Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 362/643/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/6768/2021Головуючий у суді першої інстанції Кравченко Л.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції Оніщук М.І.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,
секретар Ющенко Я.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в особі житлової комісії в/ч НОМЕР_2 про визнання неправомірними дій та бездіяльності і відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в особі житлової комісії в/ч НОМЕР_2 про визнання неправомірними дій та бездіяльності, і відшкодування моральної шкоди, з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України (а.с. 13-14).
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на не невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення з законним встановленням і зазначенням підстав відмови у відкритті провадження у справі згідно з предметною підсудністю цієї справи.
При цьому, в обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, повинен був керуватися положеннями п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, а не п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, адже справа за його позовом підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства (а.с. 17-19).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.03.2021 року відкрито апеляційне провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 28, 29).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.04.2021 призначено справу до апеляційного розгляду (а.с. 34).
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістили.
Разом з тим, враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з змісту позовної заяви, позивач, звертаючись до суду із позовом у порядку цивільного судочинства, просив:
- визнати неправомірними дії, бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в особі житлової комісії окремої в/ч НОМЕР_2 з незарахування його на квартирний облік окремо на підставі наданих у повному обсязі документів та згідно з рапортом від 05.02.2018 року з урахуванням рішення суду від 11.12.2018 року у адміністративній справі № 825/1462/18 про поновлення на військовій службі з 04.03.2018 року;
- зобов`язати відповідача здійснити розгляд його рапорту від 05.02.2018 року про зарахування на квартирний облік окремо з урахуванням рішення суду від 11.12.2018 року у адміністративній справі № 825/1462/18 про поновлення на військовій службі з 04.03.2018 року та наданих у повному обсязі документів;
- стягнути з відповідача на його користь відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
При цьому, обгрунтовуючи позов положеннями Конституції України, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Житлового кодексу України, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", позивач посилався на необхідність поновлення прав у сфері житлових відносин, порушених невиконанням державою гарантій щодо зарахування його, як військослужбовця, згідно наданих документів на квартирний облік у відповідності до п. 2.10 наказу Міністерства оборони України № 737 від 30.11.2011 року.
Так, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Тобто, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, що виникають із приватноправових відносин, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
У свою чергу, відповідно до положень ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Частиною 4 статті 19 КАС України установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Крім того, у постанові від 29.09.2020 року у справі № 712/5476/19 Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях, а також членів їх сімей про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію відступила від висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.04.2018 року по справі № 806/104/16 за позовом особи, звільненої з військової служби, до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомира, житлової комісії військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій відповідачів з відмови у забезпеченні жилим приміщенням або грошовою компенсацією за належне для отримання жиле приміщення та про зобов`язання відповідачів надати позивачеві житлове приміщення або виплатити належну грошову компенсацію, щодо необхідності розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства, вказавши, що зазначені спори належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).
Отже, оскільки спір у даній справі стосується проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а саме - гарантувала право військовослужбовцям на поліпшення житлових умов шляхом отримання жилого приміщення, правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідний правовий висновок викладений також і у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року у справі № 569/17179/18.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених положеннями п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що аналогічна справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже перебувала у провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Однак, як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, у випадку, коли заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі саме з цих підстав, а не з будь-яких інших, що встановлені положеннями вказаної статті.
Тобто, відмовивши у відкритті провадження у справі саме з підстав п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд першої інстанції не встановив правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, та, як наслідок, порушив норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи.
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене та враховуючи, що питання відкриття (відмови у відкритті) провадження у справі відноситься до компетенції суду першої інстанції, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню а саме - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) в особі житлової комісії в/ч НОМЕР_2 про визнання неправомірними дій та бездіяльності, і відшкодування моральної шкоди скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 17 травня 2021 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
Г.В. Крижанівська
