Справа № 372/2017/13-ц
Головуючий у І інстанції Мора О.М.
Провадження № 22-ц/780/6067/13
Доповідач у 2 інстанції Таргоній
Категорія 26
26.11.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
20 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Таргоній Д.О.,
суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,
за участю секретаря: Дмитренко Ю.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 вересня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору та звернення стягнення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів,
ВСТАНОВИЛА :
В квітні 2013 року позивач ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 31 серпня 2007 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 77.2/СЖ-309.07.2 згідно якого позивач відкрив ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 250 000, 00 доларів США строком (терміном) по 31 серпня 2009 року включно, а позичальник зобов'язувався повернути отриманий кредит не пізніше 31 серпня 2009 року та сплатити нараховані проценти за користування кредитом. Відповідно до п.п. 1.3. Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом була встановлена в розмірі 14,5% річних. 07 травня 2008 року Банк та ОСОБА_1 уклали Договір про внесення змін до Кредитного договору № 77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року, згідно якого домовились, що з 07 травня 2008 року процентна ставка становитиме 16,5% річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань в повному обсязі за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 31.08.2007 року укладено Договір іпотеки, предметом якого був садовий будинок житловою площею 18, 7 кв.м., загальною площею 129, 30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, надана для ведення садівництва площею 0,0911 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно п.п. 4.1, 4.2. Кредитного договору №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року та Додаткових угод до нього, позичальник зобов'язався забезпечити повне повернення одержаної суми кредитів не пізніше 31 серпня 2009 року та сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 10-го числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця наступного за звітним, а також 31 серпня 2009 року або в день повного погашення заборгованості за кредитами шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу Банку або безготівкогового перерахування коштів на рахунок вказаний у пункті 1.4 кредитного договору.
Однак, в порушення умов Кредитного договору відповідачем не виконане зобов'язання щодо повного повернення одержаної суми кредитів.
Станом на момент подачі позовної заяви сума позики за Кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року повернена не була і становила: суму простроченої заборгованості за кредитом - 250 000,00 доларів США; суму простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 30 956,16 доларів США; суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 39 965 000, 00 грн. суму пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 5 391 919, 84 грн.; суму 3% річних від суми простроченого кредиту - 205 135, 42 грн.; суму 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту - 27 677, 88 грн.
В подальшому позивач ПАТ «Родовід Банк» подав заяву про збільшення позовних вимог, в яких просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» суму заборгованості за кредитом в розмірі - 250 000 доларів США, суму заборгованості за відсотками - 30 956, 16 доларів США, суму пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості в розмірі - 45 356 919, 84 грн., суму трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості у розмірі - 232 813, 30 грн. та звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 31.08.2007 року, укладеним між Банком та ОСОБА_2, а саме: садовий будинок житловою площею 18,7 кв.м., загальною площею 129,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для ведення садівництва площею 0,0911 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Для задоволення вимог позивача за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року; визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - садового будинку житловою площею 18,7 кв.м., загальною площею 129,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для ведення садівництва площею 0,0911 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом проведення прилюдних торгів; встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 3 441, 00 грн.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 вересня 2013 року в задоволенні позову ПАТ «Родовід банк» відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач ПАТ «Родовід Банк» подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 вересня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує наступні питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ч. 1 ст. 214 ЦПК України).
Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що строк позовної давності щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року закінчився 31.08.2012 року і до цього часу Банком не було вчинено жодних дій щодо стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року. Направивши лише 25.04.2013 року до суду позовну заяву про стягнення заборгованості та звернення стягнення, Банк пропустив трьохрічний строк позовної давності і втратив право на звернення з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року. Крім того, суд не прийняв до уваги заяви ОСОБА_1 від 27.08.2010 року та від 20.05.2010 року, в яких позивальник фактично визнав свою заборгованість за кредитним договором, оскільки вказані заяви не підтверджують, що ОСОБА_1 визнав заборгованість саме за кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року.
Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони зроблені за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено судом, 31 серпня 2007 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 77.2/СЖ-309.07.2 згідно якого позивач відкрив ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 250 000, 00 доларів США строком (терміном) по 31 серпня 2009 року включно, а позичальник зобов'язувався повернути отриманий кредит не пізніше 31 серпня 2009 року та сплатити нараховані проценти за користування кредитом.
Відповідно до п.п. 1.3. Кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом була встановлена в розмірі 14,5% річних.
07 травня 2008 року Банк та ОСОБА_1 уклали Договір про внесення змін до Кредитного договору № 77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року, згідно якого домовились, що з 07 травня 2008 року процентна ставка становитиме 16,5% річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань в повному обсязі за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 31.08.2007 року укладено Договір іпотеки, предметом якого був садовий будинок житловою площею 18, 7 кв.м., загальною площею 129, 30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, надана для ведення садівництва площею 0,0911 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
ПАТ «Родовід Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Так , станом на 01.02.2013 року сума заборгованості за Кредитним договором №77.2/СЖ-309.07.2 від 31.08.2007 року повернена не була і становила:
- суму простроченої заборгованості за кредитом - 250 000,00 доларів США;
- суму простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 30 956,16 доларів США;
- суму пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 39 965 000, 00 грн.;
- суму пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 5 391 919, 84 грн.;
- суму 3% річних від суми простроченого кредиту - 205 135, 42 грн.;
- суму 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту - 27 677, 88 грн.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо не порушення ПАТ «Родовід Банк» строку позовної давності у зв'язку з його перериванням.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2010 року та 26 серпня 2010 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із заявами до ПАТ «Родовід Банк», в яких просив не подавати виконавчий напис на виконання до 01 грудня 2010 року та зобов'язався до вказаного строку погасити суму боргу в повному обсязі (а.с. 110, 111).
Вказані заяви свідчать про визнання відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, тому в даному випадку строк позовної давності перервався.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані норми та безпідставно відмовив в задоволенні позову у зв'язку із порушенням позивачем строку позовної давності.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Родовід Банк», виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно встановлюються.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно частини 3 цієї ж статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доти, доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.
До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).
За правилами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Отже , застосування строку позовної давності в один рік згідно із ст. 258 ЦК України щодо стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду.
Як вбачається з матеріалів справи ПАТ "Родовід Банк" звернувся з вказаним позовом до суду 25 квітня 2013 року надавши розрахунок заборгованості станом на 01.02.2013 року, а тому пеня підлягає стягненню згідно зі ст. 258 ЦК України за останні 12 місяців перед зверненням до суду, тобто з 01 лютого 2012 року по 01 лютого 2013 року.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу.
Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
В матеріалах справи містяться заперечення відповідача ОСОБА_1, в яких він посилається на застосування ст. 551 ЦК України, оскільки сума нарахованої неустойки перевищує суму фактичного боргу більш ніж у 37 разів.
Як вбачається з матеріалів справи, основна сума боргу складає 250 000 доларів США, заборгованість за відсотками - 30 956,16 доларів США, а пеня за період з 01 лютого 2012 року по 01 лютого 2013 року становить 1 663 129,8 доларів США, що є значним перевищенням розміру боргу.
За таких обставин, колегія суддів, керуючись ч.3 ст.551 ЦК України, приходить до висновку про зменшення розміру пені до 50 % від суми заборгованості по тілу кредиту: 250 000, 00 / 2 х 7.99 (за офіційним курсом долара США до гривні НБУ) = 998 750 гривень.
З огляду на викладене, позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» щодо стягнення заборгованості підлгають частковому задоволенню, а саме в розмірі:
- заборгованість за кредитним договором в сумі 280 956 (двісті вісімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) доларів США 16 центів, 3% річних - 232 813 (двісті тридцять дві тисячі вісімсот тринадцять) гривень 30 копійок, а також пеня в сумі 998 750 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч сімсот п'ятдесят) гривень.
Крім того, обгрунтованими є вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, враховуючи наступне.
За правилами ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, ч. 3 ст. 551, 625, 1050, 1054, ст. ст. 12, 33, 38-40 Закону України «Про іпотеку», колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 280 956 (двісті вісімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) доларів США 16 центів, 3% річних - 232 813 (двісті тридцять дві тисячі вісімсот тринадцять) гривень 30 копійок, а також пеню в сумі 998 750 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч сімсот п'ятдесят) гривень.
В рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 31 серпня 2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_2, а саме: садовий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, надану для садівництва, площею 0, 0911 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - садового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, наданої для садівництва, площею 0, 0911 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом проведення прилюдних торгів.
Встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судовий збір в розмірі по 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :
