Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 362/643/21
провадження № 22-ц/824/10458/2023
31 жовтня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Кирилюк Г.М.,
суддів: Рейнарт І. М., Борисової О. В.
при секретарі Усковій Я. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) про визнання неправомірними дій (бездіяльності), зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2023 року в складі судді Кравченко Л. М.,
встановив:
30.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
визнати неправомірними дії, бездіяльність відповідача в особі житлової комісії, яка не зарахувала позивача на квартирний облік окремо від сім`ї батька (на підставі наданих у повному обсязі документів згідно з рапортом від 05 лютого 2018 року та з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року в адміністративній справі № 825/1462/18 про поновлення позивача з 4 березня 2018 року на військовій службі) та зобов`язати відповідача в особі житлової комісії розглянути рапорт позивача від 05 лютого 2018 року про зарахування на квартирний облік окремо від сім`ї батька (з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року в адміністративній справі № 825/1462/18 про поновлення з 4 березня 2018 року на військовій службі та наданих в повному обсязі документів).
стягнути з відповідача 5 000 грн відшкодування завданої моральної шкоди.
Мотивував позов так.
05 лютого 2018 року на підставі пункту 2.10 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України ( далі - ЗС України) та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України (далі - МО України) від 30 листопада 2011 року № 737 (далі - Наказ № 737 та Інструкція, затверджена Наказом №737), позивач звернувся до відповідача з рапортом про зарахування на квартирний облік його з сім`єю у складі 1 особи (дружини) і включення у списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасника бойових дій. Цей первинний рапорт житлова комісія належно не розглянула через те, що 03 березня 2018 року позивача звільнили з військової служби.
06 лютого 2019 року на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 825/1462/18 за наказом № 9-рс командира військової частини позивача поновили на військовій службі.
06 травня 2019 року позивач звернувся до житлової комісії з рапортом, у якому просив повторно розглянути його первинний рапорт від 05 лютого 2018 року.
20 травня 2019 року житлова комісія згідно з протоколом її засідання № 5 через те, що позивач не надав необхідні документи, відмовила йому у внесенні до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями.
09 серпня 2019 року на виконання рішення житлової комісії від 20 травня 2019 року № 5 позивач подав новий рапорт, у якому просив надати йому службове житлове приміщення (службову житлову площу) у м. Чернігові з сім`єю у складі 1 особи (дружини). Проте відповідач в усній формі повідомив, що позивач у складі сім`ї свого батька перебував на обліку для отримання житла у постійне користування, а зарахування військовослужбовців на квартирний облік для отримання службового житла регулює наказ МО України від 31 липня 2018 року № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей жилими приміщеннями» (далі - Наказ № 380 та Інструкція, затверджена Наказом № 380). Тому спір слід вирішувати у судовому порядку.
Оскільки на час звернення із первинним рапортом від 5 лютого 2018 року діяла Інструкція, затверджена Наказом № 737, саме її приписи слід застосувати до спірних правовідносин.
Оскаржені дії (бездіяльність) відповідача порушили звичний спосіб життя позивача, зумовили необхідність докладання додаткових зусиль для його організації. Позивач зазнав психоемоційних переживань і душевних страждань, у нього погіршилися стосунки з навколишніми. Тому оцінив завдану моральну шкоду у 5 000,00 грн.
Вказував, що позов треба розглядати за правилами цивільного судочинства з огляду на висновки Чернігівського окружного адміністративного суду, викладені в ухвалі від 04 квітня 2018 року у справі № 825/1347/18.
08 лютого 2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті провадження у справі з огляду на припис пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України.
12 травня 2021 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 8 лютого 2021 року, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
07 червня 2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті провадження у справі, бо спір не можна розглядати за правилами цивільного судочинства. Мотивував висновками, викладеними у постанові Київського апеляційного суду від 12 травня 2021 року.
15 листопада 2021 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 червня 2021 року.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року скасовано, справу направлено до Васильківського міськрайонного суду Київської області для продовження розгляду.
