Справа № 2-А-661 /11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2011 року смт. Кельменці
11 год.45 хв.
Суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області Харабара ІВ., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, просить:
1. Визнати бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо не нарахування та невиплати йому підвищення до пенсії в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в межах шестимісячного строку звернення до суду по день ухвалення рішення суду протиправною.
2. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області нарахувати та виплатити йому щомісячне підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплаченого їй відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 підвищення в межах шестимісячного строку звернення до суду по день ухвалення рішення суду.
3. Стягнути з Державного бюджету України на його користь судові витрати.
Відповідач - Пенсійний фонд України в Кельменецькому районі Чернівецької області подав заперечення, в яких позов не визнав повністю.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією паспорта позивача. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Отже, позивач є дитиною війни згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону від 18.11.2004 року ( яка набрала чинності з 01.01.2006 року). З 22.05.2008 року позивачу нараховується та виплачується підвищення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008 року №530. Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп/2008 зміни, внесені п.41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року №107-VI в статтю 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнано такими що не відповідають конституції ( є неконституційними). Тобто, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” діє в редакції від 18.11.2004 року, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Таким чином, бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Кельменецького району Чернівецької області є протиправною, так як ним не нараховувалось та не виплачувалось позивачу, протягом останніх шести місяців перед його зверненням до суду підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ч. 7 ст. 9 КАС України, якою передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних підвищень дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначене підвищення. Однак, суд вважає, що це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання підвищення до пенсії, яке прямо передбачене законом. Так, наприклад, у справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Відповідно до підпункту 4 п.2.1. розділу ІІ Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, в редакції постанови від 25.02.2008 року №5-5, зареєстрованого в міністерстві юстиції України від 21.05.2002 року №442/6730 ( далі –Положення) основним завданням управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Стаття 6 даного закону діє в редакції від 18.11.2004 року, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що встановлено зазначеним вище рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року. Закони України мають вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативно –правові акти, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України. Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Згідно ст. 69 Закону України “Про Конституційний Суд України” рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Таким чином з 22.05.2008 року автоматично відновлена редакція ст. 6 Закону України від 18.11.2004, № 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни" наступного змісту: «Дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком», в якій відсутні жодні обмеження стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” суперечить ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тому суд вважає, що відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно - правового акта закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тобто до правовідносин, що склалися між сторонами слід застосовувати ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 18.11.2004 року. Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином, після прийняття рішень Конституційним Судом України відповідач був зобов’язаний здійснити перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Враховуючи викладене вище, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
На підставі ст.ст. 22,46,152 Конституції України,ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ст. ст. 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст. 2,5,7,9,14,86,94,158,159,160,161,162,163, 183-2, 256 КАС України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1, підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” починаючи з 08 серпня 2010 року по 25 лютого 2011 року протиправною.
3. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тобто 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплаченого йому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 підвищення, починаючи з 08 серпня 2010 по день ухвалення даного рішення суду –25 лютого 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три ) гривні 40 (сорок) копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат у вигляді судового збору.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області виконати дану постанову негайно.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її отримання сторонами до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Кельменецький районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Суддя:
