справа № 761/5401/21
головуючий у суді І інстанції Рибак М.А.
провадження № 22-ц/824/10269/21
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського округу Гамаль Ірини Миколаївни про визнання права на обов`язкову частку у спадщині, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та скасування реєстраційних дій,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського округу Гамаль І.М. про визнання права на обов`язкову частку у спадщині, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та скасування реєстраційних дій.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року цивільну справу № 761/5401/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського округу Гамаль Ірини Миколаївни про визнання права на обов`язкову частку у спадщині, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та скасування реєстраційних дій направлено до Дарницького районного суду міста Києва за підсудністю.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 травня 2021 року цивільну справу № 761/5401/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського округу Гамаль Ірини Миколаївни про визнання права на обов`язкову частку у спадщині, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та скасування реєстраційних дій направлено до Обухівського районного суду Київської області за підсудністю.
Не погоджуючись із указаною ухвалою представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Боряк Г.Ю. звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні дійсних обставин справи.
Зазначає, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції посилається на ч. 1 ст. 30 ЦПК України, однак дана правова норма не може застосовуватись при визначенні підсудності пред`явленого ОСОБА_1 позову, оскільки у ньому ставиться питання визнання права на обов`язкову частку у спадщині, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та скасування реєстраційних дій, а не визнання права позивачки на нерухоме майно.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що пред`явлений позов є матеріальним та до нього застосовується виключна підсудність, а також повністю проігнорував ст. 32 ЦПК України.
Відповідач та третя особа у визначений законом строк не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Згідно зі статтею 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду (пункт 9 частина 1 статті 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Передаючи справу на розгляд до Обухівського районного суду Київської області, місцевий суд виходив із того, що відповідно до інформаційної довідки: 227066980 від 6 жовтня 2020 року, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 6 жовтня 2020 року, основна частина нерухомого майна, яка входить у спадщину: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2115947032231, земельна ділянка, кадастровий номер: 3223186800:06:002:0100, площа (га): 0,12, дата державної реєстрації земельної ділянки: 13 червня 2008 року, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Обухівський районний відділ Київської регіональної філії Центру ДЗК та реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 111565232231, житловий будинок, загальна площа: 468,3 кв.м, житлова площа - 100.7, адреса: АДРЕСА_1 , а тому підстав для розгляду справи Дарницьким районним судом міста Києва немає.
Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Тлумачення частини першої статті 30 ЦПК свідчить про те, що правила виключної підсудності застосовуються до будь-яких позовів пов`язаних з правом особи на нерухоме майно (виникненням, зміною, припиненням).
Тобто, територіальна юрисдикція суду за позовами з приводу нерухомого майна визначається лише за правилами виключної підсудності.
Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини тощо.
Вказаний висновок викладений зокрема у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року по справі № 202/5755/17 (провадження № 61-3561св18).
Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування, підсудність справ про спадкування визначається за правилами статті 109 ЦПК України (стаття 27 ЦПК України). Позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в рішеннях від 22.05.2020 по справі № 638/17618/17 та від 27.02.2020 по справі № 295/10389/19.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського округу Гамаль І.М. про визнання права на обов`язкову частку у спадщині, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та скасування реєстраційних дій передано на розгляд до Дарницького районного суду міста Києва, за місцем знаходження основної частки майна.
Ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2021 року в апеляційному порядку оскаржена не була та набула законної сили.
Відповідно до положень пункту першого частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Застосування вказаних положень судом першої інстанції можливе лише один раз в одній справі.
Відповідно до ч.1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч.2 ст.32 ЦПК України).
На порушення ч. 1 ст. 32 ЦПК України Дарницький районний суд міста Києва, передаючи дану справу на розгляд Обухівському районному суду Київської області, допустив спір про підсудність.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому суди мають гарантувати сторонам розгляд справ належним складом суду за встановленою підсудністю, не допускаючи порушення їх конституційних прав в доступі до правосуддя.
За наведених обставин, висновок суду першої інстанції про передачу справи на розгляд до іншого суду не ґрунтується на вимогах цивільного процесуального законодавства.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.379 ЦПК України вказане порушення є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 травня 2021 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба
