Справа № 2-а-661/11
ПОСТАНОВА
іменем України
14 квітня 2011 року
Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості за додатковою пенсією, як особі віднесеній до 2 категорії учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1988-1990 році, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача у вигляді невиплати йому заборгованості за додатковою пенсією, як особі віднесеній до 2 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобільскій АЕС у 19888-1990 році за період з 1 жовтня 2010 року в розмірах, передбачених ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов»язання відповідача стягнення з відповідача недоплаченої суми додаткової пенсії за вказаний період в розмірі 6039грн.04коп. провести перерахунок та виплатити недоплачену суму додаткової пенсії з 01.10.2010 року, посилаючись на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії. Відповідно до ст. 51 ЗУ “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому повинна виплачуватись додаткова пенсія в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За вказаний період дана додаткова пенсія йому виплачувалась в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, що значно менше норми, встановленої законом.
На його звернення до відповідача з проханням провести перерахунок та виплатити неотриману додаткову пенсію він відповіді не отримав, що вважає офіційною відмовою, що вважає офіційною відмовою у задоволенні його вимог.
Вважає, що відповідачем не нарахована та не виплачена додаткова пенсія в повному обсязі відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що й стало підставою звернення до суду.
Сторони в судове засідання не викликались, так як справа слухалась в порядку скороченого провадження.
Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких вказує, що позивачеві нараховувалась та виплачувалась додаткова пенсія як особі віднесеній до 2 категорії учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1988-1990 році, відповідно до Закону в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того відповідно до ст.. 6 КАС України захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому. Крім того в доданій довіреності не зазначено, яким обсягом прав наділяє ОСОБА_1. свого представника тому позов повинен бути повернений позивачеві.
З»ясуваши зміст позовних вимог, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступними підставами:
ОСОБА_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 23.04.1993 року
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення йому перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та виплати заборгованості, але відповіді не отримав.
До 01.01.2008 року розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю Учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії, розраховувався виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 зазначеного Закону
З 1 січня 20008 року ЗУ “Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” передбачено, що розмір додаткової пенсії учасникам ліквідації наслідків на ЧАЕС 2 категорії встановлюється в розмірі 15% від прожиткового мінімуму осіб, що втратили працездатність та наведений її розрахунок
Судом встановлено, що відповідно до ст. 51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 19.12.1991 року № 2001-ХП особам, віднесеним до категорії 2 щомісячна додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров”ю, призначається у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України № 107-УІ від 28.12.2007 року до ст. 51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” внесено зміну згідно якої, особам віднесеним до 2 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю призначається в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищевказану зміну до ст. 51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнано неконституційною.
Таким чином судом встановлено, що з часу набрання чинності даним законом додаткова пенсія особам віднесеним до 2 категорій учасників ліквідації наслідків на ЧАС встановлювалась у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд вважає, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування данної величини (мінімальної пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно віком відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення та законодавством України не встановленого іншого, крім передбаченого цією статтею мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно додаткова пенсія позивачеві повинна була нараховуватись виходячи із величини прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Проте Постановою КМ України від 03.01.2002 року встановлювалась розрахункова величина для обрахунку мінімальної пенсії за віком, яка і застосовувалась відповідачем при визначенні додаткової пенсії як особі 2 категорії учасників ліквідації наслідків на ЧАЕС і складала 19.91грн. Дану величину застосовував відповідач при обрахуванні додаткової пенсії позивачеві, як особі віднесеній до 2 категорії учасників, ліквідації наслідків на ЧАЕС, що суд вважає неправомірним виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.
Відповідно до змін, внесених Законом України № 107-УІ від 28.12.2007 року до ст. 51 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивачеві з 01.01.2008 року нараховувалась та виплачувалась додаткова пенсія в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дана зміна визнана неконституційною рішенням Коституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року. Тому з 22.05.2008 року позивачеві повинна була нараховуватись та виплачуватись додаткова пенсія як особі 2 категорії учасників ліквідації наслідків на ЧАС в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працезданість.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити заборгованість за період з 1 жовтня 2010 року по 30 квітня 2011 року. Визначаючи дії протиправними, суд зобов'язує відповідача здійснити дії, спрямовані на поновлення прав позивача як особи, яка має право на державну соціальну підтримку, передбачену зазначеним вище Законом. Тобто зобов”язати відповідача Управління пенсійного Фонду України нарахувати та виплатити позивачеві заборгованість по додатковій пенсії як особі, яка віднесена до 2 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі, передбаченому ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за період з з 1 жовтня 2010 року по 30 квітня 2011 року
В задоволенні позовних вимог про зобов»язання відповідача нараховувати та виплачувати позивачеві додаткову пенсію в розмірі, передбаченому ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 19.12.1991 року в подальшому суд вважає за потрібне відмовити, так як згідно ст.. 6 КАС України захисту підлягають, права та інтереси особи, які порушенні. Тому суд не може приймати рішення про зобов»язання особи вчинення певних дій на майбутнє.
Безпідставними суд вважає і посилання відповідача на те. що в наданій довіренні не визначені обсяг прав позивач, і тому позов повинен бути повернений позивачеві, так як довіреністю від 27.08.2010 року ОСОБА_1 наділяє свого представника ОСОБА_2,, всіма повноваженнями представника, з правом подання позову, повної або часткової відмови від позову та інше. Тому підстав для повернення позовної заяви суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 71, 159-163 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії, як особі, яка віднесена до 2 категорії, у розмірах, менших, ніж передбачено ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період 01 жовтня 2010 року по 30 квітня 2011 року
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по додатковій пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії у розмірі, передбаченому ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 19.12.1991 року за період з 01.жовтня 2010 року по 30 квітня 2011 року
В задоволенні решти позовних вимог- відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий-
