Справа № 439/1347/19 Головуючий у 1 інстанції: Бунда А.О.
Провадження № 22-ц/811/469/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретаря: Салати Я.І.
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішень Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та майна» Ревакович І.І. та записів про право власності, -
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом доМіністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», про визнання незаконним та скасування рішень Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та майна» Ревакович І.І. та записів про право власності
Свої вимоги обгрунтовував тим, що 15 жовтня 2012 міжним та ПАТ «Банк Кіпру» (іпотекодержателем) укладено договір іпотеки, згідно якогов іпотекупередано нежитловіприміщення(магазин роздрібної торгівлі з складськими приміщеннями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну «ділянку на якій такі розташовані, площею 0,0324 га, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий помер: 4620310100:14:001:0002.
30 серпня 2019 року та 04 вересня 2019 року із інформаційних довідок із Реєстру прав власності на нерухоме майно він довідався про те, що 31 липня 2019 року та від 04 вересня 2019 року Державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович Іриною Ігорівною прийнято рішення №48063446 від 02 серпня 2019 року та №48118905 від 06 серпня 2019 року та проведено державну реєстрацію права власності на Предмет іпотеки за ТОВ «Кредитні Ініціативи», у якості звернення стягнення на предмет іпотеки за результатами чого до державного реєстру внесено записи про право власності №32656088 від 31 липня 2019 року, №32707631 від 09 липня 2019 року.
Зазначає, що прийняті рішення та записи про право власності вчинено із грубим порушенням закону, а саме, здійснені із порушенням вимог п.6 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.15 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
З урахуванням наведеного, просив визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та майна» Ревакович І.І. від 02 серпня 2019 №48063446, від 06 серпня 2019 №48118905та записи проправо власності№32656088 від 31 липня 2019, №32707631 від 09 липня 2019 р. про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» права власності на нежитлові приміщення загальною площею 366,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій такі розташовані, площею 0,0324га, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4620310100:14:001:0002.
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 20 січня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішень Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та майна» Ревакович І.І. та записів про право власності відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 09 вересня 2019 року у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, інших органів державної реєстрації прав та нотаріусам, як спеціальним суб`єктам, на які покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно реєструвати зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нежитлових приміщень, загальною площею 366,7 кв.м.1 за адресою АДРЕСА_1 , та земельної ділянки на якій такі нежитлові приміщення розташовані, площею 0,0324 га, - за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий йомер: 4620310100:14:001:0002, за реєстровим номером нерухомого майна №1885683946203 та №1888338846203 належні ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає АДРЕСА_2 та накладення на нього арешту.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Зазначає, що на час вчинення оскаржуваного рішення та напису у провадженні суду перебували провадження по даних правовідносинах, а саме справа №439/393/16-ц про стягнення за кредитним договором, предметом розгляду якої була визначення суми боргу та підстав стягнення нового кредитора, і справа №439/1341/16-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки, що дає підстави вважати про наявність між сторонами спору про право та про суму боргу, що виключало можливість реалізації позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки, як безспірних вимог кредитора.
Також вважає, що поза увагою суду залишила та обставина, що державна реєстрація права власності за ТзОВ «Кредитні Ініціативи» здійснена із порушенням вимог п.6 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.15 порядку.
Просить скасувати рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 січня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким його позов задоволити повністю.
14 квітня 2023 року до Львівського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання призначене на 22 червня 2023 року сторони не з`явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення 14 липня 2023 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом та матеріалами справи встановлено, що 15 жовтня 2012 між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Кіпру» (іпотеко держателем) укладено договір іпотеки, відповідно доякогов іпотекупередано магазин роздрібної торгівлі з складськими приміщеннями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій такі розташовані, площею 0,0324 га, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий помер: 4620310100:14:001:0002(а.с.11-22).
06 серпня 2019 року за №48118905 державним реєстратором прав на нерухоме майно КП «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І.І. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності приватна земельна ділянка, що розташована АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4620310100:14:001:0002 за суб`єктом ТзОВ «Кредитні ініціативи» (том.4 а.с.30).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 176512919 від 06 серпня 2019 встановлено, згідно дублікату іпотечного договору, серія та номер: 1683, виданий 11 липня 2019, видавник Приватний нотаріус Бродівського районного нотаріального округу Львівської області Кривіцька М.А. Державним реєстратором КП «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І.І. 09 липня 2019 зареєстровано право власності за ТзОВ «Кредитні ініціативи» на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер : 4620310100:14:001:0002, цільове призначення: для будівництва та обслуговування виробничих приміщень, площа 0,0324 га (том 4 а.с.31).
Підставою виникнення даного права власності за ТзОВ «Кредитні ініціативи» був дублікат іпотечного договору, серія та номер 1683, виданий 11 липня 2019, видавник Приватний нотаріус Бродівського районного нотаріального округу Львівської області Кривіцька М.А.; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер 1400043294859, виданий 08 квітня 2019, видавник УКРПОШТА; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер 763, виданий 28 березня 2019, видавник ТзОВ «Кредитні ініціативи».
02 серпня 2019 за №48063446 державним реєстратором прав на нерухоме майно КП «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І.І. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності приватна на нежитлові приміщення, що розташовані АДРЕСА_1 за суб`єктом ТзОВ «Кредитні ініціативи» (том.4 а.с.64).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 176064285 від 02 серпня 2019 встановлено, згідно дублікату іпотечного договору, серія та номер: 1683, виданий 11 липня 2019, видавник Приватний нотаріус Бродівського районного нотаріального округу Львівської області Кривіцька М.А. державним реєстратором КП «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І.І. 31 липня 2019 зареєстровано право власності за ТзОВ «Кредитні ініціативи» на магазин роздрібної і гуртової торгівлі із складськими приміщеннями, загальна площа 366,7кв.м., адреса АДРЕСА_1 (том 4 а.с.65).
Підставою виникнення даного права власності за ТзОВ «Кредитні ініціативи» був дублікат іпотечного договору, серія та номер 1683, виданий 11 липня 2019, видавник Приватний нотаріус Бродівського районного нотаріального округу Львівської області Кривіцька М.А.; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер 1400043294859, виданий 08 квітня 2019, видавник УКРПОШТА; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер 763, виданий 28 березня 2019, видавник ТзОВ «Кредитні ініціативи».
Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з тих підстав, що позовні вимоги ОСОБА_1 , є не обґрунтованими, оскільки позивач не довів перед судом ті обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог.
З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом здійснення позасудового врегулювання є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленомуЗаконом України «Про іпотеку».
Згідностатті 36 Закону України «Про іпотеку»сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цьогоЗакону.
Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші, встановлені цимЗаконом, способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленомустаттею 37 Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленомустаттею 38 цього Закону.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістомст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачені підстави для державної реєстрації прав. Зазначеним Законом не визначено вичерпного переліку документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності на нерухоме майно.
Згідно з п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якимизаконта/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях10,18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»тастатті 37 Закону України «Про іпотеку»порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Дана правова позиція висловлена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі № 306/1224/16-ц.
Крім цього, відповідно достатті 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
За приписами ч.5 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такогонабуття напідставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.
У ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, щопроведенасуб`єктом оціночної діяльності- суб`єктом господарювання; у випадку проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Відтак, у відповідності доч.5 ст.37 Закону України «Про іпотеку», ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що Державний реєстраторприйнявоскаржуване рішеннята вчинивоскаржувані записи,занаявності належних документів,що підтверджували наявністьневиконаних зобов`язань та вартості предмета іпотеки на час набуття іпотекодержателем у власність нерухомого майна.
Суд першої інстанції, дійшов обгрунтованого висновку, що у відповідності до п.5.6.1 Договору іпотеки, сторони цим чітко погодилися, що для цілей статті 36 Закону України «Про іпотеку» застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, яке викладене в статтях 5.6. та 5.7. цього Договору становлять договір між сторонами про задоволення вимог іпотеко держателя, забезпечених іпотекою за цим договором.
Згідно з п.5.6.3 Договору іпотеки іпотекодавець цим підтверджує, що він згоден з тим, що перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя або третьої особи у випадках, передбачених цим договором, відбувається за волевиявленням іпотекодавця, яке міститься в цій статті 5.6 цього договору, і такий перехід не потребує будь-яких додаткових узгоджень та/або обговорень Сторонами цього договору та/або згоди іпотекодавця.
Згідно з п.5.7.4 Договору іпотеки, сторони, з розумінням ст.37 Закону України «Про іпотеку» свідчать, що право іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки на підставі положень цієї статті та п.5.7. цього договору є безумовними, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене іпотекодавцем в судовому порядку лише у випадку, якщо доведе, що повністю виконано зобов`язання, забезпечені іпотекою за цим договором.
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно Закону України «Про іпотеку», саме дублікат іпотечного договору серія та номер 1683, виданий 11 липня 2019 року, видавник Приватний нотаріус Бродівського районного нотаріального округу Львівської області Кривіцька М.А. є тим документом, що підтвердив перехід речових прав на нерухоме майно до ТзОВ «Кредитні ініціативи» та в ньому містилися відповідні застереження згідно яких здійснюється перехід права власності на предмет іпотеки до іпотеко держателя.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що з огляду на наявний спір про право та про суму боргу між сторонами, та наявні в суді провадження по даних правовідносинах, виключало можливість позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку». Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: - передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленомустаттею 37 цього Закону.
