ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
"13" березня 2018 р. Справа № 903/470/16
Суддя господарського суду Волинської області Костюк С. В., розглянувши матеріали по справі
за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”
до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз”
про стягнення 96560478,70 грн.
за участю представників-учасників справи:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14-72 від 14.04.2017 року;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 007.1Др-10-0118 від 25.01.2018 року.
Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.
в с т а н о в и в:
Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз” про стягнення 96560478,71 грн., з них 81289659,79 грн. – основного боргу, 14309943,20 грн. – пені, 960875,71 грн. – 3% річних, судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань по договору №13-167-ВТВ від 04.01.2013р. купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат покупця, з додатковими угодами до нього, а саме щодо своєчасної оплати переданого природного газу.
Рішенням господарського суду Волинської області від 16.11.2017р. у справі 903/470/16 в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз” про стягнення 96560478,70 грн. відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.02.2017р. рішення господарського суду Волинської області від 16.11.2016 р. у справі № 903/470/16 залишено без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду від 16.05.2017р. касаційну скаргу задоволено частково, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 та рішення господарського суду Волинської області від 16.11.2016 у справі № 903/470/16 скасовано, справу № 903/470/16 передано на новий розгляд до господарського суду Волинської області в іншому складі суду.
25.07.2017 року господарським судом Волинської області винесено ухвалу про зупинення провадження у справі №903/470/16.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2017 року, скасовано ухвалу господарського суду Волинської області про зупинення провадження від 25.07.2017 року, а справу передано на розгляд господарського суду Волинської області.
29.09.2017 року Вищою радою правосуддя прийнято рішення №3046/0/15-17 про звільнення з посади судді Пахолюк В.А. у зв’язку з поданням заяви про відставку. Згідно наказу голови суду від 04.10.2017 року ОСОБА_3 відраховано зі штату працівників господарського суду Волинської області.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2017 року у зв'язку із звільненням судді Пахолюк В. А. справу розподілено судді Костюк С. В..
Ухвалою суду від 17.11.2017 року справу прийнято до провадження суддею Костюк С.В. та призначено до розгляду на 20.12.2017 року.
Ухвалою суду від 20.12.2017р. у зв’язку з набранням чинності Законом України від 03.10.2017р. №2147-VII1 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України. Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 06.02.2018 року.
У судовому засіданні 06.02.2018р. судом оголошено перерву до 13.02.2018р. для подачі відповідачем додаткових доказів.
13.02.2018р. на адресу суду від відповідача поступило клопотання за №555/06-06 від 12.02.2018р., згідно якого просить призначити комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизу по даній справі, на вирішення якої поставити наступні питання:
– Який розмір документально підтвердженої простроченої заборгованості ПАТ “Волиньгаз” перед НАК “Нафтогаз України” за договором №13-167-ВТВ від 04.01.2013 р., із зазначенням сум, періоду такого прострочення, враховуючи оплати та умови спільних протокольних рішень?
– Чи відповідають застосовані ПАТ “НАК Нафтогаз” при розрахунку пені облікові ставки НБУ у періоди їх нарахування, вказані у розрахунку штрафних санкцій за період з 21.01.2016р. по 07.06.2016 р. офіційно встановленим індексам інфляції та обліковим ставкам НБУ у ці періоди?
– Чи нараховані ПАТ “НАК “Нафтогаз України” у розрахунку 3% річних та пеня підтверджуються документально та чи їх нарахування проведено із врахуванням фактичної кількості днів прострочення та із застосуванням офіційно встановлених облікових ставок НБУ у період їх нарахування? Якими є суми 3 % річних, пені виходячи із документально підтверджених сум боргу на кожну дату, фактичної кількості днів прострочення та офіційно встановлених облікових ставок НБУ за період з 21.01.2016р. по 07.06.2016 р.?
– Чи виконав покупець (відповідач) умови договору щодо використання отриманого за договором газу виключно для виробничо-технологічних витрат (ВТВ) та нормованих втрат?
– Де (в якому місці) переданий газ витрачався чи втрачався?
– Чи міг покупець не використовувати газ на ці потреби?. Витрати пов’язані із проведенням експертизи просять покласти на відповідача (ПАТ “Волиньгаз”) та зупинити провадження в справі № 903/470/16 на час проведення експертизи.
При обґрунтуванні даного клопотання зазначає, що в розрахунку штрафних санкцій позивача суми в колонці «Фактична оплата» відрізняються від тих сум, що зазначено в спільних протокольних рішеннях, а тому відповідач не в змозі самостійно встановити, чи враховувалися позивачем при розрахунку суми боргу наступні протокольні рішення: СПР № 3014, СПР № 3015, СПР № 2212, СПР № 90, СПР № 1971, СПР № 650, СПР №2243, СПР № 1196, СПР №698, СПР №2545; з розрахунку позивача не зрозуміло, які суми оплати проводились по СПР, які згідно заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог, а які сплачувались грошовими коштами, а тому вважає, що з метою встановлення сум фактичної оплати з врахуванням яких нараховано пеню та 3% річних виникла дійсна потреба у спеціальних знаннях шляхом призначення судової експертизи.
13.02.2018р. на адресу суду від відповідача поступило клопотання №554/06-06 від 12.02.2018р. про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
13.02.2018р. від позивача поступала відповідь на відзив №14/4-287в від 08.02.2018р..
Суд долучає подані пояснення та докази до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 13.02.2018р. продовжено з ініціативи суду підготовче провадження до 20.03.2018р. та підготовче засідання призначено на 13.03.2018р..
12.03.2018р. на адресу суду від позивача поступило заперечення на клопотання відповідача про призначення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи №14/4-557в від 06.03.2018р., в якому зазначає, що дане клопотання є надуманим, безпідставним та необґрунтованим, а питання, які відповідач бажає поставити на розгляд та вирішення експерта, не відносяться до предмету спору (доказування) та обставин справи, також відповідачем не обґрунтовано дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування та які не можуть бути самостійно з’ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи, а у відповідача було достатньо часу для підготування власного контррозрахунку по спірному договору, або проведення експертизи на замовлення у відповідності до ст. 101 ГПК України, вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, намагається шляхом призначення по справі судової експертизи затягнути судовий розгляд та відстрочити настання господарської відповідальності шляхом зупинення провадження у справі, тому просить відмовити в клопотанні відповідача про призначення експертиз у зв’язку з необґрунтованістю.
Також вказує, що відповідач оплатив першочергові місяці поставки природного газу власними коштами, а оплата, що надійшла через спільні протокольні рішення зараховувалась в момент їх надходження, як погашення попередньої заборгованості.
З врахуванням зазначеного вважає, що відсутні умови призначення експертизи, визначені ст.99 ГПК України, а згідно ст.98 ГПК України, предметом висновку експерта не можуть бути питання права, вказує, що поставленні відповідачем питання не стосуються спору та обставин справи і не входять до предмету доказування, а тому відповідач не обгрунтував дійсної потреби у проведенні судової експертизи.
Водночас в запереченні погодився з висновками суду касаційної інстанції про відсутність підстав для стягнення пені передбаченої п.п.7.3.1 п.7.3 договору поставки природного газу та застосування наслідків за порушення грошового зобов’язання, передбачених частиною 2 ст.625 ЦК України, оскільки уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ поставлений згідно договору поставки природного газу.
До заперечення долучає новий розрахунок штрафних санкцій, відповідно до якого сума позову становить 95120007,05 грн., з них 81289659,79 грн. основного боргу, 12904178,22 грн. пеня, 926169,04 грн. 3% річних.
Згідно заявленої вимоги сума позову становила 96560478,71 грн., з них 81289659,79 грн. основного боргу, 14309943,20 грн. пеня, 960875,71 грн. 3% річних.
Тобто, як вбачається з розрахунку долученого позивачем до заперечення на клопотання про проведення експертизи зменшено суму пені та 3% річних.
У судовому засіданні 13.03.2018р. представник відповідача підтримав клопотання №555/06-06 від 12.02.2018р. та просить призначити комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизу по даній справі, проведення такої експертизи доручити Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, з врахуванням того, що даною експертною установою проводиться комплексна експертиза по ухвалі Рівненського апеляційного господарського суду від 28.02.2018р. у справі № 902/368/16.
Також зазначив, що аналогічні справи вирішуються іншими господарськими судами, які при їх розгляді дійшли висновку про необхідність проведення судової комплексної експертизи, в підтвердження подано постанову господарського суду Львівської області у справі №914/1974/17, яка залишена без змін постановою апеляційної інстанції від 18.01.2018р., та ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 28.02.2018р. у справі №902/368/16, які є чинними станом на 13.03.2018 року.
У судовому засіданні 13.03.2018р. представник позивача просить суд відмовити в клопотанні відповідача про призначення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи по даній справі та підтримав свої заперечення на дане клопотання.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких, для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
У судовому засіданні суд розглянувши клопотання відповідача №555/06-06 від 12.02.2018р. про призначення судово-економічної експертизи, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи було стягнення з відповідача 96560478,71 грн., з них 81289659,79 грн. – основного боргу, 14309943,20 грн. – пені, 960875,71 грн. – 3% річних по договору №13-167-ВТВ від 04.01.2013р..
Відповідач проти вказаних сум заперечує з тих підстав, що в розрахунку штрафних санкцій позивача суми в колонці «Фактична оплата» відрізняються від тих сум, що зазначено в спільних протокольних рішеннях(далі–СПР). Внаслідок чого, відповідач не в змозі самостійно встановити, чи враховувалися ним у його розрахунку наступні протокольні рішення: СПР № 3014 від 18.12.2015 р., СПР № 3015 від 18.12.2015 р., СПР № 2212 від 20.10.2015 р., СПР № 90 від 21.01.2014 р., СПР № 1971 від 18.09.2015 р., СПР № 650 від 19.03.2015 р., СПР №2243 від 17.12.2013 р., СПР № 1196 від 20.08.2015 р., СПР №698 від 19.03.2014 р., СПР №2545 від 23.12.2013 р.; враховуючи неправильність нарахування основної суми заборгованості, позивач неправильно нарахував пеню та три відсотки річних.
Згідно пояснень позивача, відповідач оплатив першочергові місяці поставки природного газу власними коштами, а оплата по спільних протокольних рішеннях зараховувалась в момент їх надходження, як погашення попередньої наявної заборгованості, чим ускладнено перевірку розрахунку позивача.
Також заслуговують на увагу доводи відповідача про призначення експертизи, так як в матеріалах справи містяться два розрахунки позивача, які різняться між собою, зокрема згідно розрахунку до позовної заяви заборгованість становить 96560478,71 грн., в якому взагалі відсутні посилання на СПР, а згідно розрахунку, який доданий позивачем до заперечення на клопотання про проведення експертизи, заборгованість становить 95120007,05 грн., в даному розрахунку уже зазначено СПР, проте у зв’язку з тим, що позивач суми по СПР зарахував в рахунок погашення попередньої заборгованості, неможливо визначити період прострочки платежів, а відтак правильність нарахування пені та 3% річних.
З огляду на викладене, враховуючи значну суму боргу 96560478,71 грн., складність розрахунку основного боргу, 3% річних та пені, подання позивачем нового розрахунку на суму 95120007,05 грн., враховуючи значну кількість спільних протокольних рішень та те, що позивач зараховував оплати відповідача власними коштами за першочергові місяці поставки природного газу, а оплата що надійшла через спільні протокольні рішення зараховувалась в момент їх надходження, як погашення попередньої наявної заборгованості, тому на думку суду існує дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичної суми основного боргу за Договором, встановлення правильності обрахування періоду виникнення цього боргу, правильності обрахунків штрафних санкцій та 3% річних, тому клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи вважає обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю.
З приводу клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи, а саме щодо виконання покупцем (відповідачем) умов договору щодо використання отриманого за договором газу виключно для виробничо-технологічних витрат (ВТВ) та нормованих втрат, щодо того де (в якому місці) переданий газ витрачався чи втрачався та щодо того чи міг покупець не використовувати газ на ці потреби суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зазначає, що він своєчасно не міг розрахуватися за природний газ для потреб ВТВ перед позивачем внаслідок форс-мажорних обставин. Заперечуючи форс-мажорні обставини, позивач, зокрема, покликається на правову позиції Верховного Суду України, викладену в постанові №911/1173/16 від 11.10.2017р.
З вказаної постанови ВСУ вбачається, що суд прийшов до висновку про відсутність форс-мажорних обставин, оскільки, зокрема, протягом дії Договору відповідач отримував природний газ та погоджувався на його ціну, у тому числі і шляхом укладення додаткових угод щодо ціни на природний газ і при цьому, був обізнаний щодо встановлення тарифів.
Як зазначає відповідач у своєму клопотанні, ВСУ не врахував, що таке явище як втрати газу самі по собі мають ознаки непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Надзвичайний характер обставин ВТВ та втрат газу полягає в тому, що припинити роботу ГРМ неможливо. Припинення роботи газорозподільної мережі неминуче приведе до виникнення надзвичайної ситуації в регіоні. Невідворотність обставин ВТВ та втрати газу закладено в самому принципі побудови газорозподільних мереж, а в сукупності з неправомірними діями третіх осіб (органів державної влади) ці обставини є підставою для застосування при вирішенні спору правил форс-мажору.
На переконання господарського суду, виконати вказівки закону при прийнятті рішення щодо наведення мотивів його прийняття або відхилення доводів однієї чи іншої сторони в даному випадку не видається можливим без проведення судової експертизи. А тому для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, зокрема, з’ясування питання про те, чи міг відповідач не отримувати газ для потреб ВТВ в даній справі слід призначити заявлену згідно клопотання відповідача будівельно-технічну експертизу.
Згідно пп. 1.2.11. п. 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. № 53/5, комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.
Вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ.
Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження.
Як зазначив пленум Вищого господарського суду України в п. 10 постанови від 23.03.2012р. №4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи, експертиза, для вирішення питань якої необхідно знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною. До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих установах, у тому числі працівники інших установ, органів виконавчої влади тощо.
Отже, з метою оптимального строку проведення судової експертизи, суд доручає її проведення Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, на що наполягає представник відповідача.
П. 23 Постанови № 4 визначено, що відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 ЗУ «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, судові витрати необхідно покласти на відповідача – Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз”, як сторону, яка заявила таке клопотання та не заперечує проти оплати за проведення такої експертизи.
Суд вважає, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, що в свою чергу, унеможливлює розгляд справи на час знаходження матеріалів справи в експертній установі, а отже, ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.
Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі № 24/489, щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.
Також суд зазначає, що надане йому процесуальним законом право зупинити провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи зумовлено, передусім, неможливістю розгляду спору по суті за відсутності відповідних висновків судового експерта, зупинення провадження місцевим господарським судом у зв'язку із проведенням судової експертизи відповідає вимогам процесуального закону, зокрема, п.2 ч.1 ст. 228 ГПК України.
Згідно п.2 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.
Враховуючи, що проведення експертизи потребує значного часу, суд прийшов до висновку, що на час виконання експертизи необхідно зупинити провадження у справі № 903/470/16.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 207, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Волиньгаз” №555/06-06 від 12.02.2018р. про призначення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи задоволити.
2. Призначити у справі комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизу, яку доручити провести Державному науково-дослідному експертно-криміналістичний центр МВС України ( 03680 , м. Київ, вул. Велика Кільцева,4) із залученням судових експертів та фахівців, які володіють необхідними знаннями в даній галузі ( у тому числі працівників інших установ).
3. На вирішення експерту поставити наступні питання:
1. Який розмір документально підтвердженої простроченої заборгованості ПАТ “Волиньгаз” перед НАК “Нафтогаз України” за договором №13-167-ВТВ від 04.01.2013 р., із зазначенням сум, періоду такого прострочення, враховуючи оплати та умови спільних протокольних рішень?
2. Чи відповідають застосовані ПАТ “НАК Нафтогаз” при розрахунку пені облікові ставки НБУ у періоди їх нарахування, вказані у розрахунку штрафних санкцій за період з 21.01.2016р. по 07.06.2016 р. офіційно встановленим обліковим ставкам НБУ у ці періоди?
3. Чи нараховані ПАТ “НАК “Нафтогаз України” у розрахунку 3% річних та пеня підтверджуються документально та чи їх нарахування проведено із врахуванням фактичної кількості днів прострочення та із застосуванням офіційно встановлених облікових ставок НБУ у період їх нарахування та якими є суми 3 % річних, пені виходячи із документально підтверджених сум боргу на кожну дату, фактичної кількості днів прострочення та офіційно встановлених облікових ставок НБУ за період з 21.01.2016р. по 07.06.2016 р.?
4. Чи виконав покупець (відповідач) умови договору щодо використання отриманого за договором газу виключно для виробничо-технологічних витрат (ВТВ) та нормованих втрат?
5. Де (в якому місці) переданий газ витрачався чи втрачався?
6. Чи міг покупець не використовувати газ на ці потреби?
4. Попередити експертів, які проводитимуть експертизу про те, що вони несуть відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
5. Зобов'язати відповідача (ПАТ «Волиньгаз»(43025, Волинська обл., м.Луцьк, вул.І.Франка, 12)) здійснити оплату за проведення судової експертизи на підставі отриманого рахунку експертної установи, докази на підтвердження цього надати суду.
6. Зупинити провадження у справі у зв’язку з призначенням судової експертизи.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку у порядку, визначеному нормами ГПК України.
Повний текст ухвали складено 20.03.2018р.
Суддя С. В. Костюк
