Кропивницький апеляційнийсуд
№ провадження 11-кп/4809/381/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 187 (86, 86-1, 142) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2021 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження №12014120020005367 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_10 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 лютого 2021 року.
Цим вироком:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Ґардабані Грузія, азербайджанця,громадянина Грузії,не працюючого,проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого,
визнано винуватим та призначено покарання за:
- ч. 3ст. 185 КК Україниу виді 5 років позбавлення волі;
- ч. 3ст. 187 КК Україниу виді9років позбавленняволі, з конфіскацією всього належного йому майна яке належить йому на праві приватної власності.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 , призначено остаточне покарання 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна яке належить йому на праві приватної власності.
Обрано ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк покарання засудженому ОСОБА_9 обчислювати з 26 лютого 2021 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-V111) зарахувано ОСОБА_9 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 30.08.2015р. по 11.12.2016р., з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Мощони, Гощанського району, Рівненської області, українця, громадянина України, працюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
визнано винуватим та призначено покарання за:
- ч. 3ст. 185 КК Україниу виді 4 років позбавлення волі;
- ч. 3ст. 187 КК Україниу виді9років позбавленняволі, з конфіскацією всього належного йому майна яке належить йому на праві приватної власності.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_10 призначено остаточне покарання 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна яке належить йому на праві приватної власності.
Строк покарання засудженому ОСОБА_10 обчислювати з 26 лютого 2021 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-V111) зарахувано ОСОБА_10 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 30.08.2015р. по 11.12.2016р. та з 29.08.2018р. по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_10 залишено запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялися.
Судові витрати у справі за проведення експертиз всього на суму 3 437 грн. 28 коп. відповідно до ст. 124 КПК України, стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_9 - 1 718 грн. 64 коп. та ОСОБА_10 - 1 718 грн. 64 коп. на користь держави.
Долю речових доказів вирішено відповідно ст.100 КПК України.
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні: таємного викрадення чужого майна (крадіжку) поєднану з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому; таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому; таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло; таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому; розбійного - нападу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством та погрозою застосування насильства небезпечного для життя й здоров`я осіб, які зазнали нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення.
ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, та розбійний - напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством та погрозою застосування насильства небезпечного для життя й здоров`я осіб, які зазнали нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення.
Вказані злочини вчинені обвинуваченими за наступних обставин:
Так, ОСОБА_9 переслідуючи корисливу мету незаконного збагачення за рахунок таємного противоправного й безоплатного вилучення майна, з домоволодінь громадян - мешканців м. Кіровограда, в ніч на 14.05.2015р., обравши об`єктом для проникнення будинок АДРЕСА_2 , предметом незаконного заволодіння майно належне його мешканцям, а способом таємне, протиправне, безоплатне його вилучення, ОСОБА_9 реалізовуючи злочинні наміри, після 2 години ночі, через хвіртку проник на подвір`я, а через незачинені двері до приміщення вказаного будинку, де в цей час знаходились раніше незнайомі йому ОСОБА_11 та його двоє неповнолітніх синів: ОСОБА_12 і ОСОБА_13 .
Користуючись тим, що вказані особи перебували у стані сну, ОСОБА_9 непомітно для них, у таємний спосіб заволодів майном, яке належить ОСОБА_11 на загальну суму 12583,33 грн., після чого залишив будинок.
Викраденим, у такий спосіб, належним ОСОБА_11 майном, ОСОБА_9 з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 12583,33грн..
Таким чином, ОСОБА_9 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Окрім зазначеного, маючи намір на чергове заволодіння майном, ОСОБА_9 , з метою його реалізації, 17.05.2015р. разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_14 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , яку винаймала для проживання знайома останньої ОСОБА_15 , помітив місце, звідки ОСОБА_15 , у його й ОСОБА_14 присутності, діставала належні їй золоті прикраси, а саме ниші тумбочки під телевізором.
Спонукаємий корисливим мотивом, направленим на незаконне заволодіння даними ювелірними виробами, ОСОБА_9 протягом наступних днів, очікував сприятливого моменту для реалізації своїх злочинних намірів.
24.05.2015 р. ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , після відпочинку на Ковалівському пляжі, прибули за місцем мешкання матері останньої квартиру АДРЕСА_4 де перебували протягом тривалого часу.
Маючи намір скоїти крадіжку коштовностей ОСОБА_15 під час перебування її за вказаною адресою, тобто за її відсутності вдома, ОСОБА_9 , інсценувавши сварку з ОСОБА_14 та залишивши їх за вказаною адресою, у нічний час, прибув за місцем мешкання ОСОБА_15 квартиру АДРЕСА_3 .
Діючи протиправно, шляхом підбору ключа, ОСОБА_9 , проник в приміщення вказаної квартири й, наперед знаючи, де ОСОБА_15 зберігає належні їй ювелірні прикраси, а саме ниші тумбочки під телевізором, таємно, за її відсутності, безоплатно вилучив ювелірні вироби на загальну суму 31041 грн. 04 коп..
Заволодівши у таємний спосіб вказаними ювелірними виробами загальною вартістю 31041 грн. 04 коп., ОСОБА_9 залишив вказану квартиру.
Викраденими цінностями ОСОБА_9 розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_9 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
В ніч на 17.07.2014, обравши об`єктом для проникнення будинок АДРЕСА_5 , предметом незаконного заволодіння майно належне його мешканцям, а способом таємне, протиправне, безоплатне його вилучення, ОСОБА_9 , у нічний час прибув до вказаного будинку.
Реалізовуючи злочинні наміри, ОСОБА_9 , після 3 год, проник через паркан на подвір`я домоволодіння, а через незачинене вікно, попередньо знявши москітну сітку в приміщення квартири АДРЕСА_6 зазначеного будинку, де в цей час знаходились його мешканці раніше незнайомі йому особи подружжя ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , та їх малолітні діти ОСОБА_18 і ОСОБА_19 .
Користуючись тим, що вказані особи перебували у стані сну, ОСОБА_9 непомітно для них, у таємний спосіб заволодів належним подружжю Дужич ноутбуком «Samsung» моделі NP-R 410-FB 04 RU серійний номер EX 9093 KQA 00226 R, вартістю 2458,19 грн., а також дитячими куртками, запальничкою й цигарками, які не становлять для ОСОБА_16 , ОСОБА_17 цінностей, після чого залишив будинок.
Викраденим у такий спосіб, чужим майном, ОСОБА_9 , розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_9 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, (ухвалою колегії при Кіровському районному суду м.Кіровограда від 20.01.2018 року Т.11 а.п. 48) не займаючись і не бажаючи займатися суспільно-корисною працею, виношуючи злочинні наміри щодо незаконного збагачення за рахунок викрадення чужого майна, у їх реалізацію втягнув в приступну змову мешканців села Руська Слобідка Іванівського району Одеської області: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , азербайджанця, громадянина Грузії, та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 21.08.2015р. прибув до м. Кіровограда.
Цього ж дня, перебуваючи за місцем свого мешкання дачному будинку (ділянка АДРЕСА_7 , особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження запропонував ОСОБА_9 і ОСОБА_10 спільну участь у вчиненні крадіжки майна в одному з приватних будинків м. Кіровограда.
Спонукаємі корисливим мотивом й метою незаконного збагачення, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 погодилися на злочинну пропозицію особи матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вступивши, тим самим, у протиправну з ним змову, направлену на вчинення злочину проти власності.
Обравши датою запланованої крадіжки ніч на 23.08.2015р., особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у вечірній час 22.08.2015р., використовуючи належний ОСОБА_9 незареєстрований автомобіль ВАЗ 2107 під керуванням останнього, в пошуках будинку для здійснення крадіжки майна, належного його мешканцям, прибули в район Балки приватного сектору м. Кіровограда.
Залишивши автомобіль біля магазину «Володарський», особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з метою пошуку будинку, як об`єкта для проникнення з ціллю заволодіння особистим майном його мешканців, здійснили візуальне обстеження вулиць згаданого району.
Обравши об`єктом проникнення в дім будинок АДРЕСА_8 , який винаймали для проживання ОСОБА_20 і ОСОБА_21 , та дочекавшись, коли його мешканці вказані особи, заснуть, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в період часу між 01 та 02 годинами 23.08.2015р., реалізовуючи злочинні наміри, у відповідності до попередньої домовленості, вчинили наступні протиправні дії.
Так, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , через відхилені ворота проникли на подвір`я, а через незачинені двері до приміщення будинку, а особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, залишився на вулиці, з метою стеження за навколишньою обстановкою і своєчасного попередження співучасників у разі виникнення перешкод у вчиненні крадіжки.
Перебуваючи у будинку, ОСОБА_9 й ОСОБА_10 , діючи спільно, узгоджено з особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, непомітно для ОСОБА_20 й ОСОБА_21 , які знаходились у стані сну, у таємний спосіб заволоділи майном, яке належить ОСОБА_20 на загальну суму 10776,16 грн.
Крім того, заволоділи сумкою для ноутбука китайського виробництва, яка належить ОСОБА_21 , та яка не є для нього матеріальною цінністю.
У ході вилучення зазначеного чужого майна, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , разом з цим, заволоділи паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_20 й іншими належними йому особистими документами: ксерокопією ідентифікаційного номеру, приписним свідоцтвом з військкомату, водійським посвідченням, правами тракториста з талоном попередження, технічним паспортом та страховим полісом на автомобіль ДЕО «Ланос» д.р.н. НОМЕР_1 з сертифікатом на газобалонне обладнання до автомобіля, документами щодо навчання в автомобільній школі: екзаменаційною карткою, карткою водія, медичною довідкою, які знаходились у вищезгаданій барсетці, а також банківськими пластиковими картками: трьома (накопичувальною, стипендіальною, валютною) ПАТ «Приватбанк», двома зарплатними картками ПАТ «АльфаБанк» та карткою банку «Восток», які знаходились у візитниці.
При цьому, маючи намір на таємне вилучення барсетки і візитниці як чужого для них майна, та заволодівши, разом з цим паспортом і іншими особистими документами ОСОБА_20 , особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не мали умислу на заволодіння ними, як документами.
Викравши у таємний спосіб вище перелічені матеріальні цінності та документи належні ОСОБА_20 , як його майно на загальну суму 10776,16 грн., ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , залишили будинок.
Позбавившись не потрібних їм документів та пластикових карток, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, який виконавши свою роль у вчиненні злочину, приєднався до них, згаданим автомобілем прибули за місцем проживання останнього дачний будинок в кооперативі «Авіатор», де розподілили між собою викрадені гроші у вказаній сумі.
Викрадений, за вказаних обставин, ноутбук, згідно домовленості між співучасниками, ОСОБА_9 реалізував за 3950 грн. мешканцю м. Одеси ОСОБА_22 шляхом експрес-доставки через відділення «Нова Пошта».
При цьому, ОСОБА_9 , використовуючи паспорт своєї співмешканки ОСОБА_14 , разом з останньою, згідно товарно-транспортної накладної №59000127128264 від 25.08.2015р. відправили ноутбук через відділення №11 «Нова Пошта», розташоване по вул. Жовтневої Революції, 16 м. Кіровограда на адресу ОСОБА_22 .
Останній, наступного дня, 26.08.2015р., отримавши ноутбук через відділення №36 «Нова Пошта» у м. Одеса, по вул. Гайдара, 5 згідно товарно-транспортної накладної №59000127383394 від 26.08.2015р. відправив в рахунок його оплати грошові кошти у сумі 3950 грн. на ім`я ОСОБА_14 , якій й були отримані нею згідно вказаної товарно-транспортної накладної 27.08.2015р. біля 12 год. у відділенні №11 «Нова Пошта» по вул. Жовтневої Революції, 16 м. Кіровограда.
Отримані у вказаній сумі грошові кошти ОСОБА_14 надала ОСОБА_9 , а останній розподілив їх між учасниками крадіжки, які обернули їх кожен у свою власність.
В подальшому ноутбук був реалізований ОСОБА_22 іншій особі за невстановлених обставин.
Виконуючи вищезазначені дії, ОСОБА_14 й ОСОБА_22 не будучи поінформовані щодо злочинного походження ноутбуку, не усвідомлювали протиправний характер цих дій.
Таким чином, ОСОБА_9 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто злочин передбачений ч.3 ст.185 КК України.
ОСОБА_10 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто злочин передбачений ч.3 ст.185 КК України.
Крім цього, 27.08.2015р. біля 20 години, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , разом з особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вступили в злочинну змову на вчинення викрадення чужого майна поєднане з проникненням в житло та автомобілем «Таксі» прибули до магазину «Лісний» по вул. Московській, 2-а, а звідти пішки пішли до озера, що неподалік від вул. Мінська у м. Кіровограді.
Реалізуючи вказаний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, та з метою наживи, здійснивши зовнішнє обстеження домоволодіння АДРЕСА_9 та впевнившись у відсутності ОСОБА_23 , особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 діючи спільно, біля 21 години прибули на АДРЕСА_9 , де особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , вдягнули на руки рукавички а на голови панчохи, прикривши, таким чином, обличчя.
ОСОБА_9 переліз через металевий паркан раніше вказаного домоволодіння АДРЕСА_9 , а далі через відхилену кватирку проник усередину будинку. Відчинивши зсередини вхідні двері будинку та хвіртку, впустив спільників на подвір`я та в дім. Перебуваючи в будинку вони почали пошуки цінностей, однак приблизно о 21 год. 30 хв., почувши як до подвір`я під`їхав автомобіль та зрозумівши що додому повернулися господарі, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 прикривши обличчя панчохами сховались у дальній кімнаті будинку, чекаючи поки ОСОБА_24 і ОСОБА_25 , які ввійшли до свого будинку, упораються зі справами та заснуть.
Після 23 години, зрозумівши, що господарі будинку сплять, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за командою останнього ввірвались до кімнати, де на ліжку відпочивав ОСОБА_24 .
Діючи спільно й узгоджено скоїли на нього напад умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного та психічного насильства.
При цьому, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, закрив рукою рота потерпілому та накинувши на його обличчя простирадло, у загрозливій формі заявив: «Мовчи, хочеш жити, мовчи!»
Продовжуючи насильницькі дії, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , належним у останнього скетчем, зв`язали потерпілому руки й ноги, заклеїли рота.
Ввірвавшись до іншої кімнати, де лежачи на ліжку, відпочивала ОСОБА_25 , особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , діючи спільно й узгоджено, застосовуючи до потерпілої аналогічні протиправні насильницькі дії, накинули їй на обличчя простирадло, зв`язали скетчем руки, ноги, заклеїли рота.
Використовуючи як спосіб залякування потерпілих раптовість й зухвалість нападу, свій зовнішній вигляд (прикриті чорними панчохами обличчя), зазначені насильницькі дії та подавивши, тим самим, волю потерпілих до опору, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у грубій погрозливій формі, викрикуючи: «Де гроші? Де золото?» почали вимагати вказати місця зберігання грошових та інших цінностей.
Потерпілі ОСОБА_24 , ОСОБА_25 приголомшені зухвалістю, цинічним характером застосованих відносно них протиправних дій невідомими особами в масках на обличчях, які пізньої ночі вторглися до їхнього житла та під час сну скоїли напад із застосуванням насильства, вимагаючи негайної передачі майна, сприйняли дані обставини, як реальну загрозу їхньому життю і здоров`ю.
Побоюючись настання таких наслідків від подальшого застосування до них насильства, потерпілі вказали місця зберігання належних їм цінностей: горище будівлі гаражу, предметах їх одягу, меблях, що знаходились в будинку звідки вони й були відкрито, протиправно і безоплатно вилучені, грошові цінності в національній і іноземній валюті з урахуванням курсу гривні до долара та майна, на загальну суму 139282.50 грн.
Заволодівши, за вказаних обставин, грошима та майном потерпілих, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , залишивши їх зв`язаними, покинули будинок.
Після скоєння злочину особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , позбулися викрадених мобільних телефонів, панчох та рукавичок. В послідуючому прибули за місцем тимчасового проживання останнього АДРЕСА_10 , де особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження розподілив викрадені грошові кошти між учасниками.
Таким чином, ОСОБА_9 скоїв розбій - напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством та погрозою застосування насильства небезпечного для життя й здоров`я осіб, які зазнали нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення, тобто злочин, передбачений ч.3 ст.187 КК України.
ОСОБА_10 скоїв розбій - напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством та погрозою застосування насильства небезпечного для життя й здоров`я осіб, які зазнали нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення, тобто злочин, передбачений ч.3 ст.187 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, просив скасувати вирок суду першої інстанції у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.
Ухвалити новий вирок, яким визнати:
ОСОБА_10 винним в скоєнні злочину передбаченого: ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі; ч.4 ст.187 КК України і призначити покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_9 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого: ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі; ч.4 ст.187 КК України і призначити покарання і призначити покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Виключити з мотивувальної частини вироку обставину яка пом`якшує покарання обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 щодо розкаяння та визнання вини у вчиненні кримінальних правопорушень.
В іншій частині вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.02.2021 залишити без змін.
Свої вимогиобґрунтував тим,що обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та особа відносно якої матеріали виділені судом в окреме провадження, діючи спільно, з метою встановлення місця проживання потерпілих, біля 21 год. 15 хв. 26.08.2015 використовуючи автомобіль ОСОБА_9 , від території Центрального ринку прослідкували за подружжям ОСОБА_23 , встановили точну адресу проживання, з`ясували режим роботи, розпорядок дня потерпілих, спосіб і місце проникнення до будинку та для уникнення своєї зовнішньої ідентифікації, завчасно забезпечили себе відповідними предметами (панчохи, рукавички), що свідчить про попередню, ретельну підготовку і планування злочину.
Крім цього, подальші дії обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та особи відносно якої матеріали виділені судом в окреме провадження, свідчать, що у день вчинення злочину ввечері 27.08.2015, згідно розподілених між собою ролей, чітко виконувались завчасно сплановані дії. А саме, використання заготовлених панчіх, рукавичок, липкої стрічки, проникнення ОСОБА_9 через паркан на подвір`я домоволодіння, далі - через вікно у середину будинку, упускання в приміщення співучасників через відкриті ним з середини двері, використання однієї з кімнат будинку, як схованки для очікування появи в будинку господарів; вибір сприятливого моменту для здійснення нападу; застосування насильства до потерпілих всіма учасниками групи (фізичне - зв`язування рук, ніг, заклеювання рота липкою стрічкою, психічне -виказування погроз вчинення насильства, небезпечного для життя й здоров`я, характер злочинних дій, час, місце їх скоєння: раптовість нападу пізньої ночі з проникненням до житла, застосування масок), негайне вилучення майна у місцях вказаних потерпілими та виявленого в ході пошуків, організоване залишення місця злочину з викраденим майном, спільний розподіл викраденого майна, знищення речей і предметів, що унеможливлювали їх ідентифікацію.
Вже під час судових дебатів обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_9 підтвердили такі обставини, заперечивши лише вчинення злочину у складі організованої групи.
Разом з тим, здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, логічні, послідовні, переконливі, узгоджуються зокрема зі свідченнями потерпілих ОСОБА_24 та ОСОБА_25 .
Також потерпілі ОСОБА_23 підтвердили, що на слідчому експеримент у їх присутності та їх домоволодінні обвинувачений ОСОБА_10 розповідав і показував саме про ці обставини та деталі скоєного злочину, що вказує саме на як на ретельну підготовку, організацію і спільне вчинення злочину разом з ОСОБА_9 та особою відносно якої матеріали виділені судом в окреме провадження.
Вчинений обвинуваченими злочин ретельно планувався, кожен з учасників мав конкретну роль, яка взаємодоповнювала одна одну та була спрямована на досягнення єдиної корисливої мети - збагачення за рахунок заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу. Саме, особа відносно якої матеріали виділені судом в окреме провадження як організатор організованої злочинної групи, відповідно до взятих на себе зобов`язань, здійснював координацію дій інших учасників групи шляхом ініціювання, регулювання і спрямування всієї злочинної діяльності, заздалегідь разом зі співучасниками ОСОБА_10 , ОСОБА_9 обравши об`єкт посягання, заготовивши панчохи, рукавички, липку стрічку, що використані при розбійному нападі.
Наведені обставини дають підстави вважати, що в діях обвинувачених наявні всі основні (обов`язкові) об`єктивні (такі, що мають прояв у реальності) ознаки організованої групи, як: кількість учасників, спільність злочинної діяльності, спрямованість на вчинення одного або більше злочинів, існування групи певний проміжок часу, наявність організатора.
В мотивувальній частині вироку суд зазначив, що обставинами які пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , є розкаяння та визнання вини у вчиненні кримінальних правопорушень.
Разом з тим, під час судового допиту 23.07.2020 обвинувачений ОСОБА_9 вину за ч.3 ст.185 та ч.4 ст.187 КК України не визнавав повністю, наголошуючи, що під час розбійного нападу насильства до потерпілих не застосовував, гроші та цінності в них не викрадав, вилучені під час затримання 30.08.2015 пару сережок, 2 каблучки потерпілої ОСОБА_25 , отримав від особи відносно якої матеріали виділені судом в окреме провадження, в рахунок погашення боргу.
Аналогічні свідчення надав обвинувачений ОСОБА_10 , також не визнавши вину за ч.3 ст.185 та ч.4 ст.187 КК України повністю, пояснивши, що 30.08.2015 під час затримання виявлені і вилучені ланцюжок, обручку з жовтого металу потерпілої ОСОБА_25 , отримав від особи відносно якої матеріали виділені судом в окреме провадження, в рахунок погашення боргу.
В судових дебатах 26.02.2021 обвинувачені ОСОБА_9 і ОСОБА_10 лише погодились з фактичними обставинами вчинених злочинів, але не визнали вину за ч.4 ст.187 КК України.
Саме тому у обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 відсутні обставини, що пом`якшують покарання.
Крім цього, судом не надано належної оцінки особі обвинуваченого ОСОБА_9 , який на момент вчинення кримінального правопорушення, згідно довідки про судимість Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, мав не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, як особою, що засуджена 29.12.2006 в Російській Федерації Димитровоградським обласним судом за ч.1 ст.139, ч.2 ст.158, ч.1 ст.30, ч.2 ст.325, ч.2 ст.159, ч.3 ст.69 КК РФ до 5 років 5 місяців позбавлення волі та 16.07.2010 умовно-достроково звільнена з місць позбавлення волі. Інформація про судимість ОСОБА_9 до ДІТ МВС України внесена у відповідності до затвердженої спільним наказом №823/188 МВС України та ДДУПВП від 23.08.2002 «Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України» та міжнародних договорів у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку (п.3.2, Додаток 7). Тому дії ОСОБА_9 , підлягають кваліфікації за фактом крадіжки 17.07.2014 майна ОСОБА_11 , як таємне викрадення майна, поєднане з проникненням у житло, з обов`язковою кваліфікуючою ознакою - повторність вчиненого злочину, через раніше скоєні на території Російської Федерації злочини проти власності- крадіжки та шахрайство, судимість за які не знята і не погашена.
Таким чином, суд безпідставно не визнав кваліфікуючу ознаку, повторність, яка має місце і була обгрунтовано врахована при кваліфікації дій ОСОБА_9 в ході досудового розслідування.
Судом не враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_9 і ОСОБА_10 особливо тяжкого злочину відносно осіб похилого віку, чітке усвідомлення обвинуваченими об`єктивної нездатності через свій фізичний та психічний стан, потерпілими - подружжям ОСОБА_23 чинити активний опір їх протиправним насильницьким діям - раптовому узгодженому розбійному нападу у своєму домоволодінні відразу кількох осіб.
Крім цього, ОСОБА_9 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, за які відбував покарання у виді позбавлення волі, однак після звільнення з місць позбавлення на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив ряд умисних аналогічних злочинів, що свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого, прояв зневажливого відношення до соціальних цінностей, норм моралі та закону, що в сукупності вказує на сформованість в останнього враження безкарності за скоєні ним злочини та скоєння кримінальних правопорушень для ОСОБА_9 , не є випадковістю або наслідком збігу якихось обставин, а логічно випливає з образу його життя.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та кваліфікацію дій обвинуваченого, просив вирок суду першої інстанції змінити в частині призначення покарання у зв`язку невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.
Визнати ОСОБА_10 винним увчиненні злочину,передбаченого ч.3ст.185КК Українита призначитипокарання увиді 4років позбавленняволі,винним увчиненні злочину,передбаченого ч.3ст.187КК Українита призначитипокарання увиді 7років позбавленняволі зконфіскацією майна,яке належитьйому направі приватноївласності.Відповідно доч.1ст.70КК України,шляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим,призначити ОСОБА_10 остаточне покаранняу виді7років позбавленняволі зконфіскацією майна,яке належитьйому направі приватноївласності. Обвинуваченого звільнити з-під варти в залі суду у зв`язку з відбуттям строку покарання.
Свої вимоги обґрунтував тим, що у порушення ст.65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.03 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що ОСОБА_10 визнав вину в повному обсязі; наявності 2 пом`якшуючих обставин - щире каяття, повне визнання вини; відсутності тяжких наслідків, цивільних позовів та обтяжуючих обставин; наявності сталих соціальних зв`язків; наявності на утриманні малолітніх дітей та дружини; відсутності судимостей.
Під час судового провадження ОСОБА_10 активно сприяв суду в об`єктивному дослідженні доказів, щиро каявся у вчинених злочинах, вину визнавав у повному обсязі, правдиво розповідав про всі відомі йому обставини вчинених кримінальних правопорушень. Така його поведінка є позитивною, суспільно корисною, свідчить про усвідомлення ним протиправності вчинених діянь. Вважає, що такий психічний стан свідчить про позитивну перебудову його свідомості та втрату суспільної небезпечності, про реальну можливість виправлення. Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_10 за місцем проживання характеризується позитивно. На обліку в лікарів нарколога та психіатра він не перебуває, що свідчить проте, що він не веде аморальний спосіб життя. Також, судом встановлено, що ОСОБА_10 одружений та має на утриманні малолітніх дітей, що свідчить про те, що в нього сталі соціальні зв`язки та він не є суспільно небезпечною особою. Він переусвідомив свою відповідальність як за родину і дітей, так і перед суспільством. ОСОБА_10 раніше не судимий, тобто на злочинних шлях став вперше і обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою для нього було достатнім, щоб зробити для себе позитивні висновки та обрати шлях виправлення.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та кваліфікацію його дій, просив вирок суду першої інстанції змінити в частині призначення покарання у зв`язку невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, призначити йому остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі та перерахувати відповідно ч.5 ст.72 КК України, мотивуючи тим, що судом першої інстанції не враховано, що вину у вчинених злочинах визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочинів, частково відшкодував збитки потерпілим. За місцем проживання характеризується позитивно. Працював, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Одружений та має на утриманні 5 неповнолітніх дітей. Дружина тимчасово не працює. А злочини вчинив у зв`язку із збігом тяжких особистих та сімейних обставин.
В запереченні на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 виклав аналогічні пояснення.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив залишити без задоволення апеляційні скарги захисника та обвинуваченого, обвинуваченого ОСОБА_10 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подані апеляційні скарги та просили залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора, ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8 які підтримали апеляційні скарги ОСОБА_10 та його захисника та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, дотримуючись меж перегляду судових рішень визначених ст. 404 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого його захисника та прокурора задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Досудове розслідування та судове слідство у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про наявність в діях ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 187 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі, відповідно до вимог параграфу 3 гл.28 КПК України, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.
Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій обвинувачених за ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 187 КК України у колегії суддів сумнівів не викликає.
Обвинувачений ОСОБА_9 в судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанцій свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю. У вчиненому розкаювався та просив суворо не карати. Зазначав, що не згоден з такою кваліфікацією їх дій, як вчинення злочинів у складі організованої групи, так як їх об`єднання не мало стійкого характеру, вони не підпорядковувались будь-кому, а питання щодо вчинення злочинів вирішувались спонтанно і за погодженням між всіма співучасниками.
Обвинувачений ОСОБА_10 в судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанцій свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, У вчиненому розкаювався та просив суворо не карати. Вказував, що організовану злочинну групу він разом з іншими підсудними не створював, не був організатором, виконавцем(співвиконавцем), підбурювачем чи пособником такої групи, злочинну діяльність заздалегідь не планував, до такої діяльності ретельно не готувався, оскільки питання щодо вчинення злочинів вирішувались спонтанно і за погодженням між всіма співучасниками.
Крім, визнання вини у скоєннікримінальних правопорушень,передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст. 187 КК України,і наце правильнопослався усвоєму вирокусуд першоїінстанції, вина ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами і, зокрема:
-показаннями потерпілої ОСОБА_25 наданими в суді першої інстанції, яка вказала, що ввечері 27.08.2015 повернулась з чоловіком додому, повечеряли, біля 23 год. лягли відпочивати в різних кімнатах. Через деякий час прокинулась, відчула, що хтось накинув на обличчя простирадло, зв`язував руки і заклеїв рота. Дуже злякалася, не бачила закритих масками обличчя нападників, які в грубій формі почали вимагати сказати, де лежать гроші і цінності. Злякавшись сказала їм, що золоті прикраси (ланцюжок, пара сережок, обручка) лежать в серванті в кімнаті, 15000 грн. в шубі, все це нападники, один з яких був з кавказьким акцентом, викрали, разом з 3-ма мобільними телефонами. Також раніше в гаражі чоловік сховав 5000 доларів США, ці гроші викрали.Зв`язаний чоловік зумів звільнитися та допоміг їй звільнитися, викликав поліцію, в гаражі знайшли мобільний телефон який їм не належав. Пізніше затриманих нападників привозили на слідчий експеримент до їх домоволодіння. Також слідчий повернув вилучені в нападників деякі викрадені золоті прикраси, які вона упізнала, на відшкодування заподіяних збитків, від дружин обвинувачених отримала як компенсацію збитків 200 доларів США і 2000 грн. Цивільний позов не заявляла.
-показаннями потерпілого ОСОБА_24 наданими в суді першої інстанції, який, вказав, що ввечері 27.08.2015 з дружиною полягали відпочивати в різних кімнатах. Раптом прокинувся, відчувши, що його тримають кілька осіб, яких не бачив, йому зв`язали руки, замотали в ковдру. Почали погрожувати, вимагати сказати де гроші і цінності. Злякавшись сказав нападникам, що гроші в гаражі, там їх не відразу знайшли, тому повернулись до кімнати, він уточнив, де саме зберігаються.Коли нападники зникли, зумів звільнитися, допоміг звільнитися дружині, викликав поліцію. Було викрадено золоті прикраси, 3 мобільні телефони, 15000 грн., 5000 доларів США з гаражу. Також в гаражі знайшов чужий мобільний телефон. Через деякий час привозили на слідчий експеримент до їх домоволодіннязатриманих нападників, які розповідали про обставини скоєного злочину, також слідчий повернув вилучені в нападників викрадені золоті прикраси. Один з нападників мав кавказький акцент.
-показаннями потерпілої ОСОБА_26 ( ОСОБА_15 ) наданими в суді першої інстанції, яка вказала, що знайома з обвинуваченим ОСОБА_9 і його співмешканкою ОСОБА_14 , які 17.05.2015 перебували у неї в гостях і в їх присутності з ніші тумбочки під телевізором доставала свої ювелірні прикраси. 24.05.2015 вони разом відпочивали на пляжі, потім прийшли до матері ОСОБА_14 , через деякий час виникла сварка і ОСОБА_9 кудись пішов. Повернувшись додому виявила крадіжку ювелірних виробів: 2 золоті каблучки, золотий ланцюжок, жіночий годинник, інкрустований камінням фірми «Сваровський», кольє з металу білого кольору, браслет та кольє фірми «Сваровський», з яких їй пізніше працівники поліції повернули 2 каблучки, що виявили у ОСОБА_9 . Привпізнанні по фотографіям впізнала ОСОБА_9 і його співмешканку ОСОБА_14
-показаннями потерпілої ОСОБА_16 наданими в суді першої інстанції, яка вказала, що влітку 2014 року мешкала в АДРЕСА_5 разом з чоловіком та двома малолітніми дітьми. В ніч на 17.07.2014, коли вони спали з будинку було викрадено ноутбук марки «Самсунг», дитячі куртки, запальнички і цигарки. Особа, що викрала майно, проникала в будинок через вікно закрите антимоскітною сіткою. Працівники міліції оглядали їх помешкання, потім брали в неї та чоловіка зразки пальців рук, Цивільний позов не заявляла.
-показаннями потерпілого ОСОБА_11 наданими в суді першої інстанції, який вказав, що в ніч на 14.05.2015 невідома особа проникла через вікно в його будинок по АДРЕСА_2 та викрала ноутбук марки «Тошиба», модем, мобільний телефон марки «Хуавей», планшет марки «Самсунг». В будинку тоді відпочивали він, та двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_27 , ОСОБА_28 .Працівники міліції оглядали їх помешкання, вилучали зразки пальців рук, Цивільний позов не заявляв.
-показаннями потерпілого ОСОБА_20 наданими в суді першої інстанції, який вказав, що в серпні 2015 року разом зі ОСОБА_21 проживали по АДРЕСА_8 . В ніч на 23.08.2015 невідомі особи проникли в будинок звідки було викрадено його майно: ноутбук «Леново» з зарядним пристроєм, рюкзак для ноутбука, 3 флеш-накопичувача; USB з картридером, барсетку, гаманець з грошима у сумі 1200 грн., візитницю.Крім цього, також було викрадено паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_20 , інші особисті документи: ксерокопію ідентифікаційного номеру, приписне свідоцтво з військкомату, водійське посвідчення, права тракториста з талоном попередження, технічний паспорт та страховий поліс на автомобіль ДЕО «Ланос» д.р.н. НОМЕР_1 з сертифікатом на газобалонне обладнання до автомобіля, документи про навчання в автомобільній школі: екзаменаційну картку, картку водія, медичну довідку, банківські пластикові картки: три ПАТ «Приватбанк», дві ПАТ «АльфаБанк», картку банку «Восток». В ОСОБА_21 тоді викрали сумку для ноутбука.
-показаннями свідка ОСОБА_21 наданими в суді першої інстанції, який підтвердив, що в ніч на 23.08.2015 в нього з кімнати будинку по АДРЕСА_8 було викрадено сумку для ноутбука, яка немає для нього ніякої цінності, а в сусіда ОСОБА_20 було викрадено особисті речі.
Крім того, вина обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , і на це також правильно послався у своєму вироку суд першої інстанції, підтверджується іншими зібраними у справі доказами і, зокрема:
-Витягами з ЄРДР про реєстрацію кримінальних проваджень і заявами потерпілих:
-№12014120020005367 від 17.07.2014 за заявою ОСОБА_16 за ч.3 ст.185 КК України щодо крадіжки особистого майна. (Т.1 а.с.1-2)
-№12015120020007838 від 23.08.2015 за заявою ОСОБА_20 щодо крадіжки особистого майна. (Т.1 а.с. 20-21)
-№12015120020008023 від 28.08.2015 за ч.3 ст.186 КК України за заявою ОСОБА_25 щодо відкритого викрадення особистого майна з погрозою застосування фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я. (Т.1 а.с. 37-38)
-№12015120020004080 від 14.05.2015 за заявою ОСОБА_11 за ч.3 ст.185 КК України щодо крадіжки особистого майна. (Т.1 а.с. 53-54)
-№12015120020004564 від 25.05.2015 за заявою ОСОБА_15 за ч.3 ст.185 КК України щодо крадіжки особистого майна. (Т.1 а.с. 73-74)
-протоколом огляду місця події від 28.08.2015 домоволодіння по АДРЕСА_9 під час якого в будівлі гаражу на полу виявлено і вилучено мобільний телефон марки «NOKIA 501», що має IMEI НОМЕР_2 та НОМЕР_3 . (Т.3 а.с. 2-3)
-протоколом огляду предмета мобільного телефону марки «NOKIA 501», що має IMEI НОМЕР_2 та НОМЕР_3 від 28.08.2015 в якому виявлено Сім-карти НОМЕР_4 і НОМЕР_5 та фотографія паспорту гр. ОСОБА_29 , 1968 р.н. (Т.3 а.с. 32-34), Мобільний телефон марки «NOKIA 501», що має IMEI НОМЕР_2 та НОМЕР_3 який належить гр. ОСОБА_29 , 1968 р.н. - особі матеріали відносно якої виділені в окреме провадження який був ним загублений при скоєнні злочину.
- протоколами пред`явлення речей на впізнання потерпілій ОСОБА_25 , яка впізнала золотий ланцюжок, каблучку, пару сережок, що були викрадені в неї і передані їй на зберігання згідно розписки. (Т.3 а.с. 41-50, 58)
- висновком товарознавчої експертизи, що вартість ланцюжка, вагою 15.98 грам, ціною 580 гривень за 1 грам становить 9268,40 грн.; пари сережок у формі каплі з фігурними краями, з малюнком у вигляді квітів з обох сторін вагою 4.38грам, ціною 550 грн. за 1 грам 2409грн; обручки, вагою 8.58 грам, ціною 550 грн. за 1 грам -4719грн. (Т.3 а.с. 50-55)
- протоколом пред`явлення речей на впізнання потерпілій ОСОБА_15 , яка впізнала каблучки, золотий ланцюжок, каблучку, пару сережок, що були викрадені в неї і передані їй на зберігання згідно розписки. (Т.2 а.с. 123-124)
- протоколами пред`явлення особи на впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_15 , яка впізнала ОСОБА_14 і її співмешканця ОСОБА_9 , який бували в неї вдома та ОСОБА_29 як знайомого ОСОБА_9 (Т.2 а.с. 125-130)
Висновком експертизи, машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання №872 від 19.11.2015 згідно якого вартість золотого ланцюжка 583 проби вагою 14 грам, довжиною 52 см. становить 6650 грн. (Т.2 а.с. 156-161)
- висновком експертизи, машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання №95 згідно якого вартість кольє з металу білого кольору виготовленого у вигляді плетіння з пелюсток, інкрустоване каменями білого кольору «Сваровський» (Франція) становить 650 грн.; ювелірного набору: браслет та кольє фірми «Сваровський» (Франція) з металу сірого кольору, інкрустовані каменями вартістю 1220 грн. (Т.2 а.с. 164)
-розпискою потерпілої ОСОБА_15 про отримання від слідчого 2 золотих каблучок. (Т.2 а.с. 169)
-висновком дактилоскопічної експертизи №598 від 30.11.2015, що на виявлено і вилученому 17.07.2014 при огляді місця події по АДРЕСА_11 та по АДРЕСА_2 залишені ОСОБА_9 (Т.3 а.с. 114-130)
-висновком експертизи, машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання №723 від 12.10.2015 що вартість мобільних телефонів:«Нокіа 101» становить 349.44 грн.; «Самсунг GT-C3520» - 270грн; «Нокіа-600» - 716, 66 грн. (Т.3 а.с. 131-137)
-протоколом огляду місця події від 30.08.2015 під час якого в підозрюваного ОСОБА_10 виявлено і вилучено ланцюжок, обручку з жовтого металу. (Т.3 а.с. 5)
-протоколом огляду місця події від 30.08.2015 під час якого в підозрюваного ОСОБА_9 виявлено і вилучено пару сережок, 2 каблучки. (Т.3 а.с. 5)
-протоколом огляду місця події від 23.08.2015 за адресою м. Кіровоград вул. Енгельса, 26, під час якого зафіксовано сліди злочину, зокрема вилучено сліди пальців рук невстановленої особи. (Т.2 а.с. 175)
-протоколами пред`явлення особи на впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_30 , яка впізнала ОСОБА_14 і її співмешканця ОСОБА_9 , які відправляли посилку з ноутбуком в м. Одесу та отримували пізніше за нього гроші в сумі 3950 грн. (Т.2 а.с. 193-195)
-копіями ТТН №59000127128264 ТОВ «Нова пошта» про відправку ноутбука ОСОБА_14 до м. Одеси ОСОБА_22 та отримання за ТТН №5900127383394 від відправника ОСОБА_22 3950 грн. (Т.2 а.с. 210, 211)
-протоколом слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_10 з застосуванням відео зйомки під час якоготой розповів і показав обставини скоєного розбійного нападу на потерпілих - подружжя ОСОБА_23 . (Т.3 а.с. 192-195, 199-202)
-протоколом огляду місця події від 17.07.2014 за адресою АДРЕСА_5 , під час якого зафіксовано сліди злочину, зокрема вилучено сліди пальців рук невстановленої особи. (Т.2 а.с. 2-5)
-висновком дактилоскопічної експертизи №482 від 01.09.2014 згідно якого виявлені під час огляду місця події сліди пальців рук придатні для ідентифікації особи. (Т.2 а.с. 14-20)
-довідкою №9/6103 від 14.09.2015, що дактилоскопічним обліком НДКЕЦ УМВС України в області, сліди пальців рук виявлені при огляді відповідно місць подій від 17.07.2014 по АДРЕСА_5 і від 14.05.2015 по АДРЕСА_2 ,належать ОСОБА_9 (Т.2 а.с. 21)
-висновком експертизи, машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання №792 від 28.10.2015 згідно якого вартість ноутбука «Samsung» моделі NP-R 410-FB 04 RU становить 2458,19 грн. (Т.2 а.с. 33-38)
-висновком експертизи, машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання №725 від 12.10.2015 згідно якого вартість ноутбуку Lenovo IdeaPad Z570 модель 20095 становить 7166,16 грн. (Т.2 а.с. 242-245)
-протоколом огляду місця події від 14.05.2015 за адресою АДРЕСА_2 , під час якого зафіксовано сліди злочину, зокрема вилучено сліди пальців рук невстановленої особи. (Т.2 а.с. 52)
-висновком експертизи, машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання №873 від 23.11.2015 згідно якого вартість ноутбука марки «Toshiba Satellite L 850 DLW» 4250 грн.; мобільноготелефону марки «Huawei Honor 4с» - 3500 грн.; планшету марки «Samsung Galaxy TAB-4» моделі SM 531 № 4 KASEK - 2458,19 грн. (Т.2 а.с. 89-96)
-за висновком судово-психіатричної експертизи №493 від 06.10.2015 обвинувачений ОСОБА_10 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ст.19 ч.1 КК України. У відношенні інкримінуємого правопорушення слід визначити осудним. Застосуванню заходів медичного характеру не потребує. (Т.3 а. с. 144-147)
-за висновком судово-психіатричної експертизи №493 від 06.10.2015 обвинувачений ОСОБА_9 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ст.19 ч.1 КК України. У відношенні інкримінуємого правопорушення слід визначити осудним. Застосуванню заходів медичного характеру не потребує. (Т.3 а.с. 141-143)
Оцінюючи викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 187 КК України, за що їх засуджено, колегія судів доходить висновку, що дані висновки ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які досліджені судом першої інстанції у повному обсязі та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.
Дії обвинуваченого ОСОБА_9 правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України: як таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднану з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому; таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому; таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло; таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому; та за ч. 3 ст. 187 КК України: як розбій - напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством та погрозою застосування насильства небезпечного для життя й здоров`я осіб, які зазнали нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_10 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України: як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому; та за ч.3 ст. 187 КК розбій - напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством та погрозою застосування насильства небезпечного для життя й здоров`я осіб, які зазнали нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення.
На переконання колегії суддів, і про це правильно зазначив в своєму вироку суд першої інстанції, що стаття 187 КК України передбачає можливість вчинення розбою - нападу, з метою заволодіння чужим майном, як за попередньою змовою групою осіб, так і в складі організованої групи.
Згідно ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Пленум Верховного суду України в постанові № 13 від 23 грудня 2005 року «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» роз`яснив судам, що утворення (створення) організованої групи слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об`єднання для заняття злочинною діяльністю. Зазначені дії за своїм змістом близькі до дій з організації злочину і включають підшукання співучасників, об`єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов`язків, складення плану, визначення способів його виконання. Проте основною метою організатора такої групи є утворення стійкого об`єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв`язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин. Керування організованою групою полягає у вчиненні сукупності дій, спрямованих на управління їх функціонуванням як стійких об`єднань осіб (забезпечення існування, відповідного рівня організованості, дотримання загальних правил поведінки і дисципліни; вербування нових учасників, розподіл або перерозподіл між ними функціональних обов`язків; планування конкретних злочинів і злочинної діяльності в цілому; організація заходів щодо прикриття останньої; вдосконалення структури об`єднання) та здійсненням ними злочинної діяльності (визначення її мети і напрямів, конкретних завдань об`єднання, його структурних частин або окремих учасників, координація їхніх дій; ініціювання здійснення певного виду злочинної діяльності чи вчинення конкретних злочинів тощо). Зазначені дії організаційного характеру можуть здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, давання доручень, проведення інструктажів, прийняття звітів про виконання тих чи інших дій, застосування заходів впливу щодо учасників злочинного об`єднання за невиконання наказів і доручень або порушення встановлених у ньому правил поведінки. Стійкість організованої групи полягає в її здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об`єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо). На здатність об`єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинуваченими не було створено стійке об`єднання для вчинення розбою, оскільки:
- жоден із обвинувачених не був керівником групи, не віддавав обов`язкових до виконання іншими учасниками групи наказів, не застосовував заходи впливу щодо учасників групи за невиконання наказів і доручень, не встановлював у групі певні правила поведінки та не вчиняв дій, спрямованих на управління їх функціонуванням як стійкого об`єднання осіб;
- група не мала централізованого підпорядкування та єдиних для всіх правил поведінки;
- кожен із обвинувачених виконував свої функції при вчиненні розбою- нападу, з метою заволодіння чужим майном, відповідно до відведеної йому ролі, при цьому діяли обвинувачені на паритетних умовах, рівноправно і вносили рівноцінний вклад у злочинну діяльність;
- при вчиненні злочинів не було забезпечено взаємозв`язку між діями всіх співучасників, а відповідно і керованості їх діями.
- планування всіх злочинів всіма співучасниками (або одним із них) не здійснювалось, матеріали справи не містять взагалі даних про планування злочинної діяльності в цілому;
- група не мала ознак здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування.
Таким чином, при вчиненні обвинуваченими злочину були відсутні: стабільний склад групи, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також план злочинної діяльності в цілому.
За змістом закону організована група є більш складною формою співучасті осіб, які займаються злочинною діяльністю. Їх взаємовідносини досягають такого рівня сумісної діяльності, за якого дії кожної з них визначаються не попередньою змовою, а іншими чинниками, зокрема, відповідними правилами поведінки, статутами, планами, тощо, виконання яких є обов`язком для цих осіб. Тільки за таких умов група набуває якісно інших ознак свого існування, які свідчать про стійкість і зорганізованість.
Вказані вище обставини свідчать про те, що обвинуваченими не було створено стійке об`єднання для вчинення злочинів.
Тому доводи апеляційної скарги прокурора стосовно кваліфікації дій обвинувачених за ч.4 ст.187 КК України, та призначення більш суворого покарання є необґрунтованими та безпідставними та спростовуються вищевикладеним.
Крім того, доводи апеляційної скарги викладені в апеляційній скарзі прокурора стосовно того, що дії ОСОБА_9 , підлягають кваліфікації за фактом крадіжки 17.07.2014 майна ОСОБА_11 , як таємне викрадення майна, поєднане з проникненням у житло, з обов`язковою кваліфікуючою ознакою - повторність вчиненого злочину, через раніше скоєні на території Російської Федерації злочини проти власності крадіжки та шахрайство, судимість за які не знята і не погашена, є необґрунтованими та безпідставними.
Так, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в матеріалах провадження відсутні вироки відносно ОСОБА_9 винесені судами РФ, вимоги про їх витребування з судів РФ через Управління юстиції України також відсутні. Також не містять матеріали провадження рішення суду про зняття, погашення судимостей відносно ОСОБА_9 .
Призначаючи покаранняобвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 суд першоїінстанції дотримався вимогст.65КК України,врахував ступіньтяжкості скоєнихкримінальних правопорушень,які відносятьсядо категоріїтяжких злочинівта особливотяжких,осіб винних.
Обвинувачений ОСОБА_9 за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, осудний, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався, раніше не судимий. Врахував наявність пом`якшуючих покарання обставин, щире каяття, визнання вини та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Обвинувачений ОСОБА_10 за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітніх дітей, осудний, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався, раніше не судимий. Врахував наявність пом`якшуючих покарання обставин, щире каяття, визнання вини та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Також врахував ступінь участі кожного з обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень та обґрунтовано призначив обвинуваченим покарання в межах санкцій статей у вчиненні яких вони обвинувачуються у виді позбавлення волі із конфіскацією всього належного їм майна яке належить їм на праві приватної власності, яке на переконання колегії суддів відповідатиме тяжкості вчиненого, обставинам кримінального провадження та особі обвинувачених, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів як ними самими, так і іншими особами, а ще буде відповідати меті покарання, визначеного у ст.50 КК України.
Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що обвинувачені представляють суспільну небезпеку для оточуючих та не вбачає підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні їм покарання.
На переконання колегії суддів доводи апеляційної скарги прокурора щодо виключення із мотивувальної частини вироку обставини які пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , розкаяння та визнання вини у вчиненні кримінальних правопорушень, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки, судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченим обгрунтовано врахував наявність пом`якшуючих покарання обставин, щире каяття, визнання вини, що в свою чергу підтверджується матеріалами кримінального провадження, які в повній мірі були дослідженні судом апеляційної інстанції. Крім того в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції обвинувачені вину визнали повністю та щиро покаялися у скоєному, що підтверджується аудіо відеозаписом та журналом судового засідання.
Підстав для виключення пом`якшуючих обставин колегія суддів не вбачає.
Крім того безпідставними та необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню є доводи сторони захисту щодо пом`якшення призначеного покарання ОСОБА_10 .
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_31 вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочин, скоєні із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства небезпечного для життя й здоров`я осіб, які зазнали нападу, а тому підстав для пом`якшення обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, колегія суддів не вбачає навіть із урахуванням того що він має п`ятьох дітей.
Крім того не підлягає задоволенню клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 щодо перерахування йому строку попереднього ув`язнення на підставі ч.5 ст.72 КК України, оскільки судом першої в резолютивній частині вироку зазначено, що на підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-V111) зараховано ОСОБА_10 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 30.08.2015р. по 11.12.2016р. та з 29.08.2018р. по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Тому підстав для повторного перерахунку, колегія суддів не вбачає.
Порушень вимог кримінального процесуального та кримінального закону які б стали підставою для скасування по суті правильного винесеного судом рішення колегією суддів не встановлено.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_10 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_10 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення, безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим який перебуває під вартою, у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
