Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2024 року Справа № 903/877/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників - не з`явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" арбітражного керуючого Каленчук Оксани Іванівни на ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.05.2024 у справі №903/877/20 (за заявою Головного управління ДПС в Одеській області про визнання грошових вимог до боржника)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю "ДОСТУПНІ ФІНАНСИ")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.05.2024 у справі №903/877/20 задоволено частково заяву Головного управління ДПС у Одеській області від 22.07.2023 з грошовими вимогами до боржника. Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" в сумі 81067795 грн 00 коп. з включенням до третьої черги задоволення (без вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів). У визнанні грошових вимог Головного управління ДПС у Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" в сумі 1020,00 грн відмовлено.
Вказана ухвала мотивована наявністю підстав для визнання грошових вимог на суми податкового боргу Боржника перед бюджетом з податку на прибуток та з податку на додану вартість як конкурсних вимог до Боржника, що виникли до відкриття провадження у цій справі, оскільки відповідні податкові зобов`язання нараховані за порушення Боржником податкового законодавства, допущеного за період з 2019 до 2020 року. Відхилення грошових вимог в сумі 1020 грн 00 коп. штрафних санкцій мотивовано неможливістю суду перевірити підстави нарахування та розрахунок цих санкцій через ненадання Кредитором податкового повідомлення рішення, яким така санкція визначена та нарахована Боржника, та розрахунку цієї санкції.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" арбітражний керуючий Каленчук Оксана Іванівна звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.2896/24 від 13.06.2024) на ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.05.202. у справі №903/877/20, в якій просить: прийняти до розгляду апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" арбітражного керуючого Каленчук Оксани Іванівни на ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.05.2024 у справі №903/877/20; ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.05.2024 у справі №903/877/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Одеській області від 22.07.2023 з грошовими вимогами до боржника.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне, що місцевим господарським судом не з`ясовано момент виникнення управління ДПС грошових вимог до боржника. Також судом першої інстанції не здійснено перевірку контролюючим органом спеціального строку давності до стягнення.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" арбітражного керуючого Каленчук Оксани Іванівни від 04.06.2024 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.05.2024 у справі №903/877/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 17.09.2024 касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" арбітражного керуючого Каленчук Оксани Іванівни задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі №903/877/20 скасовано. Справу №903/877/20 в скасованій частині направлено до Північно-західного апеляційного господарського суду на новий розгляд.
14.10.2024 матеріали справи №903/877/20 надійшли до суду апеляційної суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 розгляд апеляційної скарги призначений на "12" листопада 2024 р. об 12:00 год. Запропоновано учасникам справи - у строк до 08.11.2024 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові пояснення чи заперечення (з урахуванням постанови Верховного Суду від 17.09.2024 у справі №903/877/20) в порядку, передбаченому ст. 263 ГПК України та докази надсилання таких пояснень чи заперечень та доданих до них документів іншим учасникам справи.
В судове засідання учасники справи не з`явилися. Про місце, час і дату судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю інших учасників справи.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваної ухвали суду, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 08.12.2020 Господарський суд Волинської області ухвалив відкрити за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" (далі Боржник) в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввести процедуру розпорядження майном Боржника та призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича тощо.
27.04.2021 Господарський суд Волинської області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатора Боржника тощо.
22.07.2023 представник Головного управління ДПС в Одеській області сформував в системі Електронний суд заяву про визнання грошових вимог в сумі 81 068 815,00 грн, в т.ч.: 81 067 795,00 грн (податки та збори) та 1 020,00 грн (штраф та пеня).
Заява обґрунтована встановленням Кредитором за результатами проведеної щодо Боржника перевірки податкового боргу у Боржника перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість, а також зобов`язання Боржника сплатити штрафні санкції через допущені Боржником порушення податкового законодавства.
Судом встановлено, що відповідно до здійсненого податковим органом (Кредитором) розрахунку у Боржника наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка в сумі 81 068 815 грн 00 коп., з яких:
- 1 020 грн 00 коп. адміністративні штрафи та інші санкції (заборгованість виникла в результаті несплати зобов`язань, визначених контролюючим органом за результатами податкової перевірки, а саме: ППР №0040532408 від 04.04.2023);
- 58 969 372 грн 00 коп. податок на прибуток (з урахуванням часткової сплати у сумі 46 422 грн 00 коп. (за рахунок переплати); заборгованість виникла в результаті несплати зобов`язань, визначених контролюючим органом за результатами податкової перевірки, а саме: ППР №0038740706 від 03.04.2023; Боржник подав скаргу на зазначене ППР, однак рішенням ДПС України №15102/6/99-00-06-01-01-06 від 13.06.2023 скаргу залишено без задоволення, отже ППР є узгодженим);
- 22 098 423 грн 00 коп. податок на додану вартість (заборгованість виникла за результатами несплати зобов`язань, визначених контролюючим органом за результатами податкової перевірки, а саме: ППР №0038730706 від 03.04.2023; Боржник подав скаргу на зазначене ППР, однак рішенням ДПС України №15102/6/99-00-06-01-01- 06 від 13.06.2023 скаргу залишено без задоволення, отже ППР є узгодженим).
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Боржника ГУ ДПС у Волинській області склав акт №2791/07-06/40388290 від 03.03.2023, яким встановлено, зокрема:
- заниження податку на прибуток в сумі 59 015 794 грн 00 коп., в тому числі за 2019 рік в сумі 43 607 952 грн 00 коп., за 2020 рік 15 407 842 грн 40 коп., завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податок на прибуток в сумі 2 564 006 грн 00 коп.;
- неподання боржником декларації з податку на прибуток підприємств за 2020, 2021 року;
- заниження податку на додану вартість на загальну суму 22 098 423 грн 00 коп. за період з січня 2019 року до липня 2020 року та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2020 року 24 568 грн 00 коп.;
- платником не забезпечено зберігання первинних документів облікових та інших ресурсів, бухгалтерської звітності та інших документів, у зв`язку з чим є не можливим перевірити дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску;
- не надано для перевірки первинних документів щодо обліку виплат зареєстрованим особам та нарахування єдиного внеску.
На підставі вищевказаного акту ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення від 03.04.2023:
- №0038740706 на суму 59 015 794 грн 00 коп. податок на прибуток приватних підприємств;
- №0038730706 на суму 22 098 423 грн 00 коп. податок на додану вартість;
- №0038830706 на суму 24 568 грн 00 коп. розмір зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (дата реєстрації 18.09.2020, період фінансово-господарської діяльності платника податку, при здійсненні якої вчинено порушення, серпень 2020 року);
- № 0038840706 на суму 25 640 026 грн 00 коп. розмір зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (звітний період 2020 рік).
Згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 03.04.2023 сума нарахованого грошового зобов`язання підлягає сплаті протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання, а при проведенні адміністративного або судового оскарження протягом 10 робочих днів, наступних за днем узгодження.
Рішенням ДПС України від 13.05.2023 залишено без змін ППР ГУ ДПС у Волинській області від 03.04.2023 № 0038740706, № 0038730706, №0038830706, №0038840706.
Згідно із заявою Кредитора у Боржника була наявна сплата податку в сумі 46 422 грн 00 коп (за рахунок переплати), яка врахована Кредитором в рахунок часткового погашення заборгованості по податку на прибуток.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11.08.2023, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2023, у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання грошових вимог до боржник відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 03.04.2024 ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.08.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.
За результатом розгляду касаційної скарги Верховним Судом сформульовано вказівки суду першої інстанції при новому розгляді справи, зокрема, що при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно належним чином встановити обставини щодо підстав та моменту виникнення в Управління ДПС грошових вимог до Боржника і періоду, за який податковим органом здійснено їх нарахування, з`ясувати якими є ці вимоги - конкурсними чи поточними в розумінні статті 1 КУзПБ, тобто повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи та надати належну оцінку зібраним у справі доказам, і, в залежності від встановленого та вимог закону, ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Аналогічного змісту позиція, міститься у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 у справі №903/51/20 (п.66, 67). При цьому зазначається, що відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог податкового органу (п.68 постанови від 17.01.2024 у справі № 903/51/20).
За результатами нового розгляду, ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.05.2024 у справі №903/877/20 задоволено частково заяву Головного управління ДПС у Одеській області від 22.07.2023 з грошовими вимогами до боржника. Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" в сумі 81067795 грн 00 коп. з включенням до третьої черги задоволення (без вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів). У визнанні грошових вимог Головного управління ДПС у Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" в сумі 1020,00 грн відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" арбітражного керуючого Каленчук Оксани Іванівни залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 22 травня 2024 року у справі №903/877/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 17.09.2024 касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" арбітражного керуючого Каленчук Оксани Іванівни задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі №903/877/20 скасовано. Справу №903/877/20 в скасованій частині направити до Північно-західного апеляційного господарського суду на новий розгляд.
Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд, надаючи оцінку заявленим Кредитором грошовим вимогам, керувався винятково вказівками касаційного суду в ухваленій в цій справі постанові від 03.04.2024, а саме надав оцінку грошовими вимогам податкового органу лише на предмет застосування положень КУзПБ при визначенні характеру (конкурсні чи поточні) грошових вимог податкового органу, які складають зобов`язання боржника як платника податку зі сплаті податків і зборів. Водночас апеляційний суд не врахував наведених висновків щодо порядку, умов та строків стягнення з платника податків податкового боргу (пункти 6.9-6.13), попри те, що аналогічні аргументи були наведені в апеляційній скарзі Боржника, а саме: не дослідив ні підстави, ні період нарахування податкового зобов`язання, визначеного у складі заявлених податковим органом до Боржника грошових вимог, не надав оцінки поданому Кредитором розрахунку в цій частині, акту перевірки, податковим повідомленням-рішенням тощо, попри те, що суди обох інстанцій встановили періоди нарахування зобов`язань за відповідними податками та зборами (обов`язковими платежами), періоди, протягом яких відбулось порушення строків сплати цих податків та платежів (3.2 3.3). Тоді як Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі №904/5743/20 дійшов висновку про те, що господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу. Суд касаційної інстанції також зазначив, що обов`язок надання правового аналізу заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21). Отже апеляційний суд, ухвалюючи оскаржувану постанову за результатами перегляду ухвали місцевого суду застосував до спірних грошових вимог лише положення КУзПБ, однак не врахував наведені, встановлені ПК України правила визначення/нарахування контролюючим органом податкового зобов`язання (штрафних санкцій), правила звернення податкового органу до суду за захистом права щодо відповідної заборгованості платника податку, попри аналогічні аргументи Боржника в апеляційній скарзі, не надав оцінку обставинам щодо моменту виникнення та припинення за податковим законодавством права на нарахування податкового зобов`язання платника податку (штрафних санкцій) та права на захист в судовому порядку, зокрема, за відповідними грошовими вимогами податкового органу як кредитора у справі про банкрутство.
За змістом ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Враховуючи вказівки Верховного Суду, які викладені у постанові від 17.09.2024, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1 КУзПБ кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 45 КУзПБ склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна (абзац перший частини другої статті 47 КУзПБ).
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абзац четвертий частини шостої статті 45 КУзПБ).
Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, в силу наведених вище норм, має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги, а обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі №904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
Водночас, розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.
Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.
Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПК України).
Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Судом встановлено, податковий орган здійснив розрахунок непогашеної податкової заборгованості. Відповідно до здійсненого податковим органом розрахунку у ТОВ «Агро Таб» наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка в сумі 81 068 815 грн 00 коп, з яких:
- 1 020 грн 00 коп - адміністративні штрафи та інші санкції (заборгованість виникла в результаті несплати зобов`язань, визначених контролюючим органом за результатами податкової перевірки, а саме: ППР №0040532408 від 04.04.2023);
- 58 969 372 грн 00 коп. - податок на прибуток (з урахуванням часткової сплати у сумі 46 422,00 грн (за рахунок переплати); заборгованість виникла в результаті несплати зобов`язань, визначених контролюючим органом за результатами податкової перевірки, а саме: ППР №0038740706 від 03.04.2023. Боржником подана скарга на зазначене ППР, однак рішенням ДПС України №15102/6/99-00-06-01-01-06 від 13.06.2023 скаргу залишено без задоволення, отже ППР є узгодженим);
- 22 098 423 грн 00 коп. - податок на додану вартість (заборгованість виникла в результаті несплати зобов`язань, визначених контролюючим органом за результатами податкової перевірки, а саме: ППР №0038730706 від 03.04.2023; боржником подана скарга на зазначене ППР, однак рішенням ДПС України №15102/6/99-00-06-01-01- 06 від 13.06.2023 скаргу залишено без задоволення, отже ППР є узгодженим).
В силу приписів ст. 191.1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
У відповідності до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб", податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку боржника.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агро Таб» ГУ ДПС у Волинській області складено акт №2791/07-06/40388290 від 03.03.2023, яким встановлено, зокрема (том 11, а.с. 97-108):
- заниження податку на прибуток в сумі 59015794 грн , в тому числі за 2019 рік в сумі 43607952, за 2020 рік - 15 407 842 грн 40 коп, завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податок на прибуток в сумі 25 640 06 грн 00 коп;
- не подання боржником декларації з податку на прибуток підприємств за 2020, 2021 року;
- заниження податку на додану вартість на загальну суму 22 098 423 грн 00 коп. за період з січня 2019 року по липень 2020 року та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2020 року - 24 568 грн 00 коп.;
- платником не забезпечено зберігання первинних документів облікових та інших ресурсів, бухгалтерської звітності та інших документів, у зв`язку з чим є не можливим перевірити дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску;
- не надано для перевірки первинних документів щодо обліку виплат зареєстрованим особам та нарахування єдиного внеску.
На підставі вищевказаного акту ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення від 03.04.2023 (том 11, а.с. 93-96):
- №0038740706 на суму 59015794 грн 00 коп. - податок на прибуток приватних підприємств;
- № 0038730706 на суму 22098423 грн 00 коп. - податок на додану вартість;
- №0038830706 на суму 24568 грн 00 коп. - розмір зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (дата реєстрації 18.09.2020, період фінансово-господарської діяльності платника податку, при здійсненні якої вчинено порушення - серпень 2020 року);
- №0038840706 на суму 25640026 грн 00 коп - розмір зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (звітний період 2020 рік).
Згідно податкових повідомлень-рішень від 03.04.2023 сума нарахованого грошового зобов`язання підлягає сплаті протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання, а при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом 10 робочих днів, наступних за днем узгодження.
Платник податків намагався оскаржити винесені ППР.
Рішенням ДПС України від 13.05.2023 залишено без змін ППР ГУ ДПС у Волинській області від 03.04.2023 №0038740706, № 0038730706, №0038830706, №0038840706 (том 11, а.с. 109-111).
Згідно заяви ГУ ДПС у Одеській області у боржника була наявна сплата податку в сумі 46422 грн 00 коп (за рахунок переплати), яка врахована кредитором в рахунок часткового погашення заборгованості по податку на прибуток.
Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Положення статті 102 ПК України визначають спеціальні строки давності для нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань та стягнення податкового боргу.
Зокрема, пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Пункт 101.1 статті 101 ПК України передбачає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.
Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що ПК України встановлено універсальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 у справі № К/9901/99/17 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 19.09.2019 у справі №910/11620/18, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 05.12.2019 у справі №910/1678/19, від 27.07.2021 у справі № 911/388/20.
Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 у справі № 910/8428/18 підтримав вказану позицію та наголосив, що Податковим кодексом України встановлений граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню.
У постанові від 13.07.2022 у справі №480/340/20 Верховний Суд зауважив, що податковий борг, який виник унаслідок несплати платником податків самостійно визначених у податковій декларації грошових зобов`язань, може бути стягнутий контролюючим органом протягом і в межах строку давності, який становить 1095 календарних днів із дня виникнення податкового боргу. Відповідно, після спливу строку давності для стягнення такого боргу останній набуває ознак безнадійного податкового боргу в тлумаченні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України.
Тому при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №923/1092/16, від 17.04.2019 №43/75-15/7-б, від 19.09.2019 №910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17, від 27.07.2021 у справі №911/388/20).
Колегія суддів зазначає, що у період виникнення спірних правовідносин застосування статті 102 ПК України мало свої особливості, а саме: пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно з пунктом 2 розділу II Закону № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022. Цим же Законом в ПК України були внесені певні зміни, зокрема, статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи" (в редакції чинній на момент проведення перевірки, ухвалення податкового повідомлення-рішення та подання заяви про грошові вимоги).
Водночас 07.03.2022 набрав чинності Закон України №2118-IX від 03.03.2022 року, яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 69, зокрема, підпункт 69.9 якого встановив, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Положення ПК України щодо зупинення усіх строків були чинними до 27.05.2022 (дата набрання чинності Законом України № 2260-IX від 12.05.2022). З цього дня у податковому законодавстві з`явились винятки, на які зупинення строків не поширювалося, зокрема, щодо строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок.
Із системного аналізу пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" та пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України убачається, що зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв`язку із прийняттям Закону України №2120-IX від 15.03.2022, з огляду на доповнення цим самим Законом статті 102 Податкового кодексу України пунктом 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.
Разом з тим, слід вказати на те, що зміни до ПК України були внесенні 18.03.2020, 01.01.2021, 15.03.2022, відтак норми Кодексу, згідно з якими зупиняється перебіг строків давності, передбачених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, п. п. 102.3.5 п. 102.3, п. 102.9 статті 102 цього Кодексу, не застосовують до податкових зобов`язань у яких 1095-денний строк сплив до внесення відповідних змін, тобто до 18.03.2020.
Так враховуючи наведені вище норми, суд зазначає про те, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" з податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість, розміру зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість, розміру зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток виникла за період 2019-2020 роки.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у даному випадку грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності (Акт перевірки віл 03.03.2023, податкові повідомлення-рішення від 03.04.2023), визначеного у пункті 102.1 ПК України, оскільки як зазначалося вище, зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020, перебіг такого строку не переривався в подальшому.
Тобто по заборгованості боржника, яка виникла після 18.03.2017, на момент подання заяви з грошовими вимогами (22.07.2023), не сплинув строк, встановлений статтею 102 ПК України.
Враховуючи, що заборгованість ТОВ "Агро Таб" перед податковим органом виникла після 18.03.2017 (а саме у 2019-2020 роках), колегія суддів дійшла висновку, що на момент подання заяви з кредиторськими вимогами строк, встановлений статтею 102 ПК України не сплинув, а тому грошові вимоги Головного управління ДПС у Одеській області до ТОВ "Агро Таб" в сумі 81 067 795 грн 00 коп. підлягають визнанню.
Частиною 1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з абз. 11 ст. 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Оскільки грошові вимоги ГУ ДПС у Одеській області до боржника виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і їх виконання не забезпечено заставою майна боржника, то заявник апеляційної скарги є конкурсним кредитором.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, вимоги ГУ ДПС у Одеській області заявлено після спливу встановленого строку для їх подання 22.07.2024 (оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство опубліковано 08.12.2020).
Таким чином, судом встановлено, що грошові вимоги ГУ ДПС у Одеській області в сумі 81068815 грн 00 коп. є конкурсними вимогами, оскільки порушення боржником податкового законодавства допущені за період з 2019 року по серпень 2020 року, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агро Таб", у зв`язку з чим підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів з включенням до третьої черги (без вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частини або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами, зокрема, для зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи
Відповідно до ч. 4 цієї статті Кодексу, зміна судового рішення може полягати у доповненні або зміні його мотивувальної частини.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання грошових вимог ГУ ДПС у Одеській області , однак вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваної ухвали, виклавши її текст в редакції даної постанови.
Оскільки зазначене не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями (ч. 4 ст. 277 ГПК України), вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення шляхом викладення її в редакції даної постанови.
З огляду на це, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.05.2024 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Таб" арбітражного керуючого Каленчук Оксани Іванівни залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.05.2024 у справі №903/877/20 змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови, в інший частині - залишити без змін.
3. Справу №903/877/20 повернути Господарському суду Волинської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "14" листопада 2024 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Тимошенко О.М.
