15/153|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
Справа № 15/153 |
03.06.09 |
|
За позовом |
Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Полістар” |
|
до |
Закритого акціонерного товариства “Стара Фортеця Трейдінг” |
|
про |
стягнення 88 133,71 грн. |
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
|
від позивача |
Терещенко Ю.В. (за довіреністю від 16.03.2009) |
|
від відповідача |
не з’явився |
У судовому засіданні 03.06.2009 за згодою присутнього представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Полістар” звернулося до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Стара Фортеця Трейдінг” 88 133,71 грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки № 07/01-08 від 16.01.2008.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2009 № 15/153, яку призначено до розгляду на 18.03.2009.
17.03.2009 відповідач подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване відрядженням уповноваженого представника.
Ухвалою від 18.03.2009 судом продовжено строк розгляду спору у справі № 15/153 та відкладено розгляд справи на 12.05.2009 через неявку у судове засідання представника відповідача і невиконання сторонами вимог ухвали суду від 02.03.2009.
08.05.2009 відповідач повторно подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, документів на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі не додав.
12.05.2009 позивач звернувся до суду з телеграмою та клопотанням про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Полістар”.
Ухвалою від 12.05.2009 розгляд справи було відкладено на 03.06.2009.
У судове засідання, призначене на 03.06.2009, відповідач уповноваженого представника не направив, про причини його неприбуття суд не повідомив, документів на виконання вимог ухвал суду від 02.03.2009, 18.03.2009 та 12.05.2009 не надав, а також не подав відзив на позовну заяву, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.
Як слідує з позовної заяви, усних та письмових пояснень представника позивача, позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати поставленої йому гальванотехнічної продукції на умовах договору поставки № 07/01-08 від 16.01.2008.
На підтвердження заявлених вимог позивачем надано розрахунок ціни позову, договір з додатком, видаткові накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акт звірки, довідку про стан дебіторської заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
16.01.2008 Закрите акціонерне товариство “Стара Фортеця Трейдінг” в якості покупця та Товариство з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Полістар” в якості продавця уклали двосторонній правочин за № 07/01-08, за умовами якого позивач (продавець) зобов’язався продавати, а відповідач (покупець) —купувати на умовах самовивозу зі складу у м. Києві спеціальні гальванотехнічні хімікати, металічні аноди, обладнання, запасні частини, видаткові матеріали та іншу продукцію для гальванотехніки виробництва фірми Atotech Deutschland Gmbh+CoKG, а також інших виробників відповідно до специфікацій, товарних накладних, які є невід’ємними частинами договору.
Згідно з п. 2.2 даної угоди ціна продукції зазначається у специфікаціях у гривнях і може в односторонньому порядку корегуватися продавцем при виставленні рахунків на випадок зміни курсу євро або ж зміни ціни на продукти, які є предметом договору.
Пунктом 2.3 договору, в редакції додаткової угоди від 16.01.2008, сторони погодили, що розрахунки за продукцію проводяться з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з моменту відвантаження.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Аналіз умов договору № 07/01-08 від 16.01.2008 дає право стверджувати, що укладений правочин в межах відносин позивача (постачальника) та відповідача (покупця) являє собою договір поставки, оскільки за його умовами відповідач зобов’язався приймати у власність належний позивачеві товар у вказаному в договорі місці та оплачувати його.
За твердженнями позивача, в рамках договору № 07/01-08 відповідачу були поставлені товари вартістю 115 633,94 грн. За вказаний товар відповідач розрахувався частково, у зв’язку з чим його борг становить 88 133,71 грн.
Дані твердження позивача про поставку та передачу відповідачеві у власність товарів знаходять документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться копії видаткових накладних № 0000039 від 22.01.2008 на суму 6 883,86 грн., № 0000354 від 28.05.2008 на суму 22 246,92 грн., № 0000358 від 30.05.2008 на суму 20 476,87 грн., від 26.06.2008 № 0000445 на суму 16 274,96 грн., № 0000446 на суму 15 840,00 грн., № 0000447 на суму 14 933,81 грн., № 0000448 на суму 4 963,20 грн., № 0000577 від 12.08.2008 на суму 9 051,12 грн. та № 0000759 від 31.10.2008 на суму 4 963,20 грн.
Довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОН № 947868 від 17.01.2008, ЯПД № 230066 від 21.05.2008, ЯПД № 230107 від 26.06.2008, ЯПД № 230175 від 11.08.2008 та ЯПД № 230267 від 23.10.2008 підтверджується факт передачі позивачем продукції за вищевказаними видатковими накладними у власність відповідача.
Отже, з матеріалів справи слідує, що відповідачу було поставлено обумовлені угодою сторін товари загальною вартістю 115 633,94 грн.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи письмових доказів, а саме: банківських виписок, листа відповідача № 241 від 07.11.2008, двостороннього акту звірки розрахунків, гарантійного листа відповідача № 264 від 28.11.2008, Закрите акціонерне товариство “Стара Фортеця Трейдінг” частково розрахувалося з Товариством з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Полістар” за поставлену продукцію.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача.
Отже, судом встановлено, що в рамках договору № 07/01-08 від 16.01.2008 відповідач прийняв товар вартістю 115 663,94 грн., але не оплатив його повністю, чим порушив умови договору та чинне законодавство, заборгувавши 88 133,71 грн.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, наведені норми чинного законодавства та умови угоди сторін, позовні вимоги про стягнення основного боргу видаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі, заявленій до стягнення.
30.03.2009 позивачем було заявлено письмове клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, розташовані на його рахунках в банківських установах, у розмірі 88 133,71 грн., оскільки існує очевидна загроза зменшення активів відповідача шляхом переведення коштів, за рахунок яких мають задовольнятися майнові вимоги позивача, на рахунки інших осіб.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову та наявні у справі документи, суд дійшов до висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано суду доказів, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Виходячи з положень ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача.
Надмірно сплачена сума державного мита повертається позивачеві згідно з положеннями ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 47, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Стара Фортеця Трейдінг” (02002, м. Київ, вул. Каховська, 64, ідентифікаційний код 32204701) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Полістар” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ідентифікаційний код 31242683) 88 133 (вісімдесят вісім тисяч сто тридцять три) грн. 71 коп. боргу, 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 34 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Полістар” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ідентифікаційний код 31242683) з Державного бюджету України 47 (сорок сім) грн. 27 коп. зайво сплаченого державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 3740 від 17.11.2008, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 15/153.
4. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство “Полістар” у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Закритого акціонерного товариства “Стара Фортеця Трейдінг”, розташовані на його рахунках в банківських установах, у розмірі 88 133,71 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.Г. Хоменко
Дата підписання рішення –19.06.2009
