
01 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,
із секретарем судового засідання: Шагаєм О.А.,
за участі прокурора Цвікілевич Н.В., державного виконавця Андрієнко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Миколаєві у режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко Світлани Валеріївни на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2017 року по справі за скаргою першого заступника прокурора Миколаївської області на дії заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко Світлани Валеріївни, заінтересована особа ОСОБА_3,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2017 р. перший заступник прокурора Миколаївської області (далі - прокурор) звернувся до суду зі скаргою на дії заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відділ ДВС) Андрієнко С.В..
В обґрунтування своїх вимог прокурор вказував, що ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 5 січня 2017 р. у справі № 469/1357/16-ц задоволено апеляційну скаргу прокурора, змінено ухвалу суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь прокуратури Миколаївської області 689 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
На виконання вказаного рішення Березанським районним судом видано виконавчий лист від 17 січня 2017 р. № 469/1358/16-ц; 2/469/168/17. У зв'язку з чим 2 лютого 2017 р. прокуратурою області направлено до Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області заяву про відкриття виконавчого провадження. Однак, 28 березня 2017 р. заступником начальника ДВС Андрієнко С.В. прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4.ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав відсутності дати народження боржника у виконавчому листі.
Посилаючись на вказані обставини та на те, що такі дії заступника начальника відділу ДВС Андрієнко С.В. є неправомірними, оскільки суперечать ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. №512/5, внаслідок чого судове рішення залишається невиконаним, прокурор просив визнати неправомірним вищезазначене повідомлення заступника начальника ДВС Андрієнко С.В. та зобов'язати останню відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа Березанського районного суду від 17 січня 2017 р. № 469/1358/16-ц; 2/469/168/17 про стягнення із ОСОБА_3 на користь прокуратури Миколаївської області 689 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
У судовому засіданні прокурор скаргу підтримав.
Заступник начальника відділу ДВС Андрієнко С.В. в судовому засіданні скаргу не визнала та у її задоволенні просила відмовити, посилаючись на законність своїх дій.
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2017 р. вимоги скарги задоволені частково.
Визнано неправомірним та скасовано повідомлення заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко С.В. від 28 березня 2017 р. про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа Березанського районного суду від 17 січня 2017 р. № 469/1358/16-ц; 2/469/168/17 про стягнення із ОСОБА_3 на користь прокуратури Миколаївської області 689 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі заступник начальника відділу ДВС Андрієнко С.В. вказує, що ухвала суду є необґрунтованою, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права та просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору в задоволенні скарги в повному обсязі.
У запереченні на апеляційну скаргу прокурор вказує на безпідставність її доводів, правильність висновків суду і просить скаргу відхилити.
Заслухавши доповідь судді, державного виконавця, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 5 січня 2017 р. у справі № 469/1357/16-ц за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, витребування земельної ділянки задоволено апеляційну скаргу прокурора, змінено ухвалу суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь прокуратури Миколаївської області 689 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.
На виконання вказаного рішення Березанським районним судом видано виконавчий лист від 17 січня 2017 р. № 469/1358/16-ц; 2/469/168/17, який 2 лютого 2017 р. прокуратурою області направлено до Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області разом із заявою про відкриття виконавчого провадження.
28 березня 2017 р. заступником начальника відділу ДВС Андрієнко С.В. прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав відсутності дати народження боржника у виконавчому листі, яке 19 квітня 2017 р. надійшло до прокуратури Миколаївської області (а.с.7-8).
Не погодившись з таким рішенням державного виконавця, прокурор звернувся до суду зі скаргою.
Відповідно до ст. 74 Закону «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця чи посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (ст. 383 ЦПК України).
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 387 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України й частини першої статті 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до пункту 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі у редакції Закону від 02 червня 2016 р. № 1404-VIII) у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника-фізичної особи.
Згідно п. 6 ч. 4 ст.6 вказаного закону, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, то він повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена також можливість зазначення інших даних, які ідентифікують боржника, та сприяють примусовому виконанню рішення, зокрема - реєстраційного номеру картки платника податків.
Як вбачається з копії виконавчого листа, наявної в матеріалах справи (а.с.5), у виконавчому листі відсутня дата народження боржника ОСОБА_3, натомість зазначено реєстраційний номер картки боржника як платника податків.
Відтак, у виконавчому листі зазначені дані боржника, які можуть ідентифікувати його особу, та сприяти примусовому виконанню рішення.
Метою виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження є примусове виконання судових рішень (стаття 1 і 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Задовольняючи скаргу прокурора, суд погодився з її доводами про те, що державний виконавець в силу положень ст. 18 Закону і не скористався такими правами.
За змістом положень пункту 3 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, зокрема має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати інформацію, в тому числі конфіденційну, яка стосується особи боржника та його майнового стану.
За такого державний виконавець не у повній мірі скористався наданими йому законом правами та повноваженнями для своєчасного і повного виконання судового рішення, а тому суд обґрунтовано задовольнив скаргу.
І такий висновок суду є правильним.
Так, у правовій позиції, викладеній Верховним Судом України у справі № 6-45цс14
У постанові від 21 травня 2014 р., яка є в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України, вимоги до змісту виконавчого листа встановлені частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.
Разом з тим відповідно до пункту 3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.
Отже, не можна погодитись з висновком суду касаційної інстанції про те, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.
Незважаючи на те, що, висловлена позиція ґрунтуються на положеннях Закону України «Про виконавче провадження» у попередній редакції, колегія суддів вважає за необхідне її застосувати, оскільки норми згаданого закону в попередній редакції, с саме - статті 11, 18 та в редакції, чинній на час прийняття державним виконавцем оскаржуваного рішення, - статті 4, 18 мають однаковий зміст щодо наявності вимог до виконавчого листа та повноважень державного виконавця.
Крім того, як вбачається з наданого до суду апеляційної інстанції копії листа Прокуратури Миколаївської області від 17 січня 2017 р. № 05-86 вих. 17 щодо направлення на виконання до Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 05 січня 2017 р. у справі № 469/1357/16-ц відносно того ж боржника - ОСОБА_3, прокурором зазначено дату народження цього боржника - 07 березня 1975 р.
Тобто державний виконавець на час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення із ОСОБА_3 судового збору мав інформацію відносно дати народження боржника.
За такого доводи апеляційної скарги, що в силу положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 р. № 512/5, державний виконавець, має повноваження щодо отримання необхідної інформації шляхом прийняття рішення - подання запитів лише в межах відкритого виконавчого провадження не заслуговують на увагу, оскільки необхідна для відкриття виконавчого провадження інформація була доведена до відома відділу ДВС.
Тому доводи апеляційної скарги про те, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, слід вважати помилковими.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу заступника начальника Кам'янсько-Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Андрієнко Світлани Валеріївни відхилити, ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 19 липня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Т.М. Базовкіна
Судді: Т.Б. Кушнірова
Ж.М. Яворська