Таким чином, аналіз змісту вищенаведених норм закону дозволяє зробити висновок, що набуття права власності на предмет іпотеки Іпотекодержателем у позасудовому порядку є одним із видів примусового стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом іпотеки згідно ізстаттею 5 Закону України «Про іпотеку», яке виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами.
Відтак, саме іпотекодержатель ТзОВ «Кредитні ініціативи» мав право вибору звернення стягнення на предмет іпотеки на власний розсуд і був обраний спосіб захисту шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
Оскільки примусового стягнення на предмет іпотеки не здійснювалося, спірне майно перейшло у власність іпотекодержателя на підставі застереження встановленого сторонами в іпотечному договорі.
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 надсилалися належні повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, про що свідчать копії рекомендованих поштових відправлень наявних в матеріалах справи(том.4 а.с.2-68).
Суд першої інстанції зазначив, що форма вчинення повідомлень в певних випадках прямо не встановлена цим Договором. Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, телеграмою або вручені особисто за адресами сторін (п.9.6 Договору іпотеки).
Отже, іпотекодержатель виконав свій обов`язок, передбаченийякст.35 Закону України «Про іпотеку», так і Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, щодо надіслання іпотекодавцю повідомленняпро порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та можливість звернення стягнення на майно у порядкуст.37 Закону України «Про іпотеку».
Згідно ст.ст.3,5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст.9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
Згідно ст.7 цього Закону, оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, при цьому обмеження щодо проведення такої оцінки перелічені в ст.8 Закону.
Як встановлено судом, оцінка нерухомого майна була проведена відповідно до вимог чинного законодавства про що свідчать надані суду висновок від 19 серпня 2019 про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0324 га, кадастровий номер №4620310100:14:001:0002, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Висновок складений належним суб`єктом оціночної діяльності. та висновок про вартість майна від 19 серпня 2019 про експертну грошову оцінку вартості магазину роздрібної і гуртової торгівлі з складськими приміщеннями, загальною площею 336,7кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 . Висновок складений належним суб`єктом оціночної діяльності (том 3 а.с.20-21).
Як вбачається із Інформаційної довідки із Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30 серпня 2019 у реєстрі наявний, зареєстрований згідно закону запис про те, що нерухоме майно, щодо якого вчинено оскаржуване рішення та запис обтяжений ще в 2011 році первинною іпотекою ПАТ «Прокредитбанку» та такий запис не погашено та не вилучено.
У відповідності до п.10 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який був чинний на момент державної реєстрації, державна реєстрація обтяжень прав на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване у Державному реєстрі прав, іпотеки майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру прав. При державній реєстрації права власності на таке майно записи про обтяження переносяться до відповідної частини відкритого розділу Державного реєстру прав.
Отже, як вбачається із матеріалів справи державний реєстратор відкрив відповідний розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що свідчить про те, що реєстрація права власності на предмет іпотеки була проведена до 2013 року та не могла бути перешкодою для проведення державної реєстрації суб`єктом владних повноважень.
Стосовно тверджень скаржника про те, що державна реєстрація права власності за відповідачем здійснена із порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» та п.15 Порядку, оскільки запис обтяжений ще в 2011 році первинною іпотекою ПАТ «Прокредитбанку» та такий запис не погашено та не вилучено, колегія не бере до уваги, оскільки такі доводи за своєю суттю є ідентичними тому, що було викладено в позовній заяві та зазначені доводи були предметом перевірки судом першої інстанції, який дійшов обґрунтованого та законного висновку.
В обґрунтування апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачем не було надано державному реєстратору документів, які б підтверджували відповідність заявлених прав та документів вимогам закону, зокрема оригіналів кредитного договору, договору про відступлення прав за кредитним договором, договору іпотеки та договору про відступлення за договором іпотеки, та первинних бухгалтерських документів.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не визначено вичерпного переліку документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності на нерухоме майно.
Пунктами 57 та 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Чинне законодавство не містить необхідності подання державному реєстратору оригіналів документів, зазначених скаржником в доводах апеляційної скарги.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України у зв`язку із належністю відповідача, оскільки державна реєстрація є самостійним повноваженням державного реєстратора, а Міністерство юстиції України не є тим суб`єктом владних повноважень, який безпосередньо здійснює державну реєстрацію прав на нерухомість.
Згідно зіст. 81 ЦПК України- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 січня 2023 року залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 20 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 14 липня 2023 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.
