Єдиний державний реєстр судових рішень
УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №275/368/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
31 серпня 2023 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9 (дистанційно),
представника потерпілого ОСОБА_10 (дистанційно),
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Житомирі клопотанняобвинуваченого ОСОБА_9 про змінузапобіжного заходуз триманняпід вартоюна домашнійарешт таклопотання прокурораПопільнянського відділуКоростишівської окружноїпрокуратури ОСОБА_11 про продовженнястроку триманняпід вартоюу кримінальномупровадженні (судовепровадження 275/368/19) за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 вересня 2021 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великий Карашин Макарівського району Київської області, з вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_1 ,-
обвинуваченого за ч. 3, 4 ст.191 КК України, -
в с т а н о в и в:
В провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 вересня 2021 року, яким ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.4 ст.191 КК України та призначено покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк 3 роки.
Постановою Верховного Суду від 11 липня 2023 року задоволено частково касаційну скаргу засудженого ОСОБА_9 ухвалу Житомирського апеляційного суду від 27.12.2022 року скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції, При цьому в постанові зазначено, що до вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо обрання запобіжного заходу, обрано ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою, але не більше 60 діб.
24 серпня 2023 року від прокурора Попільнянського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_11 надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_9 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, передбачених ч.3,4 ст.191 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_9 , а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити іншекримінальне правопорушення, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу не зникли і існують на даний час, тому прокурор просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_9 під час апеляційного розгляду 31.08.2023 року заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на відсутність ризиків та його належну процесуальну поведінку на протязі досудового розслідування та судового розгляду.
Заслухавши доводи обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисників в підтримання клопотання обвинуваченого та в заперечення клопотання прокурора, думку прокурора ОСОБА_6 в підтримання клопотання прокурора та заперечення клопотання обвинуваченого, перевіривши доводи клопотань та матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до положень ч.2 ст. 439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Відповідно до ч. 2, 3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про продовження тримання під вартою судом має бути перевірено, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений при обранні такого запобіжного заходу ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, у відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується зокрема тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.4 ст. 191 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, одружений, на утриманнімає двоєнеповнолітніх дітей, та раніше не судимий.
Зазначені обставини, на думку колегії суддів, свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_9 у разі зміни щодо нього запобіжного заходу на більш м`який може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за інкриміновані йому злочини в разі доведення його вини, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи що він обвинувачується у вчиненні 4 епізодів злочинної діяльності, тобто наявні ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не зменшилися.
Крім того, колегією суддів враховано, що постановою Верховного Суду від 11 липня 2023 року, якою було призначено новий розгляд вказаного кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, обвинуваченому ОСОБА_9 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання обвинуваченого про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, з огляду на постанову Верховного суду від 11 липня 2023 року та положення ч.2 ст.439 КПК України не підлягає задоволенню.
Натомість, враховуючи вищевикладене, те що для розгляду апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 вересня 2021 року, апеляційному суду потрібен певний час, а ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КК України, які слугували підставою для обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та існують на даний час, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Також, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
За таких обставин, апеляційний суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Таким чином, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, дані про особу ОСОБА_9 , а також ризики, передбачені ст. 177 КПК України, апеляційний суд, відповідно до ч.4 ст.183 та ч.5 ст. 182 КПК України, визначає обвинуваченому заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що, на думку колегії суддів, буде відповідати принципам достатності та виваженості і буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Керуючись ст. 405 КПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт залишити без задоволення.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29 жовтня 2023 року.
Одночасно, визначити обвинуваченому ОСОБА_9 розмір застави 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою у строк дії ухвали на відповідний депозитний рахунок (Одержувач коштів: Житомирський апеляційний суд, код одержувача: 42261525, МФО: 820172, Банк: ДКСУ у м. Києві, рахунок: UA058201720355279002000085932).
3 моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_9 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 такі обов`язки:
-прибувати до суду за кожною вимогою;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;
-заборонити спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі внесення застави обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали до 29.10.2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
