ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"23" травня 2007 р. Справа № 15/153
Господарський суд Рівненської області у складі судді Коломис В. В. при секретарі судового засідання Маслову К.Г. розглянув справу
за позовом Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Дубровицький держспецлісгосп"
до відповідача Відділ державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції
третя особа без самостійних вимог на предмет спору ВСК «Лісотехнік»
про скасування постанови № 036212 від 06.11.2006 року
Представники: від позивача –Яковець М.П. (дов. б/н від 28.09.06р.
від відповідача– не з'явився
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснені.
ВСТАНОВИВ: Позивач –Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Дубровицький держспецлісгосп" м.Дубровиця звернулось до господарського суду з адміністративним позовом, відповідно з яким просить суд скасувати постанову державної виконавчої служби у Дубровицькому районі від 06.11.06р. в частині накладення арешту та заборони на відчуження автомобіля ВАЗ-2107, 2003р. випуску, державний номер № 695-48 РВ, який зареєстрований за ВСК «Лісотехнік».
Ухвалою від 28.04.06р. в зв’язку з реорганізацією відповідача, господарським судом у відповідності до ст.52 КАС України було здійснено заміну первісного відповідача належним, а саме –відділом державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається зокрема на те, що в зв’язку з обставинами що мають місце, саме він має першочергове право на заставлений автомобіль. Крім того зазначає, що сам ВСК “Лісотехнік” не заперечує проти переходу права власності на вищезазначений автомобіль до позивача. При цьому, звертає увагу на те, що Дубровицький держлісгосп має вищий пріоритет над іншими заставодержателями стосовно спірного майна, відтак, вважає, що відповідно до ст.18 Закону України “Про заставу”, вимоги заставодержателів, у яких право застави виникло пізніше, задовільняються з предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів.
Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Дубровицького районного управління юстиції позовні вимоги не визнає в зв’язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю. При цьому, зазначає, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ДВС “Лісотехнік” за виконавчими документами 6406,96грн. заборгованості. В зв’язку з невиконанням боржником в добровільному порядку погашення зазначеної заборгованості, у відповідності до стст. 50, 55 Закону України “Про виконавче провадження" і було накладено арешт на рахунки боржника та, відповідно винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
При цьому зазначає, що наявність у боржника майна, а саме зареєстрованих ТЗ –ГАЗ-3307, 1992р. випуску та ВАЗ-2107, 2003р. випуску, підтверджена відповіддю четвертого міжрайонного відділення ДАУ УМВС України в Рівненській області.
Оскільки дії ДВС є правомірними та цілком відповідають чинному законодавству, просить позов залишити без задоволення.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ВСК “Лісотехнік” м.Дубровиця у поданих суду поясненнях, вважає позовні вимоги обгрунтованими. На думку третьої особи, саме позивач, як майновий поручитель, який виконав зобов’язання відповідно до договорів поруки та кредиту, має законні права на спірний транспортний засіб.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, давши цьому достатню і об’єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
При цьому суд встановив та врахував таке.
18 грудня 2003 року між АППБ “Аваль” в особі Рівненського обласного відділення (заставодержатель) та СВК “Лісотехнік” (заставодавець) був укладений договір застави рухомого майна на № 011/03/03/254-з (а.с.7), предметом якого було забезпечення вимог заставодержателя, що передбачені кредитним договором № 011/03/03/254 від 18.12.03р., укладеного останнім з СВК “Лісотехнік”, за умовами яких третя особа зобов’язувалась перед Банком повернути останньому кредит в розмірі 23688,00 грн. та інші передбачені кредитним договором платежі (п.1.1 Договору). В забезпечення виконання вищезазначених зобов’язань, заставодавець на умовах, визначених договором передає в заставу належний йому на праві власності транспортний засіб, а саме: автомобіль ВАЗ-2107, 2003р. випуску, реєстрацфійний №69548РВ (п.1.2 Договору).
