Ухвала
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 376/602/20
провадження № 61-7639ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),
ВСТАНОВИВ:
У березні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Зоря» (далі -ТОВ СП «Зоря») про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 08 березня 2023 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, в апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 квітня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана 08 березня 2023 року, тобто після спливу одного року з моменту проголошення оскаржуваного судового рішення.
21 травня 2023 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, не з`ясувавши дату складення повного тексту рішення суду першої інстанції.
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, та витребування матеріалів указаної вище справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 квітня 2023 року.
Витребувати зі Сквирського районного суду Київської області матеріали вищезазначеної цивільної справи № 376/602/20.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак
