15 липня 2011 року
У Х В А Л А
15 липня 2011 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Плахтій І.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів з боржника на утримання підопічної дитини про визнання боржника винним в порушенні права дитини на отримання аліментів та притягнення боржника до відповідальності,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернулася в суд в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів з боржника на утримання підопічної дитини про визнання боржника винним в порушенні права дитини на отримання аліментів та притягнення боржника до відповідальності, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по аліментах з 01 січня 2009 року по 07.07.2011 року, а також, визнати ОСОБА_3 винним в порушенні права власності дитини і притягнути його до відповідальності.
Відповідно до ч.15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ст.2 Кримінально-процесуального кодексу України охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний є завданням кримінального судочинства.
Крім того, охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тобто, питання, пов'язані з притягненням особи до відповідальності повинні вирішуватись в порядку кримінально-процесуального судочинства або в порядку судочинства про адміністративні правопорушення.
Згідно ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов в частині вимог про визнання ОСОБА_3 винним в порушенні права власності дитини і притягнення його до відповідальності не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження у справі в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст. ст.15, 122 ЦПК України,
У Х В А Л И Л А :
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів з боржника на утримання підопічної дитини про визнання боржника винним в порушенні права дитини на отримання аліментів та притягнення боржника до відповідальності в частині вимог про визнання ОСОБА_3 винним в порушенні права власності дитини і притягнення його до відповідальності.
Повторне звернення з тією самою заявою не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання її копії.
Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій