ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20 вересня 2021 року Справа № 903/470/16
Господарський суд Волинської області у складі: головуючої судді Слободян О.Г., суддів Якушевої І.О., Кравчук А. М.,
за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,
представника позивача: Овчарука О.О.,
представника відповідача: Козлюк З.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України
до відповідача: Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Волиньгаз
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 96 560 478 грн. 70 коп. основного боргу, пені та 3% річних
встановив: Позивач - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (змінено найменування на Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Волиньгаз (змінено найменування на Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Волиньгаз) про стягнення 96 560 478,70 грн., з них 81 289 659,79 грн. основного боргу, 14 309 943,20 грн. пені, 960 875,71 грн. 3% річних.
В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору №13-167-ВТВ від 04.01.2013р. купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат покупця, з додатковими угодами до нього, а саме що стосується своєчасної оплати переданого природного газу.
Позивач зазначає, що протягом січня 2013 грудня 2015 року позивачем передано відповідачу природний газ на суму 374232149,03 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, за який відповідачем здійснено частково оплату у сумі 292942489,24 грн. Таким чином заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу газу складає 81289659,79грн.
Відповідно до п.6.1 договору (в редакції додаткової угоди № 11 від 22.12.2014р.) строк оплати поставленого газу 20.01.2016р.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на форс-мажорні обставини, та зазначає, що 31.03.2016р. Торгово-промисловою палатою України видано Сертифікат №6085 про форс-мажорні обставини, які полягають у дії/бездіяльності третіх осіб/органів державної влади, що призвели до унеможливлення виконання відповідачем зобов`язання, визначеного п.6.1 договору № 13-167-ВТВ по оплаті придбаного протягом 2014-2015рр природного газу в частині обсягів виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат, які не були враховані при встановленні тарифів на розподіл природного газу, а саме в розмірі 12754000 куб.м на загальну суму 86560500,00 грн., які настали з 01.05.2014р. та є триваючими. Стверджує, що саме дії третіх осіб призвели до неможливості оплати відповідачем того обсягу природного газу, який не було враховано при встановленні тарифів на розподіл природного газу. Вважає, що вимоги про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором на період дії форс-мажорних обставин, спричинених незаконними діями/бездіяльністю третіх осіб, на які ПАТ Волиньгаз не може вплинути, є безпіставними.
На думку позивача правові підстави для відмови в позові відсутні, оскільки сертифікат № 6085, не може слугувати належним доказом у справі.
Враховуючи приписи ст.617 ЦК України, ст.218 ГК України для звільнення від відповідальності сторона повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання. Кореспондуючим обов`язком покупця згідно з договором № 13-167-ВТВ є своєчасна оплата природного газу. Отже, укладаючи договір та додаткові угоди до нього відповідач погоджувався щодо ціни газу та обов`язку сплатити вказану ціну газу.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 16.11.2017р. у справі 903/470/16 в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Волиньгаз про стягнення 96560478,70 грн. відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.02.2017р. рішення господарського суду Волинської області від 16.11.2016 р. у справі №903/470/16 залишено без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду від 16.05.2017р. касаційну скаргу ПАТ НАК Нафтогаз України задоволено частково, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 та рішення Господарського суду Волинської області від 16.11.2016 у справі №903/470/16 скасовано, справу №903/470/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Волинської області в іншому складі суду.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2017 справу розподілено судді Пахолюк В.А.
Ухвалою суду від 17.11.2017 при новому розгляді, у зв`язку з відставкою судді Пахолюк В.А., справу прийнято до провадження суддею Костюк С.В.
Ухвалою суду від 04.04.2019 призначено колегіальний розгляд справи.
Ухвалою суду від 25.08.2020 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Ухвалою суду від 01.06.2021 у зв`язку з відставкою судді Костюк С.В., справу прийнято до провадження зі стадії підготовчого провадження у колегіальному складі суду: головуюча суддя Слободян О.Г., судді - Якушева І.О., Кравчук А.М.
Ухвалою суду від 02.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 20.09.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив повністю.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
04.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України(далі - Продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Волиньгаз(далі - Покупець) було укладено договір №13-167-ВТВ купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат, до котрого внесли зміни та доповнення додатковими угодами від 04.04.2013р. №1, від 10.07.2013р. №2, від 08.08.2013р. №3, від 31.12.2013р. №4, від 28.04.2014р. №5, від 15.05.2014р. №6, від 10.06.2014р. №7, від 05.09.2014р. №8, від 10.11.2014р. №9, від 08.12.2014 р. №10, від 22.12.2014р. №11, від 05.02.2015р. №12, від 10.03.2015р. №13, від 03.04.2015р. №14, від 12.05.2015р. №15, від 03.06.2015р. №16, від 10.07.2015р. №17, від 12.10.2015р. №18, від 28.10.2015р. №19, від 30.11.2015р. №19/1 (далі - Договір)(а.с.9-36, т.1).
Згідно п.1.1 Договору (із врахування змін внесених додатковими угодами в даний пункт), Продавець зобов`язалося передати у власність Покупця у 2013-2015 роках природний газ, а Покупець прийняти та оплатити газ на умовах Договору.
Згідно п.1.2 Договору, газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат Покупця.
Згідно п.2.1 Договору (із врахування змін внесених додатковими угодами в даний пункт), Продавець передає Покупцеві у період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. газ в обсязі 80282,550 тис. куб.м..
Згідно п.3.1 Договору, право власності на газ переходить від Продавця до Покупця у пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.
Згідно п.3.3 Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно п.3.4 Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов`язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно п.5.1 Договору (із врахування змін внесених додатковими угодами в даний пункт), ціна на природний газ розміщується на офіційному веб-сайті продавця. Тарифи на транспортування природного нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ магістральними та розподільними трубопроводами встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕ).
Згідно п.6.1 Договору (із врахування змін внесених додатковими угодами в даний пункт), оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами в національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2 Договору. Остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем після отримання повних розрахунків за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, відповідно до договорів на розподіл природного газу, укладеними між продавцем і покупцем. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу за цим договором продавець повністю розрахувався за послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, наданими продавцю в попередньому місяці, остаточний розрахунок за використаний природний газ здійснюється покупцем на підставі акту приймання-передачі до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. У будь-якому випадку остаточний розрахунок за фактично використаний природний газ за цим договором здійснюється покупцем не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу.
Згідно розділу 11 Договору (із врахування змін внесених додатковими угодами), останній набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2013р., і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.
На виконання умов договору позивач на протязі січня-грудня 2013р., січня-грудня 2014р., та лютого-грудня 2015р., поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 374232149,03, що підтверджується наявними у справі актами приймання-передачі природного газу (а.с.37-50, 88-92, т.1).
За твердженнями позивача, відповідач неналежно виконував грошові зобов`язання за Договором, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 81289659,79 грн. (основний борг).
Крім того, позивачем нараховано пеню з посиланням на умови Договору та 3 % річних відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
За твердженнями відповідача, ним не виконано належним чином грошових зобов`язань за укладеним з позивачем Договором унаслідок форс-мажорних обставин, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підтвердження настання форс-мажорних обставин, що полягають у дії/бездіяльності третіх осіб, які призвели до унеможливлення виконання відповідачем зобов`язання, визначеного п. 6.1 договору по оплаті придбаного протягом 2014 - 2015 років природного газу в частині обсягів виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат, які не були враховані при встановленні тарифів на розподіл природного газу, які настали з 01.05.2014 року та тривають, відповідачем долучено до матеріалів справи виданий Торгово-промисловою палатою сертифікат N 6085 (т.ІІ, а с. 124).
Згідно сертифікату Торгово-промислової палати України від 31.03.2016р. №6085 засвідчено настання форс-мажорних обставин, які призвели до унеможливлення виконання ПАТ по газопостачанню та газифікації Волиньгаз у зазначений в укладеному сторонами Договорі термін зобов`язання щодо оплати придбаного протягом 2014-2015 років природного газу виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат, які не були враховані при встановлені тарифів на розподіл природного газу. Такими форс-мажорними обставинами визнано: дії/бездіяльність третіх осіб/органів державної влади.
Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно з частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме:загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Водночас, слід зазначити, що Сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини за своєю правовою природою не є актом державного чи іншого органу і відповідно не тягне за собою виникнення, зміну, припинення прав та обов`язків у будь-яких сторін, породження певних правових наслідків.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості і стаття 627 ЦК України
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Положеннями ст.ст.525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Згідно п.8.1 договору №13-167-ВТВ від 04.01.2013 сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків щодо Договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного і невідворотного характеру, включаючи вибухи на газопроводі, пожежі, землетруси, повені, оповзні, інші стихійні лиха, війну або військові дії. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин ( п.8.2 Договору).
Згідно п.8.3 Договору, сторони зобов`язані негайно повідомити про обставини форс-мажору та протягом чотирнадцяти днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи відповідно до законодавства.
Згідно п.8.4 Договору, настання обставин форс-мажору підтверджується у встановленому законодавством порядку.
Згідно п.8.5 Договору, виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови покупця від сплати продавцеві за газ, який був поставлений до їх виникнення.
За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Стаття 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Пунктом 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
За змістом частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Із наведеного вбачається, що для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України, статтею 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.
Окрім того, повинен бути наявним елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання). Відтак, для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем на виконання умов укладеного договору здійснювалось постачання природного газу протягом 2013-2015 років відповідачу, а останнім цей газ споживався з призначенням згідно укладеного договору для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат покупця.
Кореспондуючим обов`язком покупця, за приписами спірного правочину, є своєчасна оплата спожитого природного газу, який відповідач виконав частково.
Посилаючись на неможливість оплати природного газу відповідач, посилається на те, що Міненерго та НКРЕКП при формуванні тарифу на розподіл природного газу для відповідача не було враховано більшого обсягу природно газу для потреб ВТВ, який би повністю охоплював величину природного газу придбаного за договором N 13-167-ВТВ від 04.01.2013, а відтак дозволив би уникнути настання обставин непереборної сили - форс-мажорні обставини.
Матеріалами справи підтверджується, що протягом дії договору N 13-167-ВТВ відповідач отримував природний газ та погоджувався на його ціну, в тому числі й шляхом укладення додаткових угод щодо ціни на природний газ, при цьому був обізнаний щодо встановлених тарифів, тому господарський суд вважає, що обставини, зазначені у Сертифікаті N 6085 Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 31.03.2016 року не є непереборною силою (форс-мажорними обставинами) в розумінні статті 617 Цивільного кодексу України щодо виконання обов`язку зі сплати заборгованості, та, відповідно не є підставою для звільнення відповідача як від виконання основного зобов`язання щодо оплати природного газу, так і від відповідальності за його невиконання.
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
Непереборна сила (форс-мажорні обставини) повинна мати ознаки надзвичайності і невідворотності, однак встановлені Торгово-промисловою палатою у Сертифікаті обставини, а саме, дії/бездіяльність третіх осіб, які призвели до унеможливлення виконання відповідачем зобов`язання, визначеного пунктом 6.1 Договору по оплаті придбаного протягом 2014-2015 років природного газу в частині обсягів виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат, які не були враховані при встановленні тарифів на розподіл природного газу, не мають ознак надзвичайності і невідворотності.
Такий правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі №911/1173/16, яка є аналогічною даній справі.
Судом також враховано те, що укладаючи договір та додаткові угоди до нього відповідач погоджувався як щодо ціни газу так і щодо обов`язку сплатити вказану ціну газу. Крім того, позивач не може вплинути на формування тарифу на розподіл природного газу для відповідача, в той час як перегляд рівня тарифу здійснюється як за ініціативою суб`єкта господарювання (в даному випадку відповідача), так і НКРЕ за умови відповідного обґрунтування такого перегляду (пункт 4.1 Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики 03.04.2013 року N 369).
Отже, обставини, на які посилається відповідач у своїх запереченнях не відповідають розумінню непереборної сили, визначеної в статті 617 ЦК України, оскільки протягом дії Договору відповідач отримував природний газ та погоджувався на його ціну, у тому числі й шляхом укладання додаткових угод щодо ціни на природний газ і при цьому був обізнаний щодо встановлених тарифів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заперечення відповідача безпідставними, а позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, пені та 3% річних обгрунтованими.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 81289659,79грн. основного боргу, 14309943,20грн. пені та 960875,71грн. -3% річних за період з 21.01.2016 по 07.06.2016.
Ухвалою від 13.03.2018 було задоволено клопотання Відповідача призначено у справі комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (м.Київ, вул.Велика Кільцева, 4), зупинено провадження у справі у зв`язку з призначенням судової експертизи.
На вирішення експерта було поставлено питання: 1.Який розмір документально підтверд-женої простроченої заборгованості ПАТ Волиньгаз перед НАК Нафтогаз України за догово-ром №13-167-ВТВ від 04.01.2013, із зазначенням сум, періоду такого прострочення, враховуючи оплати та умови спільних протокольних рішень? 2. Чи відповідають застосовані ПАТ НАК Наф-тогаз при розрахунку пені облікові ставки НБУ у періоди їх нарахування, вказані у розрахунку штрафних санкцій за період з 21.01.2016 по 07.06.2016 офіційно встановленим обліковим ставкам НБУ у ці періоди? 3. Чи нараховані ПАТ НАК Нафтогаз України у розрахунку 3% річних та пеня підтверджуються документально та чи їх нарахування проведено із врахуванням фактичної кількості днів прострочення та із застосуванням офіційно встановлених облікових ставок НБУ у період їх нарахування та якими є суми 3% річних, пені виходячи із документально підтверджених сум боргу на кожну дату, фактичної кількості днів прострочення та офіційно встановлених обліко-вих ставок НБУ за період з 21.01.2016 по 07.06.2016? 4. Чи виконав покупець (відповідач) умови договору щодо використання отриманого за договором газу виключно для виробничо-технологіч-них витрат (ВТВ) та нормованих втрат? 5. Де (в якому місці) переданий газ витрачався чи втрачався? 6. Чи міг покупець не використовувати газ на ці потреби?.
Згідно висновку експерта від 21.02.2019 №19/13-2/52-13-3/93-СЕ/18 (том 6, а.с. 108-131) розмір простроченої заборгованості ПАТ Волиньгаз перед ПАТ НАК Нафтогаз України за договором №13-167-ВТВ на купівлю-продажу природного газу від 04.01.2013, враховуючи оплати, зустрічні зарахуван-ня та умови спільних протокольних рішень документально підтверджується у розмірі 81289659грн. 79коп., період простроченої заборгованості з 21.01.2016; нараховані ПАТ НАК Нафтогаз України суми 3% річних та пені документально підтверджуються частково, а саме: сума 3% річних складає 922 025грн. 18коп. та пеня 12 859 355грн. 92коп., згідно позовної вимоги сума пені, 3% річних 14309943грн. 20коп. та річних 960 875грн. 71коп. Експерт також зазначив, що поставлене судом питання 2 не потребує спеціальних знань та відноситься до завдань економічної експертизи, питання 4, 5, 6 не відносяться до завдань судової економічної та будівельно-технічної експертизи, тобто експертизою вирішенні лише два питання з шести поставлених судом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Враховуючи предмет позову, обставини справи та подані докази, а також прийняття Верховною Радою Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення стабільності на ринку природного газу» №1639-ІХ від 14.07.2021р., відповідно до якого підлягає врегулюванню заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", не сплачена станом на розрахункову дату, суд дійшов висновку, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Перевіривши розрахунки позивача та звіривши їх з висновком експерта від 21.02.2019, суд дійшов висновку що підставними є та підлягають до стягнення з відповідача 81289659грн. 79коп. заборгованості, а також 12859355грн. 92коп. пені, 922025грн. 18коп. - 3% річних за період з 21.01.2016 по 07.06.2016.
В частині стягнення 1450587,28грн. пені та 38850,53грн. - 3% річних слід відмовити у зв`язку з помилкою в розрахунку позивача.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Волиньгаз (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Івана Франка буд. 12, код ЄДРПОУ 03339459) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 95071040грн. 89коп. (в тому числі: 81289659,79грн. заборгованості, 12859355,92грн. пені та 922025,18грн. - 3% річних), а також 203511грн. 67коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В позові в частині стягнення 1450587грн. 28коп. пені та 38850грн. 53коп. - 3% річних, всього 1489437грн. 81коп. - відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 27.09.2021.
Головуюча суддяО. Г. Слободян
Судді: І.О.Якушева
А.М.Кравчук
