Справа № 752/2605/13-ц
Провадження № 4-с/752/197/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2021 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кахно І. А.,
при секретарі Чабанюк І. А.,
за участю представників заявника - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
приватного виконавця - Авторгов А. М.,
представника стягувача - Куракіна Ю. В.,
представника заінтересованої особи - Свічколапа С. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 64988564, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (стягувач), приватне підприємство «Ратмир-Соло», товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен Солюшнз»,
в с т а н о в и в:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А. М. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 64988564, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (далі - ПАТ «МТБ Банк») (стягувач), приватне підприємство «Ратмир-Соло» (далі - ПП «Ратмир-Соло»), товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен Солюшнз» (далі - ТОВ «Феномен Солюшнз»), в якій просила суд поновити строк на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторогова А. М. (далі - приватний виконавець) від 13 квітня 2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП №64988564; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця від 13 квітня 2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП №64988564.
Скарга обгрнутована тим, що вказана постанова приватним виконавцем прийнята з порушенням процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, фактично виконавчу дію про опис та арешт майна боржника було проведено без участі та належного повідомлення останньої, а також без залучення понятих. Поряд із цим, як на підставу неправомірно накладеного арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , скаржником зазначено, що виконавцем не взято до уваги ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2020 року у справі № 640/16949/20, якою заборонено Міністерству юстиції України та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об`єктів нерухомості, зокрема, але не виключно: квартира АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1748961380000), до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі. Між тим, на момент винесення оскаржуваної постанови, також існувала заборона, яка полягала у забороні Міністерства юстиції України та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі і особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об`єктів нерухомості, зокрема, щодо зазначеної вище квартири встановлена на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 16 серпня 2019 року постановлена у справі № 752/2605/13-ц, про що в держреєстрі обтяжень вчинений запис № 33038924.
Поряд із поясненнями наданими по суті скарги, ОСОБА_1 також просила суд поновити строки на звернення до суду зі скаргою, оскільки скаржник 02 травня 2021 року вже зверталась до суду із зазначеної скаргою, однак ухвалою суду від 11 травня 2021 року скаргу повернуто скаржнику без розгляду на підставі частини другої статті 183 ЦПК України, а тому скаржником було усунуто встановлені ухвалою суду недоліки та повторно 20 травня 2021 року направлено на адресу суду скаргу з додатками.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року відкрито провадження за вказаною скаргою та призначено судове засідання.
05 липня 2021 року на електрону адресу суду надійшли письмові заперечення приватного виконавця Авторгова А. М. на скаргу ОСОБА_1 із долученими до них матеріалами виконавчого провадження № 64988564, яким приватний виконавець заперечував у задоволенні скарги в повному обсязі зазначивши наступні обставини.
Скаргу на дії приватного виконавця боржником подано з пропуском 10-денного строку, а обставини, на які посилається скаржник, як на поважність причин його пропуску не є поважними, а зводяться фактично до незгоди з постановленою судом ухвалою від 11 травня 2021 року про повернення скарги без розгляду, яка між тим, є чинною та боржником в апеляційному порядку не оскаржувалась.
По суті мотивів скарги, приватний виконавець зазначив наступне. Нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено обов`язку державного виконавця повідомляти боржника про здійснення виконавчих дій щодо проведення опису та арешту майна (коштів) боржника відповідно до виконавчого документа (наказу суду). Зазначений висновок міститься в Постанові КГС ВС від 17 серпня 2020 у справі № 910/11364/17.
Стосовно законності незалучення приватним виконавцем понятих до опису та арешту майна боржника, який відбувся 13 квітня 2021 року, останній зазначив, що обов`язкова присутність понятих передбачена частиною третьою статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» лише в разі примусового входження виконавця у житло, а в даному випадку примусового входження до квартири не було, оскільки у ній розтішований хостел і привтаний виконавцеь увійшов до приміщення без будь-якого примусу.
Щодо наявності ухвал про забезпечення позову у справах № 752/2605/13-ц та № 640/16949/20, на які посилається скаржник, приватний виконавець зазначив, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором є: державний, приватний виконавець - у разі накладення/ зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. Тобто, приватний виконавець не має функцій реєстратора, який може вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині зміни власника такого майна, а тому скарга боржника в цій частині є безпідставною.
08 липня 2021 року від представника стягувача - ПАТ «МТБ Банк» - надійшли заперечення на скаргу, в яких представник вважає доводи скарги надуманими, безпідставними та такими, що свідчать про бажання уникнути обов`язку виконання рішення суду. При цьому зазначає, що дії приватного виконавця є правомірними та такими, що покликані захистити порушене право стягувача на виконання рішення суду. Заперечив стосовно тверджень скаржника про опис майна за відсутності боржника та залучення до опису понятих, зазначив, що нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено обов`язку виконавця повідомляти боржника про здійснення виконавчих дій щодо проведення опису та арешту майна (коштів ) боржника відповідно до виконавчого документа. Поряд із цим, необхідність залучення понятих, обумовлена лише у випадку примусового входження до житла чи іншого володіння особи, в даному випадку доступ до приміщення був наданий добровільно представниками ТОВ «Коворкінг груп» як орендарем за договором оренди, предметом якого є квартира АДРЕСА_3 .
У судовому засіданні представники заявника - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимоги скарги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених в ній, та просили її задовольнити. Разом із тим, в судовому засідання долучили до матеріалів справи письмові відповіді на заперечення ПАТ «МТБ Банк» та заперечення приватного виконавця проти вимог скарги. Зазначені процесуальні документи тотожні за змістом та по суті повторюють обставини та мотиві викладені у скарзі.
Приватний виконавець Авторгов А. М. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував в повному обсязі. Вважає свої дії, вчинені в рамках примусового виконання рішення суду законними, а оскаржувану постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 64988564, такою, що відповідає вимогам законодавства.
Представник стягувача в судовому заперечував проти скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 64988564, із підстав викладених у своїх письмових запереченнях.
Представник заінтересованої особи ПП «Ратмир-Соло» - Свічколап С.Д. у судовому засіданні підтримав доводи скарги та просив її задовольнити з підстав, наведених у ній.
Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у судовому засіданні, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Судом установлено, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Авторгова А. М. перебуває виконавче провадження № 64988564, відкрите постановою від 29 березня 2021 року за заявою стягувача ПАТ «МТБ Банк» (до перейменування ПАТ «Марфін Банк») з примусового виконання виконавчого листа № 752/2605/13-ц у справі за позовом ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ПП «Свічколяап трейдінг», виданого Голосіївським районним судом міста Києва 18 березня 2021 року, де в рахунок погашення заборгованості ПП «Ратмир Соло» (код ЄДРПОУ 32420973) перед ПАТ «Марфін Банк» (код ЄДРПОУ 21650966) за кредитним договором №76/К від 27 вересня 2019 року з повернення кредиту у розмірі 893 100 дол.США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 7 123 097,67 грн, нарахованої пені за несплату основного боргу у розмірі 9 460,01 дол. США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 75 450,20 грн, нарахованої пені за несплату відсотків за користування кредитом у розмірі 678,96 дол. США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 5 415,18 грн, а всього - 903 238,97 дол. США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 7 203 963,05 грн, на користь ПАТ «Марфін Банк» звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28 вересня 2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В. В., зареєстрованого в реєстрі за № 655, яким є квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 149,4 кв. м, жилою площею 105,8 кв. м, кількість житлових кімнат: 4 (чотири), що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 08 грудня 2004 року, вартість якої на момент укладення договору складала 851 729 грн, що за курсом валют НБУ на момент укладення цього договору складала 168 859,20 дол. США, шляхом реалізації з прилюдних торгів з визначенням початкової ціни предмету іпотеки у розмірі 3 840 850 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А. М. про відкриття виконавчого провадження № 64988564 від 29 березня 2021 року зобов`язано боржника ОСОБА_1 надати доступ до предмету іпотеки, а саме, квартири АДРЕСА_3 , для проведення виконавчих дій - опису та арешту майна боржника, що відбудеться 13 квітня 2021 року об 11-00 год.
Супровідним листом від 29 березня 2021 року за вих. № 540 наявним в матеріалах виконавчого провадження зазначену вище постанову направлено на адресу ОСОБА_1 , яка вказана у виконавчому листі, виданого Голосіївським районним судом міста Києва 18 березня 2021 року № 752/2605/13-ц.
Відповідно до відомостей наданих скаржником, постанову про відкриття виконавчого провадження № 64988564 від 29 березня 2021 року, було отримано останньою 22 квітня 2021 року, поряд із цим, надані приватним виконавцем копії матеріалів виконавчого провадження даних відомостей не містять, однак вказаний факт сторонами під час судового розгляду не заперечувався.
13 квітня 2021 року приватним виконавцем в рамках примусового виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 64988564 від 29 березня 2021 року винесено в порядку статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано та накладено арешт на майно - квартиру АДРЕСА_3 .
Поняті до вчинення виконавчих дій не залучались з огляду на те, як пояснив приватний виконавець, що доступ до квартири було надано у добровільному порядку. У квартирі функціонує хостел. Допуск до приміщення надано представником суборендаря ТОВ «Кворінг груп» Манойло І. І.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Згідно положень частини сьомої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
За змістом статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Аналізуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що існують два шляхи арешту майна боржника: шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника, або шляхом винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:
1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
Згідно з пунктом 11 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), якщо опис і арешт майна (коштів) здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.
Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (частина перша статті 28 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з пунктом 10 розділу VIII Інструкції після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих (пункт 24 розділу VIII Інструкції).
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» присутність понятих є обов`язковою у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, що передбачено пунктами 5, 6 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Між тим, за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Також, відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.
