У х в а л а
4травня 2022року
м.Київ
Справа №362/643/21
Провадження №14-32цс22
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача ГудимиД.А.,
суддів БританчукаВ.В., ВласоваЮ.Л., Григор`євоїІ.В., ГриціваМ.І., ЄленіноїЖ.М., ЖелєзногоІ.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , СімоненкоВ.М., ТкачаІ.В.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_9 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (далі відповідач, військова частина) про визнання неправомірними дій (бездіяльності), зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди
за касаційною скаргою позивача на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7червня 2021року та постанову Київського апеляційного суду від 15листопада 2021року і
в с т а н о в и л а:
30січня 2021року позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив:
- визнати неправомірними дії, бездіяльність відповідача в особі житлової комісії щодо незарахування позивача на квартирний облік окремо на підставі наданих у повному обсязі документів згідно з рапортом від 5лютого 2018року та з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11грудня 2018року в адміністративній справі №825/1462/18 про поновлення з 4березня 2018року на військовій службі;
- зобов`язати відповідача в особі житлової комісії розглянути рапорт позивача від 5лютого 2018року про зарахування на квартирний облік окремо з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11грудня 2018року в адміністративній справі №825/1462/18 про поновлення з 4березня 2018року на військовій службі та наданих в повному обсязі документів;
- стягнути з відповідача 5000грн відшкодування завданої моральної шкоди.
Мотивував позов так:
- 5лютого 2018року на підставі пункту 2.10 наказу Міністра оборони України (далі МОУкраїни) від 30листопада 2011року №737 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» (далі Наказ №737) позивач звернувся до відповідача з рапортом про зарахування на квартирний облік для поліпшення житлових умов з метою отримання житла для постійного проживання. Цей рапорт житлова комісія належно не розглянула через те, що 3березня 2018року позивача звільнили з військової служби;
- 6лютого 2019року на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11грудня 2018року у справі №825/1462/18 за наказом командира військової частини №9-рс позивача поновили на військовій службі;
- 6травня 2019року після поновлення на військовій службі позивач звернувся до житлової комісії з рапортом, у якому просив повторно розглянути його рапорт від 5лютого 2018року щодо зарахування на квартирний облік;
- 20травня 2019року житлова комісія згідно з протоколом її засідання №5 через те, що позивач не надав усіх необхідних документів, відмовила йому у внесенні до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями;
- 9серпня 2019року на виконання рішення житлової комісії від 20травня 2019року №5 позивач подав рапорт. Проте відповідач в усній формі повідомив, що позивач у складі сім`ї свого батька перебував на обліку для отримання житла у постійне користування, а наказ МОУкраїни від 31липня 2018року №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» передбачає зарахування військовослужбовців на квартирний облік для отримання службового житла. Спір слід вирішувати у судовому порядку;
- оскільки на час звернення із первинним рапортом від 5лютого 2018року діяв Наказ №737, саме його приписи слід застосувати до спірних правовідносин;
- оскаржені дії (бездіяльність) відповідача порушили звичний спосіб життя позивача, зумовили необхідність докладання додаткових зусиль для його організації. Позивач зазнав психоемоційних переживань і душевних страждань, у нього погіршилися стосунки з оточуючими. Тому оцінив завдану моральну шкоду у 5000,00грн;
- позов треба розглядати за правилами цивільного судочинства з огляду на висновки Чернігівського окружного адміністративного суду, викладені в ухвалі від 4квітня 2018року у справі №825/1347/18.
8лютого 2021року Васильківський міськрайонний суд Київської області постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті провадження у справі з огляду на припис пункту3 частини першої статті186 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПКУкраїни). Мотивував ухвалу так:
- 20жовтня 2020року Васильківський міськрайонний суд Київської області ухвалив у справі №750/6370/19 заочне рішення, за яким відмовив у задоволенні позову позивача до військової частини про скасування протоколу засідання житлової комісії від 20травня 2019 року №5 та зобов`язання зарахувати позивача на квартирний облік окремо згідно з пунктом2.10 Наказу №737. Вимоги у справі №750/6370/19 позивач мотивував тим, що після перебування у відрядженні та закінчення лікування він повторно звернувся до командування військової частини з рапортом від 5лютого 2018року про зарахування його на квартирний облік окремо згідно з пунктом2.10 Наказу №737. Позивач зазначав, що 3березня 2018року його незаконно звільнили. Після поновлення на військовій службі він звернувся до житлової комісії з новими рапортами від 23квітня та 6травня 2019року, однак вона не вирішила питання про зарахування на квартирний облік;
- 16січня 2021року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відкрив апеляційне провадження у справі №750/6370/19;
- оскільки у провадженні іншого суду перебуває справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у відкритті провадження у справі №362/643/21 слід відмовити.
12травня 2021року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 8лютого 2021року, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції. Мотивував постанову так:
- 29вересня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі №712/5476/19 для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях, а також членів їх сімей про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію відступила від сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18квітня 2018року у справі №806/104/16 (за позовом особи, звільненої з військової служби, до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомира, житлової комісії військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною відмови відповідачів у забезпеченні жилим приміщенням або грошовою компенсацією за належне для отримання жиле приміщення та про зобов`язання надати таке приміщення або виплатити відповідну компенсацію) висновку щодо розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства. Вказала, що зазначені спори належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг);
- оскільки спір у справі №362/643/21 стосується проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а саме гарантувала військовослужбовцям право на поліпшення житлових умов шляхом отримання жилого приміщення, правовідносини сторін цього спору є адміністративно-правовими. Тому його треба вирішувати за правилами адміністративного судочинства (близькі за змістом висновки викладені також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23грудня 2020року у справі №569/17179/18);
- коли заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі саме з цієї підстави (пункт1 частини першої статті186 ЦПКУкраїни), а не з будь-яких інших, що встановлені положеннями вказаної статті. Відмовивши у відкритті провадження у справі на підставі пункту3 частини першої статті186 ЦПКУкраїни, суд першої інстанції порушив приписи процесуального закону щодо визначення предметної юрисдикції суду;
- враховуючи те, що питання відкриття (відмови у відкритті) провадження у справі належить до компетенції суду першої інстанції, апеляційну скаргу слід задовольнити частково: скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до нього для продовження розгляду.
7червня 2021року Васильківський міськрайонний суд Київської області постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті провадження у справі, бо спір не можна розглядати за правилами цивільного судочинства. Мотивував висновками, викладеними у постанові Київського апеляційного суду від 12травня 2021року у справі №362/643/21.
15листопада 2021року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7червня 2021року. Мотивував постанову так:
- спори про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію стосуються проходження публічної (військової) служби, а також призначення і надання таких гарантій (пільг). Тому такі спори слід розглядати за правилами адміністративного судочинства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29вересня 2020року у справі №712/2387/20);
- 11серпня 2021року з огляду на те, що спір треба вирішувати за правилами адміністративного судочинства, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду закрив провадження у справі №712/2387/20 (військовослужбовець у запасі оскаржував відмову у призначенні йому як учаснику бойових дій грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення);
- спір у справі №362/643/21 стосується права позивача на отримання житла на пільгових умовах, право на які він одержав внаслідок проходження публічної (військової) служби. Тому цей спір належить до юрисдикції адміністративного суду.
14грудня 2021року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій стверджує про порушення судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права. Просить скасувати рішення цих судів, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Мотивував касаційну скаргу так:
наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29вересня 2020року у справі №712/5476/19 висновок щодо юрисдикції адміністративного суду стосується не усіх спорів щодо забезпечення житлом військовослужбовців, а виключно спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, і членів їх сімей та про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію. До інших спірних правовідносин цей висновок незастосовний;
у справі №362/643/21 слід застосувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 10березня 2021року у справі №127/15109/18 та від 24вересня 2021року у справі №748/303/20, що підтверджують необхідність вирішення спору за правилами цивільного судочинства.
21грудня 2021року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження з огляду на оскарження судових рішень з підстави, визначеної абзацом другим частини другої статті389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
17лютого 2022року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, за якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
6квітня 2022року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Обґрунтував тим, що позивач оскаржив рішення судів першої й апеляційної інстанцій порушенням ними правил предметної юрисдикції.
Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1)учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2)учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3)Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах (частина шоста статті403 ЦПКУкраїни).
Якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала (речення перше частини шостої статті404 ЦПКУкраїни).
З огляду на те, що позивач оскаржив судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції і відсутні підстави, які унеможливлюють передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, справу треба прийняти для продовження розгляду.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (частина тринадцята статті7 ЦПКУкраїни).
У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (частина перша статті402 ЦПКУкраїни).
Отже, Велика Палата Верховного Суду розглядатиме справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті272 ЦПКУкраїни).
Керуючись частиною тринадцятою статті7, частиною першою статті402, частиною шостою статті403 ЦПКУкраїни, Велика Палата Верховного Суду
у х в а л и л а:
1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_9 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) про визнання неправомірними дій (бездіяльності), зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою позивача на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7червня 2021року та постанову Київського апеляційного суду від 15листопада 2021року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 25травня 2022року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м.Київ, вул.Пилипа Орлика,8.
3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачД.А.ГудимаСудді:В.В.БританчукЛ.М.ЛобойкоЮ.Л.ВласовК.М.ПільковІ.В.Григор`єваО.Б.ПрокопенкоМ.І.ГрицівВ.В.ПророкЖ.М.Єленіна Л.І.РогачІ.В.ЖелєзнийО.М.СитнікО.С.ЗолотніковВ.М.СімоненкоГ.Р.КретІ.В.Ткач