ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/19256/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача за первісним позовом -
Савчук В.В. - адвокат (довіреність від 22.09.2020 №б/н)
відповідача за первісним позовом -
Жулідова І.С. - адвокат (ордер від 07.07.2021 №АА1119426 ),
Осовітня Л.В. - адвокат(ордер від 14.04.2021 №АА1097771)
третіх осіб - не з`явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Органосін Лтд"
на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021
за первісним позовом Мові Хелс ГмбХ (Movi Health GmbH)
до: Органосин Лайф Саєнсиз Пвт. Лтд (Organosyn Life Sciences Pvt. Ltd; далі - Органосин Лайф Саєнсиз);
товариства з обмеженою відповідальністю "Органосін Лтд";
Міністерства охорони здоров`я України,
про захист прав інтелектуальної власності, визнання недійсним наказу та зобов`язання вчинити дії,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Державна фіскальна служба України;
Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками;
державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" та
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Органосін Лтд"
до Мові Хелс ГмбХ (Movi Health GmbH) та
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
про визнання патенту на винахід недійсним, про зобов`язання вчинити дії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Первісний позов було подано про визнання порушення відповідачами прав інтелектуальної власності на винахід "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" (далі - Винахід), що охороняється патентом України № 100373 (далі - Патент), власником якого є позивач; визнання недійсним та скасування наказу МОЗ України від 15.08.2016 №837 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів" (далі - Наказ № 837) у частині державної реєстрації лікарського засобу (далі - ЛЗ) під назвою "ПРОТЕКОН ФАСТ®", реєстраційні посвідчення №№ UА/15396/01/01, UА/15397/01/01; зобов`язання МОЗ України виключити зазначений ЛЗ з Державного реєстру лікарських засобів (далі - Державний реєстр ЛЗ) шляхом видання наказу.
Позов обґрунтовано порушенням належних позивачу прав інтелектуальної власності на Винахід, що охороняється Патентом.
2. Зустрічний позов подано про визнання повністю недійсним Патенту на Винахід та зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі- Мінекономіки України) внести зміни до Державного реєстру патентів на винаходи шляхом внесення до нього відомостей щодо визнання Патенту недійсним.
Позов обґрунтовано невідповідністю Винаходу таким умовам патентоздатності, як "новизна" та "винахідницький рівень" (стаття 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Справа розглядалася неодноразово.
4. Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2020 (суддя Гумега О.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 (колегія суддів Сотніков С.В., Остапенко О.М., Поляков Б.М.):
визнано порушення компанією Органосін Лайф Саєнсиз Пвт. Лтд. та товариством з обмеженою відповідальністю "Органосін Лтд" прав інтелектуальної власності на винахід "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", що охороняється патентом України № 100373, власником якого є Мові Хелс ГмбХ;
визнано недійсним та скасовано наказ Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2016 № 837 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів" у частині державної реєстрації лікарського засобу під назвою "ПРОТЕКОН ФАСТ®", реєстраційні посвідчення № UА/15396/01/01 та №UА/15397/01/01;
зобов`язано Міністерство охорони здоров`я України виключити лікарський засіб під назвою "ПРОТЕКОН ФАСТ®", реєстраційне посвідчення № UА/15396/01/01, з Державного реєстру лікарських засобів шляхом видання наказу;
зобов`язано Міністерство охорони здоров`я України виключити лікарський засіб під назвою "ПРОТЕКОН ФАСТ®", реєстраційне посвідчення № UА/15397/01/01, з Державного реєстру лікарських засобів шляхом видання наказу;
стягнуто з компанії Органосін Лайф Саєнсиз Пвт. Лтд. на користь Мові Хелс ГмбХ 4823,00 грн (чотири тисячі вісімсот двадцять три гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання позову, 689,00 грн (шістсот вісімдесят дев`ять гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову;
стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Органосін Лтд" на користь Мові Хелс ГмбХ 689,00 грн (шістсот вісімдесят дев`ять гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору за подання позову.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Скасовано заходи забезпечення зустрічного позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2017.
5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2020 (колегія суддів: Селіваненко В.П., Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.) постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 та рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2020 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
6. Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020р.у даній справі та передаючи справу № 910/19256/16 на новий розгляд, вказав, що попередні судові інстанції належним чином не з`ясували обставин і доказів взаємозв`язку між справою №911/2551/17 і даною справою, а також, що судами попередніх інстанцій не було здійснено перевірки та оцінки обґрунтованості доводів позивача за зустрічним позовом (Товариства) щодо невідповідності висновку №3990/19-27 вимогам Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" і Правилам розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 15.03.2002 №197 (далі - Правила розгляду заявки); неподання позивачем за первісним позовом (Мові Хелс ГмбХ) експерту, яким складено згаданий Висновок, для проведення дослідження усіх документів рівня техніки, що наявні в матеріалах даної справи, а лише частини із зазначених документів (що потягло за собою, на думку скаржника, неповноту експертного дослідження), у т.ч. ненадання таких документів рівня техніки, як опис до Патенту на Винахід, інструкцію для медичного застосування препарату "ПРОТЕКОН ®", а також інструкції для медичного застосування інших препаратів ("ВОЛЬТАРЕН ® РАПІД" і "РАПТЕН РАПІД"), які, на переконання позивача за зустрічним позовом, мають стосунок до розгляду даної справи.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій у розгляді справи не підтвердили і не спростували відповідності здійсненої перевірки формули Винаходу кожного з експертних висновків у справі при вирішенні питання щодо наявності або відсутності новизни винаходу тому порядку, який визначено Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" і Правилами розгляду заявки.
7. Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2020 (суддя Щербаков С.О.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 (колегія суддів: Пантелієнко В.О., Верховець А.А., Доманська М.Л.) первісні позовні вимоги Мові Хелс ГмбХ - задоволені.
Визнано порушення Компанією Органосін Лайф Саєнсиз Пвт. Лтд. та товариством з обмеженою відповідальністю "Органосін Лтд" прав інтелектуальної власності на винахід "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", що охороняється патентом України № 100373, власником якого є Мові Хелс ГмбХ.
Визнано недійсним та скасовано наказ Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2016 № 837 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів" у частині державної реєстрації лікарського засобу під назвою "ПРОТЕКОН ФАСТ®", реєстраційні посвідчення № UА/15396/01/01 та №UА/15397/01/01.
Зобов`язано Міністерство охорони здоров`я України виключити лікарський засіб під назвою "ПРОТЕКОН ФАСТ®", реєстраційне посвідчення № UА/15396/01/01, з Державного реєстру лікарських засобів шляхом видання наказу.
Зобов`язано Міністерство охорони здоров`я України виключити лікарський засіб під назвою "ПРОТЕКОН ФАСТ®", реєстраційне посвідчення № UА/15397/01/01, з Державного реєстру лікарських засобів шляхом видання наказу.
Стягнуто з Компанії Органосін Лайф Саєнсиз Пвт. Лтд. на користь Мові Хелс ГмбХ 2 756 (дві тисячі сімсот п`ятдесят шість) грн 00 коп. - судового збору.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Органосін Лтд" на користь Мові Хелс ГмбХ 2 756 (дві тисячі сімсот п`ятдесят шість) грн 00 коп. - судового збору.
У задоволенні зустрічних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНОСІН ЛТД" - відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення зустрічного позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2017.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Органосін Лтд" (далі - ТОВ "Органосін Лтд") у касаційній скарзі (з урахування заяви про усунення недоліків касаційної скарги), зазначаючи про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень зі справи, просить їх скасувати та передати останню на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пунктів 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункту 2 частини першої та пунктів 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
Доводи інших учасників справи
10. У відзиві на касаційну скаргу Мові Хелс ГмбХ (Movi Health GmbH) доводи касаційної скарги не визнає і погоджується із висновками суду попередніх інстанцій, а також просить судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
11. Міністерство охорони здоров`я України 05.07.2021 подало відзив на касаційну скаргу. Втім, враховуючи, що відзив подано поза межами строку, встановленого в ухвалі Верховного Суду від 07.06.2021 (до 22.06.2021), він залишається без розгляду відповідно до положень статей 118, 295 ГПК України.
12. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.
13. Від державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.
14. Мові Хелс ГмбХ є власником патенту України на винахід № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", а також власником дійсних реєстраційних посвідчень на лікарський засіб МОВЕКС® АКТИВ у двох формах випуску: таблетки, вкриті оболонкою, по 30 або 60 таблеток у пляшці (реєстраційне посвідчення № UA/10205/01/01); таблетки, вкриті оболонкою, in bulk № 1000 у подвійному поліетиленовому пакеті у банці (реєстраційне посвідчення № UA/10206/01/01). У лікарському засобі МОВЕКС® АКТИВ позивачем (за первісним позовом) використовується винахід, що охороняється патентом № 100373.
15. Як зазначає ТОВ "ОРГАНОСІН ЛТД" (позивач за зустрічним позовом) винахід за патентом № 100373 не відповідає таким умовам патентоздатності як новизна та наявність винахідницького рівня, визначеним статтею 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", що є підставою для визнання патенту у судовому порядку недійсним.
16. Так, на підтвердження факту невідповідності винаходу за патентом № 100373 умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", позивачем (за зустрічним позовом) надано висновок експерта № 11-ОВМ/18 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 07.03.2019 (далі - висновок № 11-ОВМ/18), складений на замовлення позивача (за зустрічним позовом).
17. З Висновку № 11-ОВМ/18 вбачається, що на вирішення судової експертизи було поставлене наступне питання: Чи відповідає винахід за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" від 25.12.2012 умові патентоздатності "винахідницький рівень"?
У висновку № 11-ОВМ/18 експерт Оцалюк В. М. дійшов висновку, що винахід за патентом України №100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" від 25.12.2012 не відповідає умові патентоздатності "винахідницький рівень".
18. В свою чергу, Мові Хелс ГмбХ (відповідач-1 за зустрічним позовом) на спростування доводів позивача (за зустрічним позовом) та на підтвердження відповідності винаходу за патентом №100373 умовам патентоздатності посилався як на проведену кваліфікаційну експертизу, що передувала видачі патенту, та складені на його замовлення висновки експертів, а саме: висновок експерта №133/19 за результатами комісійного експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності від 31.07.2019 року (далі - висновок №133/19); висновок експерта за результатами проведення експертизи в сфері інтелектуальної власності № 3990/19-27 від 15.11.2019 (далі - висновок № 3990/19-27).
З висновку № 3990/19-27 вбачається, що на вирішення експерта було поставлено наступне питання: чи відповідає винахід за патентом України №100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" від 25.12.2012 умові патентоздатності "винахідницький рівень"?
У висновку № 3990/19-27 експерт Давидченко В.В. дійшов висновку, що винахід за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" від 25.12.2012 відповідає умові патентоздатності "винахідницький рівень".
19. З висновку №133/19 вбачається, що на вирішення експертів поставлено наступне питання: Чи відповідає винахід за патентом України №100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", зареєстрований у Державному реєстрі патентів України на винаходи 25.12.2012, умові патентоздатності "новизна"?
У Висновку №133/19 експерти Фоя О.А. та Чабанець Т.М. дійшли висновку, що винахід за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", зареєстрований у Державному реєстрі патентів на винаходи 25.12.2012 року, відповідає умові патентоздатності "новизна".
20. Позивач (за зустрічним позовом), зокрема зазначав про неподання Мові Хелс ГмбХ експерту, яким складено висновок № 3990/19-27, для проведення дослідження усіх документів рівня техніки, що наявні в матеріалах даної справи, а лише частини із зазначених документів (що потягло за собою, на думку позивача (за зустрічним позовом), неповноту експертного дослідження), у т.ч. ненадання таких документів рівня техніки, як опис до Патенту на Винахід, інструкцію для медичного застосування препарату "ПРОТЕКОН ®", а також інструкції для медичного застосування інших препаратів ("ВОЛЬТАРЕН ® РАПІД" і "РАПТЕН РАПІД"), які, на переконання позивача (за зустрічним позовом), мають стосунок до розгляду даної справи.
21. Оскільки у даній справі не призначалась та не проводилась саме судова експертиза, за результатами проведення якої було б складено висновок на підставі документів, наявних у матеріалах справи, відповідно висновки експертів надані сторонами на підтвердження своїх доводів та заперечень складені на підставі документів наданих Мові Хелс ГмбХ та ТОВ "ОРГАНОСІН ЛТД", що не свідчить про неповноту експертних досліджень.
22. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Мові Хелс ГмбХ (відповідач-1 за зустрічним позовом) на спростування доводів позивача (за зустрічним позовом) та на підтвердження відповідності винаходу за патентом №100373 умовам патентоздатності надано висновок експертів № 1302 за результатами проведення комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 17.11.2020 (далі - висновок № 1302).
З висновку № 1302 вбачається, що на вирішення експерта було поставлено наступне питання:
Чи відповідає винахід за патентом України №100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" від 25.12.2012 умові патентоздатності "винахідницький рівень"?
У висновку № 1302 експерти Дорошенко О.Ф. та Жихарев О.С. дійшли висновку, що винахід за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" від 25.12.2012 відповідає умові патентоздатності "винахідницький рівень".
23. Суд зазначив, що на підтвердження своїх вимог щодо невідповідності патенту такій умові патентоздатності, як новизна, враховуючи категорію даних спорів, позивачем (за зустрічним позовом) не було надано суду доказів, а саме висновку експерта, складеного на замовлення ТОВ "ОРГАНОСІН ЛТД", при цьому під час нового розгляду справи позивачем (за первісним позовом) не було заявлено відповідне клопотання щодо призначення судової експертизи для встановлення відповідності винаходу за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", зареєстрований у Державному реєстрі патентів на винаходи 25.12.2012 року, умові патентоздатності "новизна".
24. Тобто, у матеріалах даної справи наявний лише один висновок №133/19 , наданий Мові Хелс ГмбХ щодо встановлення новизни винаходу, в якому експерти Фоя О.А. та Чабанець Т.М. дійшли висновку, що винахід за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", зареєстрований у Державному реєстрі патентів на винаходи 25.12.2012 року, відповідає умові патентоздатності "новизна".
25. Суд зазначає, що у даному випадку, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет і підстав позову, лише за допомогою експертного дослідження можуть бути встановлені фактичні дані про наявність новизни винаходу на дату подання заявки на видачу патенту або якщо заявлено пріоритет, на дату пріоритету.
26. При цьому, враховуючи що у матеріалах справи наявні два висновки експертів №3990/19-27 та № 1302, що складені на замовлення Мові Хелс ГмбХ експертами Давидченко В.В., Дорошенко О.Ф. та Жихаревим О.С. , які досліджували питання відповідності спірного патенту умові патентоздатності "винахідницький рівень" та дійшли висновку, що винахід за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" від 25.12.2012 відповідає умові патентоздатності "винахідницький рівень", суд приймає такі висновки, складені на замовлення відповідача-1 (за зустрічним позовом), у якості належних та допустимих доказів за зустрічним позовом у справі №910/19256/16, у зв`язку з чим суд відхиляє висновок № 11-ОВМ/18, складений на замовлення позивача (за зустрічним позовом).
27. Враховуючи те, що судом при розгляді спору за зустрічним позовом не встановлено наявності порушеного права та законних інтересів позивача (за зустрічним позовом), за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову повністю з підстав його необґрунтованості, як в частині вимоги про визнання недійсним повністю патенту № 100373 на винахід "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", так і в частині похідної від неї вимоги про зобов`язання Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи шляхом внесення відомостей щодо визнання недійсним патенту на винахід № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією".
28. Щодо первісного позову у справі судами встановлено таке.
29. Позивач за первісним позовом вважає, що реєстрація МОЗ України лікарського засобу "ПРОТЕКОН ФАСТ®", в якому використана без згоди правовласника кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу, захищеного патентом № 100373, є порушенням належних позивачу виключних майнових прав за патентом № 100373 на Винахід. Позивач також вважає, що дії Компанії Органосін Лайф Саєнсиз Пвт. (відповідач-1 за первісним позовом), яка є заявником та власником реєстраційних посвідчень на лікарський засіб "ПРОТЕКОН ФАСТ®" (реєстраційні посвідчення № UА/15396/01/01, № UА/15397/01/01), а також ТОВ "ОРГАНОСІН ЛТД" (відповідач-2 за первісним позовом), яке має ліцензію на провадження діяльності з імпорту в Україну лікарських засобів, до якої, окрім інших, включений лікарський засіб "ПРОТЕКОН ФАСТ®", зареєстрований та внесений до Державного реєстру лікарських засобів України наказом № 837 від 15.08.2016, є порушення прав інтелектуальної власності на винахід, що охороняється патентом № 1000373 позивача, оскільки відповідачі 1, 2 (за зустрічним позовом) використовують винахід без дозволу позивача.
30. Тож, для вирішення спору за первісним позовом у справі № 910/19256/16 необхідно визначити чи використовується у лікарському засобі "ПРОТЕКОН ФАСТ®" (реєстраційні посвідчення № UА/15396/01/01, № UА/15397/01/01, рішення про державну реєстрацію, затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2016 № 837) кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", або ознака еквівалентна їй.
31. Суд зазначив, що вказане питання належить до предмету доказування у справі, а для встановлення чи спростування відповідних фактів необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
32. Судом встановлено, що матеріали справи містять висновки експертів, подані до суду позивачем та відповідачем-2 за первісним позовом, складені на їх замовлення, зокрема:
- висновок № 02-02/17 експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності від 09.08.2017, складений на замовлення відповідача-2 за первісним позовом (далі - висновок № 02-02/17);
- висновок експерта за результатами проведення експертизи в сфері інтелектуальної власності №2380/19-27 від 26.07.2019 року, складений на замовлення позивача за первісним позовом (далі - висновок №2380/19-27).
33. Судом встановлено, що Висновок № 02-02/17 складений на замовлення відповідача-2 за первісним позовом 09.08.2017, а отже до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.
34. З висновку № 02-02/17 вбачається, що на вирішення експертного дослідження у листі генерального директора ТОВ "ОРГАНОСІН ЛТД" від 20.07.2017 поставлено таке питання: чи використовується у лікарському засобі "ПРОТЕКОН ФАСТ®" (реєстраційні посвідчення № UА/15396/01/01, № UА/15397/01/01, рішення про державну реєстрацію, затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2016 № 837) кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", або ознака еквівалентна їй?
35. У висновку № 02-02/17 експерт Петренко Сергій Анатолійович дійшов висновку, що у лікарському засобі "ПРОТЕКОН ФАСТ®" (реєстраційні посвідчення №UА/15396/01/01, № UА/15397/01/01, рішення про державну реєстрацію, затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2016 № 837) не використано кожну ознаку незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", або ознаку еквівалентну їй.
36. В свою чергу, у висновку №2380/19-27, складеному на замовлення позивача (за первісним позовом) для подання до Господарського суду міста Києва у справі №910/19256/16, судовий експерт Давидченко В.В. дійшов висновку про те, що у лікарському засобі "ПРОТЕКОН ФАСТ®" (реєстраційні посвідчення №UA/15396/01/01 та № UA/15397/01/01, рішення про державну реєстрацію затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2016 №837) використана кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" від 25.12.2012 або ознака еквівалентна їй.
37. Як вбачається з матеріалів справи, під час нового розгляду справи Мові Хелс ГмбХ на підтвердження первісних позовних вимог додатково було надано висновок експертів № 1311 за результатами проведення комісійної експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 23.10.2020 (далі - висновок № 1311).
З висновку № 1311 вбачається, що на вирішення експерта було поставлено наступне питання: Чи використовується у лікарському засобі "ПРОТЕКОН ФАСТ®" (реєстраційні посвідчення №UA/15396/01/01 та № UA/15397/01/01, рішення про державну реєстрацію затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2016 № 837) кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", або ознака еквівалентна їй?
У висновку № 1311 експерти Дорошенко О.Ф. та Жихарев О.С. дійшли висновку, що у лікарському засобі "ПРОТЕКОН ФАСТ®" (реєстраційні посвідчення №UA/15396/01/01 та № UA/15397/01/01, рішення про державну реєстрацію затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2016 № 837), використовується кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" або ознака, еквівалентна їй.
38. Таким чином, враховуючи те що у матеріалах справи наявні два висновки експертів №2380/19-27 та № 1311, складені на замовлення Мові Хелс ГмбХ експертами Давидченко В.В., Дорошенко О.Ф. та Жихаревим О.С., які досліджували питання використання кожної ознаки незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" або ознаку, еквівалентну їй у лікарському засобі "ПРОТЕКОН ФАСТ®" (реєстраційні посвідчення №UA/15396/01/01 та № UA/15397/01/01, рішення про державну реєстрацію затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2016 № 837) та дійшли висновку про їх використання, суд прийняв такі висновки, складені на замовлення позивача (за первісним позовом), у якості належних, допустимих та більш вірогідних доказів за первісним позовом, у зв`язку з чим суд відхилив висновок № 02-02/17, складений на замовлення відповідача-2 (за первісним позовом).
39. Таким чином, висновки №2380/19-27 та № 1311 обґрунтовано підтверджують, що у лікарському засобі "ПРОТЕКОН ФАСТ®" (реєстраційні посвідчення №UA/15396/01/01 та № UA/15397/01/01, рішення про державну реєстрацію затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2016 №837) використана кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" від 25.12.2012 або ознака еквівалентна їй.
40. Отже, матеріалами справи підтверджуються доводи позивача (за первісним позовом) про те, що у лікарському засобі "ПРОТЕКОН ФАСТ®" (реєстраційні посвідчення №UA/15396/01/01 та № UA/15397/01/01, рішення про державну реєстрацію затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2016 №837) використана кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" від 25.12.2012 або ознака еквівалентна їй.
41. Матеріали справи не містять доказів надання позивачем за первісним позовом відповідачам-1, 2 за первісним позовом дозволу на використання належного Мові Хелс ГмбХ винаходу за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондопротекторною дією" від 25.12.2012.
42. З урахуванням встановленого вище, а також того, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що вимоги позивача за первісним позовом щодо визнання порушення Компанією Органосін Лайф Саєнсиз Пвт. Лтд. та ТОВ "Органосін Лтд" прав інтелектуальної власності на винахід "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", що охороняється патентом України № 100373 (далі - Патент), власником якого є Мові Хелс ГмбХ, є обґрунтованими та відповідно підлягають задоволенню.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
43. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
44. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
45. Причиною спору зі справи стали питання:
за первісним позовом - питання щодо наявності або відсутності порушення прав інтелектуальної власності Мові Хелс ГмбХ на Винахід, що охороняються Патентом та випливають з нього;
за зустрічним позовом - питання щодо дійсності того ж Патенту.
46. Касаційна карга (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги) подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, пунктів 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункту 2 частини першої та пунктів 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
47. Щодо підстави оскарження судових рішень попередніх інстанцій відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України Верховний Суд зазначає таке.
Скаржник зауважує на те, що суди попередніх інстанцій застосували норму права, а саме частину 4 статті 75 ГПК України, без урахування висновку щодо застосування цієї норми, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.07.2020 у цій справі.
Постановою Верховного Суду від 21.07.2020 у справі, на яку посилається скаржник (як на ту, висновки якої не враховано судами попередніх інстанцій), справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно було врахувати викладене у постанові Верховного Суду, перевірити зазначені в постанові доводи та докази, надати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.
Слід зазначити, що за результатами нового розгляду цієї справи фактично-доказова база в ній змінилася, адже й сам новий розгляд став наслідком недостатнього дослідження в ній судами обставин і доказів зі справи (як кожен окремо так і в сукупності).
Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, зокрема, що попередні судові інстанції не з`ясували обставин і доказів взаємозв`язку між справою №911/2551/17 та справою, що розглядається.
Враховуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.07.2020, суди попередніх інстанцій зазначили, що в провадженні господарського суду Київської області перебувала справа №911/2551/17 за позовом ТОВ "Мові Хелс", що діє в інтересах Мові Хелс ГмбХ, до ТОВ "Органосін Лтд", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державна фіскальна служба України, ДП "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України", про визнання порушення прав інтелектуальної власності компанії Мові Хелс ГмбХ, в інтересах якої діє позивач, на винахід "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", що охороняється патентом України № 100373, яке вчинено ТОВ "Органосін Лтд", шляхом імпорту лікарського засобу "ПРОТЕКОН ФАСТ®", реєстраційне посвідчення № UA/15396/01/01; заборону ТОВ "Органосін Лтд" використовувати будь-яким способом винахід "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", що охороняється патентом України № 100373, в тому числі шляхом виготовлення лікарського засобу під назвою "ПРОТЕКОН ФАСТ®" (реєстраційне посвідчення № UA/15396/01/01), застосування такого лікарського засобу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання таких лікарських засобів в зазначених цілях.
Рішенням господарського суду Київської області від 16.04.2019 у справі №911/2551/17, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Зокрема, у вказаному рішенні судом встановлено, що ТОВ "Органосін Лтд" було самостійно замовлено проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, на вирішення якої винесено наступне питання: "Чи використовується у лікарському засобі "ПРОТЕКОН ФАСТ®" (реєстраційні посвідчення № UA/15396/01/01 та №UA/15397/01/01, рішення про державну реєстрацію затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2016 № 837) кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", або ознака, еквівалентна їй?".
За результатами проведення зазначеної експертизи судовим експертом Петренком С.А. складено висновок експерта за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовлений для використання в господарському судочинстві від 17.09.2018 № 16-01, згідно з яким у лікарському засобі "ПРОТЕКОН ФАСТ®" (реєстраційні посвідчення № UA/15396/01/01 та № UA/15397/01/01, рішення про державну реєстрацію затверджене наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2016 № 837) не використано кожну ознаку незалежного пункту формули винаходу за патентом України № 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією", або ознаку, еквівалентну їй.
Суди зазначили, що судові рішення у справі № 911/2551/17 набрали законної сили.
Проте, суди попередніх інстанцій вказали, що у даному випадку, враховуючи характер спірних правовідносин, а також те, що предмет та підстави позову у даній справі та у справі 911/2551/17 різні, беручи до уваги обсяг доказів, наданих сторонами у даній справі, відповідно рішення суду не може грунтуватися виключно на обставинах, встановлених судом під час розгляду справи №911/2551/17 та висновках, здійснених судом під час винесення рішення суду від 16.04.2019 у справі № 911/2551/17.
Отже, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи дослідили взаємозв`язок між справою №911/2551/17 і цією справою, що відображено у судових рішеннях.
Крім того, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, втім зазначені вказівки не є правовим висновком щодо застосування норми права.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 43/603.
Відповідно до приписів частини сьомої статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18). Крім того, Касаційний господарський суд зазначає, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 920/1111/19.
48. Скаржник стверджує про те, що суди попередніх інстанцій застосували статті 7, 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" (Закон), без урахування правової позиції Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеній у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 910/11573/18 (підстава касаційного оскарження передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України) щодо вирішення питання відсутності патентоздатності корисної моделі з урахуванням тих самих критеріїв перевірки новизни, що й питання стосовно її наявності.
Втім, постановою Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 910/11573/18, на яку посилається скаржник, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення відповідної справи, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі та в судових рішеннях з неї. Крім того, предметом дослідження у вказаній справі була корисна модель, тоді як предметом даної справи є винахід, реєстрація якого відбувалася на підставі відповідної кваліфікованої експертизи.
49. Крім того, скаржник стверджує про неправильне застосування частини першої статті 261 ЦК України та неврахування судами попередніх інстанцій висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №910/14822/17 за позовом про визнання патенту на винахід недійсним (підстава касаційного оскарження передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України).
Втім, у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №910/14822/17 касаційний суд не вирішував питання щодо застосування позовної давності, а отже така підстава касаційного оскарження як неврахування висновку щодо застосування частини першої статті 261 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №910/14822/17, не знайшла свого підтвердження.
50. Щодо підстави оскарження судових рішень попередніх інстанцій відповідно до пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України Верховним Судом встановлено, що ТОВ "Органосін Лтд" хоча і зазначило постанови Верховного Суду, застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, проте так і не вказало від якого саме висновку необхідно відступити та не обґрунтувало необхідність відступлення від такого висновку.
51. Щодо підстави оскарження судових рішень попередніх інстанцій відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України Верховний Суд зазначає таке.
ТОВ "Органосін Лтд" зауважує про відсутність висновку Верховного Суду:
- щодо питання застосування у подібних правовідносин норм права, передбачених пунктами 6.5.3.1., 6.5.3.2., 6.5.3.6, 6.5.3.7. Правил розгляду заявки при вирішенні питання про наявність/відсутність патентоздатності винаходу за оспорюваним Патентом;
- щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм права, передбачених пунктами 6.8.1., 6.8.3. Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель від 22.01.2001 № 22 при вирішенні питання про використання винаходу у продукті.
Втім, аргументи ТОВ "Органосін Лтд" в цій частині стосуються аналізу висновків експертів, тобто по суті зводяться до переоцінки доказів. Отже, доводи касаційної скарги у цій частині (зокрема, стосовно необхідності надання висновку Верховного Суду) фактично зводяться до встановлення інших обставин, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції.
52. За доводами касаційної скарги в ухваленні судового рішення в суді першої інстанції брав участь суддя, якому ТОВ "Органосін Лтд" було заявлено відвід, підстави якого (відводу) скаржник вважає обґрунтованими (пункт 4 частини другої статті 287, пункт 2 частини першої статті 310 ГПК України).
Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.
Під час розгляду справи судом першої інстанції ТОВ "Органосін Лтд" було заявлено відвід судді Щербакову С.О. у справі № 910/19256/16.
Заява ТОВ "Органосін Лтд" про відвід судді мотивована, зокрема тим, що в провадженні судді Щербакова С.О. перебувала справа № 910/13160/19 за позовом Компанії Мові Хелс ГмбХ (через товариство з обмеженою відповідальністю "Мові Хелс") до Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України від 08.11.2019 № 20437/ПА/19 про відмову у внесенні змін до Державного реєстру патентів України на винаходи шляхом виправлення технічної помилки у формулі винаходу за патентом України 100373 "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекорною дією" та зобов`язання Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи, за результатами розгляду якої винесено рішення про часткове задоволення позову. Тож, враховуючи що під час розгляду справи № 910/13160/19 суддею Щербаковим С.О. було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Органосін Лтд" про залучення його третьою особою, ТОВ "Органосін Лтд" зазначав про упередженість судді під час розгляду даної справи з огляду на предмет первісного та зустрічного позову, оскільки суддею, на думку ТОВ "Органосін Лтд", було позбавлено товариство можливості брати участь у розгляді справи № 910/13160/19, у зв`язку з чим представник ТОВ "Органосін Лтд" просив відвести суддю Щербакова С.О. від розгляду справи № 910/19526/16.
Верховний Суд зазначає, що підстави вважати обґрунтованим заявлений ТОВ "Органосін Лтд" відвід судді Щербакову С.О. від розгляду справи № 910/19256/16 відсутні. При цьому Верховний Суд у повній мірі погоджується з мотивами відмови у задоволенні такого відводу, що викладені в ухвалі господарського міста Києва від 25.08.2020, які (мотиви) є достатніми та обґрунтованими, заснованими на правильному тлумаченні і застосуванні норм процесуального права.
Так, суддя, здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід вчинити, з урахуванням з конкретних обставин справи, ступеня підготовки матеріалів самими сторонами, у тому числі, й розглядає заявлені сторонами клопотання та заяви. Прийняття суддею певних процесуальних рішень, зокрема, щодо призначення скарги до розгляду, відкладення розгляду заяв чи витребування доказів, не свідчить про необ`єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї із сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень у господарському судочинстві та не свідчать про непослідовність судді у розгляді справи.
Незгода сторін з прийнятими суддею процесуальними рішеннями під час розгляду справи може бути предметом розгляду апеляційної чи касаційної скарг на такі рішення, водночас не є підставою для відводу судді від розгляду справи.
За таких обставин, зазначена підстава не підтвердилася.
53. ТОВ "Органосін Лтд" також зазначає про те, що підставою оскарження судових рішень попередніх інстанцій є те, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано відхилено клопотання про виклик експертів у господарській справі (пункт 4 частини другої статті 287, пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України).
Втім, з матеріалів справи вбачається, що судами попередніх інстанцій розглядалось зазначене клопотання та відхилено з мотивів, наведених в них. Розглянувши вказані доводи скаржника, Верховний Суд не вбачає ознак порушення норм процесуального права при відхиленні судом зазначеного клопотання, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень з цієї підстави. Більш того, під час попереднього розгляду справи судові експерти викликались судом та давали свої пояснення.
54. Скаржник також зазначає про те, що підставою оскарження судових рішень попередніх інстанцій є те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 287, пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України), зокрема відхилений судом апеляційної інстанції як не належний та не допустимий доказ - висновок експерта від 27.03.2021 № 004-САМ/21, складений експертом Матвієнком С.А., термін дії свідоцтва якого закінчився 07.10.2019.
Втім, з огляду на положення пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України Суд, не бере до уваги аргументи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази. Відповідно до зазначеної норми процесуального права наведені порушення (в разі їх наявності) є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Однак, у цій справі підстава, передбачена пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, на яку посилався скаржник, не підтвердилася.
55. Крім того, у розгляді справи судами було надано оцінку як висновкам експертів, що були складені на замовлення сторін, так і висновку кваліфікаційної експертизи під час реєстрації оспорюваного за зустрічним позовом патенту.
56. З огляду на викладене, судом касаційної інстанції відхиляються через необґрунтованість доводи скаржника щодо ухвалення судових рішень у цій справі з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
57. Аргументи касаційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки такі аргументи зводяться до незгоди скаржника з висновками суду попередніх інстанцій стосовно встановлення ними обставин справи, містять посилання на обставини, які були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій та були спростовані ними.
58. Разом з тим, суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
Втім, відповідно до частини другої статті 311 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 309 ГПК України ).
59. Крім того, приймаючи рішення у цій справі Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Таким чином, ефективність захисту прав і законних інтересів, являється головним завданням господарського судочинства.
З огляду на це, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про вагомий аргумент Мові Хелс ГмбХ, який відображений у відзиві на касаційну скаргу, щодо наявності постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 у справі №910/13160/20, яка набрала законної сили, відповідно до якої державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" зобов`язано внести зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи шляхом опублікування в офіційному бюлетені "Промислова власність" відомостей про внесення змін до формули Винаходу за патентом України "Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекторною дією" згідно з описом винаходу із зазначенням кількості тальку у співвідношенні компонентів лікарського засобу як 0,73-3,0 мас. %.
За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони, яка поважає верховенство права, дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справах "Горнсбі проти Греції", "Бурдов проти Росії", "Ясіун`єне проти Литви", "Руйану проти Румунії", "Совтрансавто-Холдинг" проти України", "Шмалько проти України").
У рішенні у справі "Ромашов проти України" Європейський суд вказував, що важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду" (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").
60. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Варто зауважити про те, що справа перебуває у провадженні господарського суду з 2016 року, що не може свідчити про забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Касаційний перегляд справи, з одного боку, може суперечити принципу правової визначеності, оскільки передбачає можливість перегляду рішення суду, яке набуло законної сили, а, з іншого боку, забезпечує правову визначеність шляхом виправлення судових помилок та недоліків судочинства, врегулювання суперечностей судової практики між різними судами однієї юрисдикції.
Вищі суди як суди касаційної інстанції мають подвійний статус, який виражається у тому, що з однієї сторони повноваженнями касаційного суду є забезпечення стабільності правової системи шляхом формування нових або удосконалення існуючих правових позицій (здійснення тлумачення законодавства), а з іншої - забезпечення єдності судової практики шляхом виправлення помилок судів попередніх інстанцій (недоліків судочинства).
61. Верховний Суд вважає, що з урахуванням вказаного вище рішення у справі №910/13160/20 не спростований сторонами аргумент про відсутність спірного предмету у справі, яка розглядається щодо використання чи невикористання відповідачем за первісним позовом усіх чи не усіх ознак винаходу, оскільки вони винахід позивача за первісним позовом та продукт відповідача) повністю співпадають.
Крім того, наявність зазначених змін до Винаходу, з урахуванням досліджених судами експертних висновків, на думку Верховного Суду, виключає ефективність будь-якого продовження розгляду спору за зустрічним позовом.
62. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
63. Відповідна практика Європейського суду з прав людини застосовується Касаційним господарським судом на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно з якою суди застосовують названу Конвенцію та відповідну практику як джерело права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
64. Згідно з частиною першою статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
65. Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Органосін Лтд" не спростувало наведених висновків попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального та порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.
66. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Органосін Лтд" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати
67. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на ТОВ "Органосін Лтд", оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення попередніх інстанцій.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 зі справи № 910/19256/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Органосін Лтд" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова