Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16473/15 Суддя першої інстанції: Донець В.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Чаку Є.В. та Черпіцької Л.Т.,
за участю секретаря - Король Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» та Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», за участю третьої особи - Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД), про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2015 року ДПІ у м. Полтава Головного управління ДФС у Полтавській області (яка у подальшому була замінена в порядку процесуального правонаступництва на Головне управління ДПС у Полтавській області - територіальний орган ДПС України, утворений на правах відокремленого підрозділу) звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення прохальної частини позовних вимог від 27 березня 2019 року, просила стягнути податковий борг у розмірі: 34938207 грн 67 коп. з податку на прибуток приватних підприємств; 102038915 грн 00 коп. з податку на додану вартість; 114700 грн 00 коп. з адміністративних штрафів та інших санкцій.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року вказаний адміністративний позов був задоволений.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, а також порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. ПАТ «Укрнафта» вказує на те, що позовні вимоги були заявлені до неналежного відповідача. Також просить врахувати, що податкова вимога була направлена іншому платнику податків ніж ПАТ «Укрнафта». Скаржник зазначав, що податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій є предметом оскарження у суді касаційної інстанції. Крім того відповідач наполягав на тому, що пеня за порушення строку сплати податкового зобов`язання була розрахована невірно, у тому числі із застосуванням ст. 129 Податкового кодексу України у редакції, яка не регулювала спірні правовідносини.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що суд першої інстанції вірно визначив особу, якій належить право звертатися до суду з вимогою про стягнення податкового боргу, що виник за договором від 24 грудня 1997 року № 999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов`язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ» та особу, яка є належним відповідачем за такими вимогами. Також позивач зазначив, що податкова вимога була направлена НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», як відповідальному за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору від 24 грудня 1997 року № 999/97, в той час як стороною в адміністративній справі може бути виключно юридична особа - ПАТ «Укрнафта». Крім того позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив підстави виникнення податкового боргу, який є предметом позову.
Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року Головне управління ДФС у Полтавській області було замінене у порядку процесуального правонаступництва на Головне управління ДПС у Полтавській області.
До суду 02 березня 2020 року надійшла апеляційна скарга Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року.
Ухвалою суду від 10 березня 2020 року апеляційну скаргу третьої особи було залишено без руху, а ухвалою суду від 27 березня 2020 року - відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Також ухвалою суду від 12 березня 2020 року було уточнено назву третьої особи - Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) та приведено її у відповідність до статуту.
Постановою Верховного Суду від 05 травня 2020 року ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою суду від 18 травня 2020 року апеляційна скарга Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) була залишена без руху. На виконання вимог вказаної ухвали 03 червня 2020 року до суду надані оригінал та копії апеляційної скарги, тобто недоліки апеляційної скарги усунуто, у зв`язку з чим ухвалою суду від 09 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження.
Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, третя особа просила скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що не був повідомлений про розгляд і вирішення справи, а про ухвалене рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ухвалою суду від 13 серпня 2020 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/18233/15.
У подальшому ухвалою суду від 04 листопада 2021 року було поновлено провадження у справі, а також замінено позивача у справі в порядку процесуального правонаступництва на Головне управління ДПС у Полтавській області - територіальний орган ДПС України, утворений на правах відокремленого підрозділу.
Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до суду із заявою про відмову від позовних вимог в частині стягнення податкового боргу в розмірі 136 977 122 грн 67 коп та присудження на корить позивача за рахунок відповідача судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.
У свою чергу ПАТ «Укрнафта» подало заперечення проти задоволення вимог позивача про присудження судового збору, яке обґрунтоване відсутністю умов, передбачених ст. 140 КАС України, за яких судові витрати позивача можуть бути присуджені за рахунок відповідача.
ПАТ «Укрнафта» також надало додаткові письмові пояснення, у яких зазначило, що податкову вимогу від 03 квітня 2015 року № 1632-25 було визнано протиправною і скасовано в судовому порядку. Відповідач наголошує на тому, що направлення платнику податків податкової вимоги є обов`язковою передумовою для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Ухвалою суду від 17 листопада 2021 року задоволено клопотання позивача про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 18 листопада 2021 року було прийнято відмову Головного управління ДПС у Полтавській області від позову в частині вимог про стягнення з ПАТ «Укрнафта» податкового боргу в розмірі 136 977 122 грн 67 коп, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року в зазначеній частині визнано нечинним та закрито провадження у справі, а також задоволено заяву про присудження судових витрат та стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь Головного управління ДПС у Полтавській області судовий збір у розмірі 1 598 400 грн 00 коп.
Під час судового засідання представник відповідача підтримала апеляційну скаргу ПАТ «Укрнафта» та просила суд її задовольнити з підстав, викладених у ній та у письмових поясненнях.
Представник третьої особи також підтримала апеляційну скаргу Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) та просила суд її задовольнити з викладених у ній підстав.
Представник Головного управління ДПС у Полтавській області в судовому засіданні заперечувала проти апеляційних скарг відповідача та третьої особи і просила суд відмовити у їх задоволення, посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, відзиву на них та додаткових пояснень, колегія суддів вважає апеляційні скарги ПАТ «Укрнафта» та Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) задовольнити частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року в частині стягнення з рахунків ПАТ «Укрнафта» податкового боргу внаслідок застосування штрафів та пені в розмірі 114 700 грн 00 коп - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в цій частині, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Положеннями п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи не заперечується, що між НГВУ «Полтаванафтогаз» (відокремлений підрозділ ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Укрнафта» та Компанією MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) було укладено договір № 999/97 від 24 грудня 1997 року про спільну інвестиційну діяльність з освоєння та розробки родовищ, отримання прибутку.
Згідно з карткою реєстрації договору (контракту) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора від 07 серпня 2013 року ведення спільних справ учасників доручено НГВУ «Полтаванафтогаз».
Договір № 999/97 від 24 грудня 1997 року про спільну інвестиційну діяльність було взято на облік як платника податку у ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області та присвоєно реєстраційний (обліковий) номер - 403739509, що підтверджується довідкою від 19 березня 2012 року № 87558. Вказаною довідкою також підтверджується, що НГВУ «Полтаванафтогаз» (22525918) було визначене відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 від 24 грудня 1997 року про спільну інвестиційну діяльність з освоєння та розробки родовищ.
ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області виставило податкову вимогу від 03 квітня 2015 року № 1632-25 на суму 47384408 грн 92 коп, яка адресована НГВУ «Полтаванафтогаз» (22525918), як відповідальному за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 від 24 грудня 1997 року про спільну інвестиційну діяльність.
У подальшому ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (на час ухвалення рішення судом першої інстанції - Головне управління ДФС у Полтавській області) звернулося до суду з позовом про стягнення з рахунків ПАТ «Укрнафта» коштів за податковим боргом платника податку - договору № 999/97 від 24 грудня 1997 року про спільну інвестиційну діяльність (403739509).
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Полтавській області, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем направлено податкову вимогу від 03 квітня 2015 року № 1632-25 адресату: НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов`язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ» від 24 грудня 1997 року за адресою: м. Полтава, вул. Монастирська, 12. Вимога отримана представником 06 квітня 2015 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Доказів погашення самостійно задекларованих та нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, а також той факт, що ПАТ «Укранафта» відповідно до договору про спільну діяльність від 24.12.1997 № 999/97 є оператор, суд першої інстанції визнав, що вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв`язку з прийняттям відмови Головного управління ДПС у Полтавській області від позову в частині, предметом апеляційного перегляду є рішення суду від 12 липня 2019 року в частині стягнення з рахунків ПАТ «Укрнафта» податкового боргу внаслідок застосування штрафів та пені в розмірі 114 700 грн 00 коп.
Колегія суддів за наслідками апеляційного розгляду справи прийшла до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача зазначених коштів, а також встановила обставини, які є обов`язковими підставами для скасування рішення суду від 12 липня 2019 року.
Як раніше зазначалося, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Апеляційна скарга Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) обґрунтована саме тим, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року було прийняте за відсутності представника третьої особи, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Матеріалами справи підтверджується, що судова повістка про виклик представника Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) у судове засідання, призначене на 12 липня 2019 року, повернулася до суду без вручення адресату. Згідно з довідкою поштового зв`язку від 02 липня 2019 року, шо приєднана до конверта, лист повернуто «за відсутністю адресата».
Крім того судові повістки про виклик Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) у судове засідання суд першої інстанції направляв на адресу: вул. Пушкіна, 119, кв. 509, м. Полтава.
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію від 28 листопада 2017 року № 5150, що видане Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, за вказаною адресою зареєстроване Представництво Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД).
Питання щодо можливості направлення процесуальних документів в адміністративний справі для Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) на адресу Представництва Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) в Україні вже було предметом розгляду Верховним Судом у цій справі під час розгляду касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження
Згідно з постановою Верховного Суду від 05 травня 2020 року Компанія MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) не уповноважувала «ПРЕДСТАВНИЦТВО (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) здійснювати від її імені представництво в судах України у справі № 826/16473/15, жодних документів визначених ст. 59 КАС України, які б свідчили про протилежне, матеріали справи не містять. Компанія MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) не повідомляла суду іншу адресу для листування окрім: Арх. Макаріу ІІІ, 155, Протеас Хаус, 5-й поверх П. С. 3026, Лімассол, Кіпр.
Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Положення ч. 5 ст. 242 КАС України також передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи факт невручення судової повістки про виклик у судове засідання, призначене на 12 липня 2019 року, направленої за адресою: вул. Пушкіна, 119, кв. 509, м. Полтава, а також зазначені висновки Верховного Суду та положення ч. 5 ст. 242, ч. 5 ст. 353 КАС України у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що третя особа не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.
З огляду на зміст доводів апеляційної скарги Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД), встановлення такої обставини є обов`язковою підставою для скасування рішення суду від 12 липня 2019 року та ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.
Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області про стягнення з ПАТ «Укрнафта» податкового боргу у розмірі 114 700 грн 00 коп, колегія суддів встановила, що зазначена сума грошового зобов`язання була визначена платнику податків - Договір про спільну діяльність № 999/97 від 24 грудня 1997 року (403739509) податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 29 грудня 2014 року № 0068161503.
Вказане рішення контролюючого органу було предметом оскарження у межах справи № 816/87/15-а за адміністративним позовом ПАТ «Укрнафта» до ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Укрнафта» було відмовлено.
У подальшому постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року вказане судове рішення скасовано та задоволенні позовні вимоги - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2014 року № 0068161503.
Однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року постанову суду апеляційної інстанції було скасовано та залишено в силі постанову суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду України від 17 жовтня 2017 року було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Укрнафта» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року.
Таким чином, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у справі № 816/87/15-а, яка набрала законної сили, встановлено правомірність податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2014 року № 0068161503, яким визначено грошові зобов`язання в розмірі 114 700 грн 00 коп.
Фактична наявність непогашеного податкового боргу в зазначеному розмірі також не заперечується відповідачем та третьою особою.
Заперечення ПАТ «Укрнафта» проти задоволення позовних вимог про стягнення зазначеної суми боргу ґрунтуються на тому, що до суду звернувся неналежний позивач, вимоги заявлені до неналежного відповідача, а податкова вимога від 03 квітня 2015 року № 1632-25 - визнана протиправною і скасована в судовому порядку.
Так, матеріалами справи підтверджується, що передумовою для звернення до суду з цим позовом стало винесення податкової вимоги від 03 квітня 2015 року № 1632-25.
Вказана податкова вимога (том 1 а.с. 17) була виставлена платнику податків «НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (22525915), відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов`язану зі створенням юр. особи від 24.12.97 р.», про що чітко зазначено в податковій вимозі від 03 квітня 2015 року № 1632-25.
Натомість відповідач помилково наголошує на тому, що така податкова вимога була виставлена саме НГВУ «Полтаванафтогаз» як окремому платнику податків.
Особливості взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб визначені у ст. 64 Податкового кодексу України (застосовується у редакції, чинній час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 64.1 ст. 64 Податкового кодексу України взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей контролюючими органами.
Положеннями п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України передбачено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у підпункті 153.13.10 пункту 153.13 статті 153 або у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.
Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Заяву про взяття на облік такий платник податків зобов`язаний подати протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або угоди або після набрання ним чинності, якщо відповідно до законодавства реєстрація договору не проводиться.
Судом встановлено, що ПАТ «Укрнафта» на час виникнення спірних правовідносин перебувало на обліку в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників податків за податковим номером 00135390.
У свою чергу НГВУ «Полтаванафтогаз» як відокремлений підрозділ ПАТ «Укрнафта» перебувало на обліку в ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області за податковим номером 22525915.
Також НГВУ «Полтаванафтогаз» перебувало на обліку в ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області як відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність за податковим номером 403739509.
Як раніше зазначалося, податкова вимога від 03 квітня 2015 року № 1632-25 та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 29 грудня 2014 року № 0068161503 були адресовані саме НГВУ «Полтаванафтогаз» як відповідальному за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність.
Водночас адміністративний позов про стягнення податкового боргу був заявлений до ПАТ «Укрнафта». Вказана обставина обумовлена відсутністю в НГВУ «Полтаванафтогаз» адміністративної процесуальної дієздатності у розумінні ст. 43 КАС України.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого у відношенні ПАТ «Укрнафта», Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» є відокремленим підрозділом юридичної особи - ПАТ «Укрнафта».
Згідно з ч. 3 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Таким чином, адміністративна процесуальна дієздатність належить саме юридичним особам. Натомість відокремлений підрозділ юридичної особи на наділений повноваженнями особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, зокрема, бути відповідачем у справі.
Відтак відповідачем у справі за позовом про стягнення податкового боргу, що виник за операціями, які виконувалися в межах договору про спільну діяльність № 999/97 від 24 грудня 1997 року і відповідальним за погашення якого визначене НГВУ «Полтаванафтогаз», є саме ПАТ «Укрнафта».
Колегія суддів також враховує, що позивачем у судових справах щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2014 року № 0068161503 та податкової вимоги від 03 квітня 2015 року № 1632-25, що адресовані НГВУ «Полтаванафтогаз» як відповідальному за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, було ПАТ «Укрнафта».
Відповідач наполягає на тому, що податкова вимога від 03 квітня 2015 року № 1632-25 підлягала направленню на адресу ПАТ «Укрнафта», в той час як фактично була направлена НГВУ «Полтаванафтогаз».
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 2.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 576 (норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин), податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків.
Зазначені норми права вказують на те, що податкова вимога надсилається платнику податків, у якого виник податковий борг, а формування такої вимоги здійснюється за місцем обліку такого платника податків.
Враховуючи, що податковий борг виник саме в особи з податковим номером 403739509, яка перебувала на обліку в ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкова вимога від 03 квітня 2015 року № 1632-25 правомірно була сформована та направлена НГВУ «Полтаванафтогаз» як відповідальному за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність.
Також апеляційна скарга ПАТ «Укрнафта» ґрунтується на тому, що правом звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу наділений виключно податковий орган за місцем обліку платника податків. Відповідач наголошує на тому, що на час виникнення спірних правовідносин перебував на обліку в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників податків, в той час як адміністративний позовом подала ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
Такі доводи відповідача ґрунтуються на пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14, ст. 59, п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Положеннями ст. 59 Податкового кодексу України встановлені особливості формування та направлення податкового вимоги.
У свою чергу п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, норми права, на які посилається ПАТ «Укрнафта» не містять вимог про те, що адміністративний позов про стягнення податкового боргу може бути подано виключно контролюючим органом, в якому відповідач за таким позовом перебуває на обліку.
Натомість такі норми права свідчать, що повноваженнями вживати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу (зокрема, шляхом виставлення податкових вимог) наділені контролюючі органи за місцем обліку платника податків.
Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Як раніше зазначалося, платником податку, в якого виник податковий борг, є НГВУ «Полтаванафтогаз» як особа, відповідальна за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність. Такий платник податку перебував на обліку в ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
Відповідно ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (процесуальним правонаступником якого на цей час є Головне управління ДПС у Полтавській області) є належним позивачем у справі.
Під час апеляційного розгляду справи представник відповідача повідомив про зміну фактичних обставин справи, а саме - про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03 квітня 2015 року № 1632-25.
Вказана податкова вимога була предметом оскарження у справі № 826/18233/15 за адміністративним позовом ПАТ «Укрнафта» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2015 року, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрнафта» було відмовлено.
Однак постановою Верховного Суду від 21 липня 2020 року вказані судові рішення скасовано та направлено справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, податкову вимогу було визнано протиправною та скасовано.
Визначаючи вплив вказаної обставини на спірні правовідносини, колегія суддів враховує, що відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Також колегія суддів враховує, що відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до матеріалів справи, податкова вимога від 03 квітня 2015 року № 1632-25 була направлена НГВУ «Полтаванафтогаз» як особі, відповідальній за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, 03 квітня 2015 року та вручена адресату 06 квітня 2015 року. Зазначена обставинам підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Адміністративний позовом про стягнення податкового боргу було направлено до суду 10 серпня 2015 року, тобто не раніше 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги від 03 квітня 2015 року № 1632-25.
На час звернення до суду з цим позовом ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області не заявляло вимогу про стягнення з ПАТ «Укрнафта» податкового боргу, що виник внаслідок застосування податковим повідомленням-рішенням від 29 грудня 2014 року № 0068161503 штрафів та пені в розмірі 114 700 грн 00 коп.
У подальшому 28 листопада 2016 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, зокрема, на суму штрафів та пені в розмірі 114 700 грн 00 коп, адже постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у справі № 816/87/15-а за наслідками судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2014 року № 0068161503 набрала законної сили від 30 березня 2016 року з прийняттям відповідної ухвали Вищим адміністративним судом України.
У зв`язку зі збільшенням податкового боргу додаткова податкова вимога НГВУ «Полтаванафтогаз» як особі, відповідальній за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, не направлялася з огляду на положення п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України.
Таким чином, податкова вимога від 03 квітня 2015 року № 1632-25 стала передмовою для звернення до суду з позовом про стягнення з ПАТ «Укрнафта» частини податкового боргу в розмірі 114 700 грн 00 коп незважаючи на те, що він утворився вже після формування та направлення такої податкової вимоги платнику податків.
Під час розгляду і вирішення апеляційної скарги колегія суддів виходить із того, надіслання (вручення) НГВУ «Полтаванафтогаз» як особі, відповідальній за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, податкової вимоги від 03 квітня 2015 року № 1632-25 є обов`язковою передумовою для стягнення з ПАТ «Укрнафта» коштів для цілей погашення податкового боргу такої особи.
Саме з дня вчинення таких дій п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України пов`язує початок перебігу строку, зі сплином якого у контролюючого органу виникає право на стягнення коштів.
Колегія суддів враховує, що на час закінчення 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги від 03 квітня 2015 року № 1632-25 адресату та на час звернення до суду з цим позовом і заявою про збільшення позовних вимог вказана податкова вимога була чинною.
Разом з тим до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, вказану податкову вимогу було визнано протиправною і скасовано.
Враховуючи, що передумови, з якими п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України пов`язує можливість стягнення коштів з платника податків перестали існувати з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року у справі № 826/18233/15 про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03 квітня 2015 року № 1632-25, колегія суддів приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області про стягнення з ПАТ «Укрнафта» податкового боргу в розмірі 114 700 грн 00 коп належить відмовити.
Доводи апеляційних скарг ПАТ «Укрнафта» та Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД), а також додаткових пояснень в цілому є обґрунтованими та є підставами для скасування рішення суду від 12 липня 2019 року і відмови в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Полтавській області у відповідній частині.
У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ПАТ «Укрнафта» та Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) задовольнити частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року в частині стягнення з рахунків ПАТ «Укрнафта» податкового боргу внаслідок застосування штрафів та пені в розмірі 114 700 грн 00 коп - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 242, 291, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» та Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року в частині стягнення з рахунків Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» податкового боргу внаслідок застосування штрафів та пені в розмірі 114 700 грн 00 коп - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Полтавській області в цій частині.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Є.В. Чаку
Л.Т. Черпіцька
Постанова складена у повному обсязі 23 листопада 2021 року.
