Справа № 442/7570/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/758/21 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2021 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.06.2021 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чигирин, Черкаської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 289, ч.3 ст.357 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
встановила:
цим вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.289, ч.1 ст.357 КК України та призначено покарання: за ч.1 ст.357 КК України 1 рік обмеження волі; за ч.3 ст.289 КК України - 9 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 призначено остаточне покарання 9 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що, 12 березня 2017 року приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_7 , за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Wolkswagen Passat B5 1.9 TDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 кузов № НОМЕР_2 2000 року випуску, вартістю згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №9/258 від 30 травня 2017 року 52057,80 грн., який перебуває на праві користування у ОСОБА_10 на підставі довіреності №Pen. 490/2017 наданої громадянином Республіки Польща ОСОБА_11 , шляхом обману, під приводом купівлі вказаного автомобіля, перебуваючи на автодорозі Дрогобич-Стрий поблизу с. Гаї Верхні Дрогобицького району Львівської області, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя потерпілого, а також із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, а саме: особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи на задньому сидінні вказаного автомобіля, приставила ножа до горла потерпілого ОСОБА_10 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні, та нанесла йому декілька ударів кулаками в ділянку потилиці. В той же час ОСОБА_7 , керуючи вищевказаним автомобілем, ліктем правої руки наніс потерпілому ОСОБА_10 близько 10 ударів в ділянку живота, грудної клітки та представивши ножа до живота потерпілого. Після цього, ОСОБА_7 зупинив керований ним автомобіль дістав із рюкзака предмет, зовні схожий на гранату, та попередив ОСОБА_10 про те, щоб він не чинив опору, а покинув даний автомобіль, інакше вони позбавлять його життя.
Змусивши таким чином потерпілого ОСОБА_10 залишити автомобіль, ОСОБА_7 спільно із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, продовжив рух у бік м. Стрий, тим самим незаконно заволодівши транспортним засобом.
Своїми протиправними діями, ОСОБА_7 за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, заподіяли тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_10 у вигляді садна на проксимальній фаланзі другого пальця правої кисті, синців на внутрішній поверхні лівого плеча, різаної рани на нігтьовій фаланзі великого пальця правої руки, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, які згідно висновку експерта №110 від 17.03.2017 відносяться до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що викликало короткочасний розлад здоров`я.
Крім цього, 12 березня 2017 року приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Wolkswagen Passat B5 1.9 TDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 кузов № НОМЕР_2 2000 року випуску, який перебуває на праві користування у ОСОБА_10 на підставі довіреності №Pen. 490/2017, наданої громадянином Республіки Польща ОСОБА_11 , перебуваючи в салоні вищевказаного автомобіля на автодорозі Дрогобич-Стрий поблизу с. Гаї Верхні Дрогобицького району Львівської області, викрав офіційний документ останнього свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на автомобіль марки «Wolkswagen Passat B5 1.9 TDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 кузов № НОМЕР_2 2000 року випуску, а саме після спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, витягнув із кишені піджака останнього вищевказаний документ.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 виправдати у вчиненні злочинів.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що обвинувачений не визнає вину у вчиненому. Вважає, що відсутні докази на вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. Вказує, що у діях обвинуваченого наявний склад злочину, передбаченого ст. 190 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 у апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати його невинним у вчиненні, інкримінованих йому злочинів, та виправдати.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що не наносив тілесних ушкоджень потерпілому, що підтверджується висновком спеціаліста Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України №389/17. Суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи відеозапису слідчої дії від 16.03.2017 року, на якому вбачається відсутність тілесних ушкоджень на потерпілому. Зазначає, що потерпілий підробив довіреність на право користування транспортним засобом марки «Wolkswagen Passat B5 1.9 TDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Крім того, обвинувачений у апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції просить повторно дослідити докази, встановлені під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
На переконання колегії суддів, у задоволенні клопотання обвинуваченого слід відмовити, у зв`язку з тим, що ним не наведено будь-яких доводів, що докази, які слід повторно дослідити, досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, не досліджувалися судом першої інстанції, хоча про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення.
Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційні скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали судового провадження, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі не оспорюється.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зазначених вимог дотримався та вірно встановив вину ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 289КК України, що підтверджується зібраними та перевіреними у суді першої інстанції доказами, зокрема:
Так, потерпілий ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що до події злочину був знайомим із обвинуваченим. 11.03.2017 року о 20 годині до нього подзвонив обвинувачений і виявив намір придбати автомобіль Фольксваген Пасат. На наступний день о 14-30 він приїхав до нього та захотів оглянути авто на естакаді, що знаходиться на трасі за містом біля села Діброва. Там, коли ОСОБА_7 оглядав авто побачив у нього ніж. Потім вони попрямували додому, взяли довіреність, заїхали на заправку ОККО на вул. Стрийській і поїхали за місто. Коли проїжджали в напрямку Стрия, обвинувачений приставив йому ніж до горла, при цьому порізав йому три пальці на правій руці та бив ліктем. Особа з якою був обвинувачений наносив удари рукою зверху по голові. Біля с. Гаї Верхні вони зупинились та невідомий подав обвинуваченому рюкзак, з якою той витягнув гранату. Після цього обвинувачений вирвав технічний паспорт з кишені його куртки, вдвох виштовхали його з машини, кинули телефон та поїхали в напрямку м. Стрия.
Показами допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 (дружини потерпілого), яка пояснила суду, що в неділю 12.03.2017 року її чоловік вийшов із дому до двох мужчин та від`їхав з ними поблизу на заправку ОККО. Потім ще забіг за документами на Фольксваген і знову кудись подався. Через 30 хвилин чоловік зателефонував та повідомив, що його викинули з машини, і що добирається попутнім транспортом. На лиці у нього були подряпини, на спині синяки, з руки текла кров. Сказав, що ОСОБА_7 з невідомою йому особою, били його і приставляли ніж. Оскільки знала дружину обвинуваченого, то подзвонила до неї. Остання повідомила, що обвинувачений відмовився повертати авто. Під час телефонної розмови із самим ОСОБА_13 той її обізвав і погрожував. Тому, звідти одразу поїхали в поліцію. Про ніякий обмін автомобілями мова не йшла.
Даними протоколу огляду місця події від 12.03.2017 року, фототаблицею до нього, та протоколу додаткового огляду місця події від 13.03.2017 року, встановлено, що місцем огляду є ділянка дороги по вулиці Стрийській поряд з житловим будинком № 449 де виявлено автомобіль «Опель-Вектра» на польській реєстрації, р. н. НОМЕР_4 .
Відповідно до протоколу огляду місця події від 16.03.2017 року, фототаблицею до нього, оглянуто автомобіль «Фольксваген Пассат», р. н. НОМЕР_1 .
З протоколу огляду речей від 20.03.2017 року вбачається, що предметом огляду є ключ замка запалювання автомобіля «Фольксваген Пассат» та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до протоколу огляду предметів від 19.05.2017 року встановлено, що слідчим оглянуто відеофайли з житлового будинку потерпілого ОСОБА_14 , згідно з якими 12.03.2017 року о 16:31 год. до припаркованого біля будинку №449 по вул. Стрийській у м. Дрогобичі транспортного засобу «Фольксваген Пасат», р. н. НОМЕР_1 , під`їхав автомобіль «Опель-Вектра», р. н. НОМЕР_4 . О 16:36 год. до автомобілів підійшов потерпілий ОСОБА_15 . Після цього з транспортного засобу «Опель Вектра» вийшли ОСОБА_16 особа, щодо якої матеріали виділені у інше провадження. О 16:37 год. вони троє сідають в автомобіль марки «Фольксваген Пасат». Перед тим як сісти в автомобіль особа, щодо якої матеріали виділені у інше провадження повертається до автомобіля марки «Опель Вектра», та з заднього сидіння дістає рюкзак. О 16:38 год. автомобіль «Фольксваген Пасат» розпочинає рух, здійснює лівий поворот та пересікаючи проїжджу частину вулиці Стрийської, заїжджає на територію автозаправної станції «ОККО». О 17:11 год. до автомобіля «Опель» під`їхав автомобіль «Фольксваген», з якого вийшов потерпілий та попрямував у сторону свого житлового будинку. Після цього із транспортного засобу вийшли ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження та підійшли до транспортного засобу «Опель», дістали з нього пакунки та повернулися до транспортного засобу «Фольксваген». О 17:13 год. в автомобіль Фольксваген сів потерпілий та о 17:15 год. він розпочав рух в напрямку виїзду з м. Дрогобича. О 17:43 год. біля автомобіля «Опель Вектра» зупинився транспортний засіб ВАЗ, з нього виходить ОСОБА_17 та швидким темпом направляється до житлового будинку. З житлового будинку виходить дружина потерпілого ОСОБА_12 . О 17:46 год. потерпілий із дружиною на автомобілі «Шкода» виїжджають із подвір`я житлового будинку.
З протоколу огляду предмета від 30.05.2017 року вбачається, що предметом огляду є відеозапис на якому 12.03.2017 року о 18:09 год. зафіксований обвинувачений ОСОБА_7 , який на транспортному засобі марки «Фольксваген Пассат», р. н. НОМЕР_1 , заїхав на територію АЗС «ОККО», що по вул. Стрийській 274/1 у м. Дрогобичі.
Даними висновку судово-медичної експертизи № 110 від 17.03.2017 року, яким встановлено у потерпілого ОСОБА_10 тілесні ушкодження: - два лінійних садна на проксимальній фаланзі 2-го пальця правої кисті; - два синця на внутрішній поверхні лівого плеча; - різана рана на нігтьовій фаланзі великого пальця правої руки; Закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку. Ушкодження у вигляді рани та саден могли виникнути при прямій дії (тиску) гострого предмета, яким міг бути ніж. Струс головного мозку міг виникнути при прямій дії (ударах) тупого предмету, якими могли бути кулаки. Характер та локалізації наявних у потерпілого тілесних ушкоджень допускає можливість їх виникнення в термін 5-ти днів до моменту обстеження, зокрема за вказаних умов та обставин 12.03.2017 року. Тілесні ушкодження в сукупності по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень що викликали короткочасний розлад здоров`я.
Доводи захисника про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід було кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Так, в суді першої та апеляційної інстанції обвинувачений стверджував, що мав намір обміняти у потерпілого транспортний засіб Опель, а також отримати компенсацію за збитки по ремонту двох попередньо куплених у потерпілого транспортних засобів. Тілесних ушкоджень потерпілому не наносив.
Поряд з цим, згідно з показаннями потерпілого, обвинувачений ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, наносили йому удари по голові та порізали пальці на правій руці.
Зазначене підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 110 від 17.03.2017 року, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження: - два лінійних садна на проксимальній фаланзі 2-го пальця правої кисті; - два синця на внутрішній поверхні лівого плеча; - різана рана на нігтьовій фаланзі великого пальця правої руки; закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку. Ушкодження у вигляді рани та саден могли виникнути при прямій дії (тиску) гострого предмета, яким міг бути ніж. Струс головного мозку міг виникнути при прямій дії (ударах) тупого предмету, якими могли бути кулаки. Характер та локалізації наявних у потерпілого тілесних ушкоджень допускає можливість їх виникнення в термін 5-ти днів до моменту обстеження, зокрема за вказаних умов та обставин 12.03.2017 року.
Час та місце нанесення тілесних ушкоджень потерпілому саме обвинуваченим ОСОБА_7 та особою, матеріали відносно якого виділені у окреме провадження, підтверджуються протоколом огляду відеозаписів з камери спостереження на будинку потерпілого від 19.05.2017 року та протоколом огляду відеозапису на АЗС «ОККО» від 30.05.2017 року.
Таким чином, з огляду на вищенаведені докази у своїй сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обвинувачений з особою, матеріали відносно якого виділені у окреме провадження, наносили потерпілому тілесні ушкодження, після чого заволоділи його транспортним засобом та важливим особистим документом, а саме свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Відтак, дії обвинуваченого ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя потерпілого та незаконне заволодіння іншим важливим особистим документом.
Доводи обвинуваченого про те, що висновок судово-медичної експертизи є неналежним доказом, оскільки спростовується висновком спеціаліста від 18.08.2017 року колегія суддів вважає безпідставними.
У матеріалах справи наявний висновок спеціаліста №389/17 від 18.08.2017 року, долучений захисником ОСОБА_18 , згідно з яким вищевказаний висновок експерта щодо наявності у потерпілого ОСОБА_10 закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку не підтверджується судово-медичними даними, а тому не може відноситися до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я.
Зазначений висновок складено на підставі заяви адвоката ОСОБА_19 спеціалістом у галузі судово-медичної експертизи ОСОБА_20 , яка відповідно до ст. 384 КК України, не повідомлялася про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, крім того, ч. 2 ст. 84 КПК України, процесуальними доказами, серед іншого, може бути лише висновок експерта, а не спеціаліста.
Враховуючи це, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недопустимість висновку спеціаліста як доказу у вказаному кримінальному провадженні.
Доводи обвинуваченого про необґрунтовану відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи відеозапису одночасного допиту ОСОБА_7 , особи, відносно якої матеріали виділені у окреме провадження, потерпілого ОСОБА_10 від 16.03.2017 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у матеріалах справи наявний висновок судово-медичної експертизи №110 від 17.03.2017 року, згідно з яким на тілі потерпілого виявлені тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості, в т. ч., що викликало короткочасний розлад здоров`я, а тому такий відеозапис значення для встановлення наявності чи відсутності на тілі потерпілого тілесних ушкоджень не має.
Відтак, колегія суддів вважає, що покликаючись на безпосередньо досліджені докази, суд першої інстанції відповідно до ст. 94 КПК України всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов до правильного висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування вироку суду першої інстанції відносно ОСОБА_7 колегією суддів не встановлено, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.06.2021 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення.
На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженому який тримається під вартою, в той самий строк з дня отримання її копії.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
