ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16473/15 Суддя першої інстанції: Донець В.А.
УХВАЛА
про прийняття відмови від позову в частині
18 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Чаку Є.В. та Черпіцької Л.Т.,
за участю секретаря - Король Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову від позову в частині вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» податкового боргу в розмірі 136 977 122 грн 67 коп та присудження судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2015 року ДПІ у м. Полтава Головного управління ДФС у Полтавській області (яка у подальшому була замінена в порядку процесуального правонаступництва на Головне управління ДПС у Полтавській області - територіальний орган ДПС України, утворений на правах відокремленого підрозділу) звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення прохальної частини позовних вимог від 27 березня 2019 року, просила стягнути податковий борг у розмірі: 34938207 грн 67 коп. з податку на прибуток приватних підприємств; 102038915 грн 00 коп. з податку на додану вартість; 114700 грн 00 коп. з адміністративних штрафів та інших санкцій.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року вказаний адміністративний позов був задоволений.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, а також порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. ПАТ «Укрнафта» вказує на те, що позовні вимоги були заявлені до неналежного відповідача. Також просить врахувати, що податкова вимога була направлена іншому платнику податків ніж ПАТ «Укрнафта». Скаржник зазначав, що податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій є предметом оскарження у суді касаційної інстанції. Крім того відповідач наполягав на тому, що пеня за порушення строку сплати податкового зобов`язання була розрахована невірно, у тому числі із застосування ст. 129 Податкового кодексу України у редакції, яка не регулювала спірні правовідносини.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що суд першої інстанції вірно визначив особу, якій належить право звертатися до суду з вимогою про стягнення податкового боргу, що виник за договором від 24 грудня 1997 року № 999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов`язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ» та особу, яка є належним відповідачем за такими вимогами. Також позивач зазначив, що податкова вимога була направлена НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», як відповідальному за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору від 24 грудня 1997 року № 999/97, в той час як стороною в адміністративній справі може бути виключно юридична особа - ПАТ «Укрнафта». Крім того позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив підстави виникнення податкового боргу, який є предметом позову.
Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року Головне управління ДФС у Полтавській області було замінене у порядку процесуального правонаступництва на Головне управління ДПС у Полтавській області.
До суду 02 березня 2020 року надійшла апеляційна скарга Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року.
Ухвалою суду від 10 березня 2020 року апеляційну скаргу третьої особи було залишено без руху, а ухвалою суду від 27 березня 2020 року - відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Також ухвалою суду від 12 березня 2020 року було уточнено назву третьої особи - Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) та приведено її у відповідність до статуту.
Постановою Верховного Суду від 05 травня 2020 року ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою суду від 18 травня 2020 року апеляційна скарга Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) була залишена без руху. На виконання вимог вказаної ухвали 03 червня 2020 року до суду надані оригінал та копії апеляційної скарги, тобто недоліки апеляційної скарги усунуто, у зв`язку з чим ухвалою суду від 09 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження.
Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, третя особа просила скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що не був повідомлений про розгляд і вирішення справи, а про ухвалене рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ухвалою суду від 13 серпня 2020 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/18233/15.
У подальшому ухвалою суду від 04 листопада 2021 року було поновлено провадження у справі, а також замінено позивача у справі в порядку процесуального правонаступництва на Головне управління ДПС у Полтавській області - територіальний орган ДПС України, утворений на правах відокремленого підрозділу.
Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до суду із заявою про відмову від позовних вимог в частині стягнення податкового боргу в розмірі 136 977 122 грн 67 коп та присудження на корить позивача за рахунок відповідача судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.
У свою чергу ПАТ «Укрнафта» подало заперечення проти задоволення вимог позивача про присудження судового збору, яке обґрунтоване відсутністю умов, передбачених ст. 140 КАС України, за яких судові витрати позивача можуть бути присуджені за рахунок відповідача.
ПАТ «Укрнафта» також надало додаткові письмові пояснення, у яких зазначило, що податкову вимогу від 03 квітня 2015 року № 1632-25 було визнано протиправною і скасовано в судовому порядку. Відповідач наголошує на тому, що направлення платнику податків податкової вимоги є обов`язковою передумовою для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Ухвалою суду від 17 листопада 2021 року задоволено клопотання позивача про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Під час судового засідання представник Головного управління ДПС у Полтавській області підтримала заяву про відмову від позову в частині вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» податкового боргу в розмірі 136 977 122 грн 67 коп та про присудження судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви і просила суд таку заяву задовольнити з наведених у ній підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечувала проти прийняття судом відмови Головного управління ДПС у Полтавській області від позову в частині вимог про стягнення з ПАТ «Укрнафта» 136 977 122 грн 67 коп та підтвердила відсутність податкового боргу в зазначеному розмірі. Водночас представник відповідача заперечувала проти стягнення на користь позивача суми судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала позицію представника ПАТ «Укрнафта».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи заяви позивача та заперечення проти неї представників відповідача і третьої особи, колегія суддів вважає необхідним заяву Головного управління ДПС у Полтавській області задовольнити, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 314 КАС України позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Положеннями ч.ч. 2, 5 ст. 189 КАС України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Заява Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову від позову підписана представником Столєтнєвою М.В. Відомості про Столєтнєву М.В. як особу, що може вчиняти дії від імені Головного управління ДПС у Полтавській області, у тому числі відмовлятися від позову, підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Дії Головного управління ДПС у Полтавській області не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Колегія суддів звертає увагу на те, що заява про відмову від позову в частині вимог про стягнення з ПАТ «Укрнафта» податкового боргу в розмірі 136 977 122 грн 67 коп обґрунтована тим, що вказана сума була зарахована до бюджету згідно з платіжними дорученнями № 99 від 14 грудня 2020 року, № 429 від 31 грудня 2020 року, № 432 від 31 грудня 2020 року, № 431 від 31 грудня 2020 року, № 430 від 31 грудня 2020 року, № 428 від 31 грудня 2020 року, № 102 від 14 грудня 2020 року. Факт погашення податкового боргу в зазначеній частині також підтвердив представник відповідача.
З огляду на викладене колегія суддів вважає можливим прийняти відмову Головного управління ДПС у Полтавській області від позову в частині вимог про стягнення податкового боргу в розмірі 136 977 122 грн 67 коп, рішення суду від 12 липня 2019 року цій частині визнати нечинним та закрити провадження у справі.
Звертаючись до суду з вимогами про присудження за рахунок ПАТ «Укрнафта» суми сплаченого судового збору, відповідач посилався на положення ст. 140 КАС України.
Вказана норма права передбачає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Як раніше зазначалося, відмова Головного управління ДПС у Полтавській області від позовних вимог в частині обґрунтована повним погашенням податкового боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість, тобто задоволенням вимог, які були заявлені до ПАТ «Укрнафта» в цій частині.
У свою чергу відповідач наполягає на тому, що погашення податкового боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість обумовлене обставинами, які не залежали від волі платника податку.
ПАТ «Укрнафта» зазначає, що сплата відповідних коштів відбулася відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації заходів, передбачених п.п. 31-33 ст. 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 грудня 2020 року № 1195, згідно з якими всі грошові кошти, отримані ПАТ «Укрнафта» від НАК «Нафтогаз України» підлягали зарахуванню (поверненню) до державного бюджету. Також відповідач просить врахувати, що грошові кошти, сплачені згідно з платіжними дорученнями № 99 від 14 грудня 2020 року, № 429 від 31 грудня 2020 року, № 432 від 31 грудня 2020 року, № 431 від 31 грудня 2020 року, № 430 від 31 грудня 2020 року, № 428 від 31 грудня 2020 року, № 102 від 14 грудня 2020 року, контролюючий орган самостійно спрямовував на погашення податкового боргу, в порядку черговості його виникнення.
Додатково ПАТ «Укрнафта» посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 вересня 2021 року у справі № 804/2923/16.
Надаючи правову оцінку доводам сторін, колегія суддів виходить з того, що визначальними для вирішення питання щодо можливості стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат є обставини, які зумовили звернення до суду із заявою про відмову від позову, а саме - чи була вона обумовлена задоволенням вимог позивача відповідачем після подання позовної заяви.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 07 вересня 2021 року у справі № 380/3138/20, якщо позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також колегія суддів наголошує на тому, що можливість розподілу судових витрат за правилами ст. 140 КАС України не поставлена у залежність від обставин, які змусили відповідача задовольнити вимоги позивача, заявлені в адміністративному позові.
Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 вересня 2021 року у справі № 804/2923/16, колегія суддів вважає необґрунтованою, адже вказаним судовим рішенням було фактично вирішено виключно питання про повернення судового збору, сплаченого позивачем при подачі апеляційної та касаційної скарг.
З огляду на викладене колегія суддів вважає заяву Головного управління ДПС у Полтавській області про присудження за рахунок ПАТ «Укрнафта» суми сплаченого судового збору обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Звертаючись до суду із вказаною заявою, позивач не зазначив суму судового збору, що підлягає розподілу за правилами ст. 140 КАС України.
Визначаючи таку суму, колегія суддів враховує, що Головне управління ДПС у Полтавській області сплатило судовий збір за подачу позовної заяви у загальному розмірі 1 600 000 грн 00 коп згідно з платіжними дорученнями № 721 від 03 листопада 2016 року на суму 750 000 грн 00 коп та № 764 від 18 листопада 2016 року на суму 850 000 грн 00 коп.
Загальна сума податкового боргу, що була стягнута з ПАТ «Укрнафта» за рішенням суду від 12 липня 2019 року, складає 137 091 822 грн 70 коп. Головне управління ДПС у Полтавській області відмовилося від позовних вимог про стягнення податкового боргу в розмірі 136 977 122 грн 70 коп, що складає 99,9% від загальної ціни позову.
Відповідно, позивач має право на стягнення з відповідача суми коштів, що становить 99,9% від загальної суми сплаченого судового збору, тобто - 1 598 400 грн 00 коп.
За таких обставин колегія суддів вважає можливим прийняти відмову Головного управління ДПС у Полтавській області від позову в частині вимог про стягнення 136 977 122 грн 70 коп та стягнути з ПАТ «Укрнафта» на користь Головного управління ДПС у Полтавській області судовий збір у розмірі 1 598 400 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 140, 189, 242, 291, 308, 310, 314, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Прийняти відмову Головного управління ДПС у Полтавській області від позову в частині вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» податкового боргу в розмірі 136 977 122 грн 67 коп.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року в частині стягнення з рахунків Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 34 938 207 грн 67 коп та податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 102 038 915 грн 00 коп, а всього 136 977 122 грн 67 коп - визнати нечинним та закрити провадження у справі в цій частині.
Заяву Головного управління ДПС у Полтавській області про присудження за рахунок Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» суми сплаченого судового збору - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Головного управління ДПС у Полтавській області судовий збір у розмірі 1 598 400 (один мільйон п`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн 00 коп.
Ухвала набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Є.В. Чаку
Л.Т. Черпіцька
Ухвала складена у повному обсязі 23 листопада 2021 року.