Справа № 376/602/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7969/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Коваленко О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2024 року Київським апеляційним судом в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Кафідової О.В., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Супруна Ігоря Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року, ухвалене у складі судді Коваленка О.М., у цивільній справі №376/602/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),-
ВСТАНОВИВ:
У березні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» (далі - ТОВ СП «Зоря») про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх бабуся - ОСОБА_3 , після чого вони звернулися до державного нотаріуса Сквирської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. 08 лютого 2017 року державним нотаріусом Сквирської районної державної нотаріальної контори їм видано свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до яких вони успадкували земельну ділянку розміром 3,7220 га у межах згідно з планом, які визначені в натурі (на місцевості), закріплені межовими знаками і зазначені у кадастровому плані, кадастровий номер 3224088600:03:012:0011, яка розташована на території Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-КВ № 078605, виданого Сквирським районним відділом земельних ресурсів 15 жовтня 1999 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 113. Після оформлення права власності на зазначену земельну ділянку вони вирішили цю земельну ділянку використовувати самостійно для власних потреб. 15 березня 2017 року їм стало відомо, що земельна ділянка за кадастровим номером 3224088600:03:012:0011 вже передана у користування на 50 років за договором надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) 22 лютого 2015 року, який укладений між ТОВ СП «Зоря» та померлою ОСОБА_3 . Вказували, що 15 березня 2017 року. Вони звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Невесенко Л.П. для підготовки заяви про припинення договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року в двосторонньому порядку, яка була направлена ТОВ СП «Зоря» 15 березня 2017 року. Проте, вказана заява була залишена без задоволення. У липні 2019 року від ТОВ СП «Зоря» їм надійшла відповідь від 01 липня 2019 року за вих. № 11, в якій зазначається, що відповідно до пункту 3.1 договору товариством в повному обсязі сплачено кошти за користування земельною ділянкою ОСОБА_3 на картковий рахунок за платіжними дорученнями. Проте, у померлої ОСОБА_3 будь-яких карткових рахунків не було. Таким чином, ТОВ СП «Зоря» користується земельною ділянкою всупереч закону і не виконує умови договору емфітевзису від 22 лютого 2015 року більше п`яти років. Окрім того, щоб між ними у майбутньому не виникало будь-яких конфліктних ситуацій стосовно земельної ділянки вони вирішили поділити вказану земельну ділянку в натурі з присвоєнням нових кадастрових номерів.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили розірвати договір надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року, який укладений між ТОВ СП «Зоря» та ОСОБА_3 .
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, адвокат Супрун І.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Вирішуючи спір, суд першої інстанції порушив положення ст. ст. 78, 89, 265 ЦПК України не надав належної оцінки доводам представника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо недопустимості копії довіреності від 05 серпня 2014 року, виданої ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4 , на яку посилалося ТОВ СП «Зоря», та безпідставно прийняв її до уваги. Зазначає, що вказана довіреність була видана померлою ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4 за пів року до укладення спірного договору емфітевзису від 22 лютого 2015 року і винятково для отримання соціальної допомоги та виплат за ощадкнижкою. Ніякого отримання орендної плати чи платежів за договором емфітевзису за цією довіреністю не передбачалося, довіреність не має жодного відношення до відносин ОСОБА_3 з ТОВ СП «Зоря». Крім того, ОСОБА_3 не писала ТОВ СП «Зоря» заяв з проханням здійснити оплату коштів за договором емфітевзису на картку ОСОБА_4 , що не дає підстав вважати, що вона мала бажання, щоб кошти за договором емфітевзису були виплачені сторонній особі. З урахуванням викладеного, суд помилково вважав копії платіжних доручень №734/1 від 04 вересня 2015 року, № 783/1 від 09 вересня 2015 року та №789/1 від 18 вересня 2015 року про перерахування коштів на рахунок ОСОБА_4 належними доказами повного розрахунку ТОВ СП «Зоря» за договором емфітевзису, укладеним із ОСОБА_3 . Крім того, суд помилково вважав, що за договором емфітевзису на користь ОСОБА_3 підлягало виплаті 30 000 грн., в той час як з вказаної суми мали бути вирахувані суми податку з доходів фізичних осіб та військовий збір, фактична виплата мала становити 23 550 грн.
Адвокат Глеваський В.В., який діє в інтересах ТОВ СП «Зоря», подав відзив на апеляційну скаргу. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заперечує проти доводів представника позивачів, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні адвокат Супрун І.І. та адвокат Приймак О.Ю., які діють в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити з наведених у ній підстав.
Адвокат Глеваський В.В., який діє в інтересах ТОВ СП «Зоря», та приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши пояснення особи, яка з`явилася в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є внучками ОСОБА_3 .
22 лютого 2015 року між ТОВ СП «Зоря», в особі директора Непоти М.В. та ОСОБА_3 укладено Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), відповідно до якого ОСОБА_3 передала в користування ТОВ СП «Зоря» земельну ділянку площею 3,722 га, яка розташована в межах Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, кадастровий номер 3224088600:03:012:0011, яка належала їйна підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ №078605, виданого Сквирським районним відділом земельних ресурсів 15 жовтня 1999 року, терміном користування 50 років з дня державної реєстрації права.
Згідно з п. 3 договору визначено, що за користування земельною ділянкою землекористувач сплачує власнику плату у розмірі 30 000 грн., що сплачується ним у грошовій формі за весь термін користування після підписання даного договору (а.с.53-55).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 12 березня 2016 року серії НОМЕР_1 .
Після, смерті ОСОБА_3 позивачки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до державного нотаріуса Сквирської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняти спадщини.
08 лютого 2017 року державним нотаріусом Сквирської районної державної нотаріальної контори Савченко М.А. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом (бланк серії НВІ 394891) від 08.02.2017 року по спадковій справі №212/2016, що зареєстровано в реєстрі за №160 на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме, на земельну ділянку розміром 3,7220 га у межах згідно з планом, які визначені в натурі (на місцевості), закріпленні межовими знаками і зазначені у кадастровому плані, кадастровий номер 3224088600:03:012:0011, яка розташована на території Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ №078605, виданого Сквирським районним відділом земельних ресурсів 15 жовтня 1999 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №113.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 порушили перед судом питання про розірвання договору з підстав невиконання ТОВ СП «Зоря» своїх зобов`язань щодо здійснення ОСОБА_3 оплати за користування земельною ділянкою.
В заперечення на заявлені вимоги щодо розірвання договору ТОВ СП «Зоря» зазначило, що воно виконало всі умови договору та сплатило грошові кошти за користування земельною ділянкою передбачені вказаним договором на рахунок ОСОБА_4 , яка діяла від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 15 серпня 2014 року.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Проте, колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частини першої статті 628 ЦК України).
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ СП «Зоря» сплатило кошти за користування земельною ділянкою за договором емфітевзису, які отримала ОСОБА_4 , уповноважена ОСОБА_3 довіреністю від 05 серпня 2014 року, нотаріально посвідченою секретарем Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області Іванець С.О.; сплата відповідачем коштів підтверджується відповідними платіжними дорученнями: №789/1 від 18.09.2015 року на суму 10 000 грн., №734/1 від 04.09.2015 року на суму 10 000 грн., №783/1 від 09.09.2015 року на суму 10 000 грн.; у поведінці ТОВ СП «Зоря» відсутні ознаки недобросовісності виконання договору від 22 лютого 2015 року.
Разом з тим, такі висновки суду першої інстанції щодо здійснення ТОВ СП «Зоря» повного розрахунку із ОСОБА_3 за договором емфітевзису, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах та умовах договору.
Так, відповідно до п. 3.1. договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року, укладеного між ТОВ СП «Зоря» в особі директора Непоти М.В. та ОСОБА_3 , визначено, що за користування земельною ділянкою землекористувач сплачує власнику плату у розмірі 30 000 грн., що сплачується ним у грошовій формі за весь термін користування після підписання даного договору (а.с. 79 т. 1).
При цьому сторонами у договорі не визначено спосіб, у який має здійснюватися оплата за користування земельною ділянкою.
Як було зазначено, посилаючись на виконання ним зобов`язань за договором щодо внесення плати за користування земельною ділянкою,ТОВ СП «Зоря» посилалося на те, що воно перерахувало кошти у відповідній сумі на рахунок ОСОБА_4 , яка була представником ОСОБА_3 та діяла на підставі довіреності від 05 серпня 2014 року посвідченої секретарем Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області ОСОБА_6 .
Разом з тим, суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив зміст вказаної довіреності.
Відповідно до вказаної довіреності ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_4 бути її представником у відносинах з усіма державними, приватними, громадськими органами, установами, підприємствами та організаціями будь-яких форм власності, галузевої приналежності та підпорядкування, в тому числі в стосунках з органами нотаріату та фізичними особами, а також в усіх філіях, відділеннях та територіально відокремлених без балансових відділеннях ВАТ «Державний ощадний банк України», незалежно від їхнього місцезнаходження, з усіх питань, пов`язаних із відкриттям рахунків, розпорядженням ними та закриттям рахунків, відкритих на її ім`я, та з питань отримання компенсації грошових заощаджень, які були вкладені в установи колишнього ощадного банку СРСР, отримання пенсії, субсидії, подавати та отримувати всі необхідні для цього документи. Для цього їй надано право: подавати від її імені необхідні заяви, довідки та документи, отримувати гроші з рахунків, отримувати компенсації грошових заощаджень; відкривати рахунки, вносити гроші на рахунки, укладати та розривати договори банківського вкладу в разі необхідності та закривати рахунки, переводити гроші з одного рахунку на інший рахунок, в разі необхідності подовжити терміни дії договорів, здійснювати валютно-обмінні операції в національній та іноземній валютах; представляти її інтереси в органах місцевого самоврядування, в тому числі в органах житлово-комунального господарства та їх структурних підрозділах, а також в міських (районних) відділах у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб з будь-яких питань, розписуватися від мого імені на договорах, правочинних та інших документах, в тому числі при отриманні грошової компенсації, проводити обмінні операції в національній та іноземній валютах, розрахунки, сплачувати необхідні платежі, а також виконувати всі інші дії, пов`язані із виконанням даної довіреності (а.с. 85 т. 1).
Аналіз вказаної довіреності дає підстави для висновку про те, що її видання пов`язане із необхідністю представництва інтересів ОСОБА_3 у відносинах з органами, організаціями, підприємствами та установами та фізичними особами саме з питань, пов`язаних із відкриттям рахунків, розпорядженням ними та закриттям рахунків, відкритих на її ім`я, та з питань отримання компенсації грошових заощаджень, які були вкладені в установи колишнього ощадного банку СРСР, отримання пенсії, субсидії, для чого ОСОБА_3 надала ОСОБА_4 право на відкриття, закриття рахунків на ім`я ОСОБА_3 , отримання коштів з її рахунків, отримання компенсації грошових заощаджень, перерахування коштів з рахунку на рахунок, проведення обмінних операцій.
Разом з тим, зміст довіреності не містить вказівки на наділення ОСОБА_4 правом одержувати грошові кошти за цивільно-правовими договорами, в тому числі договорами користування земельною ділянкою за ОСОБА_3 .
При цьому колегія суддів враховує, що довіреність від імені ОСОБА_3 була посвідчена секретарем Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області 05 серпня 2014 року. Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) між ТОВ СП «Зоря» та ОСОБА_3 був укладений лише 22 лютого 2015 року, тобто, більше ніж через пів року після видання вказаної довіреності.
Також, якщо припустити, що ОСОБА_4 була б уповноважена на отримання коштів за договором користування земельною ділянкою, укладеним ОСОБА_3 , вона могла б відкрити на ім`я ОСОБА_3 рахунок в банку, а потім зняти кошти з такого рахунку за наявності відповідного волевиявлення ОСОБА_3 , а не на отримання коштів в безготівковій формі на свій рахунок.
Сторонами у договорі про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року не було передбачено можливості перерахування плати не на рахунок власника, а на рахунок, відкритий на ім`я іншої особи, в тому числі і на рахунок представника власника.
Відтак, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку, що перерахування ТОВ СП «Зоря» коштів на рахунок ОСОБА_4 відповідно до платіжних доручень №789/1 від 18 вересня 2015 року, №734/1 від 04 вересня 2015 року і №783/1 від 09 вересня 2015 року, є належним виконанням ТОВ СП «Зоря» своїх зобов`язань щодо оплати користування земельною ділянкою перед ОСОБА_3 .
Також, колегія суддів враховує, що у платіжних дорученнях №789/1 від 18 вересня 2015 року, №734/1 від 04 вересня 2015 року не вказано за яким саме договором емфітевзису перераховувалися кошти, та що стороною за таким договором є ОСОБА_3 , а в платіжному дорученні №783/1 від 09 вересня 2015 року в призначення платежу зазначено просто перерахування коштів на карту (а.с. 74-76 т. 1). При цьому договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року був підписаний ОСОБА_3 особисто (а.с. 82). 24 лютого 2015 року ОСОБА_3 особисто підписала акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 83). Відповідно ТОВ СП «Зоря» могло здійснити розрахунок із ОСОБА_3 після підписання нею договору. Натомість, згідно вказаних платіжних доручень перерахування коштів ТОВ СП «Зоря» на рахунок ОСОБА_4 мало місце лише 04 вересня 2015 року, 09 вересня 2015 року та 18 вересня 2015 року, тобто, більше ніж через шість місяців.
Доказів передання коштів особисто ОСОБА_3 за договором про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року, або ж перерахування їх на рахунок останньої ТОВ СП «Зоря» не надало.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Та обставина, що ОСОБА_3 за життя не оспорювала договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року та не ініціювала судовий процес щодо його розірвання не свідчить про отримання нею плати за договором та не виключає розірвання даного договору за позовом позивачів. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, через один рік після укладення договору.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року, укладеного між ТОВ СП «Зоря» та ОСОБА_3 , є законними та обґрунтованими.
Рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Супруна Ігоря Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , задовольнити.
Рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - скасувати.
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - задовольнити.
Договір надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» та ОСОБА_3 , розірвати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 14 червня 2024 року.
Суддя-доповідач
Судді
