Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 жовтня 2024 року
у справі № 910/7369/22 (910/12853/23)
Господарська юрисдикція
Щодо продовження здійснення господарської діяльності банкрутом
Фабула справи: ліквідатор ТОВ «ТАН-2001» звернувся із позовом до СТОВ Агрофірма «Дружба», в якому просив розірвати укладені між сторонами договори поставки та стягнути з відповідача на користь позивача передплату за цими договорами в загальному розмірі 10 430 785,95 грн.
Підставою для розірвання договорів поставки позивач визначив істотне порушення умов цих договорів зі сторони відповідача як постачальника, а саме щодо не виконання обов`язку з поставки товару. Також позивач стверджував, що у відповідь на претензію повернути попередню оплату відповідач йому відмовив.
Спір розглядався Господарським судом міста Києва в межах справи про банкрутство ТОВ «ТАН-2001».
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного суду, відмовив у задоволенні позовної заяви повністю.
Мотивація касаційної скарги: ліквідатор ТОВ «ТАН-2001» стверджує про помилкове залишення попередніми судовими інстанціями поза увагою таких обставин:
- зобов`язання з поставки товару за спірними договорами є припиненими;
- отримання спірного товару є неможливим, адже в іншому випадку позивач буде змушений розпочати господарську діяльність (укладання договорів з перевізником, договорів оренди складу та/або інше, що включає в себе більше ніж один технологічний цикл), що суперечить приписам ст. 59 КУзПБ.
Правова позиція Верховного Суду: з моменту відкриття стосовно боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, i норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальний характер щодо інших законодавчих актів України.
Згідно з імперативними приписами ч. 1 ст. 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, серед іншого, господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо.
Висновки: внаслідок відкриття щодо Покупця ліквідаційної процедури виконання останнім договірних зобов'язань щодо прийняття Товару у власність (що вимагає продовження здійснення господарської діяльності) є неможливим, адже таке виконання потребуватиме, зокрема, укладання договорів з перевізником, договорів оренди складів та/або інше, що включає в себе більше ніж один технологічний цикл.
Отже, таке продовження здійснення господарської діяльності банкрутом не може тлумачитись як закінчення технологічного циклу з виготовлення продукції, а відтак суперечить вимогам абз. 2 ч. 1 ст. 59 КУзПБ.
Ключові слова: наслідки оголошення банкрутом, прострочення кредитора, авансові платежі, строк поставки товару
