Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.10.2011
Справа№2-5075/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі :
Головуючого - Сливка Л. М.
за участі секретаря - Заплітного Б. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Позивач –Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі Тернопільського відділення Львівської філії АТ "Укрінбанк" пред'явив до суду позов до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту № 38/07--ф від 14 березня 2007 року, покликаючись на те, що відповідачка належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань згідно з укладеним між ними зазначеним договором, грубо порушує його умови, внаслідок чого заборгувала банку грошові кошти в розмірі 241 935 гривень 17 копійок, що еквівалентно 30 323,39 доларів США.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, пояснивши, що внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість перед банком у вигляді простроченого кредиту, прострочених відсотків, комісії та пені за несвоєчасне здійснення платежів.
Відповідачка ОСОБА_1 подала в судове засідання заперечення, згідно з якими вказала, що вважає позов безпідставним, позаяк рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28 липня 2010 року стягнуто суму боргу за кредитним договором № 38/07--ф від 14 березня 2007 року шляхом звернення стягнення на заставне майно за договорами застави, укладеними на забезпечення зобов'язань за вказаним договором кредиту. Крім цього, вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, та просить застосувати наслідки спливу позовної давності.
Представник відповідачки ОСОБА_1 –ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнав, зіславшись на ті ж підстави.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини :
14 березня 2007 року між позивачем ОСОБА_3 товариством "Український інноваційний банк", правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 38/07--ф, згідно з яким відповідачці надано строковий кредит у розмірі 28000 доларів США грн. терміном на 12 місяців та строком повернення 13 березня 2008 року зі сплатою 13% річних.
Згідно п. 3.5, 3.6, 6.2., 11.1, 11.2 кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 зобов'язалася здійснювати погашення кредиту, щомісячно, сплачувати відсотки за користування ним та щомісячну комісію за обслуговування кредиту в розмірі 0,3%.
Судом установлено, що відповідачка ОСОБА_1 умов договору належним чином не виконувала, основного боргу та відсотків не сплачувала, внаслідок чого станом на 01 вересня 2009 року розмір заборгованості за кредитним договором становить 241 935 гривень 17 копійок, що еквівалентно 30 323,39 доларів США, в тому числі сума простроченого кредиту –167051,44 гривень, проценти за користування кредитом –32197,64 гривень, комісія - 15854,29 гривень.
Відповідно до п. 3.7 кредитного договору в разі порушення строків сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення. Пеня нараховується із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості.
Як слідує з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, сума нарахованої пені становить 32122,36 гривень.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, відповідно до ст.ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.
Всупереч вказаним вимогам закону ОСОБА_1 зобов'язань за укладеним між ним та позивачем кредитним договором не виконує.
Відповідно до ст. 550 ЦК України, незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, у нього виникає право на неустойку (штраф, пеню).
З цих підстав позивач має право на одержання від відповідачки неустойки за прострочення сплати обумовлених договором платежів.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, та встановлений договором розмір нарахованих процентів.
З цих підстав, аналізуючи в сукупності наведені вище обставини, судом встановлено порушення інтересів позивача внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору, які підлягають до захисту шляхом стягнення із відповідача в користь позивача 241 935 гривень 17 копійок, що еквівалентно 30 323,39 доларів США.
При цьому не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову покликання відповідачки та її представника на те, що відсутні підстави стягнення боргу з мотивів ухвалення 28 липня 2010 року рішення Тернопільського міськрайонного суду, яким стягнуто суму боргу за кредитним договором № 38/07--ф від 14 березня 2007 року шляхом звернення стягнення на заставне майно за договорами застави, укладеними на забезпечення зобов'язань за вказаним договором кредиту, виходячи з таких обставин.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2010 року в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 за кредитним договором № 38/07--ф від 14 березня 2007 року звернуто стягнення заставне майно згідно з укладеними 14 березня 2007 року договорами застави №№ 35/07 та 36/07.
15 квітня 2011 року відкрито виконавче провадження із виконання зазначеного рішення, однак по даний час воно не виконане.
Тому не заслуговують на увагу твердження відповідачки та її представника про повторне стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором позики, позаяк згідно з рішенням суду від 28 липня 2010 року він стягнутий шляхом звернення стягнення на заставне майно, яке по даний час не реалізоване, а не самі кошти в розмірі 241 935 гривень 17 копійок, що еквівалентно 30 323,39 доларів США.
Також є безпідставним клопотання ОСОБА_1 про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, позаяк відповідно до п. 9.1 кредитного договору № 38/07--ф від 14 березня 2007 року він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.
Втім на даний час зобов"язання за договором не виконані, чого й не заперечували та не спростовували в судовому засіданні ні відповідачка, ні її представник.
Аналізуючи в сукупності встановлені обставини та досліджені докази, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити, стягнувши з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором № 38/07--ф від 14 березня 2007 року в розмірі 241 935 гривень 17 копійок, що еквівалентно 30 323,39 доларів США та, з урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України, 120 гривень сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи і 1700 грн. судового збору .
Керуючись ст. ст. ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 218, 223, 294, 295 ЦПК України, ст. ст. 526,527,530,1050,1054 ЦК України , суд,
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" заборгованість за кредитним договором № 38/07- ф від 14 березня 2007 року в розмірі 241 935 гривень 17 копійок, що еквівалентно 30 323,39 доларів США та 1820 гривень понесених судових витрат .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя
ОСОБА_4
