16.01.2017
Справа № 469/1357/16-ц
2/469/168/17
З а о ч н е р і ш е н н я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 січня 2017 року Березанський районний суд Миколаївської області у складі : головуючої - судді - Гапоненко Н.О.
за участю секретаря судового засідання - Потриваєвої М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог Державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство", про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування земельної ділянки , -
в с т а н о в и в :
Заступник прокурора Миколаївської області 08 листопада 2016 року звернувся до Березанського районного суду з зазначеним позовом, у якому просив :
- визнати незаконними та скасувати пункти 3,4 рішення Коблівської сільської ради від 15 жовтня 2015 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва в межах населеного пункту с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області;
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_2 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, видане 29 грудня 2015 року реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції у Миколаївській області на ім"я ОСОБА_1;
- витребувати від ОСОБА_1 у власність держави в особі Березанської районної державної адміністрації вказану земельну ділянку.
Заявлені вимоги обгрунтовані тим, що надана відповідачу ОСОБА_1 земельна ділянка належала до земель державної власності (державного лісового фонду), перебувала у постійному користуванні ДП "Очаківське ЛМГ" (раніше - Очаківське державне лісомисливське господарство) та була вилучена у постійного користувача на підставі скасованого господарським судом Миколаївської області рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 15 листопада 2012 року за №7.
Таким чином, спірна земельна ділянка фактично належить до земель лісогосподарського призначення, відведення яких у приватну власність для індивідуального дачного будівництва заборонено.
Крім того, спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря на відстані 770-780 метрів від урізу води, а тому, відповідно до ст.ст.85,88 Водного кодексу України, ст.ст.59,84 ЗК України, може перебувати виключно у державній та комунальній власності і надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей, до яких не відноситься ведення індивідуальне дачне будівництво.
При цьому розміщення об"єктів індивідуального дачного будівництва в межах прибережної захисної смуги Чорного моря та в зоні рекреації забороняється існуючими будівельними нормами та містобудівною документацією.
Усупереч вимогам ч.3 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, розташованої в межах прибережної захисної смуги, не погоджено із структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Тому прокурор вважає, що оскаржуване рішення Коблівської сільської ради суперечить законодавству та порушує інтереси держави, що, згідно із ст.ст.16, 21 ЦК України, ст.152 ЗК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є підставою для визнання їх недійсними у судовому порядку, що, у свою чергу, відповідно до ч.1 ст.21, ст.393 ЦК України призводить до недійсності свідоцтва про право власності на спірну земельну ділянку, яке є похідним документом і лише посвідчує виникнення права власності.
Оскільки вибуття земельної ділянки відбулось без волі власника - держави в особі Березанської районної державної адміністрації, прокурор на підставі ч.3 ст.388 ЦК України просив витребувати земельну ділянку від нинішнього власника ОСОБА_1 на користь належного власника.
Прокурор та представник позивача у судове засідання не з'явилися, направили до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечували.
Представники Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ДП "Очаківське лісомисливське господарство" та відповідач ОСОБА_1 у судові засідання двічі не з'явилися та не повідомили про причину своєї неявки, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Зі згоди прокурора та позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що пунктом 2 рішення Коблівської сільської ради Березанського району від 15 листопада 2013 року № 7 "Про вилучення земельних ділянок та переведення до земель запасу" (а.с.13) вилучено у ДП "Очаківський ЛМГ" земельні ділянки загальною площею 46,8 га та переведено до земель запасу Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області в межах населеного пункту с.Коблеве.
Пунктами 3,4 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №20 від 15 жовтня 2015 року затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України для індивідуального дачного будівництва із земель, не наданих у власність та постійне користування, в межах території населеного пункту с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, та надано відповідачу ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,1 га (забудовані землі, землі кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток), кадастровий номер НОМЕР_3 в с.Коблеве (а.с.12).
На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 отримано свідоцтво НОМЕР_2 від 29 грудня 2015 року про право власності на зазначену земельну ділянку, що підтверджено матеріалами поземельної книги (а.с.15-16) та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.30-31).
Земельна ділянка, надана ОСОБА_1, входила до складу земель лісового фонду Березанського лісництва, вилучених у ДП "Очаківське ЛМГ" рішенням Коблівської сільської ради Березанського району від 15 листопада 2013 року № 7, що підтверджено повідомленням ВО "Укрдержліспроект" (а.с.17).
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07 червня 2016 року у справі № 915/563/16, ухваленим за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації до Коблівської сільської ради, третя особа без самостійних вимог ДП "Очаківське лісомисливське господарство", позовні вимоги прокурора задоволено, визнано незаконним та скасовано п.2 рішення Коблівської сільської ради Березанського району від 15 листопада 2013 року № 7 "Про вилучення земельних ділянок та переведення до земель запасу" про вилучення у ДП "Очаківський ЛМГ" земельної ділянки загальною площею 46,8 га та переведення до земель запасу Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області в межах населеного пункту с.Коблеве (а.с.18-19).
Зазначене рішення набрало законної сили, що вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58302536).
Таким чином, ДП "Очаківський ЛМГ" є постійним користувачем земельної ділянки, у складі якої знаходиться земельна ділянка, надана ОСОБА_1
Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб; районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства , будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті, індивідуального дачного будівництва.
У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (п. "а" ч.2 ст.83 ЗК України).
Підпунктом "а" пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» передбачено, що у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук, державних галузевих академій наук.
До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч.1 ст.55 ЗК України, ч.1 ст.5 ЛК України)
Таким чином, спірна земельна ділянка входила до складу земельної ділянки лісогосподарського призначення, що знаходилась у користуванні державного підприємства "Очаківське ЛМГ", та на підставі п.п. "а" п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» перебувала у державній власності, повноваження щодо розпорядження якою належать Березанській районній державній адміністрації, а тому Коблівською сільською радою надано земельну ділянку у приватну власність відповідача ОСОБА_1 поза волею належного власника.
Підпунктом "ґ" частини 4 статті 84 ЗК України передбачено, що землі лісогосподарського призначення належать до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств (ч.2 ст.56 ЗК України).
Тому передача спірної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва суперечить діючому законодавства.
Відповідно до Генерального плану с.Коблеве, затвердженого рішенням Коблівської сільської ради № 28 від 16 грудня 2014 року (а.с.27-28), відведена у власність ОСОБА_1 земельна ділянка розташована у зоні рекреаційних закладів, можливість розміщення індивідуального дачного будівництва в якій не передбачено.
Аналогічна заборона щодо будівництва індивідуальних будинків у трикілометровій зоні узбережжя Чорного та Азовського морів встановлена п.10.17 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затверджених наказом Держкоммістобудування №44 від 17.04.1992 року.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про основи містобудування" основою для вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб є містобудівна документація.
Розміщення і будівництво об'єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів (ч.2 ст.48 Закону України "Про охорону земель").
Невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч.7 ст.118 ЗК України).
Таким чином, індивідуальне дачне будівництво на виділеній ОСОБА_1 земельній ділянці суперечить містобудівній документації, будівельним нормам та правилам.
За положеннями ст.60 ЗК України та ст.88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.
Надана відповідачу ОСОБА_1 у власність земельна ділянка розташована у прибережній смузі Чорного моря, відстань від урізу води Чорного моря до південної межі складає приблизно 760-770 м., до північної межі - приблизно 770-780 м., що підтверджується інформаційною довідкою Держгеокадастру у Березанському районі Миколаївської (а.с.20 на звороті).
Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
Відповідно до ст.ст.85,88 Водного кодексу України, ст.ст.59,84 Земельного кодексу України, землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей.
Отже, надання земель прибережної захисної смуги уздовж моря у приватну власність для індивідуального дачного будівництва законодавством не передбачено.
Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, зокрема, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягає погодженню з органом лісового господарства, а земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги - з природоохоронним органом (ч.3 ст.186-1 ЗК України).
Як вбачається з повідомлення управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації (а.с.24), проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 на розгляд не надходив, висновки про погодження (відмову) не надавалися.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 15 жовтня 2015 року № 20 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення індивідуального дачного будівництва суперечить зазначеним нормам законодавства, воно підлягає визнанню недійсним та скасуванню на підставі ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно зі ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до п.8-1 ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Враховуючи, що рішення Коблівської сільської ради Березанського району №20 від 15.10.2015 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва видані з порушенням норм чинного законодавства, свідоцтво про право власності, видане відповідачу реєстраційної службою Березанського РУЮ на спірну земельну ділянку, необхідно визнати недійсним та скасувати.
Згідно з ч.3 ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Про наявність правових підстав для витребування в добросовісного набувача в порядку ст.388 ЦК України спірної земельної ділянки, що належить до земель лісового фонду та яка на час прийняття незаконного рішення про її відчуження перебувала в державній власності і вибула з володіння власника - держави поза його волею, зазначено в правовій позиції Верховного Суду України від 17.12.2014 року у справі №6-99цс14.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги прокурора щодо витребування у відповідача спірної земельної ділянки, яка вибула з володіння держави незаконно, та повернення земельної ділянки на користь держави в особі Березанської районної державної адміністрації підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача сплачені ним судові витрати в рівних частках з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,212,214-215,218, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати незаконними та скасувати пункти 3, 4 рішення Коблівської сільської ради від 15 жовтня 2015 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва в межах населеного пункту с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_2 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, видане 29 грудня 2015 року реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції у Миколаївській області на ім"я ОСОБА_1.
Витребувати від ОСОБА_1 у власність держави в особі Березанської районної державної адміністрації земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва в межах населеного пункту с.Коблеве Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.
Стягнути з Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судовий збір в сумі по 2411,50 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в десятиденний строк з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в загальному порядку.
Суддя:
Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 січня 2017 року.
