Справа № 376/602/20
№ апеляційного провадження: 88-ц/824/47/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Коваленко О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтя 2024 року Київським апеляційним судом в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Кафідової О.В., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву адвоката Глеваського Віталія Васильовича, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря», про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року у справі № 761/37027/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис),-
ВСТАНОВИВ:
У березні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря» (далі - ТОВ СП «Зоря») про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх бабуся - ОСОБА_3 , після чого вони звернулися до державного нотаріуса Сквирської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. 08 лютого 2017 року державним нотаріусом Сквирської районної державної нотаріальної контори їм видано свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до яких вони успадкували земельну ділянку розміром 3,7220 га у межах згідно з планом, які визначені в натурі (на місцевості), закріплені межовими знаками і зазначені у кадастровому плані, кадастровий номер 3224088600:03:012:0011, яка розташована на території Шапіївської сільської ради Сквирського району Київської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-КВ № 078605, виданого Сквирським районним відділом земельних ресурсів 15 жовтня 1999 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 113. Після оформлення права власності на зазначену земельну ділянку вони вирішили цю земельну ділянку використовувати самостійно для власних потреб. 15 березня 2017 року їм стало відомо, що земельна ділянка за кадастровим номером 3224088600:03:012:0011 вже передана у користування на 50 років за договором надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) 22 лютого 2015 року, який укладений між ТОВ СП «Зоря» та померлою ОСОБА_3 15 березня 2017 року вони звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Невесенко Л.П. для підготовки заяви про припинення договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року в двосторонньому порядку, яка була направлена ТОВ СП «Зоря» 15 березня 2017 року. Проте, вказана заява була залишена без задоволення. У липні 2019 року від ТОВ СП «Зоря» їм надійшла відповідь від 01 липня 2019 року за вих. № 11, в якій зазначається, що відповідно до пункту 3.1 договору товариством в повному обсязі сплачено кошти за користування земельною ділянкою ОСОБА_3 на картковий рахунок за платіжними дорученнями. Проте, у померлої ОСОБА_3 будь-яких карткових рахунків не було. Таким чином, ТОВ СП «Зоря» користується земельною ділянкою всупереч закону і не виконує умови договору емфітевзису від 22 лютого 2015 року більше п`яти років. Окрім того, щоб між ними у майбутньому не виникало будь-яких конфліктних ситуацій стосовно земельної ділянки вони вирішили поділити вказану земельну ділянку в натурі з присвоєнням нових кадастрових номерів.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили розірвати договір надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року, який укладений між ТОВ СП «Зоря» та ОСОБА_3 .
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, адвокат Супрун І.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Супруна І.І., подану в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - задоволено. Розірвано договір надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 22 лютого 2015 року, укладений між ТОВ СП «Зоря» та ОСОБА_3
27 липня 2024 року адвокат Глеваський В.В., який діє в інтересах ТОВ СП «Зоря», подав заяву про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року за нововиявленими обставинами. Зазначав, що 16 березня 2024 року ухвалою Сквирського районного суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ СП «Зоря» про розірвання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), внесено виправлення до рішення від 09 лютого 2022 року, а саме в тексті рішення в восьмому абзаці резолютивної частини зазначено про те, що повний текст рішення виготовлено 18 лютого 2022 року. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, адвокатом позивачів подано апеляційну скаргу, яку постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року залишено без задоволення, а ухвалу, яка оскаржувалась, залишено без змін, зокрема, визначено, що повний текст рішення виготовлено 18 лютого 2022 року. Вказана обставина, щодо дати складання повного тексту судового рішення не могла бути врахована при розгляді справи з огляду на те, що апеляційна скарга на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 16 березня 2024 року слухалась в окремому апеляційному провадженні, після винесення постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, якою скасовано рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року. Отже, нововиявленою обставиною для перегляду постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року є інформація про дату складання повного тексту оскаржуваного рішення Сквирського суду Київської області від 09 лютого 2022 року - 18 лютого 2022 року, яка підтверджена постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року. З урахуванням викладеного, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у відкритті апеляційного провадження щодо розгляду апеляційної скарги адвоката Супруна І.І., подану в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 лютого 2022 року.
В судовому засіданні адвокат Глеваський В.В., який діє в інтересах ТОВ СП «Зоря», та приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, подану ним заяву підтримав, просив задовольнити з наведених у ній підстав.
Адвокат Супрун І.І. та адвокат Приймак О.Ю., які діють в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , проти доводів заяви заперечували, просили заяву залишити без задоволення з огляду на її безпідставність.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви адвоката Глеваського В.В., поданої в інтересах ТОВ СП «Зоря», про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час ухвалення рішення або постановлення ухвали, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Таким чином, за змістом наведеної норми закону, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є процесом, що визначається юридичною природою цих обставин, до яких відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, що існували на час розгляду справи і не могли бути відомі заявникові.
Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили.
Як роз`яснив пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.3 Постанови №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Відповідно до п.7 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» №4 від 30 березня 2012 року питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Відповідно до п.5 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» №4 від 30 березня 2012 року обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.
Як на нововиявлену обставину адвокат Глеваський В.В., який діє в інтересах ТОВ СП «Зоря», посилався на залишення без змін ухвали Сквирського районного суду Київської області від 16 березня 2024 року постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року.
Разом з тим, вказані обставини, на які посилається адвокат Глеваський В.В., який діє в інтересах ТОВ СП «Зоря», у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року існували та були відомі йому, як представнику відповідача, на час розгляду справи, крім того, жодним чином не впливають на висновки суду по суті вирішення спору, а отже не є нововиявленими обставинам, за якими може бути переглянута постанова Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року.
Враховуючи викладене, в задоволенні заяви адвоката Глеваського В.В., поданої в інтересах ТОВ СП «Зоря», про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 423, 429 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви адвоката Глеваського Віталія Васильовича, поданої в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Зоря», про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 11 червня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 25 жовтня 2024 року.
Суддя-доповідач
Судді
