Справа № 372/2017/13-ц
Головуючий у І інстанції Мора О. М.
Провадження № 22-ц/780/391/17
Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.
Категорія 26
14.03.2017
РІШЕННЯ
Іменем України
14 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Олійника В.І.,
суддів Березовенко Р.В., Лівінського С.В.,
при секретарі Спеней І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 вересня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2013 року позивач - ПАТ "Родовід Банк" звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору та звернення стягнення.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 31 серпня 2007 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №77.2/СЖ-309.07.2, згідно якого позивач відкрив ОСОБА_2 відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 250000 доларів США строком (терміном) до 31 серпня 2009 року включно, а позичальник зобов'язувався повернути отриманий кредит не пізніше 31 серпня 2009 року та сплатити нараховані проценти за користування кредитом.
Факт видачі кредиту підтверджується випискою з балансового рахунку. Відповідно до п.п.1.3 Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом була встановлена в розмірі 14,5% процентів річних. 07 травня 2008 року між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін до кредитного договору №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року, згідно якого сторони домовилися, що від 07 травня 2008 року процентна ставка становитиме 16, 5% процентів річних.
На забезпечення виконання зобов'язань в повному обсязі за кредитним договором між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, посвідчений 31.08.2007 року Палладій Н.В. (приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу) за реєстровим номером 2675.
Відповідно до п. 1.1. договору іпотеки ОСОБА_3 для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_2 перед Іпотекодердателем за Кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31 серпня 2007 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитним договором передала в іпотеку Позивачу належні на праві власності садовий будинок житловою площею 18, 7 кв.м. загальною площею 129, 30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для ведення садівництва площею 0,0911 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, СТ "Роздолля", цільове призначення земельної ділянки - ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1.
Згідно з п.п.4.1., 4.2. кредитного договору №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року та додаткових угод до нього позичальник зобов'язався забезпечити повне повернення одержаної суми кредитів не пізніше 31 серпня 2009 року та сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 10-го числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця наступного за звітним, а також 31 серпня 2009 року або в день повного погашення заборгованості за кредитами шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу банку або безготівкогового перерахування коштів на рахунок, вказаний у пункті 1.4 кредитного договору.
Проте, в порушення умов кредитного договору відповідачем не виконане зобов'язання щодо повного повернення одержаної суми кредитів.
На момент подачі позовної заяви сума позики за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року повернена не була і становила: суму простроченої заборгованості за кредитом - 250000 доларів США; суму простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 30 956,16 доларів США; суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 39965000 грн.; суму пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту -5391919 грн. 84 коп.; суму 3% річних від суми простроченого кредиту - 205135 грн. 42 коп.; суму 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту -27677 грн. 88 коп.
26 липня 2013 року через канцелярію суду була надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог, в яких представник позивача просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Родовід Банк" суму заборгованості за кредитом в розмірі 250000 доларів США, суму заборгованості за відсотками - 30956,16 доларів США, суму пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості в розмірі - 45356919 грн. 84 коп., суму трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі - 232813 грн. 30 грн. та звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 31.08.2007 року, укладеним між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_3, а саме: садовий будинок житловою площею 18,7 кв.м., загальною площею 129,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для ведення садівництва, площею 0,0911 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, СТ "Роздолля", для задоволення вимог позивача за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року; визначити спосіб реалізації предмету іпотеки - садового будинку житловою площею 18, 7 кв.м., загальною площею 129, 30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для ведення садівництва, площею 0,0911 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, СТ "Роздолля" шляхом проведення прилюдних торгів; встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 3 441 грн.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду від 10 березня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» задоволено, рішення Обухівського районного суду від 6 вересня 2013 року скасовано і ухвалено нове, яким позов задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 250000 доларів США, що еквівалентно 6545675 грн., суму заборгованості за відсотками по кредиту в розмірі 30956, 16 доларів США, що еквівалентно 810515 грн. 95 коп., суми пені в розмірі 999125 грн., 3% річних у розмірі 232813 грн. 30 коп., а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» судовий збір в розмірі 4661 грн. 50 коп.
У задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Справа на рішення Обухівського районного суду Київської області від 6 вересня 2013 року та рішення Апеляційного суду переглядалася колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України 4 рази і останньою ухвалою від 12 жовтня 2016 року рішення апеляційного суду Київської області від 10 березня 2016 року в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки було скасовано і справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 вересня 2013 року та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, щострок позовної давності щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року закінчився 31.08.2012 року і до цього часу Банком не було вчинено жодних дій щодо стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року. Направивши лише 25.04.2013 року до суду позовну заяву про стягнення заборгованості та звернення стягнення, Банк пропустив трьохрічний строк позовної давності і втратив право на звернення з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року. Крім того, суд не прийняв до уваги заяви ОСОБА_2 від 27.08.2010 року та від 20.05.2010 року, в яких позивальник фактично визнав свою заборгованість за кредитним договором, оскільки вказані заяви не підтверджують, що ОСОБА_2 визнав заборгованість саме за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За змістом ч.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що 31 серпня 2007 року ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 77.2/СЖ-309.07.2 (а.с.18-23).
Згідно п.п.1.1. кредитного договору Банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 250000 доларів США строком (терміном) до 31 серпня 2009 року включно, а позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит не пізніше 31 серпня 2009 року та сплатити нараховані проценти за користування кредитом. Факт видачі кредиту підтверджується випискою з балансового рахунку. Відповідно до п.п.3. Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом була встановлена в розмірі 14,5% річних.
07 травня 2008 року між ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін до кредитного договору №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року, згідно якого сторони домовилися, що від 07 травня 2008 року процентна ставка становитиме 16, 5% річних.
Також судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що на забезпечення виконання зобов'язань в повному обсязі за Кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року між Банком та ОСОБА_3 укладено Договір іпотеки, посвідчений 31.08.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В. за реєстровим номером 2675.
Відповідно до п. 1.1. Договору іпотеки ОСОБА_3 для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ОСОБА_2 перед Іпотекодердателем за Кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31 серпня 2007 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за Кредитним договором передала в іпотеку позивачу належні йому на праві власності садовий будинок житловою площею 18, 7 кв.м., загальною площею 129, 30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для ведення садівництва площею 0,0911 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Оухівський район, Українська міська рада, СТ "Роздолля", цільове призначення земельної ділянки - ведення садівництва, кадастровий номер: НОМЕР_1.
Згідно з п.п.4.1., 4.2. Кредитного договору №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року та Додаткових угод до нього позичальник зобов'язався забезпечити повне повернення одержаної суми кредитів не пізніше 31 серпня 2009 року та сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 10-го числа кожного календарного місяця включно, починаючи від місяця наступного за звітним, а також 31 серпня 2009 року або в день повного погашення заборгованості за кредитами шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу Банку або безготівкогового перерахування коштів на рахунок вказаний у пункті 1.4 кредитного договору.
Відповідно до п.31 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Згідно з вимогами ч.2 ст.264 ЦК позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є частина вимог, право на яку має позивач, а ч 3 цієї статті вказано, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.
За ст.255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Частиною 6 ст.70 ЦПК України передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 31 серпня 2007 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 77.2/СЖ-309.07.2, за умовами якого банк відкрив ОСОБА_2 відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 250000 доларів США із процентною ставкою 14,5 % річних строком по 31 серпня 2009 року включно, а позичальник зобов'язувався повернути отриманий кредит не пізніше 31 серпня 2009 року та сплатити нараховані проценти за користування кредитом.
31 серпня 2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Родовід Банк» укладено договір іпотеки. Згідно п. 1.1 іпотечного договору, іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за кредитним договором № 77.2/СЖ-309.07.2 від 31 серпня 2007 року та можливих змін та доповнень до кредитного договору щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитом, передає в іпотеку іпотекодержателю належні йому на праві власності садовий будинок житловою площею 18,7 кв.м., загальною площею 129,30 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для ведення садівництва пл. 0,0911 га., кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, «Роздолля» садове товариство.
Згідно п. 2.1.6 договору іпотеки, іпотекодержатель має право у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником основного зобов'язання звернути стягнення на предмет іпотеки у порядку, що передбачений розділом 3 цього договору та задовольнити свої майнові вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна в повному обсязі, визначені на момент фактичного задоволення.
Згідно п. 2.1.7 договору іпотеки, іпотекодержатель має право отримати відшкодування з майна позичальника, яке не виступає предметом іпотеки за договором, у випадку, якщо отриманих від реалізації переданого в іпотеку нерухомого майна коштів недостатньо для повного погашення майнових вимог іпотеко держателя.
Також згідно п.п. 3.1.1 договору іпотеки, при порушенні позичальником умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні іпотекодавцем умов цього договору та у випадках, встановлених законом, у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
02 листопада 2009 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «Родовід Банк» із заявою про збільшення суми по кредитному договору до 500000 доларів США з переведенням у національну валюту та подовжити строк дії договору до 31 серпня 2011 року.
06 листопада 2009 року АТ «Родовід Банк» направило на адресу ОСОБА_2 лист про наявність заборгованість у розмірі 280956,16 доларів США, закінчення терміну дії кредитного договору і неможливість збільшення суми кредиту та конвертації кредитної заборгованості.
23 лютого 2010 року АТ «Родовід Банк» направило на адресу ОСОБА_3 лист про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором та пропозицію у строк протягом 30 днів з моменту отримання претензії достроково повернути суму кредитних коштів та сплатити проценти за користування кредитом та суму нарахованої пені. Даний лист відповідач отримав 03 березня 2010 року.
Крім того, колегія суддів враховує, що ПАТ «Родовід Банк» 28 квітня 2010 року отримано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О.О. №588, згідно якого запропоновано звернути стягнення на спірні садовий будинок та земельну ділянку на підстав договору іпотеки, стягнення проведено за період з 13 січня 2009 року по 28 квітня 2010 року. У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, і рішенням від 28 квітня 2011 року позов задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчим напис № 588, вчинений приватним нотаріусом 28 квітня 2010 року на підставі договору іпотеки від 31 серпня 2007 року, укладеного між ВАТ «Родовід Банк» і ОСОБА_3 Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2011 року вказане рішення скасовано, а ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 квітня 2012 року рішення Подільського районного суду м. Києва залишено без змін (а. с. 159 - 170 т. 1).
Станом на момент подачі позовної заяви заборгованість за кредитним договором № 77.2/СЖ-309.07.2 від 31 серпня 2007 року складається із суми простроченої заборгованості за кредитом 250000 доларів США, процентів по кредиту 30956,16 доларів США, суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 39965000 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту 5391919,84 грн., 3 % річних від суми простроченого кредиту 205135,42 грн., 3 % річних від суми прострочених процентів по кредиту 27677,88 грн.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 257, ч. 1 ст. 264 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Відповідно до ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
10 липня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявами про застосування наслідків спливу позовної давності.
Відмовляючи в позові в зв'язку із пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, строк позовної давності щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитними договором від 31 серпня 2007 року закінчився 31 серпня 2012 року, а заяви ОСОБА_2 20 травня 2010 року та 27 серпня 2010 року до АТ «Родовід банк», в яких останній фактично визнав свою заборгованість за кредитним договором, не прийняв до уваги, не підтверджують визнання відповідачем заборгованості за кредитним договором.
Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
В матеріалах справи наявні заяви, подані ОСОБА_2 до банку, зокрема заява від 20 травня 2010 року, в якій боржник просив не подавати виконавчий напис для примусового виконання, оскільки займається пошуком покупців на предмет іпотеки в добровільному порядку, та надати строк до 31 серпня 2010 року з метою добровільного погашення боргу в повному обсязі; та заява від 27 серпня 2010 року, де боржник просив не подавати виконавчий напис до виконання до 01 грудня 2010 року та зобов'язувався погасити повну суму кредиту та проценти по ньому (а. с. 110 - 111 том 1).
Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК Украйни перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Вказані заяви до банку, остання з яких подавалася 27 серпня 2010 року, свідчить про визнання ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та переривання перебігу позовної давності, а позовна заява подана позивачем 25 квітня 2013 року, а тому в даному випадку строк позовної давності не пропущений.
Доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що дані заяви не стосуються спірних правовідносин та не підтверджують тих обставин, що відповідач визнавав заборгованість саме за цим кредитним договором, будь-якими доказами не підтверджені.
Так, відповідач ОСОБА_2 не заперечував тих обставин, що дані заяви написані та підписані саме ним особисто. При цьому відповідачем ОСОБА_2 не надано доказів, що між сторонами існують або існували будь-які інші кредитні правовідносини або правовідносини з іншою юридичною природою, на підставі яких міг бути поданий для виконання виконавчий напис та подавалися відповідні заяви із зобов'язанням сплати суми боргу, а тому колегія суддів відхиляє заперечення відповідача і не погоджується із рішенням суду першої інстанції, що вказані заяви не містять інформації щодо предмету доказування, зокрема реквізитів договору та суми боргу.
Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відмови в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки за спливом позовної давності.
Згідно приписів 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.
За приписами вищевказаних норм іпотека є спеціальним заходом майнового характеру, який спрямований на забезпечення виконання основного зобов'язання, підставою якого є договір.
Крім того, ч. ч. 4, 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Як передбачено п. 5.4. договору іпотеки від 01 серпня 2007 року, що укладений між банком та ОСОБА_3, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і нотаріального посвідчення і діє до повного розрахунку позичальника з іпотекодержателем за основним зобов'язанням.
Таким чином позовна давність за похідним зобов'язанням не може сплинути окремо від основного зобов'язання, а тому заява ОСОБА_3 про застосування наслідків пропущення строку позовної давності також не підлягала до задоволення.
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не врахував наведених вище норм матеріального та процесуального права та безпідставно відмовив в задоволенні позову у зв'язку із порушенням позивачем строку позовної давності.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог ПАТ «Родовід Банк», виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховуються пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Отже, застосування строку позовної давності в один рік згідно зі ст.258 ЦК України щодо стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Родовід Банк» звернувся із позовом 25 квітня 2013 року, надавши розрахунок заборгованості станом на 01 лютого 2013 року, відповідач ОСОБА_2 просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності, а тому пеня підлягає стягненню згідно зі ст. 258 ЦК України за останні 12 місяців перед зверненням до суду, тобто з 01 лютого 2012 року по 01 лютого 2013 року, що становить 13186648,15 грн. згідно розрахунку, витребуваного апеляційним судом (а. с. 31 - 34 т. 2).
Оцінюючи доводи ПАТ «Родовід Банк» в частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.575, 589 ЦК України іпотека є окремим видом застави. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно п.1.1 іпотечного договору, іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31 серпня 2007 року та можливих змін та доповнень до кредитного договору щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитом, передає в іпотеку іпотекодержателю належні йому на праві власності садовий будинок житловою площею 18,7 кв.м., загальною площею 129,30 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для ведення садівництва площею 0,0911 га., кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, СТ «Роздолля».
Згідно п.2.1.6 договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником основного зобов'язання звернути стягнення на предмет іпотеки у порядку, що передбачений розділом 3 цього договору та задовольнити свої майнові вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна в повному обсязі, визначені на момент фактичного задоволення.
За п.п.3.1.1 договору іпотеки при порушенні позичальником умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні іпотекодавцем умов цього договору та у випадках, встановлених законом, у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, за умов невиконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором у кредитора ПАТ «Родовід Банк» виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.
За умовами п.2.3.7 договору іпотеки іпотекодавець зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів задовольнити вимогу іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов цього договору позичальником/іпотекодавцем.
23 лютого 2010 року АТ «Родовід Банк» направило на адресу ОСОБА_3 лист про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором у ОСОБА_2 та пропозицію у строк протягом 30 днів з моменту отримання претензії достроково повернути суму кредитних коштів та сплатити проценти за користування кредитом та суму нарахованої пені. Даний лист ОСОБА_3 отримала 03 березня 2010 року, але нею не було здійснено дій по виконанню своїх обов'язків за договором іпотеки.
Згідно п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2013 року №5 «Про практику застосування судами законодавства з розгляду цивільних і кримінальних справ» при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема, про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК).
Сума заборгованості за кредитом є співмірною із сумарною вартістю предметів іпотеки, визначеної в іпотечному договорі в розмірі 1614495 грн. 10 коп., звернення стягнення на дане майно відповідатиме вимогам справедливості, добросовісності та розумності, відтак позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки знайшли своє підтвердження під час розгляду справи і мають бути задоволені.
Відповідно до п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2013 року №5 «Про практику застосування судами законодавства з розгляду цивільних і кримінальних справ» резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмету іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
При розгляді справи Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 12.10.2016 року було зазначено на необхідність дослідження доказів та встановлення обставин пов'язаних встановленням дати початку перебігу строку позовної давності щодо вимог пов'язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки.
У пункті 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року №10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» наголошено, що висновки та мотиви, з яких скасовано рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Висновками та мотивами, з яких скасовано рішення, необхідно вважати положення мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду касаційної інстанції щодо наявності передбачених ст. 338 ЦПК України підстав для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд та їх кваліфікації процесуальним законодавством як таких.
Строк повернення кредитних коштів за Кредитним договором встановлено до 31.08.2009 року.
Відповідності до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У зв'язку із невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором банк звернувся за вчиненням виконавчого напису з дотриманням зазначеного вище строку.
28 квітня 2010 року було вчинено виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеева О.О. №588 і запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки (садовий будинок загальною площею 129,30 кв. м, житловою площею 18,7 кв. м, та земельну ділянку, площею 0,0911 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1).
22 листопада 2010 року було відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим написом, за яким проводились виконавчі дії державним виконавцем.
Постановою державного виконавця від 20 червня 2011 року виконавче провадження зупинено на підставі ухвали Подільського районного суду міста Києва у зв'язку зі зверненням до суду з позовними вимогами ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28 квітня 2011 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №588, вчинений приватним нотаріусом 28 квітня 2010 року на підставі договору іпотеки від 31 серпня 2007 року, укладеного між ВАТ «Родовід Банк» і ОСОБА_3
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2011 року вказане рішення скасовано і відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 квітня 2012 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 23 листопада 2011 року скасовано, а рішення Подільського районного суду м. Києва залишено без змін.
Отже, саме 04 квітня 2012 року позивач довідався про неможливість звернути стягнення на предмет іпотеки за вказаним вище виконавчим написом і відповідно про порушення свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно положень ст.575 ЦК України та ст.1 Закону України «Проіпотеку» іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.
За правилами ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до абз.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Як вбачається з матеріалів справи, банк відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» та з дотриманням строків позовної давності у зв'язку з невиконанням зобов'язань за Кредитним договором та з метою задоволення своїх вимог звернувся за вчиненням виконавчого напису з метою захисту своїх прав.
Враховуючи неможливість задовольнити Банком свої вимоги обраним відповідно до Закону України «Про іпотеку» способом та порушення права на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса про що Банк міг довідатись 04 квітня 2012 року у квітні 2013 року він звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
За ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом ст.ст.256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
При цьому відлік позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Тобто враховуючи вищевикладене та факт порушення права Банка на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса колегія суддів вважає, що відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності почався саме з 04 квітня 2012 року, тобто з моменту, коли ПАТ «Родовід Банк» дізналося про неможливість реалізації свого права (тобто порушення права) на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст.309 ЦПК України є підставами для його скасування із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки і ухвалення в цій частині нового рішення, яким позов ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково і в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31 серпня 2007 року, яка складається із суми простроченої заборгованості за кредитом 250000 доларів США, процентів по кредиту 30956,16 доларів США, суми пені 999125 грн., 3 % річних від суми простроченого кредиту 205135 грн. 42 коп., 3 % річних від суми прострочених процентів по кредиту 27677 грн. 88 коп., звернути стягнення на предмети іпотеки, а саме:
садовий будинок житловою площею 18,7 кв.м., загальною площею 129,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу садового будинку, посвідченого Семенченком І.М. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу 23 травня 2000 року за реєстровим № 881, право власності зареєстровано Обухівським бюро технічної інвентаризації в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно 09 липня 2007 року за реєстраційним № 19478045;
та земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1, надану для ведення садівництва площею 0,0911 га., що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, «Роздолля» садове товариство, яка належить ОСОБА_3на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 23 липня 2007 року, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 885 від 23 травня 2000 року, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010133100296;
шляхом продажу предметів іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Також стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кожного на користь ПАТ «Родовід Банк» судові витрати у розмірі 1827 грн.
У решті рішення залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія судів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 вересня 2013 рокув частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31 серпня 2007 року, яка складається із суми простроченої заборгованості за кредитом 250000 доларів США, процентів по кредиту 30956,16 доларів США, суми пені 999125 грн., 3 % річних від суми простроченого кредиту 205135 грн. 42 коп., 3 % річних від суми прострочених процентів по кредиту 27677 грн. 88 коп., звернути стягнення на предмети іпотеки, а саме:
садовий будинок житловою площею 18,7 кв.м., загальною площею 129,30 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу садового будинку, посвідченого Семенченком І.М. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу 23 травня 2000 року за реєстровим № 881, право власності зареєстровано Обухівським бюро технічної інвентаризації в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно 09 липня 2007 року за реєстраційним № 19478045;
та земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1, надану для ведення садівництва площею 0,0911 га., що знаходиться за адресою Київська область, Обухівський район, Українська міська рада, «Роздолля» садове товариство, яка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 23 липня 2007 року, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 885 від 23 травня 2000 року, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010133100296;
шляхом продажу предметів іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3 із кожного на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судові витрати у розмірі 1827 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
