П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2021 року місто Київ
справа №376/602/20
провадження №22-ц/824/7576/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Мазурик О.Ф., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
позивач - ОСОБА_2
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Зоря"
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Зоря"
на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 23 березня 2021 року, постановлену у складі судді Коваленка О.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Зоря" про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 23 березня 2021 року задоволено клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Приймака О.Ю. про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Заборонено ТОВ «СП «Зоря» та іншим уповноваженим відповідачем особам вчиняти дії, спрямовані на виконання будь-якої роботи щодо предмета спору, а саме: заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії та виконувати будь-які роботи, пов`язані з обробкою ґрунту (оранка, культивування, внесення мінеральних добрив та засівання площ сільськогосподарськими культурами тощо) та використанням належної ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки площею 3,7220 га кадастровий номер 3224088600:03:012:0011.
Не погоджуючись з такою ухвалою, відповідач ТОВ "СП "Зоря" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала про забезпечення позову постановлена судом першої інстанції при неповному з`ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права щодо дотримання вимог законності та обґрунтованості судового рішення.
Звертаючись до суду з позовом, позивачі просять розірвати договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). В заяві про забезпечення позову представник позивачів просив заборонити відповідачу обробляти, орати, сіяти, збирати врожай на земельній ділянці.
Суд не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів та не з`ясував співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати представник позивачів позовним вимогам, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог та не врахував, що наявність самих по собі позовних вимог про розірвання договору емфітевзису не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу використовувати зазначену земельну ділянку, з огляду на те, що дії відповідача не можуть вплинути на реалізацію рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на наявність спору між сторонами щодо розірвання договору користування земельною ділянкою не є достатньою підставою для задоволення заяви.
Ухвала суду постановлена з недотриманням норм процесуального права, а заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Приймак О.Б. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Приймак О.Б. просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Представник ТОВ "СП "Зоря" в судове засідання не з`явився. Директор ТОВ СП "Зоря" направив на адресу суду лист, в якому просить розглянути справу без участі представника товариства, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, а тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність представника ТОВ СП "Зоря" відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення особи, яка з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що обробка землі і посів на ній ТОВ «СП «Зоря» відповідних культур вимагатиме подальшого фактичного користування відповідачем земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до моменту збору з неї сільськогосподарської продукції, що у свою чергу грубо порушить право її власників на вільне розпорядження своїм майном, у тому числі шляхом самостійного вирощування на власних землях сільськогосподарських культур.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ТОВ "СП "Зоря" про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), в якому просять розірвати договір надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "СП "Зоря".
Зі змісту заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову не вбачається, яким чином проведення відповідачем сільськогосподарських робіт на земельній ділянці на підставі договору (емфітевзис) може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Посилання представник позивачів - адвоката Приймака О.Ю. у заяві про забезпечення позову та у відзиві на апеляційну скаргу, що проведення ТОВ СП "Зоря" ґрунтообробних та посівних робіт на земельній ділянці, яка належить позивачам, порушить права позивачів як власників цієї землі, є безпідставними, оскільки ТОВ СП "Зоря" на даний час є користувачем земельної ділянки, який в силу правовідносин емфітевзису наділений правом повного і виключного володіння і користування земельною ділянкою.
Колегія суддів вважає, що вжиті судом заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної чи фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Натомість, встановлення судом першої інстанції заборони відповідачу та іншим особам вчиняти будь-які дії та виконувати будь-які роботи, пов`язані з обробкою ґрунту (оранка, культивування, внесення мінеральних добрив та засівання площ сільськогосподарськими культурами тощо) та використанням, користувачем, якої воно є, на підставі емфітевзису, не відповідає принципу співмірності, збалансованості та розумності. Забезпечення позову таким шляхом порушує законні права та інтереси користувача ТОВ СП "Зоря" та перешкоджає здійсненню ним господарської діяльності за відсутності будь - яких законних підстав для цього.
TOB СП "Зоря" є українською компанією, що зареєстрована у встановленому законом порядку і займається вирощуванням зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, тощо. Встановлена судом заборона використовувати земельну ділянку блокує можливість здійснення ТОВ СП "Зоря" господарської діяльності, задля якої і був укладений Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року з позивачем ОСОБА_3 .
Відсутність можливості обробляти земельну ділянку ТОВ СП "Зоря" є прямим втручанням у господарську діяльність відповідача, а також фактичним вирішенням спору по суті до ухвалення рішення у цій справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, судом не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України,
суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Зоря" задовольнити частково.
Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 23 березня 2021 року скасувати.
У задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Приймака Олександра Юрійовича про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повна постанова складена 20 травня 2021 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: О.Ф. Мазурик
А.М. Стрижеус