Велика Палата Верховного Суду підтримала висновки судів першої та апеляційної інстанцій про належність спору до юрисдикції адміністративного суду. Проте встановила, що закриття провадження у цивільній справі зумовило юрисдикційний конфлікт, який постановив під загрозу сутність гарантованого Конвенцією права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту. Саме для усунення цього конфлікту було скасовано судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Встановлено, що 04 квітня 2018 року Чернігівський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про закриття провадження у справі №825/1347/18 за адміністративним позовом позивача до військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) в особі командира та голови житлової комісії про визнання протиправним рішення, дій, бездіяльності військової частини , яка не вирішила питання про зарахування позивача на квартирний облік, і про зобов`язання військової частини зарахувати його на цей облік на підставі наданий ним документів згідно з пунктом 2.10 Інструкції, затвердженої Наказом №737. Суд першої інстанції вважав, що спори про взяття на облік усіх громадян, які потребують поліпшення житлових умов, треба розглядати за правилами цивільного судочинства.
04 червня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року.
08 серпня 2022 року Васильківський міськрайонний суд Київської області постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті провадження у справі, бо спір не можна розглядати за правилами цивільного судочинства.
26 жовтня 2022 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою ухвалу Васильківський міськрайонний суд Київської області від 08 серпня 2022 року скасовано, справу направлено до Васильківського міськрайонного суду Київської області для продовження розгляду.
24 квітня 2023 року Васильківський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (в/ч НОМЕР_2 ) в особі житлової комісії окремої в/ч НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 05.02.2018 про зарахування на квартирний облік окремо від сім`ї батька (з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року в адміністративній справі № 825/1462/18 про поновлення з 04.03.2018 на військовій службі та наданих в повному обсязі документів).
В решті вимог позову відмовлено.
19.05.2023 Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача розглянути рапорт позивача від 05.02.2018 про зарахування на квартирний облік окремо від сім`ї батька (з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року в адміністративній справі № 825/1462/18 про поновлення з 04.03.2018 на військовій службі та наданих в повному обсязі документів) відмовити у повному обсязі.
Вважає помилковими твердження суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано жодних доказів розгляду рапорту позивача від 05.02.2018 року, а докази, які надані відповідачем, не спростовують обставин позову щодо неналежного розгляду рапорту позивача від 05.02.2018.
Вказані твердження спростовуються висновками, які викладені у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 750/6370/19.
Відповідач зазначив, що 05.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з рапортом, в якому просив зарахувати його з сім`єю у складі 1 особи (дружини) на квартирний облік і включити його у списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасника бойових дій на підставі пункту 2.10 Інструкції, затвердженої Наказом №737.
Розглянувши поданий рапорт житлова комісія військової частини НОМЕР_2 встановила, що він складений з суттєвими порушеннями вимог Інструкції, затвердженої наказом №737, і таким чином, що вводить в оману посадових осіб , які відповідають за облік та постановку на квартирний облік, та у разі позитивного вирішення питання, це призведе до порушення чинного законодавства і може нанести збитки державі, тому житлова комісія вирішила, рапорт, про який йдеться, повернути позивачеві на доопрацювання, про що було повідомлено позивача листом від 28.02.2018 №176.
Також, в своєму повідомленні відповідач запропонував позивачу написати рапорт (додаток 1 до Інструкції) з урахуванням виявлених недоліків, не порушуючи чинного законодавства , не писати завідомо неправдиві відомості, не вимагати від житлової комісії документи, які можуть нанести збитки державі, погрожуючи судами, та зверненнями до прокуратури, тим самим створюючи тиск на посадових осіб для прийняття незаконного рішення, у даному випадку вигідного позивачу. Також запропоновано документи оформити без виправлень, закреслень, помилок , як того вимагає діловодство Міністерства оборони України.
У подальшому, 23.05.2018 позивач подав відповідачу звернення, до якого додав оригінал довідки про те, що перебував на квартирному обліку разом з батьком, яку просив долучити до рапорту від 05.02.2018, та в якому просив повідомити щодо зарахування його на квартирний облік.
Розглянувши дане звернення разом з рапортом від 05.02.2018, житлова комісія військової частини НОМЕР_2 листом від 06.08.2018 №469 повідомила позивача про те, що йому відмовлено у поставленні на квартирний облік, оскільки згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2018 №51 позивач був звільнений з військової служби у запас і на той час на квартирній черзі не перебував, станом на 23.05.2018 не є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 та втратив зв`язок з МО України.
Під час розгляду справи № 750/6370/19 суди встановили, що позивач на момент звернення до суду 06.06.2019 був обізнаний про те, що його рапорт від 05.02.20189 відповідачем розглянуто та останній з цим не погоджується і на підтвердження такої незгоди надає суду в обґрунтування позову нові рапорти від 09.08.2019 та від 11.10.2019, в яких зазначає, що питання зарахування його на квартирний облік не вирішено, а тому просить вирішити дане питання на підставі його рапорту від 05.02.2018.
Встановлені під час розгляду справи №750/6370/19 обставини мають преюдиційне значення, а тому не підлягають доказуванню в силу частини 4 статті 82 ЦПК України, і є обов`язковими для застосування судами при розгляді пов`язаних справ.
Під час розгляду даної справи у відповіді на відзив позивач також визнав факт його обізнаності про розгляд житловою комісією в/ч НОМЕР_2 його рапорту від 05.02.2018. Крім того, у відповіді на відзив позивач також засвідчив, що йому достеменно відомо, що аналогічні позовні вимоги вже розглядались в судовому порядку під час розгляду справи №№750/6370/19, і йому їх у задоволенні судом відмовлено.
Вказаних доводів суд першої інстанції не врахував.
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористалися.
В судовому засіданні представник Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судове зсідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав заяву про розгляд справу за його відсутності. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки доказів, які б підтверджували про розгляд його рапорту від 05.02.2018 відповідачем не надано (а.с. 167 т.2).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодних доказів розгляду рапорту позивача від 05 лютого 2018 року, а докази, на які посилався відповідач, не спростовують обставин позову щодо неналежного розгляду рапорту позивача від 05 лютого 2018 року.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції у вказаній частині, оскільки воно не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
З довідки військової частини НОМЕР_1 №49 від 13 лютого 2018 року судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі у Збройних Силах України з 14.09.2007 року ( т. 2 а.с.103).
Відповідно до довідки №1677 від 04 грудня 2017 року, виданої батьку позивача ОСОБА_3 , останній перебував на квартирному обліку у Чернігівському гарнізоні та ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.03.1999 року у складі сім`ї 5 осіб: ОСОБА_1 , син ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_4 , зять ОСОБА_5 , онук ОСОБА_6 , а також у списках осіб, які мають право на позачергове отримання жилих приміщень з 25.09.2000 року, як звільнений в запас за станом здоров`я ( т. 2 а.с.108).
Відповідно до довідки Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів від 05 травня 2018 року №671, старший солдат ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку Чернігівському ОВК з 23.03.1999 по 19.04.20918 складом сім`ї 5 осіб. Житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечувався. Перебував на обліку разом з батьком, старшим прапорщиком у відставці ОСОБА_3 ( т. 2 а.с. 146).
05 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини та голови житлової комісії з рапортом, в якому просив зарахувати його на облік для поліпшення житлових умов у в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 з сім`єю 1 особа, а також включити в списки на першочергове отримання жилого приміщення як учасника бойових дій та на підставі п. 2.10 наказу Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 (т. 2 а.с. 138-140).
Як вбачається з відповіді командира військової частини НОМЕР_2 №176 від 28 лютого 2018 року, на рапорт позивача ОСОБА_1 стосовно вирішення питання про постановку на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_2 повідомлено, що рапорт написано з суттєвим порушенням вимог Інструкції, затвердженої Наказом №737, тому повернутий позивачу на доопрацювання (т. 2 а. с. 21).
ОСОБА_1 запропоновано, зокрема: написати рапорт з урахуванням виявлених недоліків, не порушуючи чинного законодавства, не писати завідомо неправдивих даних; представити на розгляд до житлової комісії військової частини НОМЕР_2 довідку з військової частини, де він перебуває на обліку у складі сім`ї батька, де вказати з якого часу та те, що він не забезпечувався житловою площею від Міністерства оборони України у складі сім`ї батька; документи оформити без виправлень, закреслень, помилок тощо.
23 травня 2018 року позивач подав командиру військової частини НОМЕР_2 звернення, в якому зазначив, що надає на вимогу довідку про те, що перебував на квартирному обліку разом з батьком, яку надає на підставі рапорту від 05 лютого 2018 року та одночасно в даному звернення просив повідомити щодо зарахування його на квартирний облік.
06 червня 2018 року командир військової частини НОМЕР_2 надав відповідь №469, відповідно до якої позивачу було відмовлено у поставленні на квартирний облік, оскільки згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2018 №51 позивач був звільнений з військової служби у запас і на той час на квартирній черзі не перебував, станом на 23 травня 2018 року позивач не був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 та втратив зв`язок з Міністерством оборони ( т.2 а.с.23).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 825/1462/18, яке набрало законної сили 15 березня 2019 року, позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_3 про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано наказ військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2018 № 51, яким звільнено з військової служби ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано наказ військової частини НОМЕР_3 від 23.07.2018 №210, та поновлено на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 04.03.2018. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 2 а.с. 117-118).
06 травня 2019 року позивач звернувся з рапортом, відповідно до якого у зв`язку з поновленням його на військовій службі з 04.03.2018 року просив повторно на житловій комісії розглянути його рапорт від 05.02.2018 року про зарахування його на квартирний облік, врахувавши рішення суду від 11 грудня 2018 року, на підставі п. 2.10 Інструкції, затвердженої Наказом №737, до якого надав перелік документів ( т. 2 а. с.114).
Як вбачається з Витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 № 5 від 20 травня 2019 року, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у внесенні до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення житловими приміщеннями ( службовою житловою площею) у зв`язку з тим, що останній не надав усі необхідні документи (копії) для внесення до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим житловим приміщенням ( житловою площею) ( т. 2 а. с. 20).
09 серпня 2019 року позивач звернувся з новим рапортом до командира військової частини НОМЕР_2 , відповідно до якого у зв`язку з отриманням довідок та надання рапорту на вимогу встановленого зразка, просив повторно вирішити питання зарахування його на квартирний облік окремо, з врахуванням обставин перебування його на квартирному обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( т. 2 а. с. 143).
Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати протокол засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_2 №5 від 20 травня 2019 року та зобов`язати відповідача згідно наданих документів зарахувати його окремо на квартирний облік у відповідності до п. 2.10 Наказу №737 та вимог базового житлового законодавства, на підставі яких ця норма виписана в наказі.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що має права на пільги учасника бойових дій, 05 лютого 2018 року він звернувся з рапортом щодо зарахування його на квартирний облік окремо згідно правової підстави п. 2.10 наказу Міністра оборони України № 737 від 30 листопада 2011 року, в подальшому він подавав нові рапорти від 23 квітня 2019 року та від 06 травня 2019 року, однак житлова комісія не вирішила питання щодо зарахування його на квартирний облік.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року ( справа №750/6370/19) у задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що рапорт ОСОБА_1 від 05.02.2018 з урахуванням його рапортів від 23.04.2019 та від 06.05.2019 було розглянуто, за наслідками чого прийнято обґрунтоване рішення про відмову у внесенні до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов. Крім того, суд підкреслив, що рапорти від 09.08.2019 та від 11.10.2019 фактично стосуються необхідності розгляду рапорту від 05.02.2018, щодо якого вже було прийнято рішення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року без змін.
За змістом частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що обставини справи - це життєві факти, які мають значення для вирішення спору, такі як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності (статті 77-80 ЦПК України) суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин.
Від встановлення судом обставин справи потрібно відрізняти правові висновки, які робить суд на підставі таких обставин, у тому числі оціночні. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такі висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18).
Судовими рішеннями у справі №750/6370/19 встановлено преюдиційні обставини, зокрема факт розгляду відповідачем рапорту ОСОБА_1 від 05 лютого 2018 року щодо зарахування його на квартирний облік окремо від сім`ї батька, за наслідком якого було прийнято обґрунтоване рішення про відмову у внесенні до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про недоведеність доводів відповідача щодо вчинення ним дій з розгляду рапорту позивача від 05 лютого 2018 року, а також щодо відсутності доказів його належного розгляду.
Суд першої інстанції в частині задоволених позовних вимог неповно з`ясував обставини справи, порушив норми матеріального права, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовити в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди сторони не оскаржують, а тому воно не є предметом апеляційного розгляду.
Щодо судових витрат.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, понесені військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 362 грн підлягають компенсації за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) задовольнити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2023 року в частині задоволених позовних вимог скасувати.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) про зобов`язання розглянути рапорт ОСОБА_1 від 05.02.2018 про зарахування на квартирний облік окремо від сім`ї батька (з урахуванням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року в адміністративній справі № 825/1462/18 про поновлення з 04.03.2018 на військовій службі та наданих в повному обсязі документів) відмовити.
Понесені військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 362 грн компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.11.2023.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: О. В. Борисова
І. М. Рейнарт