В зв’язку з несплатоспроможністю заставодавця, 28 лютого 2005року між АППБ “Аваль” в особі Рівненського обласного філіалу та Дубровицьким держлісгоспом був укладений договір поруки за № 011/03/03/254-п (а.с. 36-37), відповідно з яким позивач на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед кредитором відповідати по зобов’язанням ВСК “Лісотехнік”, як боржника, які виникли з умов кредитного договору № 011/03/03/254 від 18.12.03р., відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 23688,00 грн. строком до 15.12.06р. зі сплатою 21 % та інших платежів, в розмірі та строки, передбачені кредитним договором (п.1.2 Договору).
При цьому, пунктом 2.3 Договору поруки передбачено, що поручитель (позивач) після виконання взятих на себе зобов’язань за цим договором, у відповідності до ст.556 ЦК України, набуває всіх прав кредитора по виконаному ним зобов’язанню –кредитному договору від 18.12.03р.
Враховуючи, що позивачем, як поручителем були повністю виконані зобов’язання боржника, передбачені кредитним договором від 18.12.03р., а саме сплачено кредит та відсотки, всього в сумі 29892,72 грн., що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи платіжні доручення про перерахування цих коштів (а.с.8-32), позивач у відповідності до приписів ч.2 ст.556 ЦК України та п.2.3 Договору поруки набув усіх прав кредитора за кредитним договором від 18.12.03р.
В зв’язку з цим, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна були внесені зміни, і як вбачається з наявного в матеріалах справи Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 23.03.07р. (а.с.34), додано обтяжувача –ДП СЛАП "Дубровицький держспецлісгосп" .
При цьому, 17 січня 2007 року за Актом передачі у власність предмета застави (обтяження) (а.с.38), ВСК «Лісотехнік»передав позивачу предмет застави –автомобіль марки ВАЗ-2107, 2003р. випуску, реєстраційний № 69548 РВ.
В той же час, в наявності була Постанова №636212, винесена ДВС у Дубровицькому районі 06.11.06р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.47), відповідно до якої в зв’язку з невиконанням ВСК «Лісотехнік»своїх зобов’язань по виплаті заробітної плати та внесків до Пенсійного фонду, всього на суму 6406,96грн., було накладено арешт на транспортні засоби, що належать останньому, в тому числі, і автомобіль ВАЗ-2107, 2003р. випуску.
Відповідно до ч. 4 ст.52 Закону України “Про виконавче провадження” для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів, або у разі, коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Зазначений перелік (обставини) є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Як з’ясовано судом, і про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме, витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, заставу рухомого майна, а саме автомобіля ВАЗ 2107, 2003р. випуску, було зареєстровано 22.12.03р. о 18 год.18 хв. за № 813-1113.
При цьому, як вбачається з заперечень відповідача та безпосередньо оскаржуваної постанови, виконавчі документи по стягненню заборгованості в сумі 6406,96 грн. перебувають у зведеному виконавчому провадженні з 25.05.05р.
Враховуючи викладене та зважаючи, що заставодавцем за договором застави від 18.12.03р. та відповідно кредитором за договором кредиту від 18.12.03р. замість ВСК “Лісотехнік” став позивач, як особа, яка виконала всі передбачені ними зобов’язання, останній має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.
Відповідно до ст.18 Закону України “Про заставу”, вимоги заставодержателів, у яких право застави виникло пізніше, задовільняються з предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів.
При цьому суд рахує, що дії відповідача на момент винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.11.06р. були вчинені у цілковитій відповідальності з Законом України “Про виконавче провадження”, зокрема стст. 50, 55 Закону на підставі повідомлення четвертого МРВ ДАУ УМВС України в Рівненській області від 19.08.06р. (а.с.42), відповідно з яким за ВСК “Лісотехнік” були зареєстровані два транспортні засоби, в тому числі спірний.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, суд вважає за необхідне усунути допущене, в зв’язку з обставинами у справі, порушене право позивача, захистивши останнє.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 163-165 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задоволити.
2. Звільнити з під арешту автомобіль ВАЗ-2107, 2003р. випуску, державний номер 695-48 РВ, накладений відповідно до Постанови ДВС у Дубровицькому районі від 06.11.06р., зареєстрований за ВСК “Лісотехнік”
3. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив дану постанову, в порядку і строки, визначені статтею 186 КАС України.
Суддя Коломис В. В.
Постанова складена в повному обсязі і підписана суддею "31" травня 2007 р.