У справі, що розглядається, приватному виконавцю було достеменно відомо, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , а тому проникнення до вказаного приміщення особи мало відбутись або за вмотивованим рішенням суду або за добровільної згоди власника, поряд із цим, відсутні підстави вважати, що боржник свідомо ухилявся від виконання рішення, оскільки встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження, якою встановлений обов`язок надати доступ до квартири, було отримано вже після проведення виконавчої дії зокрема, опису та арешту майна боржника.
Судом не встановлено обставин того, що особа, зазначена у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 квітня 2021 року ОСОБА_4 є уповноваженою особою, яка має право діяти від імені боржника ОСОБА_1 , як наслідок відсутні підстави вважати що доступ до квартири АДРЕСА_3 був наданий приватному виконавцю в добровільному порядку.
Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова про опис та арешт майна (коштів) від 13 квітня 2021 року не відповідає вимогам законодавства, оскільки складена в поза передбачений законодавством порядок.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
У відповідності до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих.
Присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов`язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи. Понятий має право знати, для участі у провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони провадяться, а також робити зауваження з приводу провадження виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії. Понятий зобов`язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій виконавець роз`яснює понятим їхні права і обов`язки, про що зазначається в акті.
У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 219/1507/014-ц зроблено правовий висновок про те, що визначена законодавством процедура здійсненя виконавчої дії щодо опису та арешту майна боржника передбачає її проведення за відсутності боржника (але за участю понятих).
В ході розгляду даної справи встановлено і на що посилалась скаржник при зверненні до суду зі скаргою, що під час проведення опису та арешту належної їй квартири - 13 квітня 2021 року, поняті були відсутні. Так, без повідомлення власників приміщення, за їх відсутності та відсутності їх представників, без понятих приватний виконавець увійшов до квартири, почав її оглядати та здійснив опис. В цей час, в приміщенні здійснювало свою діяльність ТОВ «Коворкінгр груп 2019», право на користування зазначеним приміщенням надано на підставі договору суборенди нерухомого майна № 232-2 від 30 вересня 2020 року. Уповноваженими представниками ТОВ «Коворкінгр груп 2019» надано доступ до приміщення та представник в особи ОСОБА_4 був присутній під час проведення згаданої виконавчої дії в якості зберігача майна, про що свідчить підпис останнього у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 квітня 2021 року.
Отже, за вказаних вище обставин, суд вважає, що опис та арешт майна (коштів) боржника 13 квітня 2021 року, а саме: квартири АДРЕСА_3 , що належить боржнику ОСОБА_1 , був проведений за відсутності понятих, участь яких в даному випадку була обов`язковою, і сам по собі цей факт свідчить про порушення прав боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні.
Крім того, приватний виконавець не заперечує той факт, що опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 був здійснений за її відсутності. Обгрунтовуючи правомірність своїх дій щодо здійснення виконавчих дій за відсутності боржника, приватний виконавець посилається на те, що законодавець поклав на нього обов`язок лише направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника. Нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено обов`язку державного виконавця повідомляти боржника про здійснення виконавчих дій щодо проведення опису та арешту майна (коштів) боржника відповідно до виконавчого документа.
У той же час, у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 756/9582/14-ц зроблено правовий висновок про те, що боржник має бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання ним копії цієї поставнови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. Порушення державним виконавцем порядку надіслання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів саме по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, проте неправлення виконавцем в установленому законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження може бути підставою для визнання неправомірними таких дій (бездіялтьності) державного виконавця. Сам по собі супровідний лист до постанови про відкриття виконавчого провадження із зазнченням адреси боржника не є належним доказом на підтвердження факту надсилання такої постанови боржнику та дотримання державним виконавцем вимог частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження». Неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження свідчить про обмеження його права на добровільне виконання рішення суду.
Державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц та від 24 лютого 2021 року у справі № 756/9582/14-ц).
Судом установлено та не заперечувалося самим приватним виконавцем, що на момент проведення огляду і арешту належної боржнику квартири (13 квітня 2021 року) у приватного виконавця були відсутні відомості про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.
Постанову про відкриття виконавчого провадження № 64988564 від 29 березня 2021 року було отримано боржником ОСОБА_1 лише 22 квітня 2021 року, що позбавило останню бути присутньою під час вчинення виконавчих дій щодо належного їй майна та вжити заходів для добровільного виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Поряд із цим, суд вважає що скаржником наведенні ґрунтовні підстави для поновлення строку на звернення зі скаргою в порядку статті 447 ЦПК України, оскільки повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 187 ЦПК України).
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про обгрнутованість скарги ОСОБА_1 та задоволення її в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статями 259, 263-264, 447-451 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Поновити строк на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 64988564.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича від 13 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 64988564.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 30 липня 2021 року.
Суддя І. А. Кахно
