ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 320/3942/19

провадження № К/9901/23094/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року (головуючий суддя Епель О.В., судді Степанюк А.Г., Черпіцька Л.Т.)

у справі № 320/3942/19

за позовом ОСОБА_1

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ-53", Бориспільська міська рада,

про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України за участі третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-53", Бориспільської міської ради, в якій, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення реагування на повідомлення (зокрема, від 27 червня 2019 року) про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а саме: недостатній відстані між 10-ти поверховим багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_1 ), що виявилася, зокрема, у непроведенні позапланової перевірки даного порушення та не видачі припису про його усунення;

- визнати протиправною видачу відповідачем сертифіката серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 ;

- зобов`язати відповідача протягом п`яти робочих днів з дня набрання чинності рішення суду скасувати сертифікат серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , провести позапланову перевірку даного об`єкта, за результатами якої видати обов`язковий до виконання припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил щодо недостатньої відстані між 10-ти поверховим багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 та сусіднім будинком за адресою: АДРЕСА_1 , а також припис про зупинку виконання будівельних робіт до усунення даного порушення.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо належного реагування на заяву ОСОБА_1 від 27 червня 2019 року, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 27 червня 2019 року за №2904-КО-19, відповідно до Закону України "Про звернення громадян". В іншій частині позову відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року залишено без змін.

4. ОСОБА_1 не погодився із постановою суду апеляційної інстанції, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

5. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-53"надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є власником будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

7. За адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 здійснюється будівництво 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку.

8. 27 червня 2019 року позивач та ОСОБА_2 звернулися до відповідача із заявою, в якій просили не пізніше 15-ти днів з дня її отримання повідомити їх про те, чи були вжиті заходи щодо перевірки перерахованих заявниками порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; чи були видані приписи про усунення цих порушень; чи були видані приписи про зупинення виконання будівельних робіт до усунення цих порушень.

Заявники також просили провести заходи щодо видачі приписів про усунення порушень та про зупинення виконання будівельних робіт до їх усунення, якими, на переконання заявників, є порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при будівництві 10-поверхового будинку по АДРЕСА_2 , а саме недотримання мінімального розриву між їх будинком заявників та 10-поверховим будинком, відповідно до ДБН 360-92** і ДБН Б.2.2.-12:2018; мінімальної відстані між садибним будинком і довгими сторонами багатоповерхового будинку; незабезпечення мінімальної ширини заїзду для пожежних машин.

У своїй заяві позивач і ОСОБА_2 також зазначили, що будівництво, яке відбувається на близькій відстані від їх будинку завдає їм значних матеріальних, моральних та фізичних збитків.

9. Зазначена вище заява містить дату підпису - 25 червня 2019 року та була отримана відповідачем 27 червня 2019 року.

10. У відповідь на вказану заяву відповідач надіслав на адресу позивача лист від 17 липня 2019 року № 40-202-(90-9)/5163-19 «Про розгляд колективного звернення», якій зазначено, що відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 553, на підставі звернення гр. ОСОБА_3 від 12 червня 2018 року вже було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , за результатами перевірки встановлено, що на земельних ділянках, які перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-53», на момент проведення перевірки виконувалися роботи з будівництва 3-х секційного 10-поверхового багатоквартирного житлового будинку.

11. Крім того, у відповіді Державної архітектурно-будівельної інспекції було зазначено про обставини погодження будівництва та контролю за здійсненням будівництва, а саме, що Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 30 травня 2017 року №1 0/04-11 - видані Управлянням містобудування та архітектури Бориспільської міської ради; затверджена проектна документація багатоквартирного житлового будинку за вказаною адресою розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТІС-ПРОЕКТ» під керівництвом головного архітектора проекту - ОСОБА_4 , кваліфікаційний сертифікат АА №003505. Експертний звіт щодо розгляду проектної документації виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРБУДЕКСПЕРТИЗА» від 22 серпня 2017 року №3-173-17-ЕП/КО, головний експерт проекту ОСОБА_5 , сертифікат АЕ №004410. Технічний нагляд здійснює інженер технічного нагляду Окаянюк М.П., сертифікат АТ №003179. Генеральний підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА», відповідальний виконавець робіт - ОСОБА_6 . Дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2,АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , виданий відповідачем від 6 жовтня 2017 року за №ІУ11372791005.

12. Також у відповіді на звернення позивача зазначено, що за результатами перевірки, проведеної підпорядкованим відповідачу у справі Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, встановлено, що генеральним підрядником Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА» виконавча документація ведеться з порушенням п.4.8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» та відповідальною особою за здійснення технічного нагляду, ОСОБА_7 , - технічний нагляд під час будівництва здійснюється з порушенням Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903. Ці висновки відображені у акті перевірки від 14 серпня 2018 року №Т-1408/5. За вказані правопорушення винних осіб було притягнуто до юридичної відповідальності (постанова по справі про адміністративне правопорушення від 28 серпня 2018 року №А-2808/1; постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 серпня 2018 року №З-2808/1-10/10-31/2808/09/01) та надано припис про усунення виявлених порушень від 14 серпня 2018 року №С-1408/7 та припис про усунення виявлених порушень від 14 серпня 2018 року №С-1408/8.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією вказано, що під час перевірки з приводу виконання вищезазначених приписів від 14 серпня 2018 року під час здійснення будівельних робіт по АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 у період з 01 квітня 2019 року по 12 квітня 2019 року встановлено, що вимоги приписів про усунення порушення було виконано, а також, що генеральним підрядником Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОВІДНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА» виконавча документація ведеться з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим винних осіб притягнуто до юридичної відповідальності та видано припис від 12 квітня 2019 року № С-1204/5, який був виконаний станом на 16 липня 2019 року.

13. Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не вжиття заходів реагування за його зверненням, а також неправомірним виданий сертифікат про готовність до експлуатації об`єкта будівництва, а свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Задовольняючи позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо належного реагування на заяву ОСОБА_1 від 27 червня 2019 року, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 27 червня 2019 року за №2904-КО-19, відповідно до Закону України "Про звернення громадян", суд першої інстанції керувався тим, що у відповіді відповідача на звернення позивача від 17 липня 2019 року відсутні відомості чи будь-які пояснення щодо розгляду пропозицій саме за заявою від 27 червня 2019 року. Така відповідь не може вважатись належною формою реагування на звернення позивача, оскільки не містить обов`язкової інформації (відомостей), на які позивач має гарантоване право.

15. Суди першої та апеляційної інстанції мотивували відмову у задоволенні позовних вимог в іншій частині тим, що сертифікат серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 на підставі відповідного акта готовності об`єкта до експлуатації, складанню якого передувало видання дозвільних документів на будівництво та складання і затвердження проектної документації. Разом з тим, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження позивачем не було надано належних і допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували визнання протиправними та/або скасування у встановленому законодавством порядку вказаних дозвільних документів чи проектної документації, якими затверджено відповідні нормативи, що на переконання позивача порушені, або доказів наявності будь-якої з наведених вище законодавчо визначених підстав для відмови у видачі сертифікату про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна.

16. Суд апеляційної інстанції наголошував, що дозвільна та/або проектна документація позивачем у цій справі не оскаржується.

17. Шостий апеляційний адміністративний суд відхилив доводи позивача про те, що відповідачем не було вжито належних заходів щодо перевірки спірного об`єкта будівництва, оскільки відповідна перевірка органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України проводилася, під час її здійснення перевірялася вся землевпорядна та дозвільна документація об`єкта будівництва, включаючи містобудівні умови та обмеження і дотримання відповідних норм ДБН (зокрема, щодо відстані із суміжними земельними ділянками та розташованими на них будівлями, а також щодо ширини пожежних шляхів) та за її результатами було складено відповідний акт перевірки від 14 серпня 2018 року № Т-1408/5, винесено припис про усунення виявлених порушень та постанову про накладення штрафу на винних осіб, про що контролюючий орган повідомив позивача у відповідь на його звернення від 27 червня 2019 року з наведення конкретних обставин та даних.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

18. Касаційну скаргу мотивовано порушенням апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

19. У касаційній скарзі заявник вказував на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 серпня 2018 року у справі №807/62/16, не надав оцінки тому, що бездіяльність відповідача порушує ст. ст. 3, 41 Конституції України, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, приписи Закону України "Про будівельні норми".

20. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції порушив його права на участь у судовому засіданні, на висловлення своєї правової позиції та заявлення клопотань, неправомірно відхилив клопотання про допит свідків.

21. ОСОБА_1 стверджує, що його не було повідомлено про продовження розгляду справи після перерви, оголошеної у судовому засіданні, а також зазначає, що йому стало відомо про те, що Шостим апеляційним адміністративним судом було опубліковано у соціальній мережі Facebook інформацію щодо розгляду апеляційної справи у цій справі до початку судового засідання, що вважає процесуальним порушенням суду апеляційної інстанції.

22. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що суд першої інстанції змусив позивача змінити позовні вимоги, а також не врахував того, що у змінених позовних вимогах вказано також і про інші звернення позивача до відповідача.

23. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ-53" вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги, зазначає, зокрема, про те, що свідки допитувалися судом першої інстанції і у суду апеляційної інстанції не було підстав для задоволення клопотання позивача про залучення тих самих свідків при апеляційному розгляді справи.

24. Також у відзиві зазначено про те, що доводи ОСОБА_1 про те, що головуючий не дозволив йому виступати з промовою в суді та ставити запитання є необґрунтованими, оскільки право керувати судовим процесом належить виключно головуючому, суду, які з метою досягнення мети адміністративного судочинства, з`ясування обставин справи, запобігання та припинення зловживання учасниками процесу процесуальними правами вправі за наявності для того підстав відмовити учаснику процесу в дозволі ставити питання іншому учаснику процесу, повторювати одні й ті ж питання, вправі зняти питання тощо. Твердження позивача про неповідомлення його апеляційним судом коли буде продовжено судове засідання від 11 серпня 2020 року не знаходить свого підтвердження, оскільки про дату та час наступного засідання позивач був належним чином повідомлений у судовому засіданні 11 серпня 2020 року.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

(а) щодо доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

26. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції порушив його права на участь у судовому засіданні та не повідомив його про час продовження судового засідання після перерви, оголошеної 11 серпня 2020 року.

27. Судова колегія вважає такі твердження необґрунтованими, виходячи з такого.

Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

28. ОСОБА_1 був присутній у судових засіданнях суду апеляційної інстанції 23 червня 2020 року, 21 липня 2020 року, 11 серпня 2020 року.

З протоколу судового засідання від 11 серпня 2020 року та технічного запису судового засідання вбачається, що ОСОБА_1 з`явився у судове засідання 11 серпня 2020 року, після відкриття судового засідання не заявляв відводів та клопотань. У ході судового засідання головуючим оголошувалася перерва для надання позивачу можливості ознайомитися з матеріалами справи, після перерви судове засідання оголошено продовженим, судом було надано можливість ОСОБА_1 обґрунтувати свою позицію.

Позивачем ставилися питання третій особі та суду, заявлялося клопотання про виклик свідка, про оголошення перерви у судовому засіданні для підготовки письмового клопотання про відвід суду.

29. Технічним записом судового засідання підтверджено, що головуючий суддя оголосила про перерву у судовому засіданні на 10 хвилин для надання можливості позивачу підготувати заяву про відвід судді. Таку перерву оголошено о 13:33:40. Після перерви судове засідання було продовжено о 13:57:38, тобто більш ніж через 10 хвилин як було оголошено суддею-доповідачем у судовому засіданні під звукозапис. Незважаючи на це, ОСОБА_1 після цієї перерви не з`явився у судове засідання, натомість через канцелярію суду подав клопотання про оголошення перерви у зв`язку з необхідністю подати обґрунтовану заяву про відвід суду.

30. Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду відхилила клопотання ОСОБА_1 про оголошення перерви у судовому засіданні, про що постановлено ухвалу від 11 серпня 2020 року.

31. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що він декілька разів виходив з приміщення суду після перерви. Вказане підтверджує, що позивач міг пропустити момент, коли секретар судового засідання запрошувала учасників справи до зали судових засідань після перерви.

32. З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції права позивача на участь у судовому засіданні є необґрунтованими, твердження позивача про неповідомлення його про час продовження засідання після перерви не відповідають дійсності та спростовуються технічним записом судового засідання.

33. За наслідками розгляду апеляційних скарг 11 серпня 2020 року о 14 год. 05 хв. оголошено вступну і резолютивну частину постанови.

34. ОСОБА_1 вказує на те, що йому стало відомо, що Шостим апеляційним адміністративним судом 11 серпня 2020 року о 12 год. 24 хв. було опубліковано у соціальній мережі Facebook інформацію щодо розгляду апеляційної справи у цій справі, тобто до початку судового засідання.

35. Колегія суддів відхиляє такі посилання та зазначає, що вони не ґрунтуються на дійсних обставинах справи, оскільки на загальнодоступній сторінці Шостого апеляційного адміністративного суду у мережі Facebook прес-службою суду дійсно опубліковано новину про розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції, проте відповідна публікація створена 11 серпня 2020 року о 15 год. 24 хв., тобто після оголошення вступної і резолютивної частини постанови у судовому засіданні.

36. ОСОБА_1 вважає, що суд апеляційної інстанції неправомірно відхилив його клопотання про виклик свідків. Судова колегія вважає вказаний аргумент скаржника необґрунтованим, оскільки ці ж свідки вже допитувалися судом першої інстанції і ОСОБА_1 не навів чітких підстав, з яких необхідним був би повторний допит таких свідків.

37. Позивач вважає неупередженістю судді-доповідача те, що у судовому засіданні було знято питання, які ставив ОСОБА_1 .

38. Верховний Суд звертає увагу скаржника на положення ч.6 ст. 209 КАС України, якою визначено, що головуючий з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може зняти питання, що не стосуються предмета спору, поставити питання учаснику судового процесу.

39. Тобто зняття головуючим у справі питання, яке не впливає на юридичну оцінку спірних правовідносин не є процесуальним порушенням.

40. Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції порушено право позивача заявити відвід також є необґрунтованими, оскільки під час судового засідання, яке відбулося 11 серпня 2020 року, судом надано можливість для подання позивачем обґрунтованого клопотання про відвід суду (суддів), однак позивач наданим правом не скористався.

41. Інші доводи позивача стосовно неупередженості головуючого судді Шостого апеляційного адміністративного суду є суб`єктивною оцінкою ОСОБА_1 та не підтверджені у встановленому законом порядку.

(б) щодо доводів касаційної скарги про задоволення судами попередніх інстанцій тільки позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо належного реагування на заяву ОСОБА_1 від 27 червня 2019 року, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 27 червня 2019 року за №2904-КО-19, відповідно до Закону України "Про звернення громадян" без врахування попередніх звернень позивача до Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

42. Позивач стверджує про те, що суд першої інстанції змусив його змінити позовні вимоги і зазначити тільки про нереагування відповідача на звернення від 27 червня 2019 року.

43. При зверненні ОСОБА_1 до суду 23 липня 2019 року із позовною заявою, останній просив: « 1. Визнати бездіяльність ДАБІ України щодо нереагування на мої звернення про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при будівництві 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 незаконною. 2. Зобов`язати ДАБІ України протягом 5 робочих днів із дня набрання чинності рішення суду видати обов`язковий до виконання припис про усунення перерахованих мною порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також припис про зупинення виконання будівельних робіт до усунення перерахованих мною порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при будівництві 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7. 3 Стягнути з ДАБІ України понесені мною судові витрати і витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи».

44. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року позовну заяву залишено без руху. Суд першої інстанцій відзначив, що перша позовна вимога не містить вказівку щодо яких саме звернень позивач просить визнати бездіяльність протиправною (звернення від 23 травня 2017 року, 02 січня 2019 року, 27 червня 2019 року). Окрім того суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду поза межами шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду щодо оскарження бездіяльності по зверненням від 23 травня 2017 року та 02 січня 2019 року. Разом з тим, матеріали справи не містять заяви про поновлення пропущеного строку.

45. У цій ухвалі також зазначено, що недоліки позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду заяви, текст якої буде містити вказівку щодо яких саме звернень позивач просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та обґрунтування позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача скласти припис відносно третьої особи по справі. Окрім того, в тексті такої заяви має бути обґрунтування поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду.

46. 02 серпня 2019 року на виконання недоліків позовної заяви ОСОБА_1 подав до суду виправлену позовну заяву, в якій першою вимогою просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення реагування на повідомлення (зокрема, від 27 червня 2019 року) про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при будівництві 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 незаконною.

47. У вказаній позовній заяві від 02 серпня 2019 року і заяві від 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 вказував, що звернення від 27 червня 2019 року містить посилання на всі його попередні звернення.

48. На стадії підготовчого засідання, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, в якій просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення реагування на повідомлення (зокрема, від 27 червня 2019 року) про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а саме: недостатній відстані між 10-ти поверховим багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_1 ), що виявилася, зокрема, у непроведенні позапланової перевірки даного порушення та не видачі припису про його усунення; визнати протиправною видачу відповідачем сертифіката серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 ; зобов`язати відповідача протягом п`яти робочих днів з дня набрання чинності рішення суду скасувати сертифікат серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , провести позапланову перевірку даного об`єкта, за результатами якої видати обов`язковий до виконання припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил щодо недостатньої відстані між 10-ти поверховим багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 та сусіднім будинком за адресою: АДРЕСА_1 , а також припис про зупинку виконання будівельних робіт до усунення даного порушення.

49. У тексті вказаної заяви вказано, що після отримання пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-53» виникла необхідність уточнити позовні вимоги.

50. У судовому засіданні 04 грудня 2019 року позивач підтримав зміну предмета позову, і суд першої інстанції прийняв до розгляду відповідну заяву про зміну позову.

51. При цьому доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції змусив його змінити позовні вимоги не підтверджені.

52. Суд апеляційної інстанції з метою перевірки доводів позивача та для повного і всебічного встановлення обставин справи ухвалою витребував у відповідача відповідні докази щодо звернень позивача. Проаналізувавши надані відповідачем документи у сукупності з доказами, які містяться у матеріалах справи, судова колегія апеляційного адміністративного суду зазначила, що дійсно інші звернення позивача, як ті, що надані відповідачем на виконання ухвали суду, так і ті, на які посилається сам позивач, містять аналогічні питання та вимоги, що були ним поставлені у зверненні від 27 червня 2019 року, що також свідчить про необґрунтованість та безпідставність вищезазначених доводів позивача.

53. Верховний Суд вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції та відхилення доводів ОСОБА_1 у цій частині.

(в) щодо позовних вимог про скасування сертифікату серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна.

54. З урахуванням змін та уточнень позовних вимог ОСОБА_1 також просив суд визнати протиправною видачу відповідачем сертифіката серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 і зобов`язати відповідача протягом п`яти робочих днів з дня набрання чинності рішення суду скасувати сертифікат серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 .

55. Суди попередніх інстанцій вірно звертали увагу скаржника на те, що ним невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

56. Суд першої інстанції відзначив, що зі змісту позовної заяви, виступу позивача в судовому засіданні та показів свідків, запрошених до суду за клопотанням позивача, слідує, що позивач у цій адміністративній справі прагне захистити порушене право володіння належним йому будинком у зв`язку зі здійсненням Товариством з обмеженою відповідальністю «БМУ-53» (третя особа в цій адміністративній справі) на суміжній земельній ділянці будівництва багатоповерхового будинку та у зв`язку з порушенням цим товариством законодавчих умов суміжного землекористування (ліній забудов, допустимих умов створення шуму та забруднення у зв`язку з будівництвом тощо). Однак позивач не визначив Товариство з обмеженою відповідальністю «БМУ-53» відповідачем у справі. Товариство з обмеженою відповідальністю «БМУ-53» не віднесено до суб`єкта владних повноважень у розумінні визначення, наданого в п.7 ч.1 ст.4 КАС України, а можлива позовна заява позивача до цього товариства не може бути розглянута в порядку адміністративної юрисдикції.

57. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та зазначає, що позивач для захисту своїх житлових та майнових прав може звернутися до суду щодо оскаржень діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-53» у порядку цивільного судочинства.

58. Водночас, суди попередніх інстанцій розглянули по суті позовні вимоги позивача стосовно сертифікату готовності і відмовили у їх задоволенні, проте Верховний Суд вважає такі висновки передчасними, виходячи з такого.

59. У ст. 124 Конституції України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. А ст. 125 Конституції України визначає, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

60. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

61. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

62. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

63. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб і суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

64. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

65. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

66. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

67. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

68. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

69. Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 обґрунтовував свої вимоги, крім іншого, тим, що будівельні роботи порушують права його та його батьків на безпечні умови проживання в їхньому будинку, який знаходиться по сусідству. ОСОБА_1 вважає, що третьою особою забудовником грубо ігноруються будівельні норми в частині відступів від існуючих будівель, порушуються норми протипожежної безпеки. Крім того, посилається на те, що будівельні роботи та введення будинку в експлуатацію з порушенням будівельних норм порушує їх права, як користувачів прибудинкової території.

70. Отже, позивач, звертаючись до суду з цим позовом, звертав увагу на порушення будівельними роботами його та його батьків права на безпечне життя, довкілля, права власників будинку та користувачів земельної ділянки.

71. Суд звертає увагу, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

72. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року дійшла такого висновку.

"Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано.

Таким чином, відсутність у будь-кого (крім власника нерухомого майна), у тому числі і позивача, прав чи обов`язків у зв`язку із оскаржуваним рішенням (дією) не породжує для останнього права на звернення із цим позовом у порядку адміністративного судочинства.

Спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення третьою особою незаконної реконструкції належної їй частини будинку, яка заподіяла шкоду майну позивача, а тому у позивача виникла необхідність захисту його цивільних (майнових) прав, у зв`язку із чим він звернувся до органів архітектурно-будівельного контролю, а в подальшому до суду.

Вимоги щодо неправомірності реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення третьою особою будівельних робіт у своїй частині будинку.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.".

73. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із запропонованим підходом.

74. У справі що розглядається, позивач оспорює сертифікат готовності об`єкта до експлуатації, який є правовим актом індивідуальної дії, який породжує права й обов`язки тільки для третьої особи, якій його адресовано.

75. При цьому позивач не був заявником на отримання такого сертифікату, а оскаржуючи його, фактично заперечує права третьої особи на користування земельною ділянкою та розпорядження належним йому на праві власності майном.

76. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на правовідносини, пов`язані з оскарженням сертифікату серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна не поширюється та необхідність вирішення спору у цій частині в порядку цивільного судочинства.

77. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст.ст. 238, 240 цього Кодексу.

78. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

79. З огляду на викладене, слід закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною видачу відповідачем сертифіката серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 і зобов`язання відповідача протягом п`яти робочих днів з дня набрання чинності рішення суду скасувати сертифікат серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою:

АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7. (г) щодо доводів касаційної скарги стосовно того, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання позивача про допит свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_2 та не прийняв до уваги експертний висновок, що, як вважає заявник, унеможливило встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

80. Судами попередніх інстанцій встановлено, що експертний висновок від 11 вересня 2019 року №820/11-2019 був поданий позивачем в порядку реалізації його права, визначеного ст.104 КАС України (проведення експертизи на замовлення учасників).

81. При цьому судами встановлено, що перше питання, на яке відповідав експерт, стосувалося права, відповідь на друге питання містить технічну оцінку будівництва, яке здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «БМУ-53» щодо дотримання допустимої містобудівним законодавством мінімально допустимої відстані між будівництвом і будинком позивача.

82. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з судами першої та апеляційної інстанції, які зробили висновки про те, що досліджені експертом обставини не входять до предмета позову та предмета доведення у цій справі, натомість експертний висновок, наданий позивачем, може мати доказове значення в разі оскарження певної дозвільної та/або проектної документації на спірний об`єкт будівництва, а не сертифіката про його готовність до експлуатації.

83. При цьому слід наголосити, що сертифікат серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 є актом індивідуальної дії, який стосується суб`єкта, якому він виданий, тобто Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ-53».

84. Покази свідків, які допитувалися у суді першої інстанції, будуть мати більше доказове значення у випадку звернення ОСОБА_1 до суду в порядку цивільного судочинства для захисту свої житлових прав, прав на майно і земельну ділянку. Однак показання свідків не стосуються предмету спору, що стосується факту бездіяльності відповідача в частині не проведення перевірки та не реагування на його повідомлення (зокрема від 27 червня 2019 року) про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при будівництві 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 .

85 . Отже, доводи касаційної скарги у цій частині є необґрунтованими.

(ґ) стосовно посилань скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 серпня 2018 року у справі №807/62/16.

86. У справі №807/62/16 спірні правовідносини виникли через те, що позивачка звернулася із заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в порядку ст.ст. 1, 5 Закону України "Про звернення громадян" і просила Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції Закарпатської області звернутися до Рахівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до громадянки ОСОБА_10 щодо зобов`язання останньої провести перебудову самочинно збудованого нею на присадибній земельній ділянці автомобільного гаража у відповідності до ДБН 360-92**, шляхом його перебудови (перенесення) на відстань не менше 10 метрів від житлової споруди - літньої кухні, як приналежності до головної речі - житлового будинку АДРЕСА_8 , належних на праві приватної власності ОСОБА_11 .

87. Суди у справі №807/62/16 досліджували питання можливості звернення Державної архітектурно-будівельної інспекції України до суду цивільної юрисдикції в інтересах фізичної особи.

88. У цій справі ОСОБА_1 не звертався до відповідача з вимогами про подання до цивільного суду позову в його інтересах, тому посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 серпня 2018 року у справі №807/62/16 не є релевантними до обставин цієї справи.

(д) щодо доводів касаційної скарги в частині того, що бездіяльність відповідача порушує ст. ст. 3, 41 Конституції України, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

89. Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

90. У ст. 41 Конституції України закріплено право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

91. Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

92. Посилання скаржника на вказані норми права додатково вказує про необхідність звернення ОСОБА_1 для захисту свої порушених прав у порядку цивільного судочинства.

93. Інші доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

94. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення - скасуванню у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною видачу відповідачем сертифіката серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 і зобов`язання відповідача протягом п`яти робочих днів з дня набрання чинності рішення суду скасувати сертифікат серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 з прийняттям нового рішення про закриття провадження у частині цих вимог, а в іншій частині судові рішення слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №320/3942/19 - скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною видачу відповідачем сертифіката серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 і зобов`язання відповідача протягом п`яти робочих днів з дня набрання чинності рішення суду скасувати сертифікат серії ІV № 163192180733 про готовність до експлуатації об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 та ухвалити у цій частині нове рішення, яким закрити провадження у справі №320/3942/19 в частині вказаних вимог.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі №320/3942/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб