КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 752/2605/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Кахно І.А.
провадження № 22-ц/824/14278/2021 Головуючий суддя Олійник В.І.
У Х В А Л А
22 грудня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Суханової Є.М., Сушко Л.П.,
при секретарі: Панчошній К.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Олійника Василя Івановича у цивільній справі за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 16 липня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 64988564, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», приватне підприємство «Ратмир-Соло», товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен Солюшнз», -
в с т а н о в и в :
В провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А.М. на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 16 липня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А.М. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 64988564, заінтересовані особи: ПАТ «МТБ Банк», ПП «Ратмир-Соло», ТОВ «Феномен Солюшнз».
Ухвалою судді Київського апеляційного суду Олійника В.І. від 06 грудня 2021 року справу прийнято до свого провадження після судді Шахової О.В., звільненої у відставку, та призначено до розгляду на 22 грудня 2021 року на 10 год. 45 хв.
21 грудня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Олійника В.І.
Заява обґрунтована тим, що у ОСОБА_1 існують обґрунтовані сумніви в неупередженому ставленні судді Київського апеляційного суду Олійника В.І. до розгляду даної справи і можливості всебічно та законно здійснити її розгляд, з огляду на те, що з інформації, яка міститься в мережі Інтернет в статті «Як судді Макарівського райсуду та апеляційного суду стали центром корупції та беззаконня», вбачається, що у справі №370/1226/15 суддя Макарівського районного суду Косенко А.В., а також судді Київського апеляційного суду Олійник В.І., Кулікова С.В., Желепа О.В. фактично намагалися створити небезпечний прецедент, коли суди нижчих інстанцій після закінчення розгляду справи по суті, з метою звільнення боржників від цивільної відповідальності, створюють нові докази та здійснюють переоцінку остаточних судових рішень, а потім стверджують, що остаточне основне судове рішення можна не виконувати.
Вважає, що зазначена обставина, в розумінні ст.36 ЦПК України, є обставиною, яка виключає довіру до судді Олійника В.І. та викликає сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Олійника В.І. при розгляді справи №752/2605/13-ц.
Вказує, що про зазначену інформацію ОСОБА_1 стало відомо лише 21.12.2021 року (що підтверджується роздруківкою з мережі Інтернет, де зазначена дата), відтак, про наявність вказаної інформації ОСОБА_1 не могло бути відомо раніше, оскільки остання не являлася стороною по вказаній судовій справі, тому заява про відвід судді подається в межах строків, передбачених ст.36 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та встановивши зазначені обставини, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2, 3, 7 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Враховуючи те, що відвід було заявлено за день до судового засідання, то відповідно до абз.2 ч.3 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу і не передається судді, який не входить до складу суду.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу колегії суддів з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).
Також у своєму рішенні «Газета Україна-центр» проти України» Європейський суд з прав людини наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).
Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (від 09 листопада 2006 року, №33949/02, §49-52,) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, не вбачає будь-яких підстав стверджувати, що суддя виявляє особисту упередженість щодо розгляду даної справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
За об`єктивним критерієм необхідно з`ясувати, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Водночас обставини, покладені в основу заяви ОСОБА_1 про відвід судді Олійника В.І. не свідчать про існування підстав, визначених у ст.36 ЦПК України, які викликають чи можуть викликати сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про відвід судді Олійника В.І.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Олійника Василя Івановича відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 23 грудня 2021 року.
Головуючий:
Судді:
