Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 824/518/17-а
адміністративне провадження № К/990/15146/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мороз Л.Л. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі №824/518/17-а за позовом ОСОБА_1 до Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання протиправною бездіяльність,
УСТАНОВИВ:
У 2017 році ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів охорони культурної спадщини для припинення будівельних робіт по АДРЕСА_1 , здійснення яких порушує режим збереження історичного середовища у межах комплексної охоронної зони та центрального історичного ареалу міста Чернівці;
- визнати протиправним та скасувати погодження Міністерством культури України від 11.01.2017 робочого проєкту «Будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 », замовник - ОСОБА_2 .
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.11.2022, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2022, закрито провадження у справі №824/518/17-а за позовом ОСОБА_1 до Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України в частині визнання протиправним та скасування погодження Міністерством культури України від 11.01.2017 робочого проєкту «Будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом по АДРЕСА_1 », замовник - ОСОБА_2 . Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції цивільного суду із врахуванням правил територіальної підсудності.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.12.2022, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2022, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із указаними рішенням та постановою, позивачка оскаржила їх у касаційному порядку.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Суд виходить із такого.
Згідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так, згідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються у касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.
Подана касаційна скарга у частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, а також позицію скаржниці про те, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала.
Керуючись ст. 169, 330, 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі №824/518/17-а - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржниці надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.
СуддяЛ.Л. Мороз
