ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
09 лютого 2016 р. Справа № 802/28/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука Максима Петровича,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: військової частини НОМЕР_1
про: визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.08.2013 року по 23.04.2015 року.
Вказуючи на протиправність дій відповідача, позивач зазначає, що з військової частини НОМЕР_1 був звільнений 12.08.2013 року, однак повний розрахунок грошового забезпечення з ним проведено 23.04.2015 року, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом у відповідності до ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, в якому просить визнати відмову, яка відображена в листі в/ч НОМЕР_1 від 17.12.2015 року № 2882 в нарахуванні та виплаті йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період з 13.08.2013 року по 23.04.2015 року протиправною, зобов`язати відповідача нарахувати ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.08.2013 року по 23.04.2015 року та стягнути нараховані кошти.
Позивач в судове засідання не з`явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, в матеріалах справи містяться письмові заперечення, згідно яких військова частина НОМЕР_1 проти задоволення позову заперечує. Обґрунтовуючи свою позицію представник відповідача зазначає, що трудові відносини військовослужбовців Збройних Сил України регулюються спеціальним законодавством, норми якого не передбачають виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовців (а.с. 28-29).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді помічника командира частини - начальника юридичної служби, про що свідчить копія посвідчення офіцера НОМЕР_2 (а.с. 7-8).
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 12.08.2013 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини, у зв`язку зі звільненням з лав Збройних Сил України в запас по закінченню терміну контракту.
В день виключення позивача зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 не було повністю забезпечено грошовим та речовим забезпеченням.
Дії відповідача щодо не нарахування в повному обсязі грошової допомоги при звільненні в запас ОСОБА_1 оскаржив в судовому порядку. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року у справі № 802/3701/13-а позов задоволено, зобов`язано відповідача здійснити розрахунок та виплатити позивачу недоплачену суму грошової допомоги при звільненні.
Під час виконання вказаного судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 при виплаті коштів було утримано та не компенсовано позивачу податок з доходів з фізичних осіб в сумі 492,86 грн.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2015 року у справі № 127/1185/14-ц позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення зайво слаченого податку з доходів фізичних осіб в сумі 492,86 грн. задоволено.
Відповідно до листа головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області від 26.11.2015 року № 15-13/703-6821 остаточний розрахунок з позивачем здійснено 23.04.2015 року (а.с. 14).
У зв`язку з тим, що в/ч НОМЕР_1 з позивачем розрахувалась повністю лише 23.04.2015 року, позивач 01.12.2015 року звернувся із заявою до відповідача, в якій просив нарахувати йому та виплатити його середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 13.08.2013 року по 23.04.2015 року (а.с. 15).
Листом в/ч НОМЕР_1 від 17.12.2015 року № 2882 ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні розрахунку та виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Обґрунтовуючи свою відповідь відповідач зазначив, що даний вид виплат регулюється трудовим законодавством. Однак військове законодавство не передбачає здійснення вказаних виплат військовослужбовцям, у зв`язку з чим військова частина НОМЕР_1 не може провести розрахунок та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (а.с. 16).
Не погоджуючись з вказаною відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 1 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Регулювання правового становища військовослужбовців здійснюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, Законом України "Про Статут внутрішньої служби в Збройних Силах України", Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 визначено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).
Матеріали справи свідчать, що позивач перебував на військовій службі і був військовослужбовцем.
Відтак посилання ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог на застосування при вирішенні даного спору ст.ст. 116, 117 КЗпП України є помилковими, оскільки трудові відносини військовослужбовців Збройних Сил України регулюються спеціальним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що порядок оплати праці військовослужбовців регулюється спеціальним законодавством, норми якого не передбачають виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при їх звільненні, відмова, відображена в листі від 17.12.2015 року № 2882 в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період з 13.08.2013 року по 23.04.2015 року, прийнята в/ч НОМЕР_1 в межах повноважень та у відповідності до чинного законодавства України.
З урахуванням викладеного не підлягає задоволенню вимога про нарахування та стягнення вказаної виплати на користь позивача.
Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно із ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович
