Справа №423/725/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2013 року Попаснянський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Закопайло В.А.
при секретарі Соловйовій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ТОВ «Тамбро» до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту, -
встановив:
Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 19.08.2010р. та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №646325 позивачу ТОВ «Тамбро» належить на праві власності земельна ділянка загальною площею 0,6688 га, яка розташована за адресою Луганська область Попаснянський район Мирнодолинська селищна рада та цільовим призначенням якої є розширення та обслуговування комплексу нерухомого майна. При цьому, відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ «Тамбро» також належить на праві власності нерухоме майно у вигляді ОСОБА_3 виробничих будівель і споруд №34, який розташований на вищезазначеній земельній ділянці.
Крім того, відповідно до нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу земельної ділянки та об’єктів нерухомого майна від 28.02.2013р. іншому позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,3785 га, яка розташована за адресою Луганська область Попаснянський район Мирнодолинська селищна рада та цільовим призначенням якої є розширення та обслуговування комплексу нерухомого майна, а також нерухоме майно у вигляді ОСОБА_3 виробничих будівель і споруд №35, який розташований на вищезазначеній земельній ділянці.
Посилаючись на вищезазначені обставини, позивачі в поданому позові зазначають, що суміжним землевласником відносно їх земельних ділянок є відповідач по справі, якому на праві приватної власності належать земельні ділянки загальною площею 1,77 га та 0,5969 га, які розташовані також за адресою Луганська область Попаснянський район Мирнодолинська селищна рада. При цьому через зазначені земельні ділянки, які належать відповідачу, проходить під’їзна асфальтована дорога, лише тільки через яку можна проїхати до належних позивачам земельних ділянок, а також прокладений силовий кабель потужністю 6 кВт, через який здійснюється постачання електроенергії до належних позивачам ОСОБА_3 виробничих будівель і споруд №34 та №35. Крім того, вищезазначені ОСОБА_3 обнесені огорожею, на якій встановлені спеціальний захист «Єгоза», кабель енергопостачання, кабель відео нагляду, відеокамери та прожектора освітлення. Разом з тим, позивачі не можуть вирішити в добровільному порядку та узгодити з відповідачем питання щодо проїзду через територію відповідача до своїх земельних ділянок, а також щодо обслуговування огорожі та підземного силового кабелю потужністю 6 кВт. У зв’язку з чим в поданому позові позивачі просять суд встановити:
- земельний сервітут на право проїзду по наявному шляху до ОСОБА_3 виробничих будівель і споруд №35, який належить ОСОБА_1, через земельну ділянку площею 1,77 га, що належить відповідачу ОСОБА_2, та визначити його межі;
- земельний сервітут на право обслуговування огорож №№1,11,12,32,34,35,37,38,39, що належать позивачам ТОВ «Тамбро» та ОСОБА_1 та які встановлені на межі із земельними ділянками площею 1,77 га та 0,5969 га, що належать відповідачу ОСОБА_2, та визначити його межі;
- земельний сервітут на право обслуговування підземного силового кабелю енергопостачання потужністю 6 кВт, прокладеного по земельній ділянці площею 0,5969 га, яка належить відповідачу ОСОБА_2, та визначити його межі.
В судовому засіданні представники позивачів підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на його необгрунтованість, стверджуючи при цьому, що позивачі відмовляються добровільно виконувати рішення Попаснянського районного суду від 12.11.2012р. щодо порушення меж земельних ділянок, які належать відповідачу, а тому питання щодо встановлення земельних сервітутів є в дійсний час передчасним.
Суд, вислухавши доводи сторін та пояснення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.
Так, згідно ст.10 п.3 та ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом без заперечень з боку сторін було встановлено, що сторони по справі дійсно є власниками суміжних земельних ділянок, які за своїм цільовим призначенням відносяться до земель промисловості, при цьому на належних позивачам земельних ділянках розташовані належні позивачам ОСОБА_3 виробничих будівель і споруд, на яких позивачі здійснюють свою підприємницьку діяльність. Вищезазначені фактичні обставини по справі, які визнанні сторонами, підтверджуються також й наданими сторонами письмовими доказами на а.с.7-8,13-22.
Крім того, судом встановлено, що суміжні земельні ділянки, які належать сторонам по справі, розташовані таким чином, що земельні ділянки, які належать позивачам, з усіх сторін оточені земельними ділянками, які належать відповідачу, що підтверджується відповідною технічною документацією на а.с.66. При цьому, між сторонами тривалий час існує спір щодо розмежування меж суміжних земельних ділянок, у зв’язку з чим рішенням Попаснянського райсуду від 16 листопада 2012 року був частково задоволений позов відповідача до позивачів та було зобов’язано ТОВ «Тамбро» та ОСОБА_4 (колишнього власника земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1О.) знести частку побудованої ними огорожі, яка знаходиться на земельних ділянках, належних відповідачу ОСОБА_2, та звільнити самовільно зайняту таким чином земельну ділянку (а.с.41-43). При цьому ухвалою апеляційного суду Луганської області від 31 жовтня 2013 року зазначене рішення Попаснянського районного суду було залишено без змін та рішення набрало чинності (а.с.117-119).
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що визначення змісту та види права земельного сервітуту, а також порядок його встановлення закріплено в статтях 98, 99, 100 Земельного Кодексу України.
Так, відповідно до вимог статті 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. При розгляді спорів щодо встановлення земельного сервітуту суд має встановити, чи можливе нормальне господарське використання земельної ділянки, яка належить позивачеві, без обтяження сервітутом.
Відповідно до статті 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Також суд зазначає, що особа, яка вимагає встановлення сервітуту має право звернутися з позовною заявою, якщо не було досягнуто домовленості щодо встановлення сервітуту та його умов. Позивач має в даному випадку довести у суді, що нормальне господарське використання його нерухомості неможливо без обтяження сервітутом чужого нерухомого майна, зокрема, земельної ділянки. При цьому, необхідною умовою є те, що задоволення потреб сервітурія неможливо здійснити яким-небудь іншим способом. Таким чином, виходячи із сутності сервітуту, обсяг користування чужим майном повинен бути чітко окреслений, оскільки, обмеження права власності особи на майно, щодо якого може бути встановлений сервітут, не позбавляє власника продовжувати використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням.
Крім того, у відповідності до частини 1 статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Також, згідно ст.404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).
Із аналізу зазначених норм витікає, що при встановленні земельного сервітуту необхідно з’ясувати такі питання: особа, яка звертається з позовом до суду про встановлення земельного сервітуту, є власником чи законним користувачем земельної ділянки, чи право такого звернення визначено спеціальним законом; чи надано позивачем достатні докази того, що нормальне господарське використання земельної ділянки, яка йому належить, неможливе без обтяження сервітутом; чи сервітут, який встановлюється, є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений; чи не призводить встановлення сервітуту до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, права користування, володіння та розпорядження; чи відповідає встановлення земельного сервітуту цільовому призначенню земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут; чи притягнуті до участі у справі всі особи, які мають право користування зазначеною земельною ділянкою.
Враховуючи вищенаведене та перевіряючи доводи сторін, судом із пояснень позивачів та наданих ними доказів (а.с.68) було встановлено, що належні позивачам ОСОБА_3 виробничих будівель і споруд, на яких позивачі здійснюють свою підприємницьку діяльність, обнесені огорожею, на якій встановлені спеціальний захист «Єгоза», кабель енергопостачання, кабель відео нагляду, відеокамери та прожектора освітлення. Крім того, через земельні ділянки, які належать відповідачу, проходить під’їзна асфальтована дорога, лише тільки через яку можна проїхати до належних позивачам земельних ділянок, а також прокладений силовий кабель потужністю 6 кВт, через який здійснюється постачання електроенергії до належних позивачам ОСОБА_3 виробничих будівель і споруд. При цьому сторони не досягли між собою згоди щодо проїзду позивачів через територію відповідача до своїх земельних ділянок, а також щодо обслуговування позивачами огорожі та підземного силового кабелю потужністю 6 кВт.
А тому суд прийшов до висновку, що встановлення земельних сервітутів є обґрунтованим, так як з одного боку земельні сервітути відповідають цільовому призначенню суміжних земельних ділянок та забезпечать нормальне господарське використання позивачами своїх земельних ділянок, а з іншого боку, такі види сервітутів будуть найменш обтяжливими для відповідача та не порушать права відповідача щодо користування, володіння та розпорядження належними йому земельними ділянками.
При цьому судом враховується, що згідно Звіту по топографо-геодезичній зйомці земельних ділянок для визначення меж земельних сервітутів, який був складений у присутності сторін фахівцями земельного відділу КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації» (а.с.80-84), були визначені наступні межі земельних сервітутів:
- земельний сервітут площею 0,0362га та 0,0143га - на право проїзду по наявному шляху до ОСОБА_3 виробничих будівель і споруд №35, який належить позивачу ОСОБА_1, через земельну ділянку площею 1,77 га, що належить відповідачу ОСОБА_2;
- земельний сервітут площею 0,0524га та 0,0170га - на право обслуговування огорож №№1,11,12,32,34,35,37,38,39, що належать позивачам ТОВ «Тамбро» та ОСОБА_1 та які встановлені на межі із земельними ділянками площею 1,77 га та 0,5969 га, що належать відповідачу ОСОБА_2;
- земельний сервітут площею 0,0011га - на право обслуговування підземного силового кабелю енергопостачання потужністю 6 кВт, прокладеного по земельній ділянці площею 0,5969 га, яка належить відповідачу ОСОБА_2
При цьому суд не приймає до уваги ствердження відповідача про те, що позивачі відмовляються добровільно виконувати рішення Попаснянського районного суду від 12.11.2012р. щодо порушення меж земельних ділянок, які належать відповідачу, та звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, а тому питання щодо встановлення земельних сервітутів є в дійсний час передчасним, так як відповідач не надав на адресу суду жодного доказу на підтвердження таких своїх стверджень. При цьому позивачі спростовують такі ствердження, а згідно пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які безпосередньо складали Звіт по топографо-геодезичній зйомці земельних ділянок для визначення меж земельних сервітутів, такі роботи були проведені на підставі технічної документації земельних ділянок, у присутності сторін та за допомогою спеціальних вимірювальних пристроїв, при цьому під час проведення робіт ніяких зауважень або заперечень щодо меж земельних ділянок та площ земельних сервітутів, в тому числі й від відповідача, до них не надходило.
При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги позивачів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, так як позивачі під час судового розгляду довели, що нормальне господарське використання своїх земельних ділянок, на яких розташовані належні позивачам ОСОБА_3 виробничих будівель і споруд, неможливо без обтяження сервітутом земельних ділянок, які належать відповідачу.
При цьому, враховуючи, що сторони не знайшли між собою згоди щодо виду сервітуту (оплатний або безоплатний та постійний або тимчасовий), суд вважає за можливе встановити постійні земельні сервітути на оплатній основі, виходячи з вартості одного кв.м. земель промисловості, що становить 0,27 грн. за один кв.м. згідно з розрахунком орендної плати, який був розроблений Мирнодолинською селищної радою Попаснянського району, про що свідчить відповідна довідка на а.с.93.
На підставі викладеного, ст.ст.401-404 ЦК України, ст.ст.98,99,100 ЗК України, керуючись ст.ст.10,60,212-215,292,294 ЦПК України, суд –
Вирішив:
Позов ОСОБА_1, ТОВ «Тамбро» до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту – задовольнити в повному обсязі.
Встановити постійний на оплатній основі земельний сервітут площею 0,0362га та 0,0143га на право в’їзду та виїзду по наявному шляху до ОСОБА_3 виробничих будівель і споруд №35, який належить ОСОБА_1, через земельну ділянку площею 1,77 га, що належить ОСОБА_2, згідно Плану топографо-геодезичній зйомки земельних ділянок для визначення меж земельних сервітутів, який був виготовлений КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації», встановивши розмір оплати за користування земельним сервітутом у сумі 0,27 грн. за один квадратний метр.
Встановити постійний на оплатній основі земельний сервітут площею 0,0524га та 0,0170га на право обслуговування огорож №№1,11,12,32,34,35,37,38,39, що належать ТОВ «Тамбро» та ОСОБА_1 та які встановлені на межі із земельними ділянками площею 1,77 га та 0,5969 га, що належать ОСОБА_2, згідно Плану топографо-геодезичній зйомки земельних ділянок для визначення меж земельних сервітутів, який був виготовлений КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації», встановивши розмір оплати за користування земельним сервітутом у сумі 0,27 грн. за один квадратний метр.
Встановити постійний на оплатній основі земельний сервітут площею 0,0011га на право обслуговування ТОВ «Тамбро» та ОСОБА_1 підземного силового кабелю енергопостачання потужністю 6 кВт, прокладеного по земельній ділянці площею 0,5969 га, яка належить ОСОБА_2, згідно Плану топографо-геодезичній зйомки земельних ділянок для визначення меж земельних сервітутів, який був виготовлений КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації», встановивши розмір оплати за користування земельним сервітутом у сумі 0,27 грн. за один квадратний метр.
Копію рішення надіслати сторонам для повідомлення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області через Попаснянський райсуд.
Суддя:
