ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
27.10.2016 р.
Справа № 910/19256/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОВІ ХЕЛС"
до 1) Компанії Органосин Лайф Саєнсиз Пвт.Лтд
2) Компанії Евертоджен Лайф Саєнтиз Лімітед
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНОСІН ЛТД"
4) Міністерства охорони здоров'я України
про захист прав інтелектуальної власності, визнання недійсним наказу та
зобов'язання вчинити дії,
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МОВІ ХЕЛС" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Компанії Органосин Лайф Саєнсиз Пвт.Лтд, Компанії Евертоджен Лайф Саєнтиз Лімітед, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАНОСІН ЛТД" та Міністерства охорони здоров'я України, про захист прав інтелектуальної власності, визнання недійсним наказу та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 25.10.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.11.2016 р.
21.10.2016 р. від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову.
Дослідивши наявні в справі матеріали з огляду на подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги вказаної заяви, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд встановив наступне.
Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.
У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.
Тобто, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1.1. інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»).
Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9).
Як вбачається з матеріалів справи, спір у ній виник у зв'язку з тим, що відповідачі, при ввезенні та реалізації на митній території України лікарського засобу «ПРОТЕКОН ФАСТ», порушують права позивача на винахід за Патентом України №100373.
У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просить суд заборонити відповідачам -1, -2, -3 вводити у цивільний оборот на території України лікарський засіб «ПРОТЕКОН ФАСТ», та заборонити Державному підприємству «Державний експертний центр» вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу «ПРОТЕКОН ФАСТ
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову, та що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.
Самі лише припущення позивача, не підтверджені жодним доказом, про можливість порушення прав позивача при ввезенні та реалізації на митній території України лікарського засобу «ПРОТЕКОН ФАСТ», порушують права позивача на винахід за Патентом України №100373, не являються доказами реальної можливості такого порушення та, відповідно, не можуть являтись підставами для вжиття заходів до забезпечення позову.
Також, суд зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів відсутності порушення законних прав та інтересів відповідачів -1, -2, -3 щодо здійснення господарської діяльності, у випадку задоволення заяви позивача та заборони введення у цивільний оборот лікарського засобу «ПРОТЕКОН ФАСТ».
Керуючись ст. ст. 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МОВІ ХЕЛС" про вжиття заходів до забезпечення позову.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Н.І. Зеленіна
