Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 376/602/20
№ апеляційного провадження: 22-з/824/1062/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Коваленко О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Кафідової О.В., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву адвоката Супруна Ігоря Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі № 376/602/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),-
ВСТАНОВИВ:
У березні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» (далі - ТОВ СП «Зоря») про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Просили розірвати договір надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року, який укладений між ТОВ СП «Зоря» та ОСОБА_3 .
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, адвокат Супрун І.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Супруна І.І., подану в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , задоволено.
Рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - скасовано.
Позов ОСОБА_1 ,, ОСОБА_2 до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - задоволено.
Договір надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року, укладений між ТОВ СП «Зоря» та ОСОБА_3 , розірвано.
14 червня 2024 року адвокат Супрун І.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.
Просив стягнути з ТОВ СП «Зоря» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 57 000,00 грн., понесені в зв`язку із розглядом справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Представник ТОВ СП «Зоря» подав клопотання про зменшення заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до 18 000,00 грн., посилаючись на їх необґрунтованість та неспівмірність.
В судовому засіданні Супрун І.І. , який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану ним заяву підтримав, просив її задовольнити з наведених у ній підстав.
Адвокат Глеваський В.В., який діє в інтересах ТОВ СП «Зоря», та приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти доводів заяви заперечував, просив зменшити понесені позивачами витрати на правничу допомогу до 18 000,00 грн.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що заява адвоката Супруна І.І., подана в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна, правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Супруна І.І., подану в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , задоволено. Рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року скасовано та задоволено позов ОСОБА_1 ,, ОСОБА_2 до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Договір надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року, укладений між ТОВ СП «Зоря» та ОСОБА_3 , розірвано.
Разом з тим, апеляційним судом не було вирішено питання відшкодування позивачам судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачами в справі були понесені наступні витрати по сплаті судового збору: за подання позовної заяви - 840,80 грн., за подання апеляційної скарги на рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року - 1261,20 грн., за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 квітня 2023 року - 536,80 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1635938528.1 від 02 березня 2020 року, квитанцією № 0.0.2876393323.1 від 24 лютого 2023 року, квитанцією №32528798800006941169 від 21 травня 2023 року (т.1, а.с. 1; т.1, а.с. 159; т.2, а.с. 9).
При цьому платником за вказаним квитанціями є ОСОБА_1 .
Тому, зазначені витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .
Також, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили вирішити питання про відшкодування їм витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 57 000,00 грн., з яких: витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 21 000,00 грн., в суді апеляційної інстанції в розмірі 26 000,00 грн. та в суді касаційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій та надання їм правничої допомоги здійснювалося адвокатами Адвокатського Бюро «Приймак та Партнери» Приймаком О.Ю. та Супруном І.І .
Надання позивачам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 правничої допомоги в суді підтверджується матеріалами справи.
На підтвердження вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу представниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано суду витяги з договору про надання правової допомоги від 14 травня 2019 року, укладеного позивачками з Адвокатського Бюро «Приймак та Партнери», акти виконаних робіт (наданих послуг з правової допомоги) від 17 березня 2020 року, 22 липня 2020 року, копії актів виконаних робіт (наданих послуг з правової допомоги) від 23 березня 2021 року, 28 квітня 2021 року, 11 листопада 2021 року, 08 січня 2021 року, додатковий договір від 01 березня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 14 травня 2019 року, додатковий договір від 20 травня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 14 травня 2019 року, додатковий договір від 22 березня 2024 року до договору про надання правової допомоги від 14 травня 2019 року, акт виконаних робіт (наданих послуг з правничої допомоги) від 10 травня 2024 року, копію акту виконаних робіт (наданих послуг з правничої допомоги) від 11 червня 2024 року.
Таким чином, вимоги позивачів щодо ухвалення додаткового рішення про відшкодування їм витрат на правничу допомогу є обґрунтованими.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, у відшкодування витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили стягнути 21 000 грн., з яких: 5 000,00 грн. - за складання і подання позовної заяви, 2 000,00 грн. - за подання заяви про забезпечення позову, 14 000,00 грн. - за представництво інтересів в семи судових засіданнях по 2 000,00 грн. за кожне.
Разом з тим, фактично судом першої інстанції було проведено чотири судові засідання за участі представника позивачів.
Відтак, з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції.
У відшкодування витрат на правничу допомогу на стадії касаційного провадження по оскарженню ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили стягнути 10 000,00 грн. - за подання касаційної скарги. Разом з тим, колегія суддів вважає, що підготовка адвокатом касаційної скарги на відповідну ухвалу апеляційного суду не потребувало великої кількості часу, збору та вивчення додаткових документів. Предметом оскарження була виключно ухвала апеляційного суду з процесуального питання.
Тому, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді касаційної інстанції в рамках перегляду ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження.
У відшкодування витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного провадження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили стягнути 26 000,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 09 лютого 2022 року; 4 000,00 грн. - за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 16 березня 2024 року про виправлення описки, 2 000,00 грн. - подання адвокатського запиту до суду першої інстанції, 3 000,00 грн. - подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, 4 000,00 грн. - підготовка і подання письмових пояснень, 3 000,00 грн. - участь адвоката в судовому засіданні.
Разом з тим, підготовка та подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не потребувало великої кількості часу. Правова позиція, викладена у апеляційній скарзі по суті була сформована адвокатом позивачів на стадії розгляду справи в суді першої інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , залишено без задоволення, а ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 16 березня 2024 року залишено без змін.
Відповідно, колегія суддів вважає необґрунтованими вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу за подання адвокатського запиту до суду першої інстанції, подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 16 березня 2024 року.
Надані письмові пояснення не відображають якоїсь нової позиції або оцінки новим доказам, а лише є узагальненим викладенням висловленої позиції позивачів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, 2 000,00 грн. - за подання пояснень, 3 000,00 грн. - за представництво інтересів у судовому засіданні.
Відповідно, всього з ТОВ СП «Зоря» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. Оскільки замовниками послуг адвоката виступили як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , вказані витрати підлягають стягненню на корить кожної із них в рівних частках - по 15 000,00 грн.
Таким чином, згідно з ст. 141 ЦПК України з ТОВ СП «Зоря» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2 638,80 грн. судового збору; з ТОВ СП «Зоря» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн., понесені останніми у зв`язку з розглядом справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій, в рівних частках - по 15 000,00 грн. на користь кожної.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву адвоката Супруна Ігоря Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення суду задовольнити частково.
Ухвалити у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - додаткову постанову.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» на користь ОСОБА_1 2 638,80 грн. судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» на користь ОСОБА_2 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 25 липня 2024 року.
Суддя-доповідач:
Судді:
