Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 686/25511/20
Провадження № 6/686/583/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2024 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
при секретарі Цибульській Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Хмельницькому заяву ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням рішення суду,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення контролю для виконання рішення суду в справі № 686/25511/20, посилаючись на те, що у відповідності до ст. 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, а рішення в справі не виконано станом на сьогоднішній день.
Вивчивши заяву, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2021 року у цивільній справі №686/25511/20 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2021 рокурішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2021 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької областівід 04 лютого 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1 000,00 грн.
Згідно ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У ч. 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII суттєво доповнено конституційну норму положенням про те, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Даний обов`язок передбачено не лише на національному рівні, а також і на міжнародному рівні.
Так, Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) зазначає, що виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для реалізації ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини (даліЄКПЛ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні від 20.07.2004 року у справі «Шмалько проти України»зазначив, що відповідно до ст. 6 ЄКПЛ, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як неодмінна складова судового розгляду.
У ЦПК України закріплено мету цивільного судочинства, якою є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, де виконання судових рішень є однією із основних гарантій цього захисту.
З метою покращення належного та своєчасного виконання судового рішення у цивільних справах, суд повинен здійснювати судовий контроль за його виконанням.
Даний інститут детально закріплено в Розділі VII ЦПК України.
Незважаючи на те, що цей розділ має назву «Судовий контроль за виконанням судових рішень», в самому розділі фактично йдеться про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців.
Положеннями ст. 447 ЦПК України, яка віднесена до вказаного розділу, визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Отже, як із змісту положень розділу VII під назвою «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України, так із змісту положень ст. 447 ЦПК України вбачається, що судовий контроль за виконанням рішення суду, яке ухвалено в цивільній справі, реалізується лише шляхом розгляду скарг на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, якщо ними порушено права чи свободи сторін виконавчого провадження, в тому числі стягувача.
Вжиття інших видів судового контролю за виконанням судового рішення Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено, а тому подана заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в справі № 686/25511/20 не передбачена положеннями ст. 447 ЦПК України, у зв`язку з чим така заява не може бути розглянута у вказаному заявником порядку та її слід повернути заявнику.
Керуючись статтями 3, 447-453, 381, 389 ЦПК України,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 686/25511/20 повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та не підлягає оскарженню.
Суддя О.М. Палінчак
