Справа № 423/725/13-ц
Провадження № 22-ц/810/417/21
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
05 травня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі судді судової палати у цивільних справах Стахової Н. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 07 лютого 2013 року
за позовом ОСОБА_2 , ТОВ «Тамбро» до ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітуту,
в с т а н о в и в:
Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 07 лютого 2013 року позов ОСОБА_2 , ТОВ «Тамбро» до ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітуту задоволено в повному обсязі.
Встановлено постійний на оплатній основі земельний сервітут площею 0,0362 га та 0,0143 га на право в`їзду та виїзду по наявному шляху до Комплексу виробничих будівель і споруд № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , через земельну ділянку площею 1,77 га, що належить ОСОБА_3 , згідно Плану топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок для визначення меж сервітутів, який був виготовлений КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації», встановивши розмір оплати за користування земельним сервітутом у сумі 0,27 грн за один квадратний метр.
Встановлено постійний на платній основі земельний сервітут площею 0,0524 га та 0,0170 га на право обслуговування огорож №№ 1, 11, 12, 32, 34, 35, 37, 38, 39, що належать ТОВ «Тамбро» та ОСОБА_2 та які встановлені на межі із земельними ділянками площею 1,77 га та 0,5969 га, що належать ОСОБА_3 , згідно Плану топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок для визначення меж земельних сервітутів, який був виготовлений КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації», встановивши розмір оплати за користування земельним сервітутом у сумі 0,27 грн за один квадратний метр.
Встановлено постійний на оплатній основі земельний сервітут площею 0,0011 га на право обслуговування ТОВ «Тамбро» та ОСОБА_2 підземного силового кабелю енергопостачання потужністю 6 кВт, прокладеного по земельній ділянці площею 0,5969 га, яка належить ОСОБА_3 , згідно Плану топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок для визначення меж земельних сервітутів, який був виготовлений КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації», встановивши розмір оплати за користування земельним сервітутом у сумі 0,27 грн за один квадратний метр.
Не погодившись із таким рішенням, особа, яка не приймала участь у справі - ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, яка підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вказаних вимог скаржником не надано суду документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Між тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Скаржник помилково вважає, що його звільнено від сплати судового збору, оскільки він має статус учасника бойових дій.
Дійсно, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
У практиці Верховного Суду існувало декілька підходів щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки неоднозначність в судовій практиці правил застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI не може розглядатися в контексті динамічного розвитку судової практики і забезпечити розумну передбачуваність судових рішень, 23 грудня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду була прийнята до розгляду справа № 545/1149/17.
В постанові від 12 лютого 2020 року по вказаній справі Великою Палатою Верховного Суду зроблений наступний правовий висновок щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-VI).
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII».
У даній справі заявлено вимогу про встановлення земельного сервітуту щодо земельних ділянок, які належали на момент прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_3 , тобто справа не пов`язана із захистом порушених прав ОСОБА_1 , як учасника бойових дій.
Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
В ч. 3 ст. 3 ЦПК України зазначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції закону, чинній на момент звернення з позовною заявою до суду першої інстанції (у 2013 році) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру підлягав сплаті судовий збір, який становив 0,1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 гривень.
У пункті 13 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 10.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог.
Враховуючи вказане, розмір судового збору під час звернення з позовною заявою до суду першої інстанції складав 344 грн 10 коп. (114,70 грн (0,1 розміру мінімальної заробітної плати) за кожну вимогу немайнового характеру).
Отже ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та надати Луганському апеляційному суду платіжний документ на підтвердження його сплати у сумі 516 грн 15 коп. (150 % від 344 грн 10 коп.), які перерахувати за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110
Код банку отримувача (МФО): 899998
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA978999980313121206080012499
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Частиною 2 статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тобто скарга залишається без руху.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 07 лютого 2013 року підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 357 та ст. 185 ЦПК України з наданням строку для сплати судового збору у порядку та розмірі, зазначених в тексті цієї ухвали, та надання Луганському апеляційному суду платіжного документу на підтвердження вказаних сплат.
При цьому у разі не усунення недоліків апеляційної скарги протягом встановленого строку апеляційна скарга може бути визнана неподаною та повернута скаржнику.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України апеляційний суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 07 лютого 2013 року залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали суду.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог даної ухвали протягом вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. В. Стахова